03 листопада 2025 року Справа № 160/18018/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
19.06.2025 року через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 20.02.2025 № 045750030532 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу», пунктів 10 та 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» на підставі її заяви від 12.02.2025;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 з 12.02.2025 пенсію за віком у розмірі 60 відсотків від заробітку відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723 XII «Про державну службу», пунктів 10 та 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу».
В обґрунтування позову вказано, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком (на загальних умовах) відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 06.01.2025 року. 05.01.2025 року позивачці виповнилося 60 років і вона набула право на одержання пенсії за віком як за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», так і за статтею 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу», пунктами 10 та 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу». 12.02.2025 року позивач звернулася до відповідача-1 із заявою про призначення їй пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723 XII «Про державну службу», пунктів 10 та 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу». З 01.04.2021 органи Пенсійного фонду застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсій, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованого в Мінюсті 16.03.2021 № 339/35961. Враховуючи принцип екстериторіальності, Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області розглянуло вказану заяву та прийняло рішення від 20.02.2025 № 045750030532 про відмову у призначенні пенсії як державному службовцю, на підставі Закону України від 16.12.1993 № 3723 XII «Про державну службу». ГУ ПФУ у Вінницькій області зазначив що заявниця має страховий стаж 41 рік 2 місяці 9 днів. Відповідач-2 повідомив, що під час розгляду документів встановлено що долучені довідки № 35 від 31.12.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), № 34 від 31.01.2025 про складові заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям, не відповідають вимогам Постанови КМУ № 823 від 12.07.2024. Позивач зазначає, що вона має право на одержання пенсії, як державний службовець, із вказаним рішенням не погоджується та вважає, що таке є протиправним, порушує її соціальні та майнові права, у зв'язку з чим просила задовольнити позовні вимоги.
26.06.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.
09.07.2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що заява позивача про перерахунок пенсії розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області за результатом якої прийняте відповідне рішення про відмову позивачу в призначенні пенсії. Отже, Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не приймалось рішення по суті заяви Позивача, відтак відповідальним за опрацювання заяви позивачки та прийняття відповідного рішення є, в даному випадку, визначений у встановленому порядку територіальний орган Пенсійного фонду Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області. Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не є суб'єктом прийняття рішення.
10.07.2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що після реєстрації заяви Позивача та сканування копій документів засобами програмного забезпечення Головним управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області за принципом екстериторіальності розглянуто заяву Позивача та за результатами розгляду такої заяви прийнято рішення 045750030532 від 20.02.2025 про відмову в проведенні перерахунку пенсії ( в переведені на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015р). Слід зазначити, що пунктами 10 і 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII передбачено право певної категорії державних службовців на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 № 3723-XII «Про державну службу» (далі Закон № 3723) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш, як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій державних службовців. Зокрема:- державні службовці, які на день набрання чинності Закону №889-VIII, станом на 01.05.2016 обіймали посади державної служби та мали не менше як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України;- особи, які на день набрання чинності Закону №889-VIII, мали не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723 та актами Кабінету Міністрів України, незалежно від факту роботи на державній службі станом на 01.05.2016. З огляду на вказане відповідач-1 просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
02.09.2025 року та 03.11.2025 року ухвалами Дніпропетровського окружного адміністративного суду продовжено строк розгляду справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
12.02.2025 року ОСОБА_1 звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії (перехід на пенсію за іншим Законом- Законом України «Про державну службу»).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 20.02.2025 № 045750030532 про відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу», пунктів 10 та 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» на підставі її заяви від 12.02.2025 року. Результати розгляду документів доданих до заяви: до заяви долучено довідки №35 від 31.12.2024 року про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), №34 від 31.01.2025 року про складові заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям, що не відповідають вимогам згідно Постанови КМУ №823 від 12.07.2024 року.
Позивач вважає вказане рішення відповідача-1 протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з приписами статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Пенсійне забезпечення державних службовців визначається Законом України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу» (який втратив чинність на підставі Закону № 889- VIII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889-VIII) з урахуванням пунктів 10, 12 Розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу».
Відповідно до частини 1 статті 37 Законом України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу» на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу» є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому, відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Таким чином, до 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу») право на пенсію державного службовця мали особи, які:
- досягли певного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, та мають передбачений законодавством страховий стаж;
- мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
При цьому, після 01.05.2016 відповідно до статті 90 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Також, законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу».
Так, зокрема, відповідно до пункту 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Отже, розділ XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» передбачає, що за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на цю дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу».
Відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Пунктом 2 цього Порядку було визначено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Водночас, за правилами пункту 4 «Порядку обчислення стажу державної служби», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229 (чинного з 01.05.2016) до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посаді державної служби відповідно до Закону; час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
У цьому контексті слід зазначити, що відповідно до статті 1 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу» під державною службою розуміють професійну діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.
Приписи частини 2 статті 9 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу» передбачають, що регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів прокуратури, судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ та інших, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено Законами України.
Так, з матеріалів справи вбачається та підтверджується записами трудової книжки серії НОМЕР_1 , позивач, починаючи з 12.05.1993 по 06.11.2015, з 07.11.2015 по 06.01.2025 безперервно працювала на посадах в органах внутрішніх справ, зокрема: - з 12.05.1993 по 06.11.2015 - на посадах УМВС в Дніпропетровській області, з 07.11.2015 по 06.01.2025 - на посадах ГУНП в Дніпропетровській області
Позивач досягнула встановленого законом пенсійного віку та мала необхідний страховий стаж та стаж державної служби для того, аби призначити їй пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу», пунктів 10 та 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу».
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Так, відповідно до частини першої статті 37 Закону № 3723-ХІІ пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до пункту 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622, пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
- посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
- розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
- у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;
- матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
При поданні заяви про призначення пенсії відповідно до Закону № 3723-ХІІ позивачем були долучені довідки про заробітну плату за останнім місцем роботи, з урахуванням яких має нараховуватись пенсія позивачу.
При цьому відповідач-1 не конкретизував яким саме вимогам постанови КМУ № 823 від 12.07.2024 не відповідають надані позивачем довідки, що свідчить про формальний підхід відповідача до розгляду наданих документів.
До аналогічного правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.02.2019 у зразковій справі № 822/524/18.
Зокрема, суд зазначив, що при визнанні протиправними дій управління Пенсійного фонду щодо відмови у переведенні позивача на пенсію державного службовця з метою належного захисту порушених прав позивача слід зобов'язати відповідача призначити і здійснити нарахування й виплату позивачу пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у відповідній довідці про заробітну плату.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України суд першої інстанції має врахувати висновки Великої Палати Верховного Суду, зазначені в постанові від 13.02.2019 у справі № 822/524/18, при ухваленні рішення у цій справі.
А тому при наявності підстав для скасування рішення про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії суд має зобов'язати пенсійний орган призначити (перерахувати) та виплачувати Позивачу пенсію у розмірі 60 відсотків від заробітку з дати звернення із заявою про призначення пенсії, тобто з 12.02.2025.
При цьому, суд враховує ту обставину, що у силу абзацу 13 пункту 4.2 Порядку №22-1 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 16.12.2020 №25-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
А відповідно до абзацу 1 пункту 4.10 Порядку №22-1, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
За таких обставин, оскільки у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком повторно було визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, то саме цей орган і має завершити процедуру розгляду заяви про призначення позивачу пенсії за віком.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в сумі 968,96 грн., що підтверджується квитанцією №8006-6655-1045-1043 від 17.06.2025 року.
З урахуванням положень статті 139 КАС України та відповідно до задоволених вимог, судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду підлягає стягненню в розмірі 968,96 грн., за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21005, м.Вінниця, вул.Зодчих, буд.22, код ЄДРПОУ 13322403), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 20.02.2025 № 045750030532 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу», пунктів 10 та 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» на підставі її заяви від 12.02.2025 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити ОСОБА_1 з 12.02.2025 пенсію за віком у розмірі 60 відсотків від заробітку відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723 XII «Про державну службу», пунктів 10 та 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу».
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати у розмірі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Дєєв