27 жовтня 2025 року Справа 160/30461/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
22.10.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними дії службових/ посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягають у злочинних усних наказах(розпорядженнях) позивачу протиправно, із застосуванням грубої фізичної сили, затримувати людей чоловічої статі, та доставляти їх до підвального приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 , де незаконно позбавивши їх волі, утримувати в підвальному приміщенні, та зобов'язати службових/посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 , утриматись від злочинних наказів протиправно, із застосуванням грубої фізичної сили, затримувати людей чоловічої статі, доставляти їх до підвального приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 , де незаконно позбавивши їх волі, утримувати в підвальному приміщенні; визнати протиправним та повністю скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , про переміщення (переведення) позивача з посади стрільця ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважаючи позивача таким, що справи та посаду здав, вибув до нового місця служби, виключивши позивача із списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_2 та всіх видів забезпечення, без його згоди, не повідомивши причин та обґрунтованості підстав такого переміщення по службі, причин не можливості подальшого проходження служби у ІНФОРМАЦІЯ_2 , та за якою службовою необхідністю позивача переведено до іншого місця служби; визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка полягає у не ознайомленні Позивача з наказом про його переміщення по службі, зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 , ознайомити позивача з наказом про його переміщення по службі; визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка полягає у не роз'ясненні позивачу причин та обґрунтованості підстав переміщення Позивача по службі, причин не можливості подальшого проходження служби у ІНФОРМАЦІЯ_2 , та за якою службовою необхідністю позивача переведено до іншого місця служби, зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 , надати позивачу письмові роз'яснення причин переведення, причин не можливості подальшого проходження служби у ІНФОРМАЦІЯ_2 , та за якою службовою необхідністю позивача переведено до іншого місця служби.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Поняття терміну "відповідач" наведено в пункті 9 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, як суб'єкта владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й іншої особи, до яких звернена вимога позивача.
В свою чергу, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
З тексту позовної заяви вбачається, що позивачем в якості відповідача зазначено ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Проте частина позовних вимог визначена до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Отже заявлена позивачем прохальна частина позову не узгоджується з зазначеним в позовній заяві відповідачем.
Враховуючи зазначене, позивачу необхідно надати уточнену позовну заяву в якій уточнити суб'єктний склад сторін у справі (відповідачів), або уточнити позовні вимоги.
Частиною 4 та 7 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). До заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Так, суд звертає увагу, що в порушення наведених норм, позивачем нечітко сформовано позовні вимоги, а саме не зазначено жодних реквізитів конкретного наказу про переміщення (переведення) ОСОБА_1 , який позивач просить визнати протиправним та скасувати.
Між іншим, позивачем також не надано до суду оскаржуваного наказу про переміщення (переведення), та будь-яких доказів на підтвердження того, що позивач не зміг самостійно отримати такий доказ.
Також під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
За результатом аналізу адміністративного позову суд роз'яснює позивачу, що зміст позову це частина позову, яка, з одного боку, відображає вид судового захисту, а саме звернену до суду вимогу позивача щодо застосування конкретних способів захисту порушеного, оспорюваного чи невизнаного права; відповідно до змісту позовних вимог встановлюються межі судового розгляду і предмет доказування. З іншого боку, зміст позовних вимог складають матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, щодо яких суд повинен ухвалити рішення.
Суд наголошує, що зміст позовних вимог - це певна форма захисту, права, свободи чи інтересу, яку просить позивач від суду. По суті, це повинно бути відображено в прохальній частині позовної заяви. Зокрема, обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.
Відповідно позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв'язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстави позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.
Згідно з приписами частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно з статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; 7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 8-1) заборону політичної партії та передачу майна, коштів та інших активів політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави; 9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів; 11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання; 12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні; 13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Також частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Аналізуючи частину першу статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд звертає увагу на те, що права, свободи або законні інтереси особи підлягають судовому захисту в адміністративному суді за наявності наступних обов'язкових умов - безпосереднього порушення прав, свобод або законних інтересів особи, вчинення такого порушення законодавчо визначеним суб'єктом, а саме суб'єктом владних повноважень, та у разі порушення прав, свобод або законних інтересів особи у спосіб встановлений законодавством, а саме рішенням, дією чи бездіяльністю такого суб'єкта.
З позовної заяви судом встановлено, що зміст позовних вимог в частині визнання протиправними дії службових/посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягають у злочинних усних наказах (розпорядженнях) позивачу протиправно, із застосуванням грубої фізичної сили, затримувати людей чоловічої статі, та доставляти їх до підвального приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 , де незаконно позбавивши їх волі, утримувати в підвальному приміщенні та зобов'язання службових/посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 , утриматись від злочинних наказів протиправно, із застосуванням грубої фізичної сили, затримувати людей чоловічої статі, доставляти їх до підвального приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 , де незаконно позбавивши їх волі, утримувати в підвальному приміщенні, викладено без належного обґрунтування в позовній заяві.
Вказані позовні вимоги не містять жодних реквізитів наказів (розпоряджень) про визнання протиправними дій з видання яких просить позивач.
В свою чергу, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вирішення питань які свідчать про можливе вчинення кримінальних правопорушень не входить до завдань адміністративного судочинства.
В даному випадку, зміст даних вимог не відповідає способам судового захисту, передбаченим частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України
Отже, позивачу слід надати уточнену позовну заяву, оформлену з дотриманням вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, та її копії для надіслання сторонам, сформулювавши позовні вимоги максимально чітко і зрозуміло відповідно до критеріїв та вимог Кодексу адміністративного судочинства України, із зазначенням конкретного оскаржуваного акту індивідуальної дії, який позивач просить визнати протиправним та скасувати та наданням до суду його копії (або доказів неможливості отримати стороною позивача).
Крім того, відповідно до частини 1, абзацу 1 частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, приписами частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено спеціальний строк звернення до суду у відносинах публічної служби, якою передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже при поданні уточненої позовної заяви слід врахувати строки звернення до суду передбачені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України та у випадку їх пропущення надати заяву про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з доказами їх поважності, враховуючи дату звернення до суду - 22.10.2025 року (дата направлення позовної заяви до суду).
Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки, позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, а саме: надати уточнену позовну заяву, оформлену з дотриманням вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, та її копії для надіслання сторонам, у в якій уточнити суб'єктний склад сторін у справі (відповідачів), уточнити позовні вимоги, сформулювавши їх максимально чітко і зрозуміло відповідно до критеріїв та вимог Кодексу адміністративного судочинства України, із зазначенням конкретного оскаржуваного акту індивідуальної дії, який позивач просить визнати протиправним та скасувати та наданням до суду його копії (або доказів неможливості отримати стороною позивача); надати копію наказу, який позивач просить визнати протиправним та скасувати, з наданням його копії для відповідача.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити особі, що звернулася із адміністративним позовом.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя С.І. Озерянська