м. Вінниця
04 листопада 2025 р. Справа № 120/15191/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара П.А., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1 до: головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про: визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачка звернулася до ГУ ПФУ у Вінницькі області із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням до страхового стажу періоду догляду за дитиною з інвалідністю. Однак, рішенням ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 24.05.2024 №025750007392 їй відмовлено у такому перерахунку.
На переконання позивачки, зазначене рішення пенсійного органу є протиправним, а тому звернулася до суду.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження.
Представник ГУ ПФУ у Вінницькій області подав до суду відзив на позовну заяву у якому просить у задоволенні позову відмовити.
Інших заяв по суті до суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головного управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за віком відповідно до вимог ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
17.5.2024 звернулася до територіального органу ПФУ у Вінницькій області із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням періоду догляду за диною з інвалідністю з 17.07.1991 по 31.12.2003.
Заяву позивачки розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за прийнято рішення №025750007392 від 24.05.2024 про відмову у здійсненні перерахунку пенсії з наступних підстав:
- до заяви про проведення перерахунку додано акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду за інвалідом І групи з дитинства ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 17.07.1991 по 31.12.2003. Проте, до акту не додано даних про місце реєстрації свідків, а також свідку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 на момент здійснення догляду було 14 років4
- у трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 зазначений період роботи з 01.12.1990 по 15.05.1999 в колгоспі "Вперед" с. Сьомки.
На переконання позивачки, зазначене рішення є протиправним, а тому звернулася до суду із даним позовом.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.
Зі змісту ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 частини першої Європейської соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Ст. 46 Конституції України також передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій з 01.01.2004 визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі Закон №1058).
Нормами ст. 115 Закону №1058 гарантовано право окремих категорій громадян на призначення дострокової пенсії за віком, до яких зокрема віднесено жінок, які народили п'ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матерів осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до зазначеного віку, - після досягнення 50 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років. При цьому до числа осіб з інвалідністю з дитинства належать також діти з інвалідністю віком до 16 років.
Зазначене кореспондується також з положеннями ст. 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 р. (далі Закон №1788).
Спір у даній справі виник з приводу відмови пенсійного органу зарахувати до страхового стажу позивача період догляду за дитиною з інвалідністю з 17.07.1991 о 31.12.2003, мотивованою відсутністю в акті обстеження фактичних обставин здійснення догляду за інвалідом з дитинства І групи - даних про місце реєстрації свідків, крім того зазначено, що свідку ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на момент здійснення догляду було 14 років.
Вирішуючи питання правомірності оскарженого рішення крізь призму основних засад адміністративного судочинства, суд повинен дослідити, чи прийнято таке на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Зазначене кореспондується також з встановленим Конституцією України обов'язком будь-якого суб'єкта владних повноважень діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Страховим стажем в розумінні ст. 24 Закону №1058 є період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Нормами п. 9 ч. 1 ст. 11 Закону №1058 встановлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягає один з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або за особою, яка досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, та за висновком закладу охорони здоров'я потребує постійного стороннього догляду, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства.
Вказане узгоджується з положеннями ст. 56 Закон №1788, норми якого регламентують види трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію. Так, зокрема п. є) ч. 3 ст. 56 Закон №1788 передбачено, що до стажу роботи зараховується також час догляду за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.
Отже, суд вважає, що пенсійним законодавством передбачено віднесення до страхового стажу особи періоду догляду за дитиною з інвалідністю.
Відсутність підтвердження статусу особи з інвалідністю І групи, статусу дитини з інвалідністю чи статусу пенсіонера, який за медичним висновком потребує стороннього догляду, виключає можливість зарахування періоду догляду за ними до стажу роботи.
Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. (ст.62 Закону №1788-ХІІ).
Відповідно до п. 10 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі Порядок № 637), час догляду за особою з інвалідністю I групи, дитиною з інвалідністю віком до 16 років, а також пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, встановлюється на підставі:
інформації про отримання допомоги, компенсації за догляд за такою особою, одержаної органами Пенсійного фонду України від органів соціального захисту населення, або акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду;
документів, що засвідчують перебування на інвалідності (для осіб з інвалідністю I групи і дітей з інвалідністю) і вік (осіб похилого віку і дітей з інвалідністю).
Акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду складається органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей житлово-експлуатаційних або інших організацій за місцем проживання (реєстрації), сільських, селищних рад, опитування осіб, за якими здійснюється догляд, та їх сусідів, інших даних.
Документами, які підтверджують встановлення інвалідності, можуть бути виписка із акта огляду медико-соціальної експертної комісії або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, медичні висновки, пенсійне посвідчення, посвідчення одержувача допомоги або довідка органів соціального захисту населення або Пенсійного фонду України та інші документи.
Документами, що підтверджують вік, можуть бути свідоцтво про народження, паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу.
Згідно пп. 6 п. 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 (далі Порядок №22-1) до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи, які підтверджують право на призначення дострокової пенсії за віком: жінкам, які народили п'ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матерям осіб з інвалідністю з дитинства та тяжко хворих дітей, яким не встановлено інвалідність, які виховали їх до зазначеного віку, - документи про народження дітей (дитини), виховання їх (її) до шестирічного віку, про визнання дитини заявника особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю, тяжко хворою дитиною, якій не встановлено інвалідність. У разі звернення за пенсією батька, яким здійснювалось виховання п'ятьох або більше дітей, дитини з інвалідністю чи тяжко хворої дитини, якій не встановлено інвалідність, додається заява матері про згоду щодо призначення пенсії батьку або документи, що підтверджують її відсутність (свідоцтво органу державної реєстрації актів цивільного стану (далі - ДРАЦС) про смерть, рішення суду тощо) (при призначенні пенсії згідно з пунктом 3 частини першої статті 115 Закону).
Пунктом 2.18 Порядку №22-1 встановлено, що визнання особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком закладу охорони здоров'я, посвідченням одержувача допомоги. У разі якщо дитина визнана дитиною з інвалідністю після досягнення шестирічного віку або особою з інвалідністю з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається відповідно висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною з інвалідністю до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою вісімнадцятирічного віку (висновок про час настання інвалідності).
Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.
З матеріалі справи встановлено, що позивачка до заяви про перерахунок пенсії додала акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду за інвалідом І групи з дитинства ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у період з 17.07.1991 по 31.12.2003.
Судом критично оцінено мотиви рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо ненадання до акту даних про місце реєстрації свідків, а також те що свідку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 на момент здійснення догляду за дитиною її матір'ю було 14 років. Так, досліджуваний акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду за інвалідом І групи з дитинства було складено заступником начальника Відділу обслуговування громадян №18 Головного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області ОСОБА_4 в присутності старости Кривошиївського старостинського округу Бадана Дмитра Валентиновича з опитуванням свідків ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).
У розрізі даної справи та за умови підтвердження необхідних відомостей належними документами, позивачка наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних (надуманих) підстав.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 28 серпня 2018 року у справі № 175/4336/16-а, від 25 вересня 2018 року у справі № 242/65/17, від 06 березня 2019 року у справі № 242/3016/17.
Також суд зазначає, що акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду складається органами Пенсійного фонду на підставі відомостей, одержаних від органів управління житловим фондом, сільських, селищних Рад народних депутатів, опитування осіб, за якими здійснюється догляд, та їхніх сусідів, інших даних.
Отже, складення акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду є безпосереднім обов'язком органу Пенсійного фонду України.
Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.09.2018 у справі № 197/1013/16-а.
Таким чином, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області неправомірно відмовив позивачці у перерахунку її пенсії з посиланням на неточності чи некоректність зазначенні даних в акті, який складений органами Пенсійного фонду. Суд зазначає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у офіційному документі. Відсутність посилання та записів у первинних документах не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.
Окрім того, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що витребування та перевірка додаткових документів і довідок є правом пенсійного органу. Неможливість пенсійного органу скористатись правом на перевірку таких документів не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на соціальний захист та пенсійне забезпечення.
Сукупністю наведених доказів, у призмі застосування пункту 9 частини першої статті 11 Закону № 1058, позивачкою підтверджено право позивачки на зарахування періоду догляду за дитиною з інвалідністю з 07.17.1991 по 31.12.2003 до загального страхового стажу.
Разом з тим, суд погоджується із висновками відповідача в тій частині, що стосується записів трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 в частині періоду роботи з 01.12.1990 по 15.05.1999 в колгоспі "Вперед" с. Сьомки.
Записи в трудовій книжці свідчать про офіційне працевлаштування позивачки, зокрема, у період з 17.07.1991 по 15.05.1999, що накладається на період догляду за дитиною з інвалідністю. Цей період автоматично враховується до страхового стажу, незалежно від інших обставин.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити частково шляхом визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області №025750007392 від 24.05.2024 та зобов'язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу позивачки період догляду за дитиною з інвалідністю з 16.05.1999 по 31.12.2003.
Таким чином, у ГУПФУ в Дніпропетровській області виникне обов'язок здійснити перерахунок пенсії позивачці з дати звернення за таким за судовим рішенням з виплатою різниці недоплаченої суми пенсії.
Що стосується інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України зазначено, що суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника. Виходячи з позиції цього суду, що висловлена в пункті 42 рішення Бендерський проти України, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.
Вказані вимоги зобов'язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку вживати передбачені законом заходи з метою з'ясування всіх обставин у справі, що мають значення для вирішення спору, встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин з метою з'ясування об'єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту, та в достатній мірі висвітлити мотиви прийняття конкретних рішень.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, за встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать до задоволення частково.
Розподіл судових витрат проведено з урахуванням положень статті 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №025750007392 від 24.05.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період догляду за дитиною з інвалідністю з 16.05.1999 по 31.12.2003 та здійснити перерахунок пенсії з 17.05.2025 з виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати суми пенсії.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26 код ЄДРПОУ 21910427)
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21005, м. Вінниця, вул.Зодчих, 22, код ЄДРПОУ 13322503)
Суддя Комар Павло Анатолійович