Справа № 523/21635/25
Номер провадження 3/523/5050/25
"03" листопада 2025 р. суддя Пересипського районного суду міста Одеси Сувертак І. В., розглянувши адміністративні матеріали відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, військовослужбовець, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- про притягнення до адміністративної відповідальності по ст. 130 ч.2 КпАП України,
Встановив:
03 жовтня 2025 року біля 14 год. 45 хв., гр. ОСОБА_1 , рухаючись в м. Одесі по вул. Академіка Заболотного, 20, керував транспортним засобом «Opel omega», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: тремтіння пальців рук, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, що підтверджується відеозаписами ПВР №471957, №473744.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч.2 ст. 130 КУпАП.
Згідно довідки, що долучена до матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП постановою Хаджибейського районного суду м. Одеси №521/9769/25 від 04 вересня 2025 року. (а.с. 4).
Частиною 2 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що передбачає повторність протягом року.
В судове засідання особа, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення не з'явилася, причини неявки до суду невідомі, про дату та час розгляду справи повідомлено належним чином співробітником поліції під-час складання протоколу, про що останній розписався, крім того повідомлявся за номером телефону, котрий зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення, будь-яких клопотань чи заяв про перенесення дати слухання справи від особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення до суду не надано, як і не надано будь-яких доказів, що могли б виключати вину у вчиненні правопорушення передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП.
Крім того, в поясненнях в протоколі просив справу направити до Біляївського районного суду Одеської області.
Суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання, оскільки події 03 жовтня 2025 року біля 14 год. 45 хв. відбулись за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, 20, що входить до Пересипського району м. Одеси, співробітники УПП правильно визначили підсудність справи та підстави для її передані до органу, що склав протокол, для подальшого направлення до Біляївського районного суду Одеської області, відсутні.
Статтею 6 Конвенції "Про захист прав і основоположних свобод людини", яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. Це право включає в себе доступ до правосуддя за Конституцією України.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод", обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява №50966/99 від 14.10.2003).
Таким чином, оскільки протокол про адміністративне правопорушення було складено у присутності особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, отже зазначеній особі було відомо про існування судового провадження відносно неї. Проте зловживаючи своїми правами особа, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення не вжила належних заходів, щоб дізнатись про стан судового провадження та з'явитись до суду для розгляду складеного протоколу про адміністративне правопорушення по суті.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, при розгляді даної категорії справ присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не є обов'язковою.
З огляду на вище викладене та з метою не допуску затягування строків розгляду адміністративної справи та можливості уникнення особою, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення у зв'язку з закінченням строків передбачених ст. 38 КУпАП, судом прийнято рішення розглянути справу про адміністративне правопорушення без участі особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративний правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно до положень ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягає з'ясуванню, зокрема чи було вчинено адміністративне правопорушення та винність особи в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що співробітники поліції в протоколі прийшли до висновків, які відповідають фактичним обставинам справи, а саме керування особою, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, транспортним засобом в стані сп'яніння.
Під час дослідження судом матеріалів адміністративної справи, не вбачається будь-яких порушень працівниками поліції «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року №1452/735, в момент складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Підпунктом «а» п.2.9. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, суд кваліфікує дії особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Провина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні правопорушення передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП підтверджується матеріалами справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №472268 від 03.10.2025 року (а.с.1);
- цифровими носіями відеозапису події порушення (а.с. 6) та ін.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що діями ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинено правопорушення, передбачене ст. 130 ч.2 КУпАП за кваліфікованими ознаками - відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в встановленому законом порядку.
За таких обставин, дослідивши матеріали адміністративної справи, давши оцінку всім обставинам по справі, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.2 КУпАП, та з урахуванням характеру правопорушення, особи правопорушника, що зневажливо ставиться до загальноприйнятих норм моралі та встановленим законам держави, враховуючи обставини вчиненого адміністративного правопорушення, з метою виправлення правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень у майбутньому, охорони прав і свобод громадян, власності, збереження життя та здоров'я учасників дорожнього руху, встановленого правопорядку, забезпечення зміцнення законності, сприяння запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного та неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, свобод, честі й гідності інших громадян, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у вигляді накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на три роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 40-1, 130 ч. 2 КУпАП,
За вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 34000 гривень 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на три роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь Державної судової адміністрації України в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду на протязі 10 днів.
Постанову може бути звернено до викання протягом трьох місяців з дня набрання нею чинності.
Суддя