Справа №505/3756/25
Провадження №1-кс/505/1422/2025
04 листопада 2025 року місто Подільськ
Слідчий суддя Подільського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , розглянувши матеріали клопотання дізнавача СД Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025166180000564 від 25.10.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 332, ч. 3 ст. 332 КК України,
Клопотання про арешт майна
До Подільського міськрайонного суду Одеської області надійшло клопотання дізнавача СД Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025166180000564 від 25.10.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 332, ч. 3 ст. 332 КК України,
Клопотання слідчого викладено наступним чином:
«В провадженні СД Подільського РУП ГУНГІ в Одеській області кримінальне провадження за № 12025166180000364 від 25.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
Так, 25.10.2025, в ході проведення огляду місця події в період часу з 17:13 по 17:19, на території гаражного кооперативу «Зірочка» що по вул. Армійська міста Подільськ Одеської області, було виявлено ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який добровільно видав згорток полети з речовиною невідомого походження, який поміщено до сейф-пакету NPU 5141241, та мобільний телефон марки Хіаоmі синього кольору, який поміщено до сейф-пакету NPU 5314392.
Беручи до уваги те, що вилучені згорток ізоленти з речовиною невідомою походження, мобільний телефон марки «Хіаоmі» синьою кольору, є предметом кримінального правопорушення та речовими доказами по вказаному провадженню, тому є достатні підстави вважати, що вони можуть прямо чи непрямо підтверджувати існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження.
Відповідно до ст.91 КПК України сама подія кримінального правопорушення підлягає доказуванню, яке полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Разом з тим, для досягнення дієвості кримінального провадження, положенням ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено застосування заходів забезпечення такого провадження.
Одним з таких заходів є саме арешт майна, шо застосовується для тимчасового позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, можливості відчужувати певне майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна. Арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Так, згідно з положенням ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, яке перебуває у власності підозрюваного, обвинуваченого або інших осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або інших фізичних або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову. А заборона на використання майна та заборона на розпорядження таким майном, як передбачає ч. 4 ст. 170 КПК України, можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
На підставі викладеного відповідно до вимог ст. ст. 40-1, 131, 132, 170, 171 КПК України, -
Задовольнити клопотання та постановити ухвалу про накладення арешту на згорток ізоленти з речовиною невідомого походження, який поміщено до сейф-пакету NPU 5141241, та мобільний телефон марки Хіаоmі синього кольору, який помішено до сейф-пакету NPU 5314392, заборонивши власнику та третім особам користуватись та розпоряджатись зазначеним майном будь-яким чином.
Провести судове засідання без участі осіб..»
Застосовані норми законодавства, мотиви суду
Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
Згідно з п. 1, 3 ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна, зокрема, повинно бути зазначено:
- підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
- документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є:
- доказом кримінального правопорушення;
- підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову;
- стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
У клопотанні зазначено, що 25.10.2025, в ході проведення огляду місця події в період часу з 17 год. 13 хв. по 17 год. 19 хв., на території гаражного кооперативу «Зірочка» що по вул. Армійська міста Подільськ Одеської області, було виявлено ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який добровільно видав згорток полети з речовиною невідомого походження, який поміщено до сейф-пакету NPU 5141241, та мобільний телефон марки Хіаоmі синього кольору, який поміщено до сейф-пакету NPU 5314392.
Разом з тим, у самому клопотанні про накладення арешту на майно не наведено об'єктивних підстав відповідності вказаного майна критеріям, визначеним статтею 98 КПК України, не зазначено у чому полягає потреба органу досудового розслідування у накладенні арешту на майно, яка б виправдовували такий ступінь втручання у право власності особи, який унеможливлює не лише її право на розпорядження майном, але й право на користуванням ним.
Також, клопотання слідчого про накладення арешту на майно містить відомості, що вилучене майно є доказами у кримінальному провадженні, тобто слідчим зазначено підставу накладення арешту - визнання вилученого майна доказами, із зазначенням у постанові про визнання речовими доказами від 25.10.2025.
Разом з тим, слідчим у клопотанні не зазначено мету накладення арешту на майно, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, не зазначено відповідне обґрунтування необхідності арешту майна відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України. Крім того, слідчим не наведено та не долучено документів, що підтверджують право власності на майно, яке пропонується арештувати, або конкретних фактів і доказів, які б свідчили про володіння, користування чи розпорядження цим майном підозрюваним чи обвинуваченим відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України.
Відтак, клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу та на підставі ч. 3 ст. 173 КПК України підлягає поверненню прокурору, із встановленням строку сімдесят дві години для усунення недоліків.
Керуючись статтями 98, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя
Повернути прокурору для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали слідчого судді, клопотання дізнавача СД Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025166180000564 від 25.10.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 332, ч. 3 ст. 332 КК України.
Встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.
Тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку в сімдесят дві години, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
Ухвали слідчого судді оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя
Подільського міськрайонного суду
Одеської області ОСОБА_5