04 листопада 2025 рокуСправа №160/17853/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Савченка А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (вул.Шевченка, буд.9, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404, код ЄДРПОУ 21782461) про визнання дій протиправними та скасування рішення,
установив:
19 червня 2025 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій заявлені вимоги:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області № 047050031747 від 02.05.2025р. про відмову у призначені мені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, періоди роботи у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», у ПАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ», всього з 18.04.2001р. по 11.04.2011р. та з 10.02.2025 по 25.04.2025 - 10 років 2 місяці 9 днів та прийняти рішення про призначення пенсії з 25.04,2025р.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про призначення пенсії від 25.04.2025 року з урахуванням висновків суду по даній справі та прийняти рішення про призначення пенсії з 25.04.2025р.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Проте, відповідач відмовив у призначенні пільгової пенсії. На думку позивачки, такі дії відповідача є протиправними, оскільки він має достатньо трудового стажу для призначення пенсії. Вважаючи протиправною відмову відповідача, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2025 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
04 липня 2025 року від Головного управління ПФУ в Луганській області надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи та докази, проаналізувавши зміст норм матеріального, що регулюють спірні правовідносини, суд виходить із такого.
Судом встановлено, що 25.04.2025 р. ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності Головне управління ПФУ в Луганській області визначено органом, уповноваженим розглянути заяву позивача.
Рішенням Головного управління ПФУ в Луганській області від 02.05.2025 р. №047050031747 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв'язку з недосягненням пенсійного віку.
У вказаному рішенні зазначено, що вік заявника 50 років 3 місяці 27 днів. Страховий стаж складає 34 роки 4 місяці 4 дні. Стаж роботи на пільгових умовах за Списком №1 складає 1 місяць 22 дні, який обчислено за довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 24.04.2025 №143-361, виданою ПрАТ «Камет-Сталь».
Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 від 06.05.1996р., позивач з 18.04.2001р. по 11.04.2011р. працював електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування 5чм1 розряду конвертерного цеху у Дніпровському металургійному комбінаті ім.Ф.Е.Дзержинського.
Згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній виданою Приватним акціонерним товариством «КАМЕТ-СТАЛЬ» від 24.04.2025р. №143-361, ОСОБА_1 працював в ПАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ» з 10.02.2025р. по 22.04.2025р. на посаді електромонтер з ремонту та обслуговуванню електроустаткування, що передбачена Списком №1 розділ ІІІ підрозділ 6.
Не погоджуючись з спірним рішенням відповідача, та вважаючи його протиправним позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За приписами статті 12 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Натомість згідно з пунктом «а» статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 45 років до 50 років.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах..
Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
У зв'язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 45 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 45 років, тоді як другий - у 50 років.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 як найбільш сприятливий для позивача, а не Закону № 1058-ІV, а тому відмова управління ПФУ з посиланням недосягнення ним необхідного пенсійного віку, визначеного пунктом 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV, є протиправною.
Згідно з приписами статті 62 Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. №1788-XII (далі Закон №1788) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Також, відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637 (далі Порядок №637).
Відповідно до п.1, п.2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Згідно з абз.1 п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
З аналізу наведених законодавчих приписів, зокрема, ст.62 Закону № 1788-XII та п. 1 Порядку № 637, вбачається, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За приписами пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі Інструкція від 29.07.1993 №58), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993р. за №110, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Так, у разі якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.05.2018 р. у справі №439/1148/17.
Суд встановив, що відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 від 06.05.1996р., позивач з 18.04.2001р. по 11.04.2011р. працював електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування 5чм1 розряду конвертерного цеху у Дніпровському металургійному комбінаті ім.Ф.Е.Дзержинського.
Згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній виданою Приватним акціонерним товариством «КАМЕТ-СТАЛЬ» від 24.04.2025р. №143-361, ОСОБА_1 працював в ПАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ» з 10.02.2025р. по 22.04.2025р. на посаді електромонтер з ремонту та обслуговуванню електроустаткування, що передбачена Списком №1 розділ ІІІ підрозділ 6.
Відповідно до Постанов Правління ПФУ №26-1 від 05.11.2009 «Про Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування органам ПФУ», №25-2 від 03.12.2013 «Про визнання такою, що втратила чинність. Постанови Правління ПФУ від 08.10.2010 року №22-2», якими затверджено «Довідники кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства», код підстав для обліку спецстажу за №ЗП3013А1, ЗП3014А1 - працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.
Відповідно до п. 1 Додатку 3 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 № 454(далі - Порядок № 454):
- під кодом ЗПЗ013А1 обліковується спеціальний стаж працівників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються зі зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону: на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам;
Отже, відомостями з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування підтверджується пільговий стаж позивача за Списком №1 протягом періоду з 18.04.2001 по 11.04.2011, з 01.04.2025р. по 22.04.2025р. а тому відмова у його зарахуванні є протиправною.
При цьому, в частині зарахування до пільгового стажу періоду з 10.02.2025р. по 31.03.2025р. необхідно відмовити, оскільки як вбачається з довідки Форми РС-Право позивачу вже зараховано період роботи з 10.02.2025р. по 31.03.2025р. до пільгового стажу за Списком №1.
Також не підлягає зарахуванню до пільгового стажу період з 23.04.2025р. по 25.04.2025р., оскільки матеріалами справи не підтверджено трудову діяльність позивача у вказаний період, довідка від 24.04.2025р. №143-361 містить лише відомості про період роботи з 10.02.2025р. по 22.04.2025р. а трудова книжка не містить записів про роботу за вказаний період.
При цьому, суд зобов'язує зарахувати спірні періоди саме Головне управління в Луганській області, як орган, який розглядав заяву позивача про призначення пенсії.
Також, суд зобов'язує повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії саме Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області, як орган, який розглядав заяву позивача про призначення пенсії.
З урахуванням викладеного, позов належить задовольнити частково.
Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.
Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а тому підлягає стягненню з Головного управління ПФУ в Луганській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Керуючись ст. 72-74, 77, 241-246, 250, 255, 260-262 КАС України, суд,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (вул.Шевченка, буд.9, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404, код ЄДРПОУ 21782461) про визнання дій протиправними та скасування рішення - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 02.05.2025р. №047050031747.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №1 періоди роботи з 18.04.2001 р. по 11.04.2011 р., 01.04.2025 р. по 22.04.2025 р.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області розглянути повторно заяву ОСОБА_1 від 25.04.2025 р., з урахуванням висновків суду.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (вул.Шевченка, буд.9, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404, код ЄДРПОУ 21782461) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.
Суддя А.В. Савченко