м. Вінниця
04 листопада 2025 р. Справа № 120/5576/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю, на думку позивача, постанови Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області від 08.04.2025 №000058, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою суду від 29.04.2025 відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позов, в якому зазначено, що на підставі направлення на проведення перевірки Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області № 000024 від 19.03.2025 співробітниками Відділу здійснена спроба провести планову перевірку характеристик продукції, а саме нові частини та обладнання, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах за місцем розміщення продукції у торгівельних та складських приміщеннях «TSG Автоскло», який розміщений за адресою: АДРЕСА_1 , де провадить свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 . При спробі здійснення планового заходу з ринкового нагляду згідно направлення на проведення перевірки від 19.03.2025 № 000024 старшими державними інспекторами Відділу з 19.03.2025 по 24.03.2025 включно здійснювались виїзди до торгівельних та складських приміщень «TSG Автоскло», який розміщений за адресою: АДРЕСА_1 , в якому здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 . При прибутті старших державних інспекторів Відділу, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був присутній ФОП ОСОБА_1 . Однак, після надання для ознайомлення ФОП ОСОБА_1 направлення на проведення перевірки та службових посвідчень, а також після роз'яснення основних прав та обов'язків всіх учасників заходу, повідомив, що направлення на проведення планової перевірки складено не вірно, а саме не зазначено суб'єкта господарювання та не правильно вказано адресу перевірки, а також вказував, що відсутня продукція - Автоскло.
У зв'язку з вказаним, перевірку не було проведено у зв'язку із недопущенням суб'єктом господарювання до проведення такої перевірки. Таким чином, на переконання представника відповідача, штучно створена ФОП ОСОБА_1 підстава не допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, за наявності законодавчо обґрунтування для її проведення, вказує на вчинення суб'єктом господарювання перешкод посадовим особам, які здійснюють ринковий нагляд, у проведенні планової перевірки характеристик продукції.
На підставі вказаного, уповноваженими працівниками відповідача було складено акт перевірки характеристик продукції від 19.03.2025 року № 000025/ВН026/25 та протокол № 000017 від 24.03.2025 року про виявлене(і) порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції». За наслідками розгляду вказаних акту та протоколу винесено спірну постанову.
Таким чином, представник відповідача переконаний, що контролюючим органом не було допущено порушень з приводу призначення та проведення перевірки характеристик продукції з огляду на наявність у органу ринкового нагляду повноважень на проведення такої перевірки, законного призначення перевірки та належного оформлення документів на проведення цієї перевірки. У зв'язку з чим, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.
Відповідно до Секторального плану державного ринкового нагляду на 2025 рік, згідно з наказом Державної служби України з безпеки на транспорті від 14 березня 2025 року № 506 «Про проведення планової перевірки характеристик продукції» та направлення на проведення перевірки від 19.03.2025 № 000024 старшими державними інспекторами Відділу у період з 19.03.2025 до 24.03.2025 здійснена спроба провести планову перевірку характеристик продукції, а саме нових частин та обладнання, які можуть бути встановленні та/або використані на колісних транспортних засобах у торговельних та складських приміщеннях «TSG Автоскло» за адресою розміщення продукції: АДРЕСА_1 .
Посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, до проведення планової перевірки характеристик продукції допущено не було.
19.03.2025 Укртрансбезпекою складено Акт перевірки характеристик продукції від 19.03.2025 №000025/ВН026/25, відповідно до якого встановлено та зафіксовано факт недопущення до проведення перевірки (відмова в її проведенні) інспекторів згідно направлення на проведення перевірки від 19.03.2025 № 000024.
У вказаному акті зазначено, що «При спробі здійснення планового заходу з ринкового нагляду згідно направлення на проведення перевірки від 19.03.2025 № 000024 старшими державними інспекторами Відділу з 19.03.2025 по 24.03.2025 включно здійснювались виїзди до торгівельних та складських приміщень «TSG Автоскло», який розміщений за адресою: АДРЕСА_1 , в якому здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 . При прибутті старших державних інспекторів Відділу, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був присутній ФОП ОСОБА_1 .
На виконання вимог пункту шостого частини першої статті 17 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» перед початком проведенням планового заходу у сфері державного ринкового посадовими особами органу ринкового нагляду суб'єкту господарювання пред'явлено службові посвідчення та направлення на проведення перевірки, а також надано копію направлення на проведення перевірки.
Однак, після надання для ознайомлення ФОП ОСОБА_1 направлення на проведення перевірки та службових освідчень, а також після роз'яснення основних прав та обов'язків всіх учасників заходу, повідомив, що погано відноситься до органу Укртрансбезпеки та в особливості до її територіального органу у Вінницькій області.
Пізніше ФОП ОСОБА_1 повідомив, що на його думку направлення на проведення планової перевірки складено не вірно, а саме: не зазначено суб'єкта господарювання та не правильно вказано адресу перевірк, а також вказував, що відсутня продукція, а саме: Автоскло, а ще пізніше повідомив про наявність всіх сертифікатів відповідності та наявності продукції.
Також ФОП ОСОБА_1 повідомив державних інспекторів про те, що його керівник дав вказівку провести посадових осіб ринкового нагляду та контролю до виходу. Дана ситуація продовжувалась протягом 2-х днів. На 3-й день спроб здійснення планової перевірки ФОП ОСОБА_1 вже не заперечував про не правильно зазначену в направленні адресу та суб'єкта господарювання, а повідомив, що хоче щоб було написано саме позицію «TSG Автоскло», проте інспекторами роз'яснено ФОП ОСОБА_1 про секторальний план державного ринкового нагляду на 2025 рік, в якому такий вид продукції визначений, як безпечні скломатеріали, які відносяться до нових частин та обладнання, які можуть бути встановленні та/або використані на колісних транспортних засобах що і є предметом перевірки.
Тому на 3-й день, допуска до перевірки також не відбувся. Протягом 3-х днів суб'єкту господарювання повідомлялось про неправомірність таких дій, про наслідки не допуску та/або перешкоджання посадовим особам ринкового нагляду. По завершенню строків можливості проведення перевірки, а саме: у останній 4-й день перевірки, а саме 24.03.2025 при прибутті посадових осіб, було встановлено, що суб'єкт господарювання зачинив офіс, а саме поставив на сигналізацію, складські приміщення були зачинені. На підставі вищевказаного було оформлено не допуск.»
24.03.2025 Укртрансбезпекою складено протокол від 24.03.2025 №000006 про виявлене(і) порушення вимог Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", а саме: п. 6 ч. 4 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд.
Укртрансбезпекою складено запрошення для розгляду справи про порушення п. 6 ч. 4 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" на 08.04.2025 на 09:00.
08.04.2025 Укртрансбезпекою винесено постанову про накладення штрафу від 08.04.2025 №000058 на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у сумі 170000,00 грн. за порушення п. 6 ч. 4 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", а саме: створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд.
Позивач, вважаючи протиправною постанову від 08.04.2025 №000058, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Організація та порядок здійснення державного ринкового нагляду, а також державного контролю продукції під час її ввезення на митну територію України визначаються Законом України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" від 2 грудня 2010 року №2735-VІ (далі - Закон №2735-VІ).
Так, положеннями частини четвертої статті 4 Закону № 2735-VІ врегульовано, що метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.
При цьому, положеннями чинного законодавства, зокрема Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» покладено на суб'єктів господарювання обов'язок щодо забезпечення безпечності продукції, тобто здійснення заходів з метою забезпечення відповідності продукції, що введена в обіг на ринку України, загальній вимозі щодо безпечності нехарчової продукції.
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 11 Закону № 2735-VІ до повноважень органів ринкового нагляду, зокрема, належить вжиття у порядку, визначеному цим та іншими законами України, заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень вимог цього Закону та встановлених вимог.
Загальний порядок форм здійснення нагляду за дотриманням вимог Закону № 2735-VІ визначено у статті 23. Так, частиною третьою статті 23 Закону № 2735-VІ передбачено, що органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.
Під час таких перевірок перевіряються характеристики лише того виду продукції, що є предметом перевірки (частина четверта статті 23 Закону № 2735-VІ).
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.2011 № 1017 затверджено Порядок здійснення контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, яким визначено процедуру здійснення контролю стану виконання суб'єктами господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.
Відповідно до частин 5, 6 статті 23 Закону № 2735-VІ перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів (рішень) органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону. У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази (рішення) та направлення видаються і оформлюються невідкладно.
Перевірки характеристик продукції проводяться:
1) у торговельних та складських приміщеннях суб'єктів господарювання;
2) у місцях введення продукції в експлуатацію (якщо відповідність продукції певним встановленим вимогам може бути визначена лише під час введення її в експлуатацію);
3) за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб;
4) у місцях зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю продукції, з дотриманням вимог Митного кодексу України;
5) за місцезнаходженням органу ринкового нагляду.
Відповідно до частин 11, 12, 18 статті 23 Закону № 2735-VІ посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, перед початком перевірки зобов'язана роз'яснити суб'єкту господарювання, продукція якого перевіряється, порядок оскарження рішень, приписів, дій та бездіяльності органів ринкового нагляду та їх посадових осіб.
У разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, орган ринкового нагляду на підставі наданих суб'єктом господарювання документів, передбачених пунктами 1 і 6 частини сьомої цієї статті, вживає заходів щодо визначення виробника такої продукції або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, особи, яка поставила відповідному суб'єкту господарювання цю продукцію, а також всіх осіб, яким відповідний суб'єкт господарювання поставив таку продукцію.
Після визначення виробника або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, орган ринкового нагляду розпочинає проведення перевірки характеристик такої продукції в її виробника або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, та визначає всю послідовність суб'єктів господарювання в ланцюгу постачання такої продукції.
Органи ринкового нагляду та суб'єкти господарювання мають право фіксувати процес проведення планової або позапланової перевірки засобами аудіо-, фото- та відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню відповідної перевірки.
Згідно ч.1-4 ст. 23-1 Закону № 2735-VІ для здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції орган ринкового нагляду видає наказ, який має містити предмет перевірки (найменування виду (типу), категорії та/або групи продукції), найменування та адресу об'єкта, де розміщується продукція.
На підставі наказу оформляється направлення на проведення перевірки, яке підписується керівником органу ринкового нагляду або його заступником із зазначенням його прізвища, імені та по батькові і засвідчується печаткою відповідного органу.
У направленні на проведення перевірки зазначаються:
а) найменування органу ринкового нагляду, що здійснює перевірку;
б) номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється перевірка;
в) предмет перевірки (вид (тип), категорія та/або група продукції);
г) місце розміщення продукції (найменування та адреса об'єкта, де розміщується продукція (магазин, ринок тощо);
ґ) підстави для проведення перевірки;
д) список посадових осіб органу ринкового нагляду, які беруть участь у здійсненні перевірки, із зазначенням їх посади, прізвища, імені та по батькові;
е) список осіб, які залучаються до здійснення перевірки відповідно до пункту 7 частини першої статті 15 цього Закону;
є) дата початку та дата закінчення перевірки;
ж) тип перевірки (планова або позапланова);
з) інформація про проведення попередньої перевірки (тип перевірки, дата початку та строк її здійснення).
Направлення є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення перевірки.
Посадова особа органу ринкового нагляду не має права здійснювати перевірку без направлення на проведення перевірки та службового посвідчення.
Водночас, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону № 2735-VІ суб'єкти господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції мають право одержувати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, копії посвідчень (направлень) на проведення перевірок та не допускати їх до проведення перевірок, якщо вони не надали копії таких документів.
У той же час, за порушення вимог вищевказаних актів передбачена відповідальність - адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу, зокрема у випадках, визначених статтею 44 Закону № 2735-VІ.
Так, п. 6 ч. 4 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" передбачено, що до суб'єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, - у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суми штрафів, що накладаються органами ринкового нагляду, зараховуються до Державного бюджету України.
За наслідками розгляду справи про накладення штрафу за порушення вимог Закону №2735-VІ оформлюється постанова.
При цьому, суб'єкт господарювання має сплатити штраф у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.
У разі несплати штрафу в зазначений строк примусове виконання постанов про накладення штрафу здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
У спірних правовідносинах, підставою для проведення планової перевірки та видання наказу Укртрансбезпеки про проведення планової перевірки характеристик продукції від 14.03.2025 № 506 є зокрема секторальний план державного ринкового нагляду Укртрансбезпеки на 2025 рік.
Наказ Укртрансбезпеки про проведення планової перевірки характеристик продукції від 14.03.2025 № 506 та направлення на проведення перевірки від 19.03.2025 № 000024 видані на перевірку характеристик продукції, а саме: нові частини та обладнання, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах за місцем розміщення продукції у торгівельних та складських приміщеннях «TSG Автоскло», який розміщений за адресою: 21000, Україна, Вінницька область, місто Вінниця, вулиця 7-й км Хмельницького шосе.
Отже, з вищевказаного слідує, що інспекторам надано повноваження щодо проведення перевірки на складських приміщеннях підприємства (суб'єкта господарювання) «TSG Автоскло», що, відповідно до наказу та направлення, розташовані за адресою: вул. 7 км Хмельницького шосе, м. Вінниця, Вінницька обл., 21000.
Однак, матеріалами справи підтверджено, що фактично представники відповідача прибули на територію, де здійснює господарську діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , за адресою: Вінницька обл., Вінницький р-н, с. Зарванці, вул. Хмельницьке шосе, 7-й км.
Даний факт підтверджується Договором оренди нежитлових приміщень № 17 від 01.01.2025 року укладеного між Орендодавцем ТОВ «ІНТЕРТРЕЙД» та позивачем. Відповідно до п. 1.1 «Орендодавець передає, а орендар приймає в оренду зарплату нежитлове приміщення, асами офісне приміщення а бека розташований за адресою Вінницька область, Вінницький район, село Зарванці , Хмельницьке шосе 7-й кілометрів на умовах викладених в даному договорі і в доповнення до нього». Відповідно до п. 1.3. Договору «Приміщення, що орендується, знаходиться на балансі Орендодавця, загальна площа Приміщення складає 55,0 кв. м.»
Таким чином, працівники Укртрансбезпеки не лише помилково визначили місце проведення перевірки, але й звернулися із вимогою про допуск до перевірки особи, яка не є суб'єктом господарювання, що вказана у наказі та направленні. Зазначені дії суперечать вимогам законодавства щодо проведення державного контролю, оскільки допуск осіб, які здійснюють перевірку можливий виключно за умови відповідності суб'єкта перевірки та його місця розташування тим, що вказані у відповідних документах.
Окрім того, як зазначалося судом, відповідно до наказу та направлення, предметом перевірки визначено: «нові частини та обладнання, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах».
Однак, наведене формулювання є надмірно широким та не відповідає вимогам законодавства, оскільки не містить чіткого визначення щодо виду (типу) продукції, категорії, групи товарів.
Законодавство України передбачає, що предмет перевірки має бути конкретизованим та чітко визначеним, а не формулюватися загальними категоріями, що потенційно надають перевіряючим необмежені дискреційні повноваження.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону, предметом перевірки є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи. Під час проведення перевірок продукції певного виду (типу), категорії та/або групи забороняється перевіряти продукцію іншого виду (типу), категорії та/або групи.
З викладеного слідує, що державний контроль має здійснюватися виключно щодо продукції, яка чітко визначена у направленні та наказі.
Крім того, закон прямо забороняє перевірку продукції іншого виду (типу), категорії та/або групи, ніж та, яка вказана у відповідних документах. Тобто, інспектори не мають права розширювати предмет перевірки на власний розсуд, включати до неї інші товари або обладнання, які не зазначені у наказі та направленні.
Якщо у направленні та наказі сформульовано предмет перевірки узагальнено, без конкретного визначення виду (типу), категорії та/або групи продукції, це створює ризик перевищення повноважень з боку інспекторів та надання їм необмежених повноважень через відсутність конкретно визначеного предмету перевірки.
Таким чином, інспектори відповідно до Закону зобов'язані перевіряти виключно продукцію, чітко зазначену у направленні та наказі.
А тому, відсутність чіткого визначення предмета перевірки може свідчити про порушення вимог законодавства, що є підставою для визнання такої перевірки незаконною, а дії інспекторів неправомірними.
Беручи до уваги викладене, позивач реалізував своє право, передбачене п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону, а саме - отримав від посадових осіб, які здійснювали ринковий нагляд, копії посвідчень (направлень) на проведення перевірки. Після ознайомлення з наданими документами він обґрунтовано відмовив у допуску інспекторів до перевірки, оскільки видані документи не відповідали ані місцю проведення перевірки, ані суб'єкту господарювання, щодо якого вона мала здійснюватися.
Отже, під час спроби проведення планової перевірки посадовими особами відповідача, з боку позивача не було допущено порушень вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а тому позивач законно відмовив в проведенні планової перевірки і правомірно діяв в частині недопуску інспекторів до проведення перевірки.
При цьому, суд звертає увагу, що штраф може бути накладений лише за наявності таких обставин: наявність у органу ринкового нагляду повноважень на проведення перевірки; законного призначення перевірки; належного оформлення документів на проведення перевірки та їх пред'явлення суб'єкту господарювання; вчинення суб'єктом господарювання дій, по перешкоджанню проведення перевірки.
В даному випадку, позивач є самостійним суб'єктом господарської діяльності, який здійснює свою діяльність на власний розсуд, від свого імені та на власний ризик, відповідно до вимог чинного законодавства України.
Жодних правовідносин, корпоративного або договірного зв'язку між позивачем та суб'єктом (особою чи особами), які здійснюють діяльність під найменуванням «TSG Автоскло», судом встановлено не було.
Відтак, документи на перевірку мали невідповідний зміст щодо об'єкта перевірки і не надавали представникам відповідача права перевіряти позивача.
Суд також зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції, які не врегульовані цим Законом, регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру".
Згідно з частинами 1-3 ст. 16 Закону України «Про адміністративну процедуру» адміністративний орган зобов'язаний встановлювати обставини, що мають значення для вирішення справи, і за необхідності збирати для цього документи та інші докази з власної ініціативи, у тому числі без залучення особи витребовувати документи та відомості, отримувати погодження та висновки, необхідні для вирішення справи. Адміністративний орган не може вимагати від особи надання документів та відомостей, що перебувають у володінні адміністративного органу або іншого органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації, що належить до сфери управління такого органу.
Отже, відповідач повинен був наперед, ще до прийняття рішення про проведення перевірки, самостійно одержати інформацію з реєстрів Державної податкової служби України про те, який саме об'єкт підлягатиме перевірці, сформулювати свої вимоги офіційно й недвозначно, таким чином, щоб унеможливити будь-які сумніви у своїх діях.
Проте, з огляду на викладене, відповідачем порушено принципи адміністративної процедури, передбачені ст. 4 Закону України «Про адміністративну процедуру», а саме: офіційність, добросовісність і розсудливість, безсторонність (неупередженість).
Суд зазначає, що принцип правової визначеності як загальний правовий принцип поширюється, в тому числі на етап правозастосування. Органи державної влади повинні дотримуватися цього принципу та забезпечувати правову передбачуваність прийнятих ними рішень, що досягається, зокрема чіткістю визначення правового стану особи, якої стосується індивідуальний акт.
Відсутність у наказі на проведення перевірки та направленні на проведення перевірки найменування позивача, коду фізичної особи-підприємця та невідповідності змісту щодо об'єкта перевірки, які б давали змогу перевірити його законність і обґрунтованість, позбавляє можливості встановити дійсний предмет доказування у справі. Такий суттєвий недолік свідчить про недотримання відповідачем вимог, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, оскільки наказ на проведення перевірки та направлення на проведення перевірки оформлені відповідачем з порушенням ст. 23-1 Закону № 2735-VІ, а саме: без зазначення найменування юридичної особи-підприємства позивача, коду юридичної особи та невідповідності змісту щодо об'єкта перевірки, то позивач мав право не допускати посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, до проведення планової перевірки характеристик продукції, наказ та направлення на яку видані на об'єкт "магазин-склад «OMEGA»" за адресою: вул. Максима Шимка, 52, м. Вінниця, Вінницька обл., 21034.
А тому, застосований оскаржуваною постановою №000058 від 08.04.2025 штраф у розмірі 170000,00 грн. на позивача покладено безпідставно та необґрунтовано.
За вказаних обставин, оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши аргументи учасників справи добутими по справі доказами в їх сукупності за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд констатує, що у спірних правовідносинах владний суб'єкт не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України.
Факт порушення прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах знайшов своє підтвердження, що є визначеною процесуальним законом обставиною для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
При розв'язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії"), надав оцінку усім юридично значимим факторам і обставинам справи, дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін, виклав власні мотиви конкретного тлумачення змісту належних норм матеріального і процесуального права.
Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту.
Решта доводів сторін окремій оцінці у тексті судового акту не підлягає, тому що не впливає на правильність розв'язання спору по суті.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
До позовної заяви позивачем долучено квитанцію №1-160К від 11.04.2025, за якою сплачено судовий збір у розмірі 3028 грн.
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривень.
Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем судовий збір сплачується у розмірі - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, належна до сплати сума судового збору за подачу даного позову є 1211,20 грн (17000*1%) але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд наголошує, що надмірно сплачені позивачем кошти не можуть бути стягнуті з відповідача та роз'яснює позивачу, що надмірно сплачена сума судового збору у розмірі 1816,80 грн може бути повернута позивачу на підставі відповідної заяви.
Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 139 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Керуючись ст.ст. 73 - 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про накладення штрафу №000058 від 08.04.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 )
Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області (вул. Василя Порика, 29, м. Вінниця, Вінницька область, 21021, код ЄДРПОУ: 39816845)
Суддя Чернюк Алла Юріївна