Справа № 947/34726/25
Провадження № 2-а/947/263/25
04.11.2025 року м. Одеса
Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Скриль Ю.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи згідно зі ст. 262 КАС України адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови за справою про адміністративне правопорушення та закриття провадження,
Короткий зміст позовних вимог
До Київського районного суду м. Одеси через звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 1259 від 05.09.2025 про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП та закриття провадження.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що постановою № 1259 від 05.09.2025 його притягнуто до адміністративної відповідальності ч. 3 ст. 210 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000 грн за те, що він порушив абзац восьмий частини третьої статі 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», частину другу статті 9 Закону «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», підпункт 8 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які є Додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487, а саме: особисто не повідомив персональні дані передбачені пунктом 17і частини першої статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а саме: відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку. Постанову було отримано позивачем 12.09.2025, про що вказано в постанові.
Вважає оскаржувану постанову незаконною. При цьому зазначив, що 06.06.2025 він пройшов військово-лікарську комісію в ІНФОРМАЦІЯ_2 та 25.06.2025 за її результатами визнаний непридатним до військової служби за ст. 40а, 39Б розкладу хвороб, затвердженого Наказом МОУ № 402 від 14.08.2008, та наразі очікує затвердження рішення 18 РВЛК.
Окрім того, 04.09.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 мі Одеси, було винесено постанову про закриття справи про адміністративне правопорушення № ЮР/М/1030/2, якою розглядалось питання притягнення позивача до адміністративної відповідальності за здійснення того самого правопорушення, за яке його притягнуто до відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка підтверджує факт проходження ним ВЛК.
У зв'язку з цим, просить суд скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 № 1259 від 05.09.2025 та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Стислий виклад заперечень відповідача у відзиві на позов
Відповідач не визнає позовні вимоги, вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України.
Вважає, що ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу 8 ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч. 2 ст. 9 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», п.п. 8 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які є Додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року, № 1487, шляхом особистого неповідомлення персональних даних, передбачених п. 17 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а саме: не надав відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку.
Згідно п. 2 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України від 21.03.2024 № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» (далі - Закон № 3621) передбачає обов'язок проходження ВЛК громадянам України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними, крім осіб з інвалідністю. Повторний медичний огляд для цієї категорії громадян проводиться в строки, встановлені Положенням про ВЛК, і не може тривати понад 14 днів.
Звертає увагу суду на те, що позивач мав до 5 червня не просто отримати направлення, але й пройти ВЛК. Ініціатором проходження ВЛК повинен бути саме військовозобов'язаний.
Відповідач вважає, що в контексті спірних правовідносин, визначальним для кваліфікації дій позивача як порушення правил військового обліку, є факт його неявки до ІНФОРМАЦІЯ_4 для оновлення персональних даних, ненадання відомостей про результати медичних оглядів та відмова від проходження ВЛК, що проводиться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку.
27 серпня 2025 року діловодом групи відділення військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_4 старшим солдатом ОСОБА_2 стосовно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення №1259 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Розгляд справи по даному протоколу призначено на 09 годину 50 хвилин 05 вересня 2025 року, про що позивач був ознайомлений і засвідчив підписом. 05 вересня 2025 року у день винесення постанови № 1259 позивач ОСОБА_1 був присутній. Адміністративну справу було розглянуто та винесено постанову №1259 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Вважає, що відповідачем було дотримано встановленого законом порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно Позивача. Оскаржувана постанова винесена в межах повноважень, в порядку та в спосіб визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з врахуванням всіх обставин справи.
Згідно з підпунктом 8 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів які є Додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 № 1487 призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відсутність відомостей про проходження ВЛК позивачем свідчить про ненадання ним відповідно до вимог частини другої статті 9 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» відомостей про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку.
Просить суд у позові відмовити.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 17.09.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху, наданий час для усунення недоліків: сплати судового збору.
22.09.2025 позивач на виконання ухвали суду від 17.09.2025 надав заяву на усунення недоліків та квитанцію про сплату судового збору.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 25.09.2025 відкрито провадження у справі та призначений розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Заяви та/або клопотання із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) від сторін до суду не надходили.
Через систему «Електронний суд» 06.10.2025 відповідач надав відзив на позовну заяву, до якого долучені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
Фактичні обставини, встановлені судом
Судом встановлено, та не оспорюється сторонами у справі, що 27.08.2025 діловодом групи відділення військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_4 старшим солдатом ОСОБА_2 стосовно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення №1259 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Розгляд справи по даному протоколу призначено на 09 годину 50 хвилин 05 вересня 2025 року, про що позивач був ознайомлений і засвідчив підписом.
Окрім цього у вказаному протоколі міститься рукописний текст позивача про те, що з висновками протоколу він не згоден, оскільки ВЛК пройшов вчасно, а висновки ВЛК перебувають на затвердженні у ІНФОРМАЦІЯ_2 .
05.09.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 винесено постанову № 1259, якою встановлено вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, та на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн.
Відповідно до фабули вчиненого правопорушення ОСОБА_1 порушив абзац восьмий частини третьої статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", частину другу статті 9 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів", підпункт 8 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які є Додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. №1487, а саме: особисто не повідомив персональні дані передбачені пунктом 17-1 частини першої статті 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів", а саме: відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку.
У графі «Підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності» навпроти « ОСОБА_1 » міститься підпис. Дата отримання постанови - 12.09.2025.
Згідно з карткою обстеження та медичного огляду у ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 пройшов медичне обстеження у період квітень-червень 2025 року, за наслідками обстеження позивач визнаний непридатним до військової служби за ст. 40а, 39Б розкладу хвороб, затвердженого Наказом МОУ № 402 від 14.08.2008.
Вказане також підтверджується свідоцтвом про хворобу від 25.07.2025 № 2025-0725-1135-4618-3.
Згідно з вказаним свідоцтвом про хворобу ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 25.06.2025 провела огляд позивача ОСОБА_1 та відповідно до п. 13 Свідоцтва ОСОБА_1 є непридатним до військової служби.
Суд вважає доведеним обставини проходження позивачем медичних оглядів на ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з відмітками у картці обстеження та медичного огляду документи щодо проходження та результатів ВЛК 25.07.2025 були направлені до ІНФОРМАЦІЯ_5 , які у подальшому, 07.08.2025, повернуті до ВЛК на доопрацювання.
Дослідженням матеріалів справи судом також встановлено, що постановою від 04.09.2025 № ЮР/М/1030/2 ІНФОРМАЦІЯ_3 закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо не проходження ним у термін до 06.06.2025 ВЛУ щодо встановлення придатності до військової служби.
Відповідно до змісту цієї постанови, під час перевірки ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлено, що ОСОБА_1 06.06.2025 пройшов ВЛК у ІНФОРМАЦІЯ_2 , за результатами якої 25.06.2025 його визнано непридатним до військової служби. Наразі очікує затвердження рішення 18 РВЛК, таким чином в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Оцінка аргументів та мотиви суду
Відповідно до ст. 8 Основного Закону Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з положеннямист.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст.246 КУпАП, порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 255 КУпАП, у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-21, 244-24 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів
Згідно зі ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
При розгляді адміністративних справ керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки повинні керуватись положеннями ст.ст. 245, 280 КУпАП, відповідно до яких завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов'язані з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом і правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Натомість, в порушення ст.ст. 245, 251, 252, 280КУпАП керівник ІНФОРМАЦІЯ_2 повно і об'єктивно не з'ясував обставини справи, не з'ясував чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідно з ч. 3 ст. 210 КУпАП передбачена відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, яке тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів; громадян. Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України. Основним завданням Реєстру є ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України (п. 1 ч. 1 ст. 2 вказаного Закону).
Згідно з ч.1 ст.6 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
До персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста, серед інших, належать: 17-1) відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку (ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» в редакції від 04.04.2024, що діяла на момент винесення оскаржуваної постанови).
Як встановлено судом, відповідно до оскаржуваної постанови від 05.09.2025 № 1259 по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, тобто порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку вчинене в особливий період у вигляді: не повідомив особисто персональні дані, передбачені п. 17-1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» - відомості про результати медичних оглядів, що проводиться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку.
При цьому оскаржувана постанова, як і матеріали справи, не містять виклад обставин, установлених під час розгляду справи, суті адміністративного правопорушення та відомостей про спробу отримання зазначених відомостей стосовно позивача держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, що не відповідає вимогам, встановленим ст. 283 КУпАП.
Окрім цього, згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», для формування бази даних Реєстру Центральна виборча комісія, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, подають шляхом електронної взаємодії Держателю Реєстру відомості, передбачені статтею 7 цього Закону, стосовно усіх громадян України віком від 18 до 60 років. До Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов'язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є - державні органи, передбачені цією частиною.
Відповідно до частини 3 ст. 14 Закону №1951-VIII актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Перелік органів, від яких органи ведення Реєстру одержують відповідну інформації наведено у абзацах 3-12 частини 3 статті 14 Закону №1951-VIII.
Органи ведення Реєстру одержують, серед іншого, в електронному вигляді від:
6) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, - відомості, зазначені у пункті 17-1 частини першої статті 7 цього Закону (доповнено новим абзацом згідно із Законом № 4497-IX від 17.06.2025, набрав чинності з 09.07.2025);
Таким чином, виходячи з вищевказаних норм Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», інформацію, яку не оновив позивач, відповідач отримує від уповноважених органів та з реєстрів, до яких має доступ в електронному вигляді (окрім пунктів 23 та 34 ч. 1 ст. 7 Закону №1951-VIII).
Однак, незважаючи на вищевикладені вимоги законодавства України відповідач в особі керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 при винесені оскаржуваної постанови №1259 жодним чином не перевірив та не довів неможливість отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Жодних доказів неможливості отримання інформації з державних реєстрів відповідачем до п не долучено, суду не надані.
Незважаючи на те, що згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами по справі є пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речові докази, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, в оскаржуваній постанові № 1259 не зазначено будь-яких доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
У поданому стороною відповідача відзиві на позов також не наведені причини, обставини тощо з приводу неможливості отримати вдані щодо медичних оглядів через Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, отже твердження сторони позивача з аргументу відповідачем не спростовані, зворотного не доведено.
Таким чином, ураховуючи не доведення відповідачем неможливості отримати відомості про результати медичних органів позивачем з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, суд встановив, що положення статей 210, 210-1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 не застосовуються, що виключає можливість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Отже, з урахуванням встановлених обставин, наведених сторонами у справі доводів і аргументів, досліджених доказів, суд дійшов висновку про відсутність в діях позивача ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП, за яке на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафів в розмірі 17000 грн.
Крім того, згідно зі ст. 62 Конституції України всі сумніви тлумачаться на користь особи, яка притягається до відповідальності.
Пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02).
Таким чином, судом визнається обов'язкова відповідність судового процесу у справах про притягнення особи до адміністративної відповідальності таким засадам, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, безпосередність дослідження доказів.
Відповідно до вимог ч.1ст. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Суд вважає помилковими твердження позивача про те, що 04.09.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 мі Одеси винесено постанову про закриття справи про адміністративне правопорушення № ЮР/М/1030/2, якою розглядалось питання притягнення позивача до адміністративної відповідальності за здійснення того самого правопорушення, за яке його притягнуто до відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка підтверджує факт проходження ним ВЛК.
Як вбачається з постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення та змісту оскаржуваної постанови, об'єктивна сторони адміністративних правопорушень та їх кваліфікація є різними: справа про адміністративне правопорушення, у якій прийнято рішення про закриття, стосувалась вчинення позивачем порушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за непроходження ВЛК. Водночас згідно з оскаржуваною постановою позивач притягується до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП за особисте неповідомлення персональних даних щодо результатів медичних оглядів, які проводяться з метою придатності до виконання військового обов'язку.
Судові витрати
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, ураховуючи наявність підстав для задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, а позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі - ІНФОРМАЦІЯ_6 , на користь держави.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 134, 241, 243, 246, 250, 255 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови за справою про адміністративне правопорушення та закриття провадження задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_4 від 05.09.2025 № 1259, якою накладено адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі - ІНФОРМАЦІЯ_4 в АДРЕСА_1 , судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до ст. 286 КАС України подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .
Рішення складене та підписане 04.11.2025.
Суддя Ю. А. Скриль