27 жовтня 2025 року Справа № 160/34221/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ніколайчук С.В.
за участі секретаря судового засідання Беседа Г.Р.
за участі:
представника позивача Михайленко Д.П.
представника відповідача не з'явився (повідомлений належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
26.12.2024 представник ОСОБА_1 звернувся через підсистему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить суд, враховуючт заяву про уточнення позовних вимог від 10.07.2025 року:
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не зараховування ОСОБА_1 до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії, а також до строку вислуги років для присвоєння чергового військового звання, та поновити пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців відповідно до абзацу 8 частини 2 ст. 24 Закону України «Про військову службу та військовий обов'язок» період, під час якого він був незаконно оголошений, як самовільно залишивши частину з 26.08.2022 по 09.03.2023, та зобов'язати військову частину НОМЕР_2 внести відповідні зміни до наказу № 877 від 10.11.2023 та інших документів, які відображають вислугу років, вислугу років в період з 26.09.2022 по 09.03.2023 відповідно до абзацу 8 частини 2 ст. 24 Закону України «Про військову службу та військовий обов'язок».
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не здійснення за весь час необґрунтованого призупинення ОСОБА_1 військової служби, а саме: з 26.08.2022 (включаючи виплати відповідно до Постанови КМ України № 168 від 28.02.2022) по 09.03.2023 перерахунку та виплати недоотриманого грошового, продовольчого, речового та інших видів забезпечення відповідно до абзацу 9 частини 2 ст. 24 Закону України «Про військову службу та військовий обов'язок» та зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити недоотримане грошове, продовольче, речове та інші види забезпечення за період з 26.08.2022 по 09.03.2023 відповідно до абзацу 9 частини 2 ст. 24 Закону України «Про військову службу та військовий обов'язок», включаючи виплати відповідно до Постанови КМ України № 168 від 28.02.2022.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати ОСОБА_1 під лікування з 12.07.2023 по 14.07.2023 та за 30 днів подальшого перебування у відпустці (з 15.07.2023 по 15.08.2023), відповідно до наказу Міністерства оборони України №260 від 11.06.2008, включаючи виплати відповідно до Постанови КМ України № 168 від 28.02.2022, недоотриманого грошового забезпечення та зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити недоотримане грошове забезпечення під лікування з 12.07.2023 по 14.07.2023 та за 30 днів подальшого перебування у відпустці (з 15.07.2023 по 15.08.2023)я, відповідно до наказу Міністерства оборони України №260 від 11.06.2008, включаючи виплати відповідно до Постанови КМ України № 168 від 28.02.2022».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 в період з 04.03.2022 по 10.11.2023. Займані посади: гранатометник 2 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 4 мотопіхотної роти НОМЕР_4 мотопіхотного батальйону та такелажник евакуаційної групи взводу технічного забезпечення військової частини НОМЕР_5 . Приймав участь в бойових діях, отримував поранення 30.03.2023 внаслідок чого проходив лікування в зв'язку з отриманням тяжкого поранення, в тому числі в липні 2023 року. Наказом командира військової частини НОМЕР_2 за № 225 від 26.08.2022 в зв'язку з самовільним залишенням частини ОСОБА_1 знято з грошового, речового та котлового забезпечення. Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 09.03.2023 за № 137 ОСОБА_1 вважати таким, що прийняв справи та посади і приступив до виконання службових обов'язків. Наказом командира військової частини НОМЕР_2 № 877 від 10.11.2023 ОСОБА_1 переведений до військової частини НОМЕР_5 . Де проходить службу по теперішній час. 27.02.2023 відносно ОСОБА_1 кримінальне провадження № 62022050010001152 від 15.11.2022 за ч. 4 ст. 408 КК України закрито на підставі п. 2. ч. 1 ст. 284 КПК України. Відповідно до абзаців 8 та 9 частини 2 ст. 24 Закону України «Про військову службу та військовий обов'язок» для військовослужбовців, стосовно яких судом винесено виправдувальний вирок, що набрав законної сили, або стосовно яких закрито кримінальне провадження відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, військова служба та дія контракту продовжується. У такому разі строк призупинення військової служби зараховується до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії, а також до строку вислуги років для присвоєння чергового військового звання, та поновлюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців. За весь час необґрунтованого призупинення військової служби таким військовослужбовцям виплачується недоотримане грошове та здійснюються недоотримане продовольче, речове та інші види забезпечення. Крім того, під час лікування ОСОБА_1 з 12.07.2023 по 14.07.2023 та за 30 днів подальшого перебування у відпустці (з 15.07.2023 по 15.08.2023), відповідно до наказу Міністерства оборони України №260 від 11.06.2008 та Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022, останньому не виплачувалось додаткове грошове забезпечення із розрахунку 100000 грн . на місяць.
Ухвалою від 30.12.2024 суд адміністративний позов ОСОБА_2 залишив без руху та надав позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.
06.01.2025 позивачем були усунені недоліки, зазначені в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.12.2024.
Ухвалою від 20.01.2025 року суд поновив строк звернення до суду, відкрив провадження та призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
13.03.2025 Дніпропетровським окружним адміністративним судом постановлено ухвалу про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 03.10.2025 року суд закрив підготовче провадження в адміністративній справі № 160/34221/24 та призначити розгляд справи по суті у судовому засіданні 27 жовтня 2025 року.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Михайленко Дмитро Петрович підтримав позовні вимоги, просив їх задовільнити в повному обсязі та пояснив, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 в період з 04.03.2022 по 10.11.2023. Займані посади: гранатометник 2 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 4 мотопіхотної роти НОМЕР_4 мотопіхотного батальйону та такелажник евакуаційної групи взводу технічного забезпечення військової частини НОМЕР_5 . Приймав участь в бойових діях, отримував поранення 30.03.2023 внаслідок чого проходив лікування в зв'язку з отриманням тяжкого поранення, в тому числі в липні 2023 року. Наказом командира військової частини НОМЕР_2 за № 225 від 26.08.2022 в зв'язку з самовільним залишенням частини ОСОБА_1 знято з грошового, речового та котлового забезпечення. Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 09.03.2023 за № 137 ОСОБА_1 вважати таким, що прийняв справи та посади і приступив до виконання службових обов'язків. Наказом командира військової частини НОМЕР_2 № 877 від 10.11.2023 ОСОБА_1 переведений до військової частини НОМЕР_5 . Де проходить службу по теперішній час. 27.02.2023 відносно ОСОБА_1 кримінальне провадження № 62022050010001152 від 15.11.2022 за ч. 4 ст. 408 КК України закрито на підставі п. 2. ч. 1 ст. 284 КПК України. Відповідно до абзаців 8 та 9 частини 2 ст. 24 Закону України «Про військову службу та військовий обов'язок» для військовослужбовців, стосовно яких судом винесено виправдувальний вирок, що набрав законної сили, або стосовно яких закрито кримінальне провадження відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, військова служба та дія контракту продовжується. У такому разі строк призупинення військової служби зараховується до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії, а також до строку вислуги років для присвоєння чергового військового звання, та поновлюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців. За весь час необґрунтованого призупинення військової служби таким військовослужбовцям виплачується недоотримане грошове та здійснюються недоотримане продовольче, речове та інші види забезпечення. Крім того, під час лікування ОСОБА_1 з 12.07.2023 по 14.07.2023 та за 30 днів подальшого перебування у відпустці (з 15.07.2023 по 15.08.2023), відповідно до наказу Міністерства оборони України №260 від 11.06.2008 та Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022, останньому не виплачувалось додаткове грошове забезпечення із розрахунку 100000 грн . на місяць.
Відповідач в судове засідання не прибув, хоча був повідомлений про день та час розгляду справи. Причини неявки до суду не повідомив.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.
ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 в період з 04.03.2022 по 10.11.2023. Займані посади: гранатометник 2 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 4 мотопіхотної роти НОМЕР_4 мотопіхотного батальйону та такелажник евакуаційної групи взводу технічного забезпечення військової частини НОМЕР_5 . Приймав участь в бойових діях, отримував поранення 30.03.2023, внаслідок чого проходив лікування в зв'язку з отриманням тяжкого поранення, в тому числі в липні 2023 року.
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 за № 225 від 26.08.2022 в зв'язку з самовільним залишенням частини ОСОБА_1 знято з грошового, речового та котлового забезпечення.
З цього приводу у Військовій частині НОМЕР_2 було проведено службове розслідування, яким було встановлено, що ОСОБА_1 26.08.2022 залишев місце розташування військової частини НОМЕР_2 поблизу АДРЕСА_3 . На телефонні дзвінки не відповідав, місцезнаходження невідоме, прийняті заходу по розшуку результатів не дали. Такі дії солдата ОСОБА_1 сталися через його особисту недисциплінованість і йдуть всупереч вимогам статей 11.16,127,128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та статей 1.3.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Копії матеріалів службового розслідування направлено до Територіального управління ДБР у м. Краматорську для прийняття правового та процесуального рішення.
Відомості про вчинення позивачем кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.11.2022, номер кримінального провадження 62022050010001152.
27.02.2023 відносно ОСОБА_1 кримінальне провадження №62022050010001152 від 15.11.2022 за ч. 4 ст. 408 КК України закрито на підставі п. 2. ч. 1 ст. 284 КПК України.
У наказі командира військової частини НОМЕР_2 від 09.03.2023 за № 137 визначено ОСОБА_1 вважати таким, що прийняв справи та посади і приступив до виконання службових обов'язків.
Не погоджуючись із тим, що за весь час необґрунтованого призупинення військової служби позивачу не виплачено недоотримане грошове та не здійснено недоотримане продовольче, речове та інші види забезпечення, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діють на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Спеціальним законом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII).
Відповідно до частин першої-другої статті 9 цього Закону держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (частина четверта статті 9 цього Закону).
У зв'язку з військовою агресією російською федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 днів та у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України військовий стан продовжено, в тому числі, по теперішній час.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Військової частини НОМЕР_2 внести відповідні зміни до наказу № 877 від 10.11.2023 та інших документів, які відображають вислугу років, вислугу років в період з 26.09.2022 по 09.03.2023 відповідно до абзацу 8 частини 2 ст. 24 Закону України «Про військову службу та військовий обов'язок» та зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити недоотримане грошове, продовольче, речове та інші види забезпечення за період з 26.08.2022 по 09.03.2023 відповідно до абзацу 9 частини 2 ст. 24 Закону України «Про військову службу та військовий обов'язок», включаючи виплати відповідно до Постанови КМ України № 168 від 28.02.2022, суд зазначає наступне.
Початок, призупинення, продовження і закінчення проходження військової служби, час та місце виконання обов'язків військової служби регулюються статтею 24 Закону №2232-ХІІ.
Відповідно до частини другої статті 24 Закону №2232-ХІІ військова служба призупиняється для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством.
Початком призупинення військової служби є день внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини, поданих відповідно до частини п'ятої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, та/або заяви, повідомлення начальника відповідного органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про вчинене кримінальне правопорушення. Підставою для призупинення військової служби є отримання військовою частиною письмового повідомлення правоохоронного органу про внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального правопорушення (витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань).
Військовослужбовці, військову службу яких призупинено, звільняються з посад та вважаються такими, що не виконують (не несуть) обов'язків військової служби. Контракт про проходження військової служби, а також виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення таким військовослужбовцям призупиняються.
Час призупинення військової служби військовослужбовцям не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому званні та до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії. На них не поширюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців.
Військовослужбовці, військову службу яких призупинено, не входять до чисельності Збройних Сил України та інших військових формувань.
Для військовослужбовців, стосовно яких судом ухвалено виправдувальний вирок, що набрав законної сили, або стосовно яких закрито кримінальне провадження відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, військова служба та дія контракту продовжуються. У такому разі строк призупинення військової служби зараховується до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії, а також до строку вислуги років для присвоєння чергового військового звання та поновлюються пільги і соціальні гарантії, встановлені законодавством України для військовослужбовців.
За весь час безпідставного призупинення військової служби таким військовослужбовцям виплачується недоотримане грошове та здійснюється недоотримане продовольче, речове та інші види забезпечення.
Порядок та умови призупинення та продовження військової служби визначаються положеннями про проходження військової служби.
Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України визначається Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі Положення), пунктами 144-1 - 144-7 якого регулюється порядок призупинення та продовження військової служби.
Відповідно до пунктів 144-1-144-3 Положення для військовослужбовця, який самовільно залишив військову частину або місце служби, дезертирував із Збройних Сил України або добровільно здався в полон, військова служба призупиняється відповідно до частини другої статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Військова служба для такого військовослужбовця призупиняється з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до частини четвертої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Військовослужбовці, військову службу яким призупинено, звільняються з посад та вважаються такими, що не виконують (не несуть) обов'язків військової служби. Контракт про проходження військової служби, а також виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення таким військовослужбовцям призупиняються.
Час призупинення військової служби військовослужбовцям не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому званні та до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії. На них не поширюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців.
Військовослужбовці, військову службу яким призупинено, не входять до чисельності Збройних Сил України.
Звільнення з посад військовослужбовців, військову службу яким призупинено, здійснюється командирами (начальниками) військових частин наказами по особовому складу.
Пунктом 144-6 Положення установлено, що для військовослужбовців, стосовно яких судом винесено виправдувальний вирок, що набрав законної сили, або стосовно яких закрито кримінальне провадження відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, військова служба та дія контракту продовжуються. У такому разі строк призупинення військової служби зараховується до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії, а також до строку вислуги років для присвоєння чергового військового звання, та поновлюються пільги і соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців.
За весь час необґрунтованого призупинення військової служби таким військовослужбовцям виплачується недоотримане грошове та здійснюються недоотримані продовольче, речове та інші види забезпечення.
Продовження військової служби та дії контракту з військовослужбовцями, зазначеними у цьому пункті, здійснюється командирами (начальниками) військових частин наказами по особовому складу.
Зважаючи на те, що кримінальне провадження стосовно позивача закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із відсутністю в діях позивача ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, то суд робить висновок, що відповідно до частини другої статті 24 Закону № 2232-ХІІ та пункту 144-6 Положення позивачу за весь час необґрунтованого призупинення військової служби відповідач повинен виплатити недоотримане грошове забезпечення та внести відповідні зміни документів, які відображають вислугу років, вислугу років.
Також у справі відсутні докази здійснення відповідачем належних позивачу виплат за цей період, а тому суд вважає протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не здійснення за весь час необґрунтованого призупинення ОСОБА_1 військової служби, а саме: з 26.08.2022 (включаючи виплати відповідно до Постанови КМ України № 168 від 28.02.2022) по 09.03.2023 перерахунку та виплати недоотриманого грошового, продовольчого, речового та інших видів забезпечення відповідно до абзацу 9 частини 2 ст.24 Закону України «Про військову службу та військовий обов'язок».
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити недоотримане грошове забезпечення під час лікування після отримання з 12.07.2023 по 14.07.2023 та за 30 днів подальшого перебування у відпустці (з 15.07.2023 по 15.08.2023), відповідно до наказу Міністерства оборони України №260 від 11.06.2008 року, включаючи виплати відповідно до Постанови КМ України № 168 від 28.02.2022 року із розрахунку 100000 грн, то суд зазначає наступне.
Відповідно до абз. 1, 3, 4 п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. №168 (у редакції, чинній з листопада 2022 року по 20.01.2023 року) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
У період після 21.01.2023 року до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. №168 внесено зміни, відповідно до яких, зокрема, після слів “перебуваючи безпосередньо в районах» доповнено словами “їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора,»
Отже, зі змісту вказаних норм, чинних на час виникнення спірних правовідносин, слідує, що додаткова винагорода, збільшена до 100000 гривень, передбачена зокрема для осіб, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Як видно з виписного епекрізу № 4747 із медичної картки стаціонарного хворого нейрохірургічного відділення військової частини НОМЕР_6 від 14.07.2023 та довідки ВЛК військової частини НОМЕР_7 від 25.09.2023 за № 5882, якими підтверджено, що за наслідками проведеного медичного огляду ВЛК солдата за призовом ОСОБА_1 про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) встановлено, що за наслідками вогнепального поранення 30.03.2022, він отримав травму, пов'язану із захистом Батьківщини. Травма відноситься до важкого ступеню.
Також, виписками із медичної карти ОСОБА_1 підтверджується, що він, у період з 12.07.2023 по 14.07.2023, проходив стаціонарне лікування та перебував у відпустці по пораненню 30 діб.
Вищенаведені обставини справи доводить, що оскільки ОСОБА_1 отримав поранення 30.03.2023, пов'язане із захистом Батьківщини, перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, в тому числі у період з 12.07.2023 по 14.07.2023, та у відпустці по пораненню він має право на отримання за відповідні періоди додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні та враховуючи всі наведені обставини, суд зробив висновок про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Судом встановив, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. п. 12, 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Отже, враховуючи задоволення в повному обсязі позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню з Військової частини НОМЕР_2 за рахунок бюджетних асигнувань в сумі 3633, 60 грн.
Керуючись ст.ст. 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не зараховування ОСОБА_1 до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії, а також до строку вислуги років для присвоєння чергового військового звання, та поновити пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців відповідно до абзацу 8 частини 2 ст. 24 Закону України «Про військову службу та військовий обов'язок» період, під час якого він був незаконно оголошений, як самовільно залишивши частину з 26.08.2022 по 09.03.2023.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 внести відповідні зміни до наказу № 877 від 10.11.2023 та інших документів, які відображають вислугу років, вислугу років в період з 26.09.2022 по 09.03.2023 відповідно до абзацу 8 частини 2 ст. 24 Закону України «Про військову службу та військовий обов'язок».
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не здійснення за весь час необґрунтованого призупинення ОСОБА_1 військової служби, а саме: з 26.08.2022 (включаючи виплати відповідно до Постанови КМ України № 168 від 28.02.2022) по 09.03.2023 перерахунку та виплати недоотриманого грошового, продовольчого, речового та інших видів забезпечення відповідно до абзацу 9 частини 2 ст.24 Закону України «Про військову службу та військовий обов'язок».
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити недоотримане грошове, продовольче, речове та інші види забезпечення за період з 26.08.2022 по 09.03.2023 відповідно до абзацу 9 частини 2 ст. 24 Закону України «Про військову службу та військовий обов'язок», включаючи виплати відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати ОСОБА_1 під лікування з 12.07.2023 по 14.07.2023 та за 30 днів подальшого перебування у відпустці (з 15.07.2023 по 15.08.2023), відповідно до наказу Міністерства оборони України № 260 від 11.06.2008, включаючи виплати відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, недоотриманого грошового забезпечення.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити недоотримане грошове забезпечення під лікування з 12.07.2023 по 14.07.2023 та за 30 днів подальшого перебування у відпустці (з 15.07.2023 по 15.08.2023), відповідно до наказу Міністерства оборони України №260 від 11.06.2008, включаючи виплати відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 04.11.2025 року.
Суддя С.В. Ніколайчук