04 листопада 2025 року Справа № 160/22917/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Царікової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження питання про прийняття звіту Військової частини НОМЕР_1 від 07.08.2025 про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2024 в адміністративні справі № 160/22917/23,
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №160/22917/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім' ям під час дії воєнного стану у розмірі до 100000,00 грн за періоди з 26.01.2023 по 30.01.2023, з 05.02.2023 по 06.03.2023, з 13.05.2023 по 30.05.2023, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних) включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, та/або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії у зв'язку з травмуванням 24.01.2023, пов'язаним із захистом Батьківщини.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану, у розмірі до 100000,00 грн за періоди з 26.01.2023 по 30.01.2023, з 05.02.2023 по 06.03.2023, з 13.05.2023 по 30.05.2023, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, з урахуванням раніше виплачених сум додаткової винагороди.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 встановлено судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2024 року по справі № 160/22917/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 відповідно до статті 382 КАС України в місячний строк з моменту отримання копії цієї ухвали суду подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2024 по справі №160/22917/23.
07.08.2025 на виконання ухвали суду від 31.03.2025 року Військовою частиною НОМЕР_1 надано звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2024 року по справі № 160/22917/23.
У вказаному звіті відповідач зазначив, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2024 року по справі № 160/22917/23 Військовою частиною НОМЕР_1 було переглянуто медичні документи, що дають право позивачу право на отримання додаткової винагороди, також були вивчені накази командира в/ч НОМЕР_1 по стройовій частині. У результаті встановлені наступні факти:
- за січень 2023 року позивачу було нараховано та виплачено у лютому 2023 року 45 161,29 грн. за 14 днів з розрахунку 100 000 грн. на місяць з урахуванням перебування позивача в районі ведення бойових дій та виконання бойових задач, так і періоду стаціонарного лікування;
- за лютий 2023 року позивачу було донараховано та виплачено у березні 2025 року 19354,84 грн. за 6 днів лікування;
- за травень 2023 року донарахування позивачу додаткової винагороди не виявилось можливим через те, що позивач самовільно залишив частину.
Отже, Військовою частиною НОМЕР_1 були прийняті всі необхідні заходи для отримання фінансування на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2024 року по справі № 160/22917/23.
Досліджуючи вказаний звіт відповідача, суд зазначає наступне.
Так, згідно частин 1, 2, 3, 5 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 3821 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 3822 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 3821 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Як було зазначено вище, на виконання рішення суду від 06.02.2024 року Військовою частиною НОМЕР_1 було виплачено наступне грошове забезпечення:
- за січень 2023 року позивачу було нараховано та виплачено у лютому 2023 року 45 161,29 грн. за 14 днів з розрахунку 100 000 грн. на місяць з урахуванням перебування позивача в районі ведення бойових дій та виконання бойових задач, так і періоду стаціонарного лікування;
- за лютий 2023 року позивачу було донараховано та виплачено у березні 2025 року 19354,84 грн. за 6 днів лікування;
- за травень 2023 року донарахування позивачу додаткової винагороди не виявилось можливим через те, що позивач самовільно залишив частину.
Стосовно твердження відповідача про ненарахування ОСОБА_1 додаткової винагороди за травень 2023 року через те, що позивач самовільно залишив частину, суд зазначає наступне.
В мотивувальній частині судового рішення від 06.02.2024 встановлено наступне: “Як вже було встановлено судом, ОСОБА_1 в періоди з 26.01.2023 по 30.01.2023, з 05.02.2023 по 06.03.2023 та з 13.05.2023 по 30.05.2023 проходив лікування у зв'язку із зазначеним вище травмуванням, отриманим під час захисту Батьківщини. Матеріалами справи підтверджено, що позивач проходив лікування після травмування, отриманим під час захисту Батьківщини, з 26.01.2023 по 30.01.2023, з 05.02.2023 по 06.03.2023 та з 13.05.2023 по 30.05.2023, а отже, вказані періоди лікування позивача підлягають врахуванню до періоду, протягом якого позивач має право на отримання додаткової винагороди з розрахунку 100000 грн відповідно до Постанови № 168. З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, про наявність у позивача права на отримання додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім' ям під час дії воєнного стану у розмірі до 100000,00 грн за періоди з 26.01.2023 по 30.01.2023, з 05.02.2023 по 06.03.2023 та з 13.05.2023 по 30.05.2023.
Також судом не береться до уваги наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 15.04.2025 №317, яким командир в/ч НОМЕР_1 вносить зміни до п.п. 4.34 п.4 наказу від 25.05.2023 №368 і скасовує та вважає нереалізованим підпункт. Внесено зміни до наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 01.06.2023 №389 та доповнено наступним підпунктом - солдата ОСОБА_1 вважати таким, що 31 травня 2023 року самовільно залишив в/ч. Підстава - витяг з наказу командира військової частини Про результати службового розслідування від 11 квітня 2025 року №2872.
Разом із тим, суд зазначає, що наказом Міністра оборони України від 21.11.2017 № 608 затверджено Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). Частиною 3 ст. 85 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць. Отже, службове розслідування у будь-якому випадку не може тривати більш ніж 2 місяці.
Враховуючи викладене, Війсковою частиною НОМЕР_1 не виконано рішення суду від 06.02.2024 в повному обсязі, а саме - не виплачено додаткову винагороду з 13.05.2023 по 30.05.2023, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних) включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, та перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії у зв'язку з травмуванням 24.01.2023, пов'язаним із захистом Батьківщини.
Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку про відмову у прийнятті звіту.
Проте, суд вбачає за необхідне встановити новий строк Військовій частині НОМЕР_1 для подання звіту про виконання рішення суду по адміністративній справі №160/22917/23.
Керуючись статтями 256, 295, 382, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Відмовити у прийнятті звіту Військової частини НОМЕР_1 від 07.08.2025 про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2024 в адміністративні справі № 160/22917/23.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 відповідно до статті 382 КАС України в тримісячний строк з моменту отримання копії цієї ухвали суду, подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду по адміністративній справі № 160/22917/23.
Ухвала набирає законної сили у порядку та у строки, встановлені ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали складений 04.11.2025.
Суддя О.В. Царікова