Справа № 512/417/25
Номер провадження № 2/521/6249/25
(заочне)
03 листопада 2025 року
Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Поліщук І.О.,
за участю:
секретаря судових засідань - Коржеван В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,-
ОСОБА_1 звернулася до Савранського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини.
Ухвалою Савранського районного суду Одеської області від 24 червня 2025 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 звернулася до Савранського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, передано за підсудністю до Хаджибейського районного суду м.Одеси , у зв'язку з тим, що позивачка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до інформації вказаної у позові відповідач мешкає за адресою: є 172 Трифштрассе, Гох, Північна Рейн-Вестфалія, ОСОБА_3 .
За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями від 30.07.2025 року Хаджибейського районного суду м. Одеси головуючим визначено суддю Поліщук І.О.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що ОСОБА_1 , є матір'ю неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження № НОМЕР_1 , виданим Малиновський районний у місті Одесі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області; Хаджибейський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 10 грудня 2024 року.
Відповідач, ОСОБА_2 , є батьком дитини, що зазначено у свідоцтві про народження. Дитина проживає разом з матір'ю та перебуває повністю на її утриманні.
Відповідач не забезпечує регулярну матеріальну підтримку дитини. Допомога з його боку є епізодичною і слабкою, у незначних сумах і без будь-якої системності. Через це не має можливості розраховувати на таку допомогу при плануванні витрат на дитину. Усі витрати, пов?язані з утриманням та забезпеченням дитини, фактично покладені на позивачку.
Ухвалою судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 30 липня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у вказаній справі.
Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 31 липня 2025 року суд звернувся із судовим дорученням про надання правової допомоги, а саме для вручення документів відповідачу ОСОБА_2 до компетентного органу Федеративної Республіки Німеччини, а саме: Die Prasidentin des Oberlandesgerichts Dusseldorf Cecilienallee 3 40474 Dusseldorf. Доручено компетентному органу Федеративної Республіки Німеччини вручити відповідачу ОСОБА_2 , який є громадянином Федеративної Республіки Нігерія та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ): -копію позовної заяви з додатками для ознайомлення і копію ухвали про відкриття провадження у справі, судові повістки-повідомлення; -запропонувати відповідачу ОСОБА_2 надати письмовий відзив (письмові пояснення, заперечення проти позову або заяву про визнання позову), докази; -прийняти від відповідача ОСОБА_2 письмові документи, які він вважає за потрібне долучити до справи. Зобов'язано позивача (її представника) надати суду у строк до 02.09.2025 переклад на німецьку мову в 2-х екземплярах: доручення про вручення документів; прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів; копії ухвали про відкриття провадження від 30.07.2025, виклик (повідомлення) про день судового розгляду. Залучено перекладача для здійснення перекладу судового доручення та доданих до нього документів, обов'язок щодо оплати послуг перекладача покладено на позивача ОСОБА_1 . Визначено наступні дати судових засідань у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей: 02.09.2025 о 10:00 год., 02.10.2025 о 09:00 год, 03.11.2025 о 09.30 год, та зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги.
На час призначення справи до судового розгляду на 02 вересня 2025 року о 10 год. 00 хв.; 02 жовтня 2025 року о 09 годині 00 хвилин; 03 листопада 2025 року о 09 год. 30 хв. до Хаджибейського районного суду м. Одеси підтверджуючі документи про виконання судового доручення стосовно вручення відповідачу судових документів не надійшли, у зв'язку з чим з метою забезпечення доступу позивача до суду, провадження у справі було поновлено.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, однак від позивачки надійшла заява, в якій вона просить розгляд справи проводити за її відсутності, вимоги, викладені в позовній заяві, підтримала, просила позов задовольнити, не заперечувала проти заочного розгляду справи у відсутності відповідача.
Відповідач ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся через компетентний орган Федеративної Республіки Німеччини, а саме: Федеративної Республіки Німеччини, а саме: Die Prasidentin des Oberlandesgerichts Dusseldorf Cecilienallee 3 40474 Dusseldorf, в судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, відзив до суду не подав.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копіює свідоцтва про народження № НОМЕР_1 , виданого Малиновським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області; виданого повторно Хаджибейським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 10 грудня 2024 року.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає разом з матір'ю ОСОБА_1 , що підтверджується Довідкою, виданою заступником селищного голови Савранської селищної ради Одеської області від 12.05.2025 № 419.
Відповідно до копії довідки про реєстрацію місця проживання особи ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 1505339 від 23.06.2025 року, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 виданого Савранським РВ ГУМВС України в Одеській області 22 листопада 2006 року, а відповідач є громадянином Федеративної Республіки Нігерія, відповідно до копії свідоцтва про народження, в якому зазначено, що батько ОСОБА_2 громадянин Федеративної Республіки Нігерія.
Оскільки ОСОБА_2 є громадянином Федеративної Республіки Нігерія та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ), а ОСОБА_1 є громадянкою України, місце проживання якої зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , тому позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини може розглядатися Хаджибейським районним судом м. Одеси.
У зв'язку з цим, під час вирішення спірних правовідносин суд враховує, що їх правове регулювання здійснюється нормами Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 20 листопада 1989 року й ратифікованої Постановою Верховної Ради України № 789-XІІ від 27 лютого 1991 року, Конституції України, прийнятої 28 червня 1996 року Законом № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), Закону України «Про міжнародне приватне право» № 2709-IV від 23 червня 2005 року (зі змінами та доповненнями) та Сімейного кодексу України № 2947-ІІІ від 10 січня 2002 року (із змінами та доповненнями).
Згідно ч. 1 ст. 66 Закону України «Про міжнародне приватне право» права та обов'язки батьків і дітей визначаються особистим законом дитини або правом, яке має тісний зв'язок із відповідними відносинами і якщо воно є більш сприятливим для дитини.
Суд зважає, що спільні діти сторін мають статус громадян України та проживають на території Україні, відповідно особистим законом позивача є українське законодавство, а отже суд дійшов висновку, що права та обов'язки їх батьків, в частині обов'язку щодо утримання їхніх дітей, також визначаються українським законодавством.
Згідно з ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Стаття 181 СК України визначає способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину.
Так, згідно з частиною третьою вказаної статті, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків дитини, разом з яким проживає дитина.
При цьому, суд також враховує матеріальне та сімейне становище, як стягувача, так і платника аліментів.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 11.03.2020 у справі №759/10277/18, провадження №61-22317св19.
При цьому, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено у 2025 році прожитковий мінімум на одну особу: дітей віком до 6 років - 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.
Однак, розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку як мінімальний рекомендований розмір аліментів може бути присуджений судом за умови достатності заробітку платника аліментів.
Поряд з тим, суд враховує фактичні обставини справи, а саме, розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, рівність обов'язку батьків щодо утримання дитини, вік дитини на утримання якої стягуються аліменти, щорічні потреби дитини, які з віком постійно зростають, що в свою чергу, тягне постійне зростання витрат, зокрема, з боку матері, з якою проживає дитина, на її утримання, на забезпечення освіти, гармонійного розвитку, медичного догляду та відпочинку дитини, які є загальновідомими та не потребують доказування.
Також слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо наявності проблем зі здоров'ям відповідача, що свідчить про його працездатність та спроможність сплачувати аліменти на утримання дітей.
Згідно ч.1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини ООН від 20.11.1989 року, яку було ратифіковано постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 року та яка набула чинності для України 27.09.1991 року., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих та адміністративних заходів.
Відповідно до ст. 18 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Крім того, відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Стаття 8 Закону України "Про охорону дитинства" визначає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Враховуючи, що відповідач здорова та працездатна особа, інших осіб не утриманні немає, зокрема, доказів протилежного відповідачем до суду не надано, а позивач не має можливості у повній мірі забезпечити дитину усім необхідним, суд, максимально враховуючи інтереси дитини, керуючись принципом регулювання сімейних відносин на засадах справедливості, добросовісності та розумності, оскільки визначений спосіб стягнення аліментів відповідає положенням законодавства та інтересам дитини, її фізичному, моральному, культурному, духовному і соціальному розвитку.
Враховуючи викладене, з урахуванням суми прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» суд приходить до висновку, що відповідач спроможний і зможе забезпечити виплату аліментів на утримання своєї неповнолітньої дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів батька щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та до досягнення дитиною повноліття.
Крім того, суд зважає, що стягнення аліментів в даному випадку буде виконуватися у частці від заробітку/доходу платника. Вказаний вид стягнення автоматично регулює розмір стягнень, у відповідності до рівня доходу платника, і одночасно обмежує мінімальний розмір платежів, гарантований законом на рівні не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Суд вважає, що визначення аліментів у такому розмірі не буде порушувати основні соціальні гарантії, закріплені Конституцією України та законами України (зокрема, Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 № 2017-III, Законом України «Про прожитковий мінімум" від 15.07.1999 № 966-XIV), що включають право відповідача на достатній життєвий рівень для себе не нижчий прожиткового мінімуму.
Крім того, суд звертає увагу сторін у справі, що відповідно до положень ч.1 ст. 192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
В силу ст. 430 ЦПК суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Оскільки згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач була звільнена від сплати судового збору, то відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача та стягується з нього в дохід держави.
Керуючись ст. 180-183, 192 СК України, ст. 141, 247, 263, 265, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) аліменти на утримання дитини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дати подання позивної заяви, тобто з 28.05.2025 року до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.О. Поліщук