31 жовтня 2025 року Справа № 160/18083/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турова О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Центральної Військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Центральної Військово-лікарської комісії Збройних Сил України, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, яке оформлене протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 08.05.2025р. №2025-0508-0830;
- зобов'язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України повторно розглянути та затвердити постанову Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка оформлена довідкою від 18.04.2024р. №1276.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді Туровій О.М.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду та підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження згідно з приписами згідно з приписами частин 1, 2 статті 257, частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, згідно з ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Частиною 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до п.20 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин - є адміністративною справою незначної складності (малозначною справою).
Згідно з п.10 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
З урахуванням наведеного та з огляду на те, що ця справа є справою незначної складності, для якої пріоритетним є її швидке вирішення, враховуючи характер спірних відносин, склад учасників та предмет доказування, що не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд вважає за можливе розглядати цю справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
З матеріалів позовної заяви порушень строків, передбачених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, не встановлено.
Підстави для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі також відсутні.
Також разом із позовною заявою позивачем подано клопотання про залучення до участі у цій справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке обґрунтоване тим, що результати розгляду справи можуть вплинуть на права та /або законні інтереси цього суб'єкта владних повноважень.
Вирішуючи вказане клопотання, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до ч.2 ст.49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Частиною 5 статті 49 КАС України встановлено, що про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
З аналізу наведених норм статті 49 КАС України слідує, що підставою для залучення особи до участі у справі у якості третьої особи є наявність реальної можливості впливу рішення суду, яке буде ухвалене за результатами розгляду такої справи, на права чи обов'язки такої особи, при цьому суду слід чітко встановити на які саме права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Так, предметом спору у цій справі є оскарження рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, яке оформлене протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 08.05.2025р. №2025-0508-0830, про відмову у затвердженні постанови Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформленої довідкою від 18.04.2024р. №1276.
Зважаючи на предмет спору у цій справі, суд доходить висновку, що рішення суду, яке буде ухвалене у цій справі, може мати вплив на права, інтереси та/або обов'язки Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки спірне рішення стосується затвердження постанови вказаної ВЛК, що, в свою чергу, є підставою для задоволення клопотання позивача про залучення вказаного суб'єкта владних повноважень до участі у цій справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Крім цього, разом із позовною заявою позивачем подано клопотання про призначення судової експертизи, в якому позивач просить суд призначити судово-медичну експертизу для визначення ступеню придатності до військової служби ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ); на вирішення експертам поставити такі питання:
1) чи відповідає діагноз ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), який вказаний у постанові Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), яка оформлена довідкою від 18.04.2024 №1276 (Міокардіофіброз постміокардитичний. Синдром слабкості синусового вузла, анамнестично (2008) із синкональними станами. Імплантація ШВР AAІR. ГХ II ст., 2 ст., (ГЛШ), ризик 3. Дисліпідемія. СН0 ст. ФВ 67%. Міопія легкого ступеню, складний міонічний астигматизм легкого ступеню обох очей. Себорейний дерматит) п. «а» ст. 38 та н. «в» ст. 39 графи II Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві (Додаток 1 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке затверджене наказом Міністерства оборони України 14.08.2008 № 402)?
2) чи відповідає діагноз ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), який вказаний у постанові Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), яка оформлена довідкою від 25.07.2024 № 1374 (Міокардіофіброз постміокарднтичний (154.1). Синдром слабкості синусового вузла, анамнестично (2008) із сипкопальнимн станами (146.9). Імплантація ШВР AAIR (Z95.0). Гіпертонічна хвороба II ст., 2 ст., (ГЛШ), ризик 3. Дисліпідемія, СІЮ ст. ФВ (67%) (І11.9). Міопія легкого ступеню, складний міопічиий астигматизм легкого ступеню обох очей (Н52.1, ІІ52.2). Себорейний дерматит (L21.0)) п. «а» ст. 38 та п. «в» ст. 39 графи II Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві (Додаток 1 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке затверджене наказом Міністерства оборони України 14.08.2008 № 402)?
3) чи підлягає ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКШІ НОМЕР_1 ) визнанню непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі п. «а» ст. 38 та п. «в» ст. 39 графи II Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві (Додаток 1 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке затверджене наказом Міністерства оборони України 14.08.2008 № 402)?
Вирішуючи вказане клопотання позивача, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
Частинами 1 та 2 статті 101 КАС України визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Відповідно до ч.1 ст.102 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
За приписами ч.ч.3-5 ст.102 КАС України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
З аналізу наведених приписів ст.102 КАС України слідує, що призначення судом експертизи є обов'язком за наявності сукупності певних умов, при цьому, предметом висновку експерта можуть бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Як слідує з заявленого позивачем клопотання, експертиза, про призначення якої просить позивач, має стосуватися саме медичних питань, пов'язаних з визначеним позивачеві діагнозом, та надання оцінки діагнозу військовозобов'язаного на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби.
Водночас, аналіз приписів Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року №402 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 року за №1109/15800 (далі - Положення №402), дає можливість дійти висновку, що придатність за станом здоров'я до військової служби у мирний та воєнний час відноситься до виключної компетенції військово-лікарських комісій, при цьому надання оцінки діагнозу військовозобов'язаного на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.
Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12 червня 2020 року у справі №810/5009/18, від 09 грудня 2020 року у справі №814/2722/16, від 12 лютого 2021 року у справі №820/5570/16.
Суд наголошує, що питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
У межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.06.2020р. у справі №810/5009/18, від 13.06.2018р. у справі №806/526/16.
Таким чином, питання, для вирішення яких позивач просить призначити судову експертизу, не входять до предмету доказування у цій справі, тож, відповідно, підстави для призначення такої експертизи у розумінні приписів ст.102 КАС України відсутні.
Відтак, суд доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про призначення судової експертизи.
Крім цього, суд зазначає, що частиною четвертою статті 9 КАС України визначено обов'язок суду вжити визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За правилами частини четвертої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
З метою виконання обов'язку, покладеного на суд частиною четвертою статті 9 КАС України, щодо вжиття визначених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, суд, враховуючи предмет спору у цій справі, вважає за необхідне витребувати у Центральної Військово-лікарської комісії Збройних Сил України додаткові докази у справі, а саме: належним чином завірені копії документів, що були розглянуті Центральною Військово-лікарською комісією Збройних Сил України при прийнятті оскаржуваного рішення, оформленого протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 08.05.2025р. №2025-0508-0830, в тому числі: рапорта Тимчасово виконуючого обов'язки помічника начальника комісії з правом роботи - начальника юридичної служби Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 23.04.2025; картки обстеження та медичного огляду № 1125 від 02.04.2024; медичних документів, записів консультацій лікарів на 3 аркушах; а також письмові пояснення та докази на їх підтвердження відносно того чи входив до членів ВЛК кардіолог та чи надавав він свій висновок про придатність/непридатність ОСОБА_1 до військової служби, а якщо ні, то підстави, з яких кардіолога не було залучено до членів ВЛК.
Керуючись статтями 171, 243, 248, 257, 259-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №160/18083/25 за позовом ОСОБА_1 до Центральної Військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії.
Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань №11.
Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Туровою О.М.
Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також зобов'язати відповідача надати до суду разом із відзивом на позов документи, що підтверджують надання відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Витребувати у Центральної Військово-лікарської комісії Збройних Сил України:
- належним чином завірені копії документів, що були розглянуті Центральною Військово-лікарською комісією Збройних Сил України при прийнятті оскаржуваного рішення, оформленого протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 08.05.2025р. №2025-0508-0830, в тому числі: рапорта Тимчасово виконуючого обов'язки помічника начальника комісії з правом роботи - начальника юридичної служби Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 23.04.2025; картки обстеження та медичного огляду № 1125 від 02.04.2024; медичних документів, записів консультацій лікарів на 3 аркушах;
- письмові пояснення та докази на їх підтвердження відносно того чи входив до членів ВЛК кардіолог та чи надавав він свій висновок про придатність/непридатність ОСОБА_1 до військової служби, а якщо ні, то підстави, з яких кардіолога не було залучено до членів ВЛК.
Встановити позивачеві строк для подання відповіді на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов, а також зобов'язати позивача надати до суду разом із відповіддю на відзив документи, що підтверджують надання відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив, а також зобов'язати відповідача надати до суду разом із запереченням на відповідь на відзив документи, що підтверджують надання заперечень на відповідь на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи.
Клопотання позивача про залучення до участі у справі третьої особи - задовольнити.
Залучити Військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_3 ) до участі у цій справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Зобов'язати ОСОБА_1 невідкладно направити копію позовної зави з додатками третій особі та надати суду докази такого направлення.
Встановити третій особі строк для подання письмових пояснень на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали суду разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються письмові пояснення третьої особи, та документами, що підтверджують надіслання (надання) пояснень і доданих на них доказів іншим учасникам справи.
У задоволенні клопотання позивача про призначення судової експертизи - відмовити.
Інформацію щодо цієї адміністративної справи учасники справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/).
Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі.
Ухвала суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Здійснювати розгляд (формування та зберігання) справи у змішаній (паперова та електронна) формі.
Суддя: О.М. Турова