Ухвала від 04.11.2025 по справі 640/15618/20

УХВАЛА

про витребування доказів

м. Вінниця

04 листопада 2025 р. Справа № 640/15618/20

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні питання про витребуваня доказів у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДіДжіЕф Інтернешл Кулінарі Консепт" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДіДжіЕф Інтернешл Кулінарі Консепт" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

В ході розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність витребувати додаткові докази, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини четвертої статті 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справи, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно частини третьої статті 80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Так, спірні правовідносини виникли з приводу встановлення країни походження товару, який ввозився позивачем на митну територію України на підставі митних декларацій №UA100120173955, №UA100120176061, №UA100120178765, №UA100120184967, №UA100110112491, №UA100110114354, №UA100110115970, №UA100120383654 та, як наслідок, наявності чи відсутності у позивача права на застосування преференційного митного режиму до ввезеного товару.

Позивач у позовній заяві зазначає про готовність доплатити мито в сумі 4 484,46 грн. та податок на додану вартість у сумі 896,89 грн.

Водночас, слід зазначити, що спірним рішенням нараховано мито та ПДВ за МД №UA100120173955, №UA100120176061, №UA100120178765, №UA100120184967, №UA100110112491, №UA100110114354, №UA100110115970, №UA100120383654 на загальну суму 142 163, 35 грн.

При цьому, позивач не конкретизує, за якими саме митними деклараціями нараховано мито в сумі 4 484,46 грн та податок на додану вартість у сумі 896,89 грн. , що, на його думку ,вірно визначено відповідачем та підлягає сплаті.

Окрім того, позивач вказує, що надано всі сертифікати на підтвердження застосування преференційного митного режиму до ввезеного товару, зокрема PL/ML/AL 0075127.

Разом з тим, згідно листа уповноваженого органу Польщі, експортер не пред'явив жодних документів , які б підтверджували преференцію походження товарів вказаних у сертифікаті PL/ML/AL 0075127.

З огляду на викладене, слід витребувати у позивача письмові пояснення щодо: листа уповноваженого органу Республіки Польща про непідтвердження сертифіката походження товару PL/ML/AL 0075127, а також стосовно того, з якими саме митними деклараціями позивач погоджується в частині правильно нарахованого мита та податку на додану вартість (ПДВ).

Окремо суд вважає за необхідне звернути увагу учасників справи на наступне.

Згідно пунктів 6 -7 частини п'ятої статті 44 КАС України, учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Відповідно до частини шостої статті 80 КАС України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Частинами восьмою та дев'ятою статті 80 КАС України, у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч.4 ст.45 КАС України ).

Зокрема, такі заходи процесуального примусу, визначені частиною першою статті 149 КАС України, а саме, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

- невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;

- зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;

- неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень.

Також в матеріалах справи наявне клопотання представника відповідача згідно якого просить суд замінити Київську митницю Держмитслужби на її правонаступника Київську митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби України.

Так, на час подання позивачем цього позову до суду, відповідачем у справі було визначено Київську митницю Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43337359; місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 8-А).

У подальшому, постановою Кабінету Міністрів України № 895 від 30 вересня 2020 року "Деякі питання територіальних органів Державної митної служби" реорганізовано територіальні органи Державної митної служби шляхом їх приєднання до Державної митної служби, зокрема Київську митницю Держмитслужби.

Наказом Держмитслужби від 10 жовтня 2020 року № 460 «Про утворення територіальних органів Державної митної служби України як відокремлених підрозділів» утворено Київську митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби України.

03 грудня 2020 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань здійснено реєстрацію Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України.

Згідно Наказу Державної митної служби України від 30 червня 2021 року №472 «Про початок здійснення митницями як відокремленими підрозділами Державної митної служби України покладених на них функцій і повноважень з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи» митницям як відокремленим підрозділам Державної митної служби України розпочати з 00 годин 00 хвилин 1 липня 2021 року здійснення покладених на них Митним кодексом України, законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, Положеннями про, зокрема, Київську митницю, затвердженими наказом Держмитслужби від 29 жовтня 2020 року №489 «Про затвердження положень про територіальні органи Держмитслужби» функцій і повноважень з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи.

Таким чином, Київська митниця як відокремлений підрозділ Державної митної служби України розпочала свою діяльність з 01 липня 2021 року.

Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої сторони її правонаступником. Усі дії, вчиненні в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про необхідність здійснення процесуального правонаступництва відповідача шляхом заміни Київської митниці Держмитслужби на Київську митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби України.

Керуючись ст.ст. 80, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Замінити відповідача у справі Київську митницю Держмитслужби (03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 8-А, ЄДРПОУ 43337359) на правонаступника - Київську митницю (03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 8-А, код ЄДРПОУ 43997555).

Витребувати у позивача та зобов'язати надати суду до 13.11.25 р. письмові пояснення щодо листа уповноваженого органу Республіки Польща про непідтвердження сертифіката походження товару PL/ML/AL 0075127 а також стосовно того, за якими саме митними деклараціями позивач погоджується з визначеною митнецею судою мита та податку на додану вартість (ПДВ).

У разі не виконання вимог ухвали суду повідомити суд про причини такого невиконання.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна

Попередній документ
131509259
Наступний документ
131509261
Інформація про рішення:
№ рішення: 131509260
№ справи: 640/15618/20
Дата рішення: 04.11.2025
Дата публікації: 06.11.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вінницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення митної вартості товару
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (20.11.2025)
Дата надходження: 03.03.2025
Предмет позову: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень