03 листопада 2025 року Справа № 160/19796/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛАЯ» до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕЛАЯ» до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 27.06.2025 №141190, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, відповідно до якого ТОВ «ДЕЛАЯ» відповідає критеріям ризиковості платника податку;
- зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658) виключити ТОВ «ДЕЛАЯ» (код ЄДРПОУ 45064347) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване рішення відповідача порушує права та інтереси позивача, оскільки його внесення до переліку ризикових надає контролюючому органу підставу для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних. Відповідачем не надано матеріалів, на підставі яких позивача віднесено до переліку ризиковості платника податку. На підставі оскаржуваного рішення відповідач зупиняє реєстрацію податкових накладних позивача та в подальшому відмовляє у їхній реєстрації. Господарські відносини позивача з контрагентами є реальними та підтверджуються первинними документами, а порушення контрагентами позивача податкової дисципліни не може мати негативних наслідків для позивача.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, тобто відповідає пункту 8 критеріїв ризиковості платників податків.
Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій вказано, що поширення на позивача «ризиковості» через стосунки з іншими «ризиковими» платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства . Зокрема настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності. Відповідач не надав доказів, які досліджувалися в ході засідання комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 27.06.2025 і які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення, зокрема відповідачем не подано доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, котрі характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України, а зміст оскаржуваного рішення та зміст відзиву на позов не містять ані юридичних мотивів, ані фактичних мотивів кваліфікації заявника як ризикового платника податків.
Від відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.08.2025 заяву Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження задоволено. Вирішено подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 13.08.2025.
В підготовче засідання 13.08.2025 сторони з'явились. Суд на місці ухвалив закінчити підготовче провадження у справі та призначити розгляд справи по суті в цьому судовому засіданні. Сторони надали обґрунтування позовних вимог та заперечення проти позовних вимог. Розгляд справи відкладено на 12.09.2025 для підготовки додаткових пояснень представником відповідачаю
Від відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що ТОВ «ДЕЛАЯ» включено до переліку ризикових платників податку за рішенням комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.06.2025 №141190 як такого, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Відповідне рішення надіслано платнику податку того ж дня засобами електронного зв'язку. Рішення щодо включення до переліку ризикових платників було прийнято з урахуванням наявної податкової інформації щодо ТОВ «ДЕЛАЯ», яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції та свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій. Відповідач такаж вказав, що використання контролюючим органом податкової інформації, наявної в інформаційних системах ДПС, або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певних спосіб здійснення податкового контролю, зокрема, віднесення Товариства до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку таких платників які відповідають критеріям ризиковості без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань не порушує права та інтереси позивача.
В судове засідання 12.09.2025 сторони з'явились та надали пояснення по суті заявлених позовних вимог та їх заперечень. Суд на місці ухвалив продовжити розгляд справи в письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕЛАЯ» є юридичною особою, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
ТОВ «ДЕЛАЯ» взято на податковий облік як платника податків в органах державної податкової служби, а саме: в Дніпровській ОДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
Витяг з реєстру платників податку на додану вартість №230466500004 від 01.12.2022, в якому зазначено, що дата реєстрації платником ПДВ 01.12.2022, ІПН 450643404669.
Видами діяльності ТОВ «ДЕЛАЯ» за кодами КВЕД є: 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (основний), 46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення, 46.52 Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткуванням деталями до нього, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.
Штатним розписом, затвердженим наказом N№2 від 01.05.2024 передбачена кількість штатних одиниць - 5 штатних одиниць (директор, провідний менеджер в оптовій торгівлі, начальник відділу по роботі з національними мережами, комірник, комплектувальник товарів) з місячним фондом заробітної плати 50 100,00 грн.
Наказом №5 від 19.04.2025 затверджено штатний розпис ТОВ «ДЕЛАЯ» з 19.04.2025 в кількості 1 штатної одиниці (директор) з місячним фондом заробітної плати 8200,00 грн.
Для цілей провадження господарської діяльності позивач має у користуванні наступні об?єкти нерухомості:
1) частину нежитлового приміщення площею 14,0 кв.м., а саме - частину нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: 49051, місто Дніпро, вул. Журналістів, буд. 9Д, кімната 206 за договором суборенди нежитлового приміщення №06-05/25 від 06.05.2025, укладеного з ТОВ «СІТІНВЕСТ». Інформація про наявний орендований об?єкт подана до органу ДПС за формою №20-ОПП (форма подана 16.06.2025р., реєстраційний номер 9173453337);
2) приміщення №504 в будівлі офісного центру за адресою: місто Дніпро, вул.Краснопільська, буд. 9, площею 18,0 кв.м. за договором оренди нежитлового приміщення №201 від 11.11.2022, укладеного з ТОВ «ПОЛЯКОВ І.К». Інформація про наявний орендований об?єкт подана до органу ДПС за формою №20-ОПП (форма подана 20.01.2023, реєстраційний номер 9006244913);
3) нежитлове приміщення площею 127,6 кв.м., що розташоване за адресою: місто Дніпро, вул. Юдіна, буд. 2а за договором оренди №7/Н-23 від 01.04.2023, укладеного з ПП «НАЦІОНАЛ». Інформація про наявний орендований об?єкт подана до органу ДПС за формою №20-ОПП (форма подана 12.04.2023, реєстраційний номер 9076863178).
Крім того, підприємством укладено з ТОВ «ЛІБЕРТОН» договір №35-01/03-1 від 01.03.2023 на зберігання товарно-матеріальних цінностей за адресою: м. Дніпро, вул. Запасна, 7. В подальшому, відповідно до Додаткової угоди №2 від 01.06.2024 до Договору №35-01/03-1 від 01.03.2023 сторони змінили адресу зберігання ТМЦ: м. Дніпро, вул. Ударників, 27.
З матеріалів справи вбачається, що Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 23.04.2025 прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №4844.
Підставою зазначено пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку:
04 - постачання товарів/послуг за відсутності необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податкові накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об?єкти оподаткування), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності. При цьому відсутнє придбання послуг із оренди об?єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг із оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг із оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо;
11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їхнього зберігання (власних, орендованих, складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності та/або за відсутності придбання послуг зберігання;
17 - формування реєстраційного ліміту (СУМнакл) за рахунок операцій із придбання робіт та послуг в значних обсягах за відсутності об?єктивних умов (можливостей) їхнього використання в господарській діяльності;
16 - керівник та/або особа, яка має право підпису (посадова особа платника податку) є особою, що займає аналогічну посаду більше ніж у п?яти (включно) платників податку.
Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку:
придбання: період з 25.10.2024 по 23.04.2025, код згідно з Державним класифікатором продукції та послуг операції, визначеної як ризикова 68.20, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 45064347, дата включення до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку 23.04.2025.
придбання: період з 25.10.2024 по 23.04.2025, код згідно УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова 8517130000/8418, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 41228749.
придбання: період з 25.10.2024 по 23.04.2025, код згідно УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова 8415/8450, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 44832586, дата включення до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку 22.04.2025.
постачання: період з 25.10.2024 по 23.04.2025, код згідно УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова 8509400000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 42668046.
постачання: період з 25.10.2024 по 23.04.2025, код згідно УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова 8450120000/8516797000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 41228749.
придбання: період з 25.10.2024 по 23.04.2025, код згідно УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова 8528724000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 4386038, дата включення до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку 12.02.2024 року.
ТОВ «ДЕЛАЯ» подало письмові пояснення з первинними документами на здійснення господарських операцій підтвердження реальності із вищезазначеними підприємствами, які 23.06.2025 подано з повідомленням про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості через електронний кабінет платника, отримання яких підтверджується квитанцією №9181241880 від 23.06.2025.
27.06.2025 Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 23.06.2025 №1 прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості №141190.
Підставою зазначено п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку:
04 - постачання товарів/послуг за відсутності необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податкові накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об?єкти оподаткування), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності. При цьому відсутнє придбання послуг із оренди об?єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг із оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг із оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо;
11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їхнього зберігання (власних, орендованих, складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності та/або за відсутності придбання послуг зберігання;
17 - формування реєстраційного ліміту (СУМнакл) за рахунок операцій із придбання робіт та послуг в значних обсягах за відсутності об?єктивних умов (можливостей) їхнього використання в господарській діяльності.
Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку:
придбання: період з 25.10.2024 по 23.04.2025, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова 8517130000, 8418/код згідно з Державним класифікатором продукці та послуг операці, визначеної як ризикова 68.20, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 45064347/412287749, дата включення до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку 23.04.2025.
придбання: період з 25.10.2024 по 23.04.2025, код згідно УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова 8415/8450, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 44832586, дата включення до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку 22.04.2025.
постачання: період з 25.10.2024 по 23.04.2025, код згідно УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова 8509400000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 42668046.
постачання: період з 25.10.2024 по 23.04.2025, код згідно УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова 8450120000/8516797000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 41228749.
придбання: період з 25.10.2024 по 23.04.2025, код згідно УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова 8528724000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 43860387, дата включення до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку 12.02.2024.
придбання: період з 25.10.2024 по 27.06.2025, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова 8450, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 43970952, дата включення до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку 23.04.2025.
придбання: період з 25.10.2024 по 27.06.2025, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова 8418/8423/8471/9504/7321/8508/85182900/8510100000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 4555064347, дата включення до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку 23.04.2025.
Крім того, в Рішенні додатково зазначено про ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку: відсутні документи по взаємовідносинам з основними контрагентами - постачальниками ТОВ «ОКЛИЧ» та ТОВ «КОМПАНІЯ НЕО», по ТОВ «ЛАРСЕН» оборотно-сальдові відомості по рахунку 63, 28.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їхні права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їхніх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій із постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій із питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їхніх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).
Згідно з пунктом 3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній із ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:
1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18статті 49 Податкового кодексу України.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2статті 46 Податкового кодексу України.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Згідно з пунктом 6 Порядку №1165 питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Судом встановлено, що оскаржуване рішення не містить розшифрування податкової інформації, натомість податковим органом лише відтворено зміст пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що не дає можливості встановити, яких саме документів недостатньо контролюючому органу для прийняття рішень про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.
Положеннями пункту 6 Порядку №1165 визначено, що комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.
Інформацію та копії документів подають платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Міністерством фінансів України.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області не вказує на моніторинг податкової накладної, поданої ТОВ «ДЕЛАЯ», при аналізі якої зроблено висновок про ризиковість платника податків. Вказує загальні спостереження та надає звіт щодо ведення ТОВ «ДЕЛАЯ» господарської діяльності.
Суд зазначає, що з метою виключення з переліку ризикових платників податків, ТОВ «ДЕЛАЯ» подавало звернення та пояснення з викладом обставин діяльності та наданням первинних документів щодо придбання/реалізації продукції.
Порядком передбачено включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, після автоматизованого моніторингу платника податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, і коли податкова накладна чи розрахунок коригування відповідають хоча б одному критерію ризиковості платника податку.
Відсутні дані, що Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про врахування або не врахування таблиці даних платника податку, про відповідність/ невідповідність платника податку критеріям ризиковості перед прийняттям рішень, здійснено моніторинг платника податку.
Відповідачем застосовано непрозорі механізми визначення товариства як такого, що відповідає Критеріям ризиковості, оскільки не доведено проведення необхідного моніторингу діяльності позивача перед тим, як винести рішення про віднесення його до переліку ризикових.
Порядком встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування. Встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.
Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.
Разом з цим, Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації, а суд при вирішенні спорів такої категорії, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, має дослідити і надати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання Комісії та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 30.11.2021 у справі №340/1098/20 та від 19.11.2021 у справі №140/17441/20.
При прийнятті рішення у даній справі суд також врахову правові висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 22.07.2021 у справі № 520/111/20, від 16.12.2020 у справі № 340/474/20, від 19.07.2023 у справі № 420/7850/22, від 07.04.2023 у справі №280/3639/20.
Верховний Суд вказував, що Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на них законодавством завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку, та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
Додатком 4 до Порядку №1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Так, із матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення прийнято з підстав відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Додатком № 1 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, пункт 8 яких передбачає такий критерій, як наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Згідно з додатком 4 Порядку №1165 у рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов'язково зазначається підстава його прийняття, зокрема відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та, у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку, розшифровується, яка саме податкова інформація.
Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
При цьому, оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою «наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції (зазначено в додатках)».
Вказане рішення прийнято відповідачем у зв'язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації, що свідчить про прийняття такого рішення не у спосіб, визначений законом.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 14.05.2025 у справі №260/3479/24.
Прийняття відповідачем спірного рішення не за результатом розгляду податкової накладної, поданої позивачем, суперечить п. 5, 6 Порядку №1165, за змістом яких перевірка на відповідність критеріям ризиковості платника податку здійснюється щодо платника, яким подано податкову декларацію, податкову накладну, розрахунок.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 23.06.2022 у справі №640/6130/20.
Відповідачем до суду не надано жодного документа як доказу, на підставі якого винесено оскаржуване рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Також, із спірного рішення про відповідність позивача пункту 8 Критерії ризиковості неможливо встановити обставини його прийняття за наслідками подання позивачем для реєстрації податкових накладних. Реквізити таких податкових накладних оскаржуване рішення не містить.
Приймаючи оскаржуване рішення відповідач обмежився виключно зазначенням періодів здійснення позивачем господарської діяльності, вказавши ідентифікаційні коди платників, які були стороною операцій, які відповідач вважає ризиковими.
Відповідачем на підтвердження обґрунтованості прийнятого рішення не надано протоколів засідання комісії регіонального рівня щодо розгляду питань про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, а також доказів про наявність у контролюючого органу податкової інформації на підтвердження ризиків порушення позивачем норм податквого законодавства.
Суд звертає увагу на ту обставину, що у спірному рішенні відповідачем не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.
При цьому, в матеріалах справи наявні первинні документи, які оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентами, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення, та які складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, що засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентами господарських зобов'язань. Належність та допустимість таких первинних документів відповідачем під сумнів не ставилась та в судовому засіданні не спростована.
Суд звертає увагу, що сама по собі інформація не є достатньою підставою для висновку про неможливість реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, оскільки отримана податкова інформація повинна оцінюватися у співвідношенні з первинною документацією.
Зібрана податкова інформація щодо контрагентів позивача не має преюдиціального значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини фактичної дійсності.
Суд зазначає, що висновки контролюючого органу зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації, наявної в базі даних ДПС, проте податкова інформація, наявна в інформаційно-аналітичних базах, носить виключно інформативний характер та сама по собі, окремо від інших доказів або за їх відсутності, не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.
Крім того, суд зазначає, що контролюючим органом не було проведено контрольних заходів щодо контрагентів позивача та дослідження їх первинних документів, не було доведено та надано належних доказів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.04.2020 у справі №804/1984/16 та постанові Верховного Суду від 19.10.2023 у справі №160/5256/19.
При цьому, суд зауважує щодо необґрунтованості тверджень контролюючого органу про наявність ризикових операцій, оскільки відповідач не надав відповідних пояснень щодо підстав та обґрунтувань власних висновків. Доказів на підтвердження проведеного аналізу поданих позивачем первинних документів відповідачем не надано.
Отже, в даному випадку, використання податковим органом загальних висновків призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути обізнаним у моделюванні поведінки та таким, що не повідомлений про необхідність надання документів за вичерпним і зрозумілим переліком.
Суд зазначає, що в адміністративному судочинстві тягар доказування покладається на суб'єкта владних повноважень. При цьому суб'єкт владних повноважень може посилатися лише на докази, які були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що вони не були отримані ним до його прийняття з незалежних від нього причин.
Положеннями частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено презумпцію неправомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, згідно якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 23.11.2023 у справі №420/9371/22 та від 13.02.2025 у справі №420/12149/23.
На сьогодні у праві існують три основні стандарти доказування: «баланс імовірностей» (balance of probabilities) або «перевага доказів» (preponderance of the evidence); «наявність чітких та переконливих доказів» (clear and convincing evidence); «поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt) та у справах, де суб'єкт владних повноважень доводить правомірність своїх рішень, що передбачають втручання у власність або діяльність суб'єкта приватного права (зокрема, притягнення його до відповідальності), подані таким суб'єктом владних повноважень докази, за загальним правилом, повинні відповідати критерію «поза розумним сумнівом».
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 29.09.2023 у справі №200/2859/19-а.
При вирішенні цього спору, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України, відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 18.10.2023 у справі №1.380.2019.004162.
У справі Кобець проти України Європейський суд з прав людини, керуючись критерієм доведення поза розумним сумнівом (рішення у справі Авшар проти Туреччини), вказав, що таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Принцип оцінки доказів поза розумним сумнівом полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення (рішення від 14.02.2008 у справі Кобець проти України).
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 16.06.2023 року у справі №826/5397/18.
В своїй сукупності вказані нормативні положення свідчать, що саме відповідач повинен довести існування юридичного складу обставин, а тому правомірно прийняв спірне рішення.
Контролюючим органом не представлено результатів проведених перевірок поданих платником копій документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації, тобто доказів додержання вимог пунктів 44, 46 Порядку № 1165 при прийнятті спірного рішення.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 07.04.2023 у справі №280/3639/20.
Порядком №1165 затверджено форму рішення, проте не виконання відповідачем обов'язку доказування, встановленого частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком №1165 підстав), є підставою для визнання його протиправним та скасування.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №340/1098/20.
Контролюючим органом на підтвердження своєї позиції не надано будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийняте оскаржуване рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, не надано доказів того, що відповідач вчиняв будь-які дії, спрямовані на перевірку отриманої інформації шляхом направлення відповідного запиту платнику податків.
Рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Натомість, окрім зазначеного судом, знайшли підтвердження обставини щодо неузгодженості спірного рішення в частині зазначення в ньому інформації щодо ненадання позивачем документів по контрагентам.
Враховуючи все викладене вище, суд доходить висновку, що спірне рішення контролюючого органу не містить конкретної інформації, які саме документи складено позивачем із порушенням законодавства, або документів, які мав надати позивач на пропозицію контролюючого органу, але не надав, що свідчить про належну оцінку комісії установленим обставинам.
Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.
Суд зазначає, що Порядок №1165 визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, тобто для застосування прописаного у Порядку №1165 механізму, у тому числі щодо прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, необхідний сам факт існування податкової накладної/розрахунку коригування, що подаються для реєстрації в ЄРПН.
Відповідно до пунктів 5, 6 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній із ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній із ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3). У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Одним із критеріїв ризиковості платника податку (який визначено підставою в оскаржуваному рішенні) є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (пункт 8 Додатку 1 Порядку № 1165).
Отже, згідно з Порядком №1165 Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (у Головному управлінні Державної податкової служби України в Дніпропетровській області) не має права робити висновок про відповідність критеріям ризиковості платника податку з посиланням на пункт 8 критеріїв ризиковості платника податку, якщо не має поданих для реєстрації в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування та вказаної в них господарської операції.
Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатися Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.
Зі змісту рішення відомо, що комісією відповідача прийнято рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування, а у зв'язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю.
У рішенні не наведено доказів, що підтверджують ознаки здійснення ризикових операцій позивачем із посиланням на відповідні документи.
Також у рядку «Податкова інформація» рішення не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для його прийняття, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.
Відтак, оскаржуване рішення не містить мотивації підстав та причин віднесення Товариства до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.
За викладених обставин, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення відповідача, як такого, що прийняте останнім не у спосіб, передбачений законодавством України.
При цьому, суд окремо звертає увагу на те, що бланк рішень про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, викладений у додатку № 4 до Порядку № 1165, передбачає, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 05.01.2021 у справі №640/11321/20, від 31.03.2023 у справі №340/3519/20 та від 03.10.2023 у справі №380/4146/22.
Відповідно до пункту 6 Порядку №1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Отже, ефективним способом захисту прав позивача є задоволення позовної вимоги про зобов'язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області виключити підприємство з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2422,40 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Оскільки суддя Маковська О.В. перебувала у відпустці, рішення суду складено в перший робочий день.
Керуючись статтями 77, 139, 2410 246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛАЯ» до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 27.06.2025 №141190, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, відповідно до якого ТОВ «ДЕЛАЯ» відповідає критеріям ризиковості платника податку.
Зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658) виключити ТОВ «ДЕЛАЯ» (код ЄДРПОУ 45064347) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмежено відповідальністю «ДЕЛАЯ» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Маковська