Справа № 513/1465/25
Провадження № 3/513/811/25
Саратський районний суд Одеської області
03 листопада 2025 року суддя Саратського районного суду Одеської області Миргород В.С., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - не відоме,
за ч.2 ст. 126 КУпАП, -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №494273, складеним поліцейським СРПП відділення поліції № 1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області О. Небогою, 26 жовтня 2025 року о 02 годині 20 хвилин по вул. Сонячній в с. Негрове Білгород-Дністровського району Одеської області водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував мотоциклом марки «Musstang», без державного номерного знаку, не маючи права керування таким транспортним засобом, тобто не отримував посвідчення водія відповідної категорії зовсім, чим порушив п. 2.1. «а» Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст.126 КУпАП.
Виходячи зі змісту статей 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
Суддя, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що на даний час подальший розгляд справи є неможливим, оскільки протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням ст. 256 КУпАП.
Згідно положень п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання про те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Згідно з ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Виконуючи вимоги ст. ст. 268, 280, 283 КУпАП, з метою уникнення поверховості та неповноти дослідження фактичних обставин правопорушення, суддя зокрема з'ясовує чи правильно складений протокол про адміністративне правопорушення, чи відповідає він ст. 256 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і до нього висуваються певні вимоги. Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У відповідності до протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №494273 від 26 жовтня 2025 року, складеного поліцейським СРПП відділення поліції № 1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області О. Небогою щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП зазначено, що поліцейським було роз'яснено правопорушнику права передбачені ст. 63 Конституції України, а також ст. 268 КУпАП, повідомлено, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені статтею 277 КУпАП, про що зроблено відмітка, шляхом проставлення підпису ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який є родичом.
Проте у протоколі відсутні відомості у присутності, якого законного представника було роз'яснено права неповнолітньому правопорушнику.
Також не надано до справи будь-яких характеризуючи даних ОСОБА_1 , що є необхідним при вирішенні справи про адміністративне правопорушення. Абзацами 3-4 п. 17 розділу II Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення в органах поліції, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 №1376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2015 року за №1496/27941 визначено, що у разі вчинення адміністративного правопорушення неповнолітньою особою віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років протокол про адміністративне правопорушення складається стосовно цієї особи. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, перелік яких передбачено ч. 2 ст. 13 КУпАП, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. Проведення опитування малолітніх чи неповнолітніх осіб допускається тільки за участі батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога.
Відповідно до ч.1 ст. 13 КУпАП До осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП цього Кодексу, та ч.2 ст.13 КУпАП у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 121-127, 130, статтею 139, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.
Стаття 13 КУпАП містить лише визначення віку неповнолітніх осіб, які вчинили адміністративне правопорушення та підлягають адміністративній відповідальності із застосуванням заходів впливу, передбачених статтею 24-1 КУпАП.
Частиною першою ст. 270 КУпАП встановлено, що інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми або особами, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).
Складання протоколів про адміністративне правопорушення відносно неповнолітньої особи, враховуючи вимоги ст. 270 КУпАП, повинно відбуватися виключно в присутності законних представників (батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників), оскільки внаслідок свого віку неповнолітня особа не може в повній мірі захищати самостійно свої права.
Також, статтею 1 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» покладає здійснення соціального захисту і профілактики правопорушень серед дітей, зокрема, на Службу у справах дітей районних державних адміністрацій та кримінальну поліцію у справах дітей відділу поліції, діяльність яких здійснюється на принципах законності, застосування переважно методів виховання і переконання, що передбачають вжиття примусових заходів лише після вичерпання всіх інших заходів впливу на поведінку дітей, неприпустимості приниження честі і гідності дітей, жорстокого поводження з ними, тощо.
Частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до частини першої статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
З огляду на викладене, враховуючи, що Кодексом України про адміністративні правопорушення не встановлено особливості провадження у справ про адміністративні правопорушення щодо неповнолітніх, з метою розгляду даної справи відповідно до засад статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суддя вважає за необхідне застосувати в даному випадку аналогію закону щодо порядку кримінального провадження відносно неповнолітніх.
Згідно частини другої статті 484 КПК України орган, який здійснює провадження щодо неповнолітнього зобов'язаний здійснювати процесуальні дії в порядку, що найменше порушує звичайний уклад життя неповнолітнього та відповідає його віковим та психологічним особливостям, роз'яснювати суть процесуальних дій, рішень та їх значення, вислуховувати його аргументи при прийнятті процесуальних рішень та вживати всіх інших заходів, спрямованих на уникнення негативного впливу на неповнолітнього.
Отже, аналізуючи вищевказане, вбачається, що при складанні протоколу порушено право на захист ОСОБА_1 , оскільки складено протокол відносно неповнолітньої особи за відсутністю законного представника чи захисника.
Із змісту протоколу серії ЕПР1 № 494273 від 26 жовтня 2025 року та доданих до нього матеріалів вбачається, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , на момент складання протоколу був неповнолітнім.
Разом з тим, протокол відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , був складений без врахування вказаних особливостей провадження у справах щодо неповнолітніх. Жодних відомостей про присутність законного представника під час процесуального оформлення інкримінованого неповнолітньому ОСОБА_1 , правопорушення матеріали справи не містять, як того вимагають загальні положення норм права як національного так і міжнародного, зокрема Конвенції ООН про права дитини, що регламентують захист прав дитини, а також особливість порядку притягнення неповнолітніх до відповідальності за вчинення правопорушення.
Окрім протоколу про адміністративне правопорушення від 26 жовтня 2025 року серії ЕПР1 №494273 в адміністративних матеріалах наявні рапорти поліцейського СРПП відділення поліції № 1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, капрала поліції О. Небоги від 26 жовтня 2025 року про складання адміністративного протоколу відносно водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначені недоліки перешкоджають суду всебічно розглянути справу і встановити в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, відповідно до складеного протоколу. Згідно Рекомендації № К (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 року, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб'єктів владних повноважень, оскільки чинним законодавством України суди не наділені правом створювати норми права, а наділені лише компетенцією перевіряти уже створені норми права на їх відповідність вищестоящим в ієрархії нормативно-правовим актам.
Суб'єкти владних повноважень застосовують надані їм в межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами (дискреційні повноваження). Втручання в дискреційні повноваження суб'єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Таким чином, суди не вправі підміняти собою державні органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством.
Відповідно до положень Кодексу України про адміністративні правопорушення при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен вжити всіх передбачених законом заходів для повного, всебічного і об'єктивного дослідження доказів у справі та з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що протокол про адміністративні правопорушення від 26 жовтня 2025 року серії ЕПР1 №494273, складений без додержання вимог ст. 256 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій і розцінюється як основне джерело доказів.
В своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об'єктивного судового розгляду.
Ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.
Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Зазначені вище недоліки не дають можливості суду прийняти рішення у відповідності до вимог ст.245 КУпАП та надати об'єктивну оцінку діям особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
У справах «Малофеева проти Pocії» (рішення від 30.05.2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти Pocії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Усунути недоліки протоколу про адміністративне правопорушення складеному у відношенні ОСОБА_1 за ч. 2 ст.126 КУпАП у судовому засіданні суд позбавлений можливості, оскільки складення протоколу про адміністративне правопорушення є компетенцією чітко визначеного органу.
Окрім того суддя вважає за необхідне вказати на те, що не усунення вищевказаних недоліків, може мати «некоректний» розгляд справи та призвести до «спрощеного підходу» судового розгляду вказаного протоколу, що у свою чергу є несумісним із такими засадами судочинства, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, безпосередність дослідження доказів, а також змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів.
Згідно з ч. 2 ст. 251 КупАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до п.12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» від 17 жовтня 2014 року № 11, норми КУпАП не забороняють повернення протоколу про адміністративне правопорушення, складеного без додержання вимог ст.256 цього Кодексу вмотивованою постановою суду для належного оформлення.
За таких обставин, вважаю, що матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП, необхідно повернути до ВП №1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області для належного доопрацювання.
При цьому суд звертає увагу на те, що будь-які виправлення, які вносяться до протоколу про адміністративне правопорушення повинні бути засвідчені відповідно до вимог чинного законодавства та здійснюватися в присутності особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Доопрацьовану справу про адміністративне правопорушення необхідно повернути до суду з урахуванням вимог ч. 6 ст. 38 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.256, 268, 278 КУпАП,
Справу про адміністративне правопорушення №513/1465/25 відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 повернути до ВП № 1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області для належного оформлення.
Постанова є остаточною та окремому оскарженню не підлягає.
При повторному направлені адміністративного матеріалу до суду після доопрацювання слід враховувати строки, передбачені ст. ст. 38, 277 КУпАП.
Суддя В. С. Миргород