04 листопада 2025 рокуСправа № 160/30456/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Коренев А.О., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою звернулася ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у якій просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, щодо відмови здійснити розрахунок(перерахунок), належне нарахування та негайну повну виплату пенсії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в разі втрати годувальника ( ОСОБА_3 ), з суми грошового забезпечення для обчислення пенсії у розмірі 19200 гривень 75 копійок станом на 01.01.2016 року, відповідно до рішень судів по справах № 160/10644/20, 160/29152/23, 160/29155/23, 160/11469/25, з урахуванням індексу інфляції відповідно до приписів статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та щомісячно проводити відповідні виплати, починаючи з 01.07.2025 року, з врахуванням фактично виплачених сум, до змін у законодавстві, передбачаючих збільшення виплат.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, здійснити розрахунок(перерахунок), належне нарахування та негайну повну виплату пенсії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в разі втрати годувальника( ОСОБА_3 , з суми грошового забезпечення для обчислення пенсії у розмірі 19200 гривень 75 копійок станом на 01.01.2016 року, відповідно до рішень судів по справах № 160/10644/20, 160/29152/23, 160/29155/23, 160/11469/25, з урахуванням індексу інфляції відповідно до приписів статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та щомісячно проводити відповідні виплати, починаючи з 01.07.2025 року, з врахуванням фактично виплачених сум, до змін у законодавстві, передбачаючи збільшення виплат.
Рішення звернути до негайного виконання. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, подати до суду звіт про повне виконання судового рішення протягом місячного строку з моменту набрання законної сили рішення суду.
Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року вищезазначена позовна заява була залишена без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви у зазначений судом строк, шляхом надання до суду квитанцію про сплату судового збору у розмірі 968,69 грн.
30 жовтня 2025 року до суду від представника позивачки надійшла заява щодо звільнення від сплати судового збору ОСОБА_2 , посилаючись на те, що вона має одночасно дві підстави для звільнення від сплати судового, а саме, як за п.3 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір»(предметом позову є захист соціальних прав), так і за п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір»(відсутній дохід протягом минулого року).
Суд розглянувши вказане клопотання виходить з того, що умови, за яких суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору або відстрочити його сплату та перелік суб'єктів, до яких таке звільнення (відстрочення) застосовується, обумовлені статтею 8 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі Закон № 3674-VI).
Відповідно до ст.ст. 1 та 2 Закону України «Про судовий збір» судовий збір збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Так, ч. 2 зазначеної статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, суд наділений повноваженням зменшити тягар несення судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас наведені правові норми дають підстави для висновку про те, що зменшення тягаря несення судових витрат є не безумовним обов'язком суду.
Особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану та за наявності обставини, з якими закон пов'язує можливість реалізації судом права зменшити тягар несення судових витрат у частині сплати судового збору. Такі обставини повинні бути підтверджені належними і допустимими доказами.
Суд зауважує, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
При цьому саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору.
Так, в ухвалі від 10.05.2019 року у справі № 9901/166/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що належним доказом, який може слугувати підставою для вирішення судом питання про звільнення від сплати судового збору, є довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік або довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.
Так, на підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору представник позивачки надав довідку про відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період вересень 2024 року по серпень 2025 року, щодо відсутності доходів.
Водночас, довідку Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області щодо виплаченої суми пенсії за попередній календарний рік позивач не надала.
Доводи позивача проте, що пенсія не є доходом, не звільняє її від сплати судового збору, оскільки пенсія не є доходом у розумінні податкового законодавства, проте є виплатою, яку отримує позивачка щомісяця.
Суд зазначає, що обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов'язків, передбачених законами України, у зв'язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.
Водначас, суд звертає увагу, що позивачка отримує пенсію, проте незгодна з її розміром, тому посилання на п. 3 ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», як підставу для звільнення від сплати судового збору є необгрунтованим.
Отже, доказів майнового стану, який унеможливлює сплату судового збору, зокрема, довідки Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області виплаченої суми пенсії за попередній календарний рік, позивач суду не надала, у зв'язку з чим суд вважає заявлене клопотання необґрунтованим.
Враховуючи вищевикладене, у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.
Таким чином, станом на 04 листопада 2025 року вимоги ухвали про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн, позивачем не виконанні, недоліки позовної заяви не усунуті.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Керуючись п.1 ч.4 ст.169, ст.ст.243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Коренев