03 листопада 2025 рокуСправа №160/19951/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Врони О. В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛКОМ ЕСТЕЙТ" до 1-Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, 2- Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛКОМ ЕСТЕЙТ» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до 1-Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, 2- Державної податкової служби України, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №12115660/43336706 від 28.11.2024 року, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 2 від 10.10.2024;
зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 10.10.2024 датою її фактичного отримання.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що Товариством направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну, але її реєстрацію зупинено із посиланням на п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Зазначено, що обсяг постачання товару/послуги 68.20 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.
Позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПК/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Такі пояснення та документи надано позивачем до контролюючого органу, однак останнім прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних. Позивач зазначає про безпідставність зупинення реєстрації податкової накладної та, як наслідок, відмову в її реєстрації.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.07.2025 року відкрито провадження у справі №160/19951/25, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1,ч.2 ст.257, ч.1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.
За ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області і Державної податкової служби України надійшли відзиви на позовну заяву.
Відповідач-1 вказує, що зупинка податкової накладної №2 від 10.10.2024 року, згідно квитанцій про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, відбулася 29 жовтня 2024 року.
Зі змісту квитанцій вбачається, що платника податку повідомлено про факт зупинення реєстрації кожної податкової накладної, а також зазначено причини такого зупинення.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу суду на те, що обґрунтованість винесеного Комісією Рішення підтверджує саме повідомлення Платника про необхідність подання додаткових документів, необхідних для розгляду питання, щодо реєстрації податкової накладної. Таким чином, Комісією було забезпечено право на подання додаткових пояснень та документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких було зупинено.
Відповідач посилається на необхідність підтвердження Товариством господарських операцій первинними документами відповідно до п.п.1.2 п. 1, пп.2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків.
Крім того, відповідач-1 посилається на порушення позивачем строку звернення до суду.
Відповідач-2 заперечуючи проти задоволення позовних вимог зазначає, що для ухвалення рішення про зобов'язання ДПС зареєструвати податкову накладну, суд повинен перевірити саме той факт, що податкова накладна яка була подана позивачем відповідає всім критеріям відповідно до Пункту 12 Порядку 1246 і її можливо зареєструвати у ЄРПН. При цьому така перевірка здійснюється податковим органом автоматично, і судом не може бути проведена. Отже, суд у разі ухвалення рішення про зобов'язання податковий орган зареєструвати податкову накладну, фактично візьме на себе повноваження суб'єкта владних повноважень (відповідача у справі), до компетенції якого, у даному випадку, віднесено розгляд пояснень та документів, здійснення автоматичної перевірки податкових накладних та/або розрахунку коригування в ЄРПН.
Реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу.
Щодо посилання відповідачів на порушення позивачем строку звернення до суду з позовом, суд виходив з наступного.
За приписами частин 1 і 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень (абзац 2 ч. 4 ст. 122 КАС України).
В обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду позивачем було зазначено, що у листопаді 2024 район Дніпра, в якому знаходиться ТОВ «ЕЛКОМ ЕСТЕЙТ» через масовані ракетні удари і атаки ворожих дронів-камікадзе типу "Shahed", зазнав руйнівних наслідків, були запроваджені відключення електричної енергії.
Ключові контрагенти або призупинили, або повністю припинили господарську діяльність.
У зв'язку з неможливість забезпечити працівників роботою та безпечні умови праці та через скрутне матеріальне становище підприємство було вимушено провести кадрові зміни та запровадити простій на підприємстві.
На підтвердження запровадження простою підприємства позивачем надано наказ директора ТОВ «ЕЛКОМ ЕСТЕЙТ» №2/8 від 25.11.2024 «Про оголошення простою», відповідно до якого було оголошено простій і зупинення на період з 26 листопада 2024 року до відновлення можливості виконувати роботу, але не пізніше припинення або скасування воєнного стану, роботу ТОВ «ЕЛКОМ ЕСТЕЙТ».
Наказом директора ТОВ «ЕЛКОМ ЕСТЕЙТ» №1/4 від 09.06.2025 «Про припинення простою». У зв'язку з частковим відновленням роботи ТОВ «ЕЛКОМ ЕСТЕЙТ» з 16 червня 2025 припинено простій ТОВ «ЕЛКОМ ЕСТЕЙТ».
Відповідно до частини 1 та 2 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
За ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в Рішенні від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» констатував, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
24 лютого 2022 року Рада Суддів України прийняла рішення щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень ВРП та воєнного стану у зв'язку зі збройною агресією з боку РФ, а 02 березня 2022 року опублікувала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану. Так, судам, зокрема рекомендовано по можливості продовжувати процесуальні строки щонайменше до закінчення воєнного стану.
Верховний Суд в Огляді від 04 березня 2022 року «Особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан» зауважив, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.
В постанові від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22 і в постанові 04 квітня 2023 у справі №140/1487/22 Верховний Суд зауважив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22 введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою через систему «Електронний суд» 08.07.2025, тобто в межах строку звернення до суду після припинення на підприємстві позивача простою 09.06.2025.
З огляду на вищезазначене, проаналізувавши у сукупності наведені у заяві доводи, з метою запобігання обмеження прав позивача на доступ до правосуддя, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважною та поновлення позивачу пропущеного з поважних причин строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою.
В період з 17.10.2025 по 31.10.2025 суддя знаходилась у відпустці, що підтверджується довідкою Відділу управління персоналом Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Справа розглянута в перший день виходу судді з відпустки.
Ухвалою суду від 03.11.2025 судом продовжено процесуальний строк розгляду справи.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛКОМ ЕСТЕЙТ» (код ЄДРПОУ 43336706) зареєстроване в порядку, передбаченому законодавством, перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області та є платником податку на додану вартість.
Видами діяльності Товариства за кодами КВЕД є: 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.33 Надання в оренду офісних машин і устаткування, у тому числі комп'ютерів; 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у.; 81.21 Загальне прибирання будинків; 81.22 Інша діяльність із прибирання будинків і промислових об'єктів; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 70.10 Діяльність головних управлінь (хед-офісів); 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування.
12.12.2022 між ТОВ «ЕЛКОМ ЕСТЕЙТ» (Орендар) і ТОВ «РУШ» (Суборендар) укладений договір суборенди №05, відповідно до якого Орендар зобов'язався передати, а Суборендар зобов'язався прийняти у тимчасове оплачуване користування частину нежитлового приміщення, а саме частину будівлі ТЦ, загальною площею 292,1 кв. м., іменована далі по тексту «Об'єкт оренди», відповідно до Правил та положень ТЦ, Додатком № 3 до цього договору.
Торговий центр «Новий континент» знаходиться за адресою: м. Дніпро, Набережна Перемоги 86А, є цілісним торговим комплексом, що має власну необхідну інфраструктуру, що дозволяє Орендарю використовувати об'єкт оренди і здійснювати в ньому свою діяльність відповідно до цілей та умов цього договору (п. 1.1 договору).
Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 договору встановлено, що суборендар зобов'язаний вносити плату за користування об'єктом оренди в розмірах і в строки, що визначаються цим договором, який є його невід'ємною частиною, плата за користування об'єктом оренди складається з двох частин - орендної плати, яка є фіксованою частиною плати за користування об'єктом оренди та Компенсації вартості витрат на комунальні послуги, яка розраховується щомісяця. Орендна плата та компенсація експлуатаційних витрат орендаря на утримання ТЦ нараховується Орендарем з дати підписання сторонами Акту прийому-передачі об'єкту оренди - Акту № 1.
Орендна плата та компенсація експлуатаційних витрат орендаря на утримання ТЦ сплачується суборендарем щомісячно, авансом до десятого числа поточного місяця, за поточний місяць. Орендар до 5-го числа поточного місяця виставляє Суборендарю рахунки на оплату орендної плати та на оплату компенсації експлуатаційних витрат Орендаря на утримання ТЦ. Суборендар зобов'язаний сплачувати орендну плату та компенсацію експлуатаційних витрат Орендаря на утримання ТЦ не пізніше терміну, зазначеному в цьому договорі, незалежно від факту отримання ним зазначених рахунків (п. 5.2.1, п. 5.2.2, п. 5.2.3 договору)
На виконання умов договору ТОВ «РУШ» сплачено позивачу авансові платежі за суборенду приміщення, за жовтень 2024 у сумі 103693,03 грн. в т.ч. ПДВ 20% 17282,17 грн., що підтверджується квитанцією про оплату №43910 від 10.10.2024р.
Відповідно до приписів п.201.10. ст. 201 Податкового кодексу України позивачем на суму оплати було складено та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 10.10.2024р. на суму 103693,03 грн.
Згідно отриманої квитанції від 30.10.2024 про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку №1165 реєстрацію податкової накладної №2 від 10.10.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, оскільки обсяг постачання товару/послуги 68.20, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку).
Позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію вищевказаної податкової в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області направлено позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної №12080447/43336706 від 20.11.2024 про необхідність надання копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній., інших документів, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній.
В додатковій інформації вказано: "Встановлено ймовірне постачання товарів/послуг за рахунком сформованого реєстраційного ліміту (? накл.) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не пов'язаних з господарською діяльністю платника податку та/або придбання товарів/послуг в об'ємах (обсягах) неспіввідносних з обсягами виконаних робіт (наданих послуг). Не надано копії первинних документів та розрахункових документів з ТОВ «БУДІМПЕКС-ДНІПРО», не надано ОСВ по рах. 10."
Для розблокування податкової накладної позивачем було подано до податкового органу повідомлення про подання пояснень №18 від 18.11.2024 і копій документів для реєстрації податкової накладної у кількості 27 додатків та додатково подані пояснення за №4 від 25.11.2024, що не заперечується відповідачем-1.
Проте, 28.11.2024 за №12115660/43336706 Комісією регіонального рівня, не зважаючи на письмові пояснення і надані документи, було прийнято рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №2 від 10.10.2024.
Підставою для відмови в реєстрації податкової накладної вказано надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.
В додатковій інформації зазначено: "надані копії документів не в повному обсязі та/або не спростовують ймовірне постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (? накл.) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не пов'язаних з господарською діяльністю платника податку та/або придбання товарів/послуг в об'ємах (обсягах) неспіввідносних з обсягами виконаних робіт (наданих послуг)."
Не погоджуючись із рішенням Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відмову в реєстрації податкової накладної, з метою скасування рішення та зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну, позивач з відповідним позовом звернувся до суду
Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (ПК України).
Пунктом 44.1 ПК України на платників податків покладено обов'язок вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачене законодавством. Крім того, платникам податків забороняється формувати показники податкової звітності, митних декларацій з даних, не підтверджених первинними документами.
Пунктом 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування визначено операції платників податку зокрема з: а) постачання товарів, місце постачання, яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України відповідно до ст. 186 цього кодексу.
Згідно п.187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.
За п.188.1 ст. 188 ПК України, база оподаткування операції з постачання товарів/послуг визначається виходячи із договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. До кладу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються, та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
Відповідно до п.201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п.201.7 ст. 201 ПК України).
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 р. затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (Порядок № 1246).
За визначенням, наведеним у п. 2 Порядку № 1246, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
За змістом п. 11 Порядку №1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.
Відповідно до п. 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Аналогічні приписи наведені у п.201.16 ст. 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
Згідно п. 17 Порядку №1246 у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (Порядок №1165).
Пунктом 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної визначені ознаки податкових накладних/розрахунків коригування, яким вони повинні відповідати для безумовної їх реєстрації.
У разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі (п.4 Порядку №1165).
Пунктом 5 Порядку № 1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
За ч.1 п. 10 Порядку у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165).
За вимогами п. 10., п. 11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Відповідно до п. 1 Критеріїв (Додаток №3 до Порядку №1165) підставою для зупинення реєстрації податкових накладних є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій вказує на те, що для того, аби встановити наявність в господарській операції ознак ризиковості мають існувати визначені цим пунктом передумови, а тому необхідно навести обґрунтований розрахунок показника за цим критерієм.
Суд зазначає, що у квитанції не було зазначено, які саме документи необхідно надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.
У випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний у розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Оскільки пропозиція щодо надання документів не була конкретизованою, платник податків на вільний розсуд обирав документи, які необхідно надати.
При цьому, перелік таких документів визначений п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (Порядок № 520).
Товариством на підтвердження здійснення операції за податковою накладною був наданий договір оренди , укладений з ТОВ «ЧЕРУД» №Д-2020-01 від 10.12.2022 в підтвердження здійснення господарської діяльності з надання в оренду власного і орендованого нерухомого майна. За умовами вказаного договору підприємство має право надавати в суборенду окремі частини (приміщення) цієї будівлі суборендарям для здійснення ними роздрібної торгівлі та організації своєї господарської діяльності.
На підтвердження здійснення послуг з надання приміщення в суборенду між позивачем і ТОВ «РУШ» підписано акт виконаних робіт від 31.10.2024.
Обсяг сплачених ТОВ «РУШ» за суборенду авансових платежів за договором №05 від 12.12.2022 складає з 01.07.2024 по 08.11.2024 -507446,70 грн., що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку №361 від 08.11.2024 і актом звірки з суборендарем на 08.11.2024.
Отримані кошти за надані послуги було перераховано авансовим платежем за компенсацію комунальних витрат ТОВ «АЛЬПАРІ РЕАЛ ЕСТЕЙТ» згідно договору від 01.02.2024 і рахунку №СФ-0000107 від 29.10.2024. Надано також акт виконаних робіт №ОУ-0000103 від 31.10.2024 на компенсацію комунальних витрат і квитанцію про оплату №826 від 28.10.2024.
Крім того, на підтвердження відносин з ТОВ «БУДІМПЕКС-ДНІПРО» позивачем надано: договір з вказаним товариством №22-07/24П від 22.07.2024, акт виконаних робіт №455 від 31.10.2024 за жовтень 2024, квитанцію про сплату за виконані роботи №838 від 14.11.2024, квитанцію №839 від 15.11.2024, оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 ТОВ «БУДІМПЕКС-ДНІПРО», оборотно-сальдову відомість по бухгалтерському рахунку ОСВ 10.
Вказаним Порядком №520 визначений механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до положень п. 2, п. 3 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Пунктом 4 Порядку №520 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, який може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Відповідно до п. 7 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до п. 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (п. 9).
Як вбачається з матеріалів справи позивачем на підтвердження реальності здійснення операцій надані первинні документи: письмові пояснення та вичерпний перелік документів, який необхідний для реєстрації податкової накладної в ЄРПН.
У рішенні податкового органу не підкреслено та не зазначено, яких саме документів не надано позивачем та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, які, на думку контролюючого органу, мали б бути представлені платником податку щодо господарської операції.
Рішення податкового органу не містять підстав відхилення наданих документів.
Згідно ч.5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 03.11.2021 у справі №360/2460/20 Верховний Суд заначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
За правовою позицією Верховного Суду в постанові від 18.12.2019 у справі №560/435/19 конкретний перелік документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб'єктного складу її учасників, їх податкової поведінки. У разі спору щодо правомірності рішення суб'єкт владних повноважень може посилатися тільки на ті обставини, що зазначені у рішенні як підстава його прийняття. Не зазначення в рішенні цих обставин тлумачиться на користь висновку про його неправомірність. З огляду на неконкретність вимоги контролюючого органу про надання документів рішення про відмову в реєстрації ПН не відповідає критерію обґрунтованості.
Верховний Суд у постанові від 01.02.2023 року у справі №2240/2900/18 зазначає, що оскільки відповідач у спірному рішенні зазначив загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації податкових накладних, він прийняв невмотивовані рішення, оскільки його зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняті негативні для платника податків рішення. Прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної .
Суд також враховує правовий висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №2040/7089/18 від 03.06.2021, який вказав, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
За правовою позицією Верховного Суду у постановах від 12.04.2023 у справі № №500/1836/22, від 27.01.2022 у справі № 380/2365/21, від 18.06.2019 у справі № 0740/804/18, від 23.10.2018у справі № 822/18171/1, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів. При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях, чого зроблено не було.
Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Отже, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкових накладних призвело до необізнаності платника податків щодо надання необхідного обсягу документів.
Таким чином, відповідачем-1 надані позивачем документи всебічно не досліджені, а доводи платника податків не спростовані.
Пунктом 13 Порядку № 520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
У Рішенні ("Lelas v. Croatia"). Європейський суд з прав людини зазначив, що Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків.
За встановлених обставин, суд вважає, що відповідачами, як суб'єктами владних повноважень, не надано суду достатніх та належних доказів на спростування тверджень позивача та не наведено обґрунтованих мотивів прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.
В даному ж випадку, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.
За ч. 3 ст. 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення). Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому, вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 90 КАС України).
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав у відповідача-2 виник обов'язок зареєструвати податкові накладні позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання ДПС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Враховуючи встановлені факти і наведені правові норми суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в сумі 3028,00 грн., що документально підтверджується квитанцією від 01.07.2025.
Разом з тим, позовна заява була подана позивачем через систему «Електронний суд».
Частиною 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, позивач мав сплатити судовий збір за вимоги немайнового характеру у розмірі 2422,40 грн. (3028,00 грн. х 0,8).
Враховуючи, що позовну заяву задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір в сумі 2422,40 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України у рівних частинах.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»).
Керуючись ст.ст.139, 241-246, 250,262,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛКОМ ЕСТЕЙТ» (вул. Набережна Перемоги, буд. 86а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 43336706) до 1-Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658), 2- Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №12115660/43336706 від 28.11.2024 року, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 2 від 10.10.2024.
Зобов'язати Державну податкову службу України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 10.10.2024, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛКОМ ЕСТЕЙТ» (вул. Набережна Перемоги, буд. 86а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 43336706), датою її фактичного отримання.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛКОМ ЕСТЕЙТ» (вул. Набережна Перемоги, буд. 86а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 43336706) витрати по сплаті судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛКОМ ЕСТЕЙТ» (вул. Набережна Перемоги, буд. 86а, м.Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 43336706) витрати по сплаті судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Врона