Україна
Донецький окружний адміністративний суд
31 жовтня 2025 року Справа№200/4077/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів
ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить (з урахуванням уточнення позовних вимог):
визнати протиправними дії щодо нарахування та виплати грошового забезпечення зниклого безвісти ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з пунктом 6 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII в редакції Закону від 01.02.2025;
зобов'язати здійснювати нарахування та виплату грошового забезпечення зниклого безвісти ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно пункту 6 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від20.12.1991 № 2011-XII в редакції Закону станом на дату призначення грошового забезпечення;
стягнути утриману виплату грошового забезпечення зниклого безвісти ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 починаючи з березня 2025 року до винесення рішення у справі.
Згідно з позовом у зв'язку із зникненням безвісти у жовтні 2024 року ОСОБА_2 відповідно до пунктів 4, 7 Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 884 та статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII, позивачу, як законному представнику неповнолітнього сина зниклого безвісти, здійснювалося нарахування та проводилася виплата грошового забезпечення зниклого безвісти. Проте, у зв'язку зі зміною законодавства, відповідач не здійснює виплати в редакції, що була чинна на дату призначення грошового забезпечення, у розмірі 100 %. В квітні 2025 року на банківський рахунок позивача було проведено виплату грошового забезпечення за березень 2025 року в сумі, що є меншою від попередніх виплат. Такі дії позивач вважає протиправними, тому за захистом своїх прав звернулась до суду.
Відповідач надав суду відзив на позов, в якому навів заперечення проти позову, просив у його задоволенні відмовити. Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначає, що ОСОБА_3 здійснювалася виплата грошового забезпечення, нарахованого ОСОБА_2 , у розмірі встановленому Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України від 30.11.2016 № 884, у редакції Постанови, чинній до 19.04.2025. Законом України «Про внесення зміни до пункту 6 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх» (далі Закон 3995-ІХ) було внесено зміни до пункту 6 статті 9 та викладено в редакції, що запроваджує новий підхід до розподілу грошового забезпечення зазначеного військовослужбовця, та передбачає: а) право військовослужбовця на складання у письмовій довільній формі особистого розпорядження про виплату належного йому грошового забезпечення особі (особам) за його вибором на ймовірні випадки; б) у разі відсутності особистого розпорядження грошове забезпечення, після здійснення встановлених законом відрахувань, виплачується: - в першу чергу рівними частками, що в загальній сумі не перевищує 50 % грошового забезпечення, - дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовця аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови що ці права не були поновлені); - в другу чергу (у разі відсутності представників з першої черги, зазначених в попередньому абзаці) рівними частками, що в загальній сумі не перевищує 20 % грошового забезпечення - повнолітнім дітям, рідним братам (сестрам), законним представником яких є військовослужбовець; в) що належна та не виплачена частка грошового забезпечення (50 або 80 відсотків відповідно за відсутності особистого розпорядження) виплачується зазначеному військовослужбовцю у разі повернення його з полону або появи (одержання відомостей про місце перебування), якщо він був визнаний зниклим безвісти; г) у разі загибелі (смерті) зазначених військовослужбовців або оголошення їх судом померлими належні та не виплачені суми грошового забезпечення включаються до складу спадщини; ґ) виплата грошового забезпечення не здійснюється членам сімей зазначених військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували. До дня введення в дію Закону № 3995-ІХ (до 01.02.2025) оформлення документів та виплата грошового забезпечення здійснюється відповідно до чинної редакції пункту 6 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016№ 884.
Ухвалою від 09.06.2025 позов залишено без руху, ухвалою від 17.06.2025 відкрито провадження у справі, її призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до сповіщення ІНФОРМАЦІЯ_2 від 20.10.2024 № 57 ОСОБА_4 , її син, рядовий ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу механізованої роти Військової частини НОМЕР_1 , зник безвісті 25.10.2024 під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Красний Яр, Покровського району, Донецької області.
Відповідно до свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 від 18.09.2007 та серії НОМЕР_3 , батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (позивач).
Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (відповідач) від 04.05.2024 №126 (по стройовій частині) рядовий ОСОБА_2 з 04.05.2024 був зарахований до списків особового складу військової частини.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 25.10.2024 №1515 було призначене службове розслідування за фактом, що став відомий із рапорту від 25.10.2024 командира роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 молодшого лейтенанта ОСОБА_7 , відповідно до якого що 25.10.2024 в районі населеного пункту Красний Яр Покровського району Донецької області під час виконання бойового завдання зник безвісти рядовий ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу механізованої роти Військової частини НОМЕР_1 .
За результатами проведеного службового розслідування відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 23.11.2024 № 1726 вказано вважати факт зникнення безвісти 25.10.2024 рядового ОСОБА_2 , номера обслуги 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_1 в районі населеного пункту АДРЕСА_1 пов'язаним із захистом Батьківщини під час виконання обов'язків військової служби в районі проведення бойових дій.
Цим наказом також вказано нараховувати ОСОБА_2 з 25.10.2024, належні виплати перераховувати близьким родичам зниклого.
Позивач, ОСОБА_1 , у позові зазначає, що в квітні 2025 року на банківський рахунок позивача було проведено виплату грошового забезпечення за березень 2025 року в меншій сумі від до попередніх виплат. Так відповідач не здійснює виплати призначеного ОСОБА_2 грошового забезпечення у розмірі 100 %.
Відповідач у відзиві на позов вказане не заперечує та зазначає, що під час зменшення розміру грошового забезпечення зниклого безвісти до виплати командування військової частини керувалось чинною з 01.02.2025 редакцією пункту 6 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
В адвокатському запиті від 08.05.2025, адресованому відповідачу, представник позивача просив залишити розмір та порядок виплати грошового забезпечення, що отримує ОСОБА_1 в порядку п.п. 4, 7 Постанови Кабінету Міністрів У країни від 30.11.2016 № 884 в редакції, що діяла на момент подання відповідної заяви; повідомити належним чином, чи було складено особисте розпорядження ОСОБА_2 на випадок захоплення його в полон або заручником, інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти про виплату належного йому грошового забезпечення особі (особам) за його вибором та чи було ним особисто визначено розмір частки таких осіб у відсотках; надати роз'яснення, чи будуть порушені права позивача, гарантовані Конституцією У країни зокрема ст.ст. 22 та 58 у зв'язку зі змінами, які вступають в дію з 01.02.2025 відповідно до ЗУ 3995-ІХ від 08.10.2024 Про внесення зміни до пункту 6 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Позивачем надано до суду доказ направлення вказаного запиту електронною поштою.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ ТА ВИСНОВКИ СУДУ
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
За змістом статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.91 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
На підставі статті 2 Закону № 2011-XII ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
Частиною 1 статті 9 Закону № 2011-XII встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до частини 6 статті 9 Закону №2011-ХІІ у редакції, що діяла по 31.01.2025, за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім'ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Дія цього пункту не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували зі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.
Грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разм з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.
Законом України «Про внесення зміни до пункту 6 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №3995-ІХ від 08.10.2024, які набули чинності 01.02.2025, зазначену норму викладено в наступній редакції:
«За військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або зниклими безвісти, зберігається виплата грошового забезпечення.
Військовослужбовець має право скласти у письмовій довільній формі особисте розпорядження на випадок захоплення його в полон або заручником, інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти про виплату належного йому грошового забезпечення особі (особам) за його вибором, визначивши розмір частки таких осіб у відсотках (далі - особисте розпорядження на випадок полону).
Порядок підтвердження справжності підпису військовослужбовця на особистому розпорядженні на випадок полону, оформлення та зберігання такого розпорядження та його скасування здійснюються у порядку, передбаченому пунктом 4 статті 16 цього Закону.
У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону грошове забезпечення виплачується дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовця аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови що ці права не були поновлені). Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 50 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань.
У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзаці четвертому цього пункту, грошове забезпечення виплачується повнолітнім дітям, рідним братам (сестрам), законним представником яких є військовослужбовець. Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 20 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань.
Виплата грошового забезпечення особі (особам), визначеній (визначеним) в особистому розпорядженні на випадок полону, та особам, передбаченим цим пунктом, здійснюється до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців у нейтральних державах або зникнення безвісти, їх звільнення з полону або визнання судом безвісно відсутніми чи оголошення судом померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини.
Грошове забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, підлягає індексації відповідно до закону. Порядок та умови перерахунку розміру грошового забезпечення таких військовослужбовців встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзацах четвертому - п'ятому цього пункту, належні та не виплачені військовослужбовцям, захопленим у полон або заручниками, а також інтернованим у нейтральних державах або зниклим безвісти, суми грошового забезпечення після оголошення їх судом померлими включаються до складу спадщини.
Дія цього пункту не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували зі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.
За військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або зниклими безвісти, зберігаються передбачені законом інші види забезпечення.».
Також на виконання положень абзацу восьмого пункту 6 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 15.04.2025 № 449, якою постанову Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти" від 30.11.2016 № 884 (далі - Порядок № 884, в редакції постанови від 15.04.2025 № 449) викладено у новій редакції.
Згідно з пунктами 2, 3 Порядку № 884 за військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (далі - грошове забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, визначеним особам за їх заявою на ім'я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).
Відповідно до 5 Порядку № 884 виплата визначеним особам грошового забезпечення здійснюється щомісяця на підставі наказів командирів (начальників, керівників) військових частин (установ, організацій) щодо:
військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, інтернованих у нейтральних державах, - до дня з'ясування в установленому порядку обставин щодо добровільної здачі військовослужбовців у полон або до дня їх звільнення з полону (дати складення актового запису про смерть) включно;
військовослужбовців, зниклих безвісти, - до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або дати складення актового запису про смерть включно.
В усіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовців із списків особового складу військової частини (установи, організації).
Грошове забезпечення виплачується визначеним особам шляхом перерахування коштів уповноваженими органами на рахунки в банківських установах, зазначених у заявах про виплату.
Належне до виплати грошове забезпечення зберігається за визначеними особами в розмірах частки, встановленої відповідно до абзаців другого - четвертого пункту 6 цього Порядку, але не більше ніж до дня, визначеного в абзацах другому і третьому цього пункту.
Пунктом 6 Порядку № 884 визначено, що виплата грошового забезпечення здійснюється:
особам, визначеним в особистому розпорядженні на випадок полону, відповідно до зазначеного розміру частки у відсотках після здійснення встановлених законом відрахувань. У разі відсутності в особистому розпорядженні на випадок полону стовідсоткового розподілу грошового забезпечення нерозподілена частка грошового забезпечення зберігається за військовослужбовцями;
у разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону - рівними частками в загальній сумі 50 відсотків грошового забезпечення (після здійснення встановлених законом відрахувань) - дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовців аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови, що ці права не були поновлені);
у разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзаці третьому цього пункту, - рівними частками, в загальній сумі 20 відсотків грошового забезпечення (після здійснення встановлених законом відрахувань), - повнолітнім дітям, рідним братам (сестрам), законними представниками яких є військовослужбовці.
У разі неподання визначеними особами заяв про виплату належне не виплачене грошове забезпечення визначеним особам та військовослужбовцям:
виплачується військовослужбовцям з дня звільнення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, інтернованих у нейтральних державах;
включається до складу спадщини з дати складення актового запису про смерть.
Суд зазначає, що Закон № 3995-IX був прийнятий на виконання Конституції України, Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" і його метою є удосконалення норми та порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених в полон або заручниками, а також інтернованих в нейтральних державах або безвісно відсутніх, членам їх сімей, з урахуванням численних запитів від Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, народних депутатів України, командирів військових частин та особисто від членів сімей військовослужбовців.
Згідно з пояснювальною запискою до проекту вказаного закону його розроблено на виконання доручення Віце-прем'єр міністра України - Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 13.10.2023 № 8785/8/1-23, оскільки норма щодо виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених в полон або заручниками, а також інтернованих в нейтральних державах або безвісно відсутніх, членам їх сімей була неефективною, зокрема у визначеному колі членів сімей та чинного порядку черговості отримання ними грошового забезпечення. Оскільки, коло членів сімей військовослужбовця у діючій раніше редакції Закону обумовлює ситуацію, коли батьки та інші особи, основне джерело спільних доходів у яких, - грошове забезпечення військовослужбовця та які потребують його захисту, втрачають право на отримання зазначеного грошового забезпечення, а сам військовослужбовець, повернувшись із полону, залишається без необхідних засобів для відновлення, реабілітації та інколи з боргами (комунальні послуги, орендна плата).
З наведених норм законодавства також вбачається, що після повернення, зниклий безвісти військовослужбовець, зберігає за собою належне йому грошове забезпечення, яке він набув, виконуючи конституційний обов'язок із захисту Батьківщини, надважкі завдання із відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації, захисту суверенітету та територіальної цілісності України.
Водночас, родичі та сім'я військовослужбовця зберігають за собою право на спадщину збережених на рахунках військовослужбовця грошових коштів у разі визнання його загиблим. А отже, звуження прав позивача, як про це зазначено в позові, не відбувається.
Окрім того, суд зазначає, що положення Закону № 3995-IX, в першу чергу, спрямовані на захист права військовослужбовців, оскільки саме їм безпосередньо належить їх грошове забезпечення.
До того ж, Закон України "Про внесення зміни до пункту 6 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 3995-IX від 08.10.2024 не визнано неконституційним у встановленому законом порядку, не скасовано, він є чинним, а отже, обов'язковим до виконання на всій території України.
Згідно матеріалів справи, позов подано позивачем через зменшення їй розміру виплати грошового забезпечення безвісти зниклого ОСОБА_2 , яке вона отримала у квітні 2025 року та в подальші місяці. При цьому, судом встановлено, що таке зменшення обумовлене внесенням змін Законом №3995-ІХ до Закону України "Про внесення зміни до пункту 6 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", відтак позивачці грошове забезпечення безвісти зниклого ОСОБА_2 обчислюється та виплачується відповідачем відповідно до змін, що внесені до частини 6 статті 9 Закону №2011-ХІІ.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищезазначене, оцінивши докази, які є у справі та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні позову, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.
З огляду на викладене вище та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246 КАС України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про сторін:
ОСОБА_1 (позивач) - адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ;
Військова частина НОМЕР_1 (відповідач) - місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 .
Суддя А.С. Михайлик