03 листопада 2025 рокуСправа №160/24449/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
25 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради у Соборному районі, в якій просить:
визнати протиправною відмову Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради у Соборному районі від 08 серпня 2025 року у внесенні змін до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб щодо дати мого переміщення (2014 рік) та місця проживання ( АДРЕСА_1 ).
зобов'язати Центральне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради у Соборному районі внести зміни до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб щодо дати мого переміщення (2014 рік) та місця проживання ( АДРЕСА_1 ).
В обґрунтування позову позивач зазначив, що він є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради у Соборному районі про взяття на облік ОСОБА_1 , як ВПО за №1201-5003477819 від 04.10.2024 року.
19 липня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради у Соборному районі з заявою про внесення змін до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб щодо дати його переміщення (2014 рік) та місця проживання (місто Лисичанськ, Луганської області) та зокрема, просив видати оновлену довідку ВПО з урахуванням зміненої дати переміщення.
Листом Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради у Соборному районі №15/3-2111 від 08 серпня 2025 року позивачеві повідомлено, що за заявою ОСОБА_1 від 26.05.2025, поданою до Управління особисто, останньому видано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 04.10.2024 року №1201-5003477819 у паперовій формі, а отже, відсутні підстави для внесення змін до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб щодо дати переміщення та останнього зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 вважає протиправними дії Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради у Соборному районі від 08 серпня 2025 року щодо відмови у внесенні змін до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб щодо дати його переміщення (2014 рік) та місця його проживання ( АДРЕСА_1 ), у зв'язку з чим позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 серпня 2025 року для розгляду адміністративної справи №160/24449/25 визначено суддю Олійника В.М.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
01 вересня 2025 року на адресу Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради у Соборному районі направлено ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками.
02 вересня 2025 року Центральним управлінням соціального захисту населення Дніпровської міської ради у Соборному районі отримано ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі "Електронний суд", яка міститься в матеріалах справи.
17 вересня 2025 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради у Соборному районі надійшов відзив на позовну заяву вх.№49120/25, в якому представник відповідача з позовними вимогами, викладеними в позовній заяві, не погоджується та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.
Облік внутрішньо переміщених осіб здійснюється згідно норм Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року №509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб».
Згідно наказу Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 07.10.2014 №33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення», антитерористична операція на території Луганської області розпочалася 07.04.2014.
Відповідно до законів України «Про боротьбу з тероризмом», «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» антитерористична операція на території Донецької та Луганської областей припинена в установленому порядку з 30.04.2018 року.
ОСОБА_1 станом на момент виникнення обставин, зазначених у частині 1 статті 1 Закону (07.04.2014) не був зареєстрований та не проживав у м.Лисичанську.
Твердження позивача про те, що підставою для його вимушеного переміщення з м.Лисичанськ до м.Харків стала окупація м.Лисичанська (з початку травня 2014 року по 24 липня 2014) протирічить матеріалам справи, оскільки він переміщений до м.Харків у 2012 року у зв'язку з навчанням.
Згідно частини 5 статті 4 Закону студенти, які здобували певний освітньо-кваліфікаційний рівень та мали реєстрацію місця проживання в гуртожитках, після зняття з реєстрації мають право на отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи у випадку, якщо не бажають повернутися до попереднього місця проживання через обставини, зазначені у статті 1 цього Закону.
Згідно частини 1 статті 4 Закону, факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Відповідно до п. 1 Порядку 509, довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Частиною 3 статті 4 Закону, п. 2 Порядку №509 встановлено, що для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи повинна звернутися із заявою.
ОСОБА_1 після закінчення навчання у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого та зняття з тимчасового місця реєстрації у гуртожитку у м.Харкові до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад із заявою про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб не звертався.
20.04.2022 року ОСОБА_1 засобами мобільного додатка Порталу "Дія" подав заяву про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб в електронній формі.
На підставі вищевикладеного та зазначені у заяві про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відомості внесено до ЄІБД ВПО та засобами Порталу "Дія" сформовано електронну довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 20.04.2022 №3525-7500270236.
Згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та відомостей з ЄІБД ВПО, дата переміщення ОСОБА_1 : 20.04.2022; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; фактично проживав: АДРЕСА_2 .
У подальшому, у зв'язку зі зміною фактичного місця проживання, ОСОБА_1 засобами Порталу "Дія" в електронній формі сформував повідомлення від 22.12.2022.
На підставі вищевикладеного, до ЄІБД ВПО внесено зміни до фактичного місця проживання ОСОБА_1 та сформовано довідку від 22.12.2022 року №1241-5002443050, згідно якої адресою зареєстрованого місця проживання є АДРЕСА_2 , фактично проживає з 22.12.2022: АДРЕСА_3 .
Згідно заяви ОСОБА_1 про зміну фактичного місця проживання від 04.10.2024, поданою в електронній формі засобами мобільного додатка Порталу "Дія", інформація внесена до ЄІБД ВПО та сформовано довідку від 04.10.2024 №1201 5003477819, згідно якої адресою зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , фактично проживає з 04.10.2024: АДРЕСА_4 .
08.08.2025 року на електронну адресу Управління надійшла заява ОСОБА_1 від 19.07.2025 року про внесення змін до ЄІБД ВПО в частині зміни дати його переміщення з 20.04.2022 на 2014 рік та зміни зареєстрованого місця проживання, з якого здійснено переміщення, з м.Рубіжне на м.Лисичанськ.
Листом Управління від 08.08.2025 року ОСОБА_1 відмовлено у внесенні таких змін до ЄІБД ВПО, оскільки первинну заяву про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 20.04.2022 подано в електронній формі засобами порталу "Дія".
Крім того, позивач станом на момент подання заяви про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки інформація автоматично внесена до ЄІБД ВПО та до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 20.04.2022 № 3525-7500270236.
Як наслідок, ОСОБА_1 було взято на облік внутрішньо перемішених осіб з 20.04.2022 з міста Рубіжне.
А отже, правові підстави для встановлення позивачеві статусу внутрішньо переміщеної особи з 2014 з м.Лисичанська та внесення відповідних змін до ЄІБД ВПО у Управління відсутні.
З урахуванням викладеного, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
18 вересня 2025 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив вх.№76389/25, в якій позивач не погоджується з доводами відповідача, вважає їх необґрунтованими та помилковими, враховуючи наступне.
Після закінчення навчання в 2018 році він не міг повернутися до Лисичанська через триваючі загрози (АТО тривала до 30.04.2018, а регіон залишався небезпечним). Замість цього він тимчасово зареєструвався в м. Рубіжне (гуртожиток коледжу), що не скасовує факту переміщення з Лисичанська в 2014 році.
Тимчасова реєстрація в Рубіжному, яке було окуповане в 2014 році, не перешкоджає визнанню ВПО з 2014 року, оскільки Закон не вимагає постійної реєстрації для статусу - достатньо доказів проживання (частина 7 статті 4 Закону).
Він не звернувся за статусом у 2018 році, але це не позбавляє права на внесення змін зараз, оскільки статус ВПО діє безстроково (частина 1 статті 4 Закону), а факт переміщення - це об'єктивна обставина, яка виникла в 2014 році.
Щодо внесення змін до ЄІБД ВПО та Порядку №509, позивач зазначив наступне.
Відповідач стверджує, що законодавство не передбачає внесення змін до первинної дати переміщення та місця проживання в ЄІБД ВПО. Це твердження є помилковим.
Пункт 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року №509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» прямо зобов'язує уповноважений орган внести зміни до бази ВПО за наявності обґрунтованих підстав, зокрема відомостей про останнє зареєстроване місце проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 Закону.
Докази (паспорт, атестат, пояснення брата, довідка брата як ВПО з 2014) є обґрунтованими підставами для зміни дати на 2014 рік та місця на Лисичанськ.
Відповідач посилається на пункт 3 Порядку №646, але ігнорує, що база даних призначена для ведення та оновлення відомостей (стаття 4-1 Закону).
Автоматичне заповнення заяви в "Дії" 20.04.2022 року базувалося на реєстрації в Рубіжному, але це не скасовує факту попереднього переміщення в 2014.
Законодавство не забороняє коригувати дані за наявності доказів, інакше це суперечило б меті Закону - забезпеченню прав ВПО.
Частина 10 статті 4 Закону та пункт 8 Порядку №509 встановлюють вичерпний перелік підстав для відмови у видачі довідки, і жодна з них не застосовна до його випадку (є докази проживання, відсутні неправдиві відомості тощо).
Відмова відповідача від 08.08.2025 є необґрунтованою та протиправною.
Відповідач посилається на Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1- рп/1999 та судову практику, стверджуючи, що статус ВПО визначається за законом на момент звернення (2022 рік), а не на 2014.
Принцип незворотності стосується нормативних актів, але не скасовує об'єктивних фактів, що виникли раніше.
Право на статус ВПО виникло в 2014 році через обставини АТО.
На думку позивача, його звернення в 2022 році не змінює дату фактичного переміщення - воно лише фіксує статус.
Щодо Переліку територій (Наказ Мінреінтеграції №309 від 22.12.2022 та Наказ №376 від 28.02.2025): для Лисичанська бойові дії вказані з 24.02.2022, що стосується воєнного стану 2022.
Для АТО 2014-2018 роки Закон та Порядок №509 дозволяють враховувати попередні обставини.
З урахуванням викладеного, позивач просить задовольнити його позовні вимоги.
24 вересня 2025 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради у Соборному районі надійшли заперечення вх.№50557/25, в яких представник відповідача не погоджується з твердженнями, викладеними позивачем у відповіді на відзив, виходячи з наступного.
ОСОБА_1 , як студент, не мав права на взяття на облік внутрішньо переміщених осіб у 2014 році, оскільки з 27.09.2012 року по 22.02.2018 року був зареєстрований та фактично проживав у гуртожитку у м.Харків.
Після закінчення у 2018 році навчання у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого в м.Харків та зняття з реєстрації місця проживання в гуртожитку ОСОБА_1 зареєструвався в м.Рубіжне та не скористався своїм правом на отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб згідно норм діючого на той час законодавства.
Після повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України позивач виїхав до м.Кропивницький та 20.04.2022 засобами мобільного додатка Порталу "Дія" подав заяву про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб.
Відповідно до пункту 3 Порядку №509 відомості про зареєстроване місце проживання зазначаються у заяві про взяття на облік.
Згідно норм Порядку №509, зазначені у заяві про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відомості внесено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, а саме датою переміщення ОСОБА_1 встановлено 20.04.2022; адреса, з якої здійснено таке переміщення: АДРЕСА_2 .
Отже, ОСОБА_1 було взято на облік внутрішньо переміщених осіб з 20.04.2022 в управлінні соціального захисту населення Фортечного району департаменту соціальної політики Кропивницької міської ради, як особу, яка перемістилася 20.04.2022 з м.Рубіжне.
Представник відповідача зазначив, що внесення змін до місця проживання, з якого здійснено переміщення, нормами чинного законодавства не передбачено.
Відповідно до чинного Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 року №376, моментом виникнення обставин, зазначених в частині 1 статті 1 Закону, для м.Лисичанськ встановлено 24.02.2022.
Згідно висновків Верховного Суду реалізація права особи має здійснюватися за нормами, чинними на момент вираження волевиявлення такої особи у формі конкретних дій (звернення до суб'єкта владних повноважень тощо) (постанова Верховного Суду від 10.07.2018 у справі № 296/2634/16-а, від 20.03.2018 у справі №520/5814/17), а нереалізовані права (неотримана пільга, неоформлений статус тощо) особи не накопичуються протягом дії закону, який в подальшому втратив чинність або був змінений (постанова Верховного Суду від 6 березня 2018 року у справі №727/8049/17).
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 - позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується (останньою виданою) довідкою Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради про взяття на облік ОСОБА_1 як ВПО за №1201-5003477819 від 04.10.2024 року.
19 липня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради з заявою про внесення змін до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб щодо дати його переміщення (2014 рік) та місця проживання (місто Лисичанськ, Луганської області) та зокрема, просив видати оновлену довідку ВПО з урахуванням зміненої дати переміщення.
Листом Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради у Соборному районі №15/3-2111 від 08 серпня 2025 року позивачеві повідомлено про наступне.
Згідно Єдиної інформаційної бази даних внутрішньо переміщених осіб ОСОБА_1 перебуває на обліку, як внутрішньо переміщена особа:
- з 20.04.2022 до 22.12.2022 року - в управлінні соціального захисту населення Фортечного району департаменту соціальної політики Кропивницької міської ради;
- з 22.12.2022 до 04.10.2024 року - в управлінні соціального захисту населення Дніпровської міської ради у Шевченківському районі;
- з 04.10.2024 по теперішній час - в управлінні соціального захисту населення Дніпровської міської ради у Соборному районі.
Заяви про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та про зміну фактичного місця проживання були подані в електронній формі через Портал "Дія".
Згідно інформації в Єдиній інформаційній базі даних внутрішньо переміщених осіб:
- дата переміщення: 20.04.2022;
- зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ,
- фактично проживав: АДРЕСА_2 ;
- адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_5 , з 04.10.2024.
26 травня 2025 року за заявою ОСОБА_1 , яка подана до Управління особисто, останньому видано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 04.10.2024 року №1201-5003477819 у паперовій формі, а отже, на думку відповідача, відсутні підстави для внесення змін до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб щодо дати переміщення та останнього зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 вважає протиправними дії Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради у Соборному районі від 08 серпня 2025 року щодо відмови у внесенні змін до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб щодо дати його переміщення (2014 рік) та місця його проживання ( АДРЕСА_1 ), у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Облік внутрішньо переміщених осіб здійснюється згідно норм Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року №509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб».
Частинами 1, 2 статті 1 Закону встановлено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.
Відповідно до частин 1, 2 статті 4-1 Закону з метою обліку таких осіб створюється Єдина інформаційна база даних про внутрішньо переміщених осіб.
Порядок створення, ведення та доступу до відомостей Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб визначається Кабінетом Міністрів України.
Центральний орган виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах соціального захисту, соціального обслуговування населення, волонтерської діяльності, з питань сім'ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну, є відповідальним за забезпечення формування та ведення Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
Суд враховує, що згідно наказу Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 07.10.2014 №33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення», антитерористична операція на території Луганської області розпочалася 07.04.2014.
Відповідно до законів України «Про боротьбу з тероризмом», «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» антитерористична операція на території Донецької та Луганської областей припинена в установленому порядку з 30.04.2018 року.
А отже, ОСОБА_1 станом на момент виникнення обставин, зазначених у частині 1 статті 1 Закону (07.04.2014) не був зареєстрований та не проживав у м.Лисичанську.
Твердження ОСОБА_1 про те, що підставою для його вимушеного переміщення з м.Лисичанськ до м.Харків стала окупація м.Лисичанська (з початку травня 2014 року по 24 липня 2014), протирічить матеріалам справи, оскільки він переміщений до м.Харків у 2012 року виключно у зв'язку з навчанням.
Згідно частини 5 статті 4 Закону студенти, які здобували певний освітньо-кваліфікаційний рівень та мали реєстрацію місця проживання в гуртожитках, після зняття з реєстрації мають право на отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи у випадку, якщо не бажають повернутися до попереднього місця проживання через обставини, зазначені у статті 1 цього Закону.
Згідно частини 1 статті 4 Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Відповідно до пункту 1 Порядку 509 довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Частиною 3 статті 4 Закону, пунктом 2 Порядку №509 встановлено, що для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особа повинна звернутися із заявою.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 після закінчення навчання у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого та зняття з тимчасового місця реєстрації у гуртожитку у м.Харкові до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад з заявою про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб не звертався.
Після повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, ОСОБА_1 виїхав до м.Кропивницький.
Згідно пункту 2 Порядку №509 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №269 від 13.03.2022) на отримання довідки мають право особи, які після введення Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. №64 “Про введення воєнного стану в Україні» воєнного стану перемістилися з території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії та яка визначена в переліку, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204 “Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми “єПідтримка».
Вся територія Луганської області була включена до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми “єПідтримка», затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204 “Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми “єПідтримка».
Частиною 3 статті 4 Закону, пунктом 2 Порядку №509 встановлено, що для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи потрібно звернутися із заявою згідно додатком 1 до Порядку № 509.
Відповідно до пункту 2-1 Порядку №509 заява про взяття на облік може бути подана в електронній формі з використанням мобільного додатка Єдиного державного веб-порталу електронних послуг.
Заява про взяття на облік в електронній формі формується засобами мобільного додатка Порталу "Дія" у формі, придатній для сприйняття її змісту відповідно до відомостей, зазначених у пункті 3 цього Порядку, заповнення форм (полів) заяви здійснюється автоматично, зокрема з урахуванням відомостей, отриманих у порядку електронної інформаційної взаємодії.
Під час формування заяви в мобільному додатку Порталу "Дія" отримуються/ підтверджуються наступні відомості:
- із Єдиного державного демографічного реєстру через єдину інформаційну систему МВС (щодо осіб, які мають паспорт громадянина України у формі картки та/або паспорт громадянина України для виїзду за кордон, оформлені засобами Єдиного державного демографічного реєстру) - відомості про стать особи, дату та місце народження, серію та/або номер, дату видачі, найменування уповноваженого суб'єкта, що видав паспорт, строк дії (за наявності), адресу та дату поточного задекларованого/зареєстрованого місця проживання;
- із відомчої інформаційної системи ДМС через єдину інформаційну систему МВС - відомості про адресу та дату поточного задекларованого/зареєстрованого місця проживання, відомості про особу (за наявності): стать, дата та місце народження, серія та номер, дата видачі паспорта громадянина України, найменування уповноваженого суб'єкта, що видав паспорт;
- із електронного пристрою, за допомогою якого особа подає заяву, - відомості про геолокацію особи на момент подання такої заяви.
Відповідальність за достовірність відомостей, що містяться в заяві про взяття на облік, несе заявник.
Заява про взяття на облік в електронній формі, сформована засобами мобільного додатка Порталу "Дія" та накладеним віддаленим кваліфікованим електронним підписом "Дія.Підпис" (“Дія ГО") особи, передається засобами Порталу "Дія" до інформаційної системи Мінсоцполітики для включення до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
Після включення відомостей про особу до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб така особа може сформувати засобами Порталу "Дія" електронну довідку, яка підтверджує факт внутрішнього переміщення та взяття на облік такої особи відповідно до пункту 6-1 цього Порядку.
20 квітня 2022 року ОСОБА_1 засобами мобільного додатка Порталу "Дія" подав заяву про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб в електронній формі.
Відповідно до пункту 3 Порядку №509 у заяві про взяття на облік зазначаються, зокрема, відомості про зареєстроване місце проживання заявника.
Абзацом 3 пункту 3 Порядку створення, ведення та доступу до відомостей Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 року №646 «Про затвердження Порядку створення, ведення та доступу до відомостей Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб» встановлено, що у випадку якщо інформація про внутрішньо переміщену особу вноситься до бази даних вперше, автоматично формується унікальний номер запису, який відображається в довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Згідно пункту 4 Порядку №646 до бази даних вноситься, зокрема, номер довідки, дата видачі та найменування органу, що її видав; дані про останнє зареєстроване та фактичне місце проживання/ перебування внутрішньо переміщеної особи на території, де виникли обставини, зазначені у статті 1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».
Пунктом 6-1 Порядку №509 встановлено, що в електронній довідці відображається, зокрема, відомості про зареєстроване та фактичне місце проживання; номер та дата видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
На підставі вищевикладеного, зазначені у заяві про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відомості внесено до ЄІБД ВПО та засобами Порталу "Дія" сформовано електронну довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 20.04.2022 №3525-7500270236.
Згідно вищезазначеної довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та відомостей з ЄІБД ВПО, дата переміщення ОСОБА_1 : 20.04.2022;
зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;
фактично проживав: АДРЕСА_2 .
Згідно пункту 3 частини 2 статті 9 Закону внутрішньо переміщена особа зобов'язана повідомляти про зміну місця проживання структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за новим місцем проживання протягом 10 днів з дня прибуття до нового місця проживання.
Пунктом 9-1 Порядку №509 встановлено, що заявник має право подати до уповноваженого органу повідомлення про зміну фактичного місця проживання/ перебування або про добровільне повернення до покинутого постійного місця проживання через Портал "Дія".
Повідомлення в електронній формі формується автоматично засобами Порталу "Дія" у довільній формі, придатній для сприйняття його змісту.
У повідомленні зазначаються відомості про заявника, зокрема, прізвище, ім'я, по батькові (за наявності); дата народження; серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України або документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус; найменування органу, який видав паспорт громадянина України або документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, дата видачі та строк дії (за наявності) паспорта/документа; реєстраційний номер облікової картки платника податків; відомості про нове фактичне місця проживання/перебування; актуалізовані раніше подані відомості, зазначені в абзацах одинадцятому - чотирнадцятому пункту 3 цього Порядку; електронна адреса для офіційного листування, контактний номер телефону.
Формування повідомлення в електронній формі завершується після накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису заявника.
Сформоване повідомлення передається засобами Порталу "Дія" через інформаційні системи Мінсоцполітики до уповноважених органів за попереднім і новим фактичним місцем проживання/перебування заявника.
Уповноважений орган за новим фактичним місцем проживання/перебування заявника розглядає отримане повідомлення відповідно до положень цього Порядку та протягом одного робочого дня вносить відповідні зміни до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
Взяття на облік заявника за новим фактичним місцем проживання/перебування здійснюється відповідно до пункту 9 цього Порядку.
Інформація про зміну фактичного місця проживання/перебування відображається з використанням інформаційних систем Мінсоцполітики в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та передається через інформаційні системи Мінсоцполітики до Порталу "Дія".
Засобами Порталу "Дія" в автоматичному режимі повідомляється заявнику про результат розгляду повідомлення.
Заявник може звернутися до уповноваженого органу, а в разі надання послуги через центр надання адміністративних послуг - до центрів надання адміністративних послуг за фактичним місцем проживання/ перебування та отримати довідку із зазначенням нового фактичного місця проживання/перебування.
У подальшому, у зв'язку зі зміною фактичного місця проживання, ОСОБА_1 засобами Порталу "Дія" в електронній формі сформував повідомлення від 22.12.2022.
На підставі вищевикладеного, до ЄІБД ВПО внесено зміни до фактичного місця проживання ОСОБА_1 та сформовано довідку від 22.12.2022 року №1241-5002443050, згідно якої адресою зареєстрованого місця проживання є АДРЕСА_2 , фактично проживає з 22.12.2022: АДРЕСА_3 .
Згідно заяви ОСОБА_1 про зміну фактичного місця проживання від 04.10.2024, поданою в електронній формі засобами мобільного додатка Порталу "Дія", інформація внесена до ЄІБД ВПО та сформовано довідку від 04.10.2024 №1201 5003477819, згідно якої адресою зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , фактично проживає з 04.10.2024: АДРЕСА_4 .
У подальшому, 19 липня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради у Соборному районі з заявою про внесення змін до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб щодо дати його переміщення (2014 рік) та місця проживання (місто Лисичанськ, Луганської області) та зокрема, просив видати оновлену довідку ВПО з урахуванням зміненої дати переміщення.
Листом Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради у Соборному районі №15/3-2111 від 08 серпня 2025 року позивачеві повідомлено про наступне.
Згідно Єдиної інформаційної бази даних внутрішньо переміщених осіб ОСОБА_1 перебуває на обліку, як внутрішньо переміщена особа:
- з 20.04.2022 до 22.12.2022 року - в управлінні соціального захисту населення Фортечного району департаменту соціальної політики Кропивницької міської ради;
- з 22.12.2022 до 04.10.2024 року - в управлінні соціального захисту населення Дніпровської міської ради у Шевченківському районі;
- з 04.10.2024 по теперішній час - в управлінні соціального захисту населення Дніпровської міської ради у Соборному районі.
Заяви про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та про зміну фактичного місця проживання були подані в електронній формі через Портал "Дія".
Згідно інформації в Єдиній інформаційній базі даних внутрішньо переміщених осіб:
- дата переміщення: 20.04.2022;
- зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ,
- фактично проживав: АДРЕСА_2 ;
- адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_5 , з 04.10.2024.
26 травня 2025 року за заявою ОСОБА_1 , яка подана до Управління особисто, останньому видано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 04.10.2024 року №1201-5003477819 у паперовій формі, а отже, відсутні підстави для внесення змін до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб щодо дати переміщення та останнього зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 .
Суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до абзацу 17 пункту 2-1 Порядку №509 заявники несуть відповідальність за достовірність відомостей, що містяться в заяві про взяття на облік.
Зважаючи на те, що позивач станом на момент подання заяви про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , відповідна інформація автоматично внесена до ЄІБД ВПО та до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 20.04.2022 № 3525-7500270236.
Отже, позивача було взято на облік внутрішньо перемішених осіб з 20.04.2022 в м.Рубіжне.
Крім того, нормами чинного законодавства не передбачено можливості внесення змін до ЄІБД ВПО в частині зміни первинної дати переміщення та зареєстрованого місця проживання на момент такого переміщення.
Нормами Порядку №509 встановлено можливість зміни лише фактичного місця проживання внутрішньо переміщеної особи без перегляду підстав встановлення первинного статусу .
Відтак, доводи позивача в цій частині, на думку суду, є помилковими.
Щодо зобов'язання відповідача вносити зміни в довідку ВПО, суд виходить з наступного.
Згідно пункту 5 Порядку №509 відповідач зобов'язаний вносити зміни до ЄІБД ВПО, зокрема, щодо відомостей про останнє зареєстроване місце проживання внутрішньо переміщеної особи на території, де виникли обставини, зазначені у статті 1 Закону, що вищезазначеним пунктом Порядку № 509 встановлено перелік інформації, яка вноситься до ЄІБДВОП.
Відповідно до пункту 3 Порядку №509 відомості про зареєстроване місце проживання зазначаються у заяві про взяття на облік.
Внесення змін до місця проживання, з якого здійснено переміщення, нормами чинного законодавства не передбачено.
Посилання позивача на частину 10 статті 4 Закону та пункт 8 Порядку №509 є, на думку суду, помилковими, оскільки цими положеннями встановлено перелік підстав для відмови у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
У даному випадку Центральне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради у Соборному районі не відмовляло ОСОБА_1 в видачі довідки, довідка ОСОБА_1 від 04.10.2024 №1201-5003477819 є дійсною та не скасовувалася.
Згідно висновків Верховного Суду реалізація права особи має здійснюватися за нормами, чинними на момент вираження волевиявлення такої особи у формі конкретних дій (звернення до суб'єкта владних повноважень тощо) (постанова Верховного Суду від 10.07.2018 у справі №296/2634/16-а, від 20.03.2018 у справі №520/5814/17), а нереалізовані права (неотримана пільга, неоформлений статус тощо) особи не накопичуються протягом дії закону, який в подальшому втратив чинність або був змінений (постанова Верховного Суду від 6 березня 2018 року у справі №727/8049/17).
З урахуванням викладеного, дії Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради є правомірними та не підлягають визнанню протиправними.
Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для відмови в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 .
Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
З урахуванням відмови в задоволенні адміністративного позову, розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.М. Олійник