Ширяївський районний суд Одеської області
03.11.2025 Справа №: 518/1816/25
Провадження № 3/518/1186/2025
03 листопада 2025 року селище Ширяєве
Суддя Ширяївського районного суду Одеської області Гуржій А.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з ВП №2 Березівського РВП ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП,
17.09.2925 року близько 09:00 год. ОСОБА_1 , повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, за місцем свого проживання АДРЕСА_1 , ухилилася та не виконувала свої батьківські обов'язки відносно своїх неповнолітніх дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які без поважної причини більше 10 днів не відвідували навчальний заклад.
За цим складений протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 463741 від 18.10.2025 року, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Особа яка притягається до адміністративної відповідальності в судове засідання не з'явилась, подала заяву про розгляд матеріалів за її відсутності, свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення за наведених вище обставин визнає.
Вирішуючи питання про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , суд виходить із того, що одним з елементів гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) права людини на справедливий судовий розгляд є здійснення судового провадження упродовж розумного строку.
Це право кореспондується з обов'язками осіб, що беруть участь у справі, добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування процесу, та вживати передбачених законом заходів для скорочення тривалості судового провадження.
З огляду на зазначене, відповідно до орієнтирів застосування ст. 6 Конвенції, сформованих практикою ЄСПЛ, коли поведінка учасників судового процесу свідчить про умисний характер їх дій, спрямований на невиправдане затягування провадження чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, у тому числі проводити судове засідання за відсутності особи, якщо зволікання може зашкодити справі чи іншим учасникам судового процесу (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) від 07.07.1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain")).
Відповідно до положень ч. ч. 2, 3 ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4-172-9, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. Законами України може бути передбачено й інші випадки, коли явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в орган (до посадової особи), який вирішує справу, є обов'язковою.
З огляду на зазначене суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, участь якої відповідно до ст. 268 КУпАП у справах цієї категорії не є обов'язковою.
Обставини правопорушення й вина порушника підтверджуються зібраними по справі доказами згідно зі ст. 251 КУпАП, а саме протоколом про адміністративне правопорушення, який ОСОБА_1 підписала власноруч, без зауважень, її письмовими поясненнями та іншими відомостями ВП №2 Березівського РВП ГУНП в Одеській області.
Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Статтею 150 СК України закріплюються такі обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини: батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов'язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що особи, винні у порушенні вимог законодавства про охорону дитинства, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законів України.
Таким чином, суддя приходить до висновку, що в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, повторне протягом року після накладення адміністративного стягнення, ухилення матері від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Згідно із санкцією ч. 2 ст. 184 КУпАП, вказане правопорушення тягне за собою за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вирішуючи питання про вид і розмір адміністративного стягнення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення та дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, тому вважає за можливе призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, передбаченого санкцією цієї статті, як необхідне і достатнє стягнення.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно з ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, до спеціального фонду Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. ст.40-1, 184, 283, 284, 289 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 605 /шістсот п'ять/ гривень 60 копійок на користь держави: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя А.В. Гуржій