Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-сс/4809/496/25 Головуючий у суді І-ї інстанції >
Справа № 404/10237/25 Доповідач в колегії апеляційного суду
ОСОБА_1
30.10.2025 року. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Фортечного районного суду м.Кропивницький від 03 жовтня 2025 року, якою стосовно:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Олександрія Кіровоградської області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, УБД, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 , раніше не судимого; підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.332 КК України,
застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів тобто, з 13 год. 45 хв. 01 жовтня 2025 року до 13 год. 45 хв. 29 листопада 2025 року, із визначенням розміру застави в сумі 999 240 грн.
Ухвалою слідчого судді Фортечного районного суду м.Кропивницький від 03 жовтня 2025 року, задоволено клопотання слідчого та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів тобто, з 13 год. 45 хв. 01 жовтня 2025 року до 13 год. 45 хв. 29 листопада 2025 року, із визначенням розміру застави в сумі 999 240 грн.
Органом досудового розслідування ОСОБА_9 повідомлено про підозру у тому, що він за попередньою змовою з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у період часу з 15 липня 2025 року по 26 вересня 2025 року під час телефонних розмов, листування електронними засобами та особистих зустрічах шляхом порад, вказівок, підготовкою спорядження, надання транспортного засобу та житла сприяли незаконному переправленню ОСОБА_12 , за 7700 доларі в США через державний кордон України. 26.09.2025 ОСОБА_9 у с. Можари, Коростенського району, Житомирської області за попередньою домовленістю з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 зустрів ОСОБА_12 , привіз надав їжу, одяг, вказав напрямок подальшого руху до державного кордону України.
Рішення слідчого судді мотивовано тим, що у разі застосування ОСОБА_9 іншого запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою, підозрюваний буде мати можливість допустити вчинення нових тотожних кримінальних правопорушень. Можливість підозрюваного виїхати за кордон стане приводом для неявок та оголошення підозрюваного у розшук. Відстоювання власної правової позиції є передумовою для незаконного впливу на свідків, знищенню чи перетворенню доказів, що ускладнить і затягне досудове розслідування. Обізнаність про анкетні данні та місце проживання свідків, та перебування на волі є ризиком незаконного впливу на учасників провадження та їх членів родини. Підшуканий та використаний одяг, специфічний вид та фарбування транспортного засобу із зовнішніми ознаками ЗСУ, переконує про сталу незаконну діяльність. Низький рівень моральних якостей особи підозрюваного, спрямованість корисливого мотиву під час дії воєнного стану. Актуальність та суспільна небезпека злочинного посягання, полягає у тому, що наслідком такої поведінки є підрив обороноздатності держави.
В апеляційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_8 просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову, якою обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або зменшити розмір застави. Свої вимоги обґрунтував тим, що із матеріалів доданих до клопотання слідчого не вбачається наявність обгрунтування вказаних ризиків. Не є обгрунтованим доводи слідчого судді про те, що перебуваючи на свободі існує ризик вчинення інших кримінальних правопорушень, відстоювання власної правової позиції є передумовою для впливу на свідків, знищення, ховання або спотворення доказів, які мають істотне значення для встановлення обставин справи, тобто ускладнить і затягне досудове розслідування.
Вказує, що не враховано те, що підозрюваний свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, активно співпрацює з органами досудового розслідування, не переховувався, має постійне місце реєстрації та проживання, є учасником бойових дій, приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. 13.04.2024 року під час виконання службового завдання, згідно бойового розпорядження в зоні виконання бойових завдань отримав травму Мінно-вибухова травма, акубаротравма. Має ряд інших захворювань. Є інвалідом дитинства по зору. Працює не офіційно - послуги з перевезення пасажирів на власному автомобілі.
Заслухавши доповідача, захисника - адвоката ОСОБА_7 , який просив задовольнити подану апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, зваживши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали клопотання, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
У відповідності до п.5 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ст. 5 ч. 1, ч. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Частиною 3 ст. 5 вказаної Конвенції передбачено, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.
Згідно ст. 6 ч. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду як джерела права.
Відповідно ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно правової позиції викладеній у рішенні Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року по справі «Харченко проти України» (п. 80), при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Також, відповідно правової позиції викладеній у рішенні Європейського суду з прав людини від 01.06.2006 року по справі «Мамедов проти Росії», суд при перевірці законності та обґрунтованості запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має враховувати не тільки тяжкість обвинувачення, як на визначальний чинник при оцінці ймовірності ризиків, і хоча суворість покарання є визначальним, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Попков проти Росії» від 06.12.2007 року визначено, що підозрюваний повинен бути звільнений на час розгляду справи, якщо державні органи не можуть надати достатньо підстав, які виправдовують його утримання під вартою. Влада зобов'язана надати переконливі підстави для будь-якого мінімального строку тримання під вартою.
У справі "Нечипорук та Йонкало проти України" ЄСПЛ відзначив, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Як вбачається з матеріалів клопотання, що у провадженні слідчого СВ Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області перебуває кримінальне провадження №42025122010000146, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
01.10.2025 ОСОБА_9 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Враховуючи мету і підстави застосування запобіжних заходів, колегія суддів доходить висновку, що при обранні запобіжного заходу слідчий суддя обґрунтовано врахував наявність обґрунтованої підозри, обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме, що злочин по якому пред'явлено повідомлення про підозру є: тяжким, закінченим, умисним, корисливим. Посягає на суспільні відносини з охорони суверенітету України, цілісності й недоторканності її кордонів. Дії підозрюваного визначаються як заздалегідь обдумані, ретельно сплановані, законспіровані, з використанням та під прикриттям символів ЗСУ, мають системним характер, за попередньою змовою групою осіб. ОСОБА_9 офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходу не має.
Крім того, слід зазначити, що обґрунтованість підозри у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: результатами зафіксованими у протоколах обшуку, огляду, допиту свідків, впізнання, речовими доказами, результатами НСРД.
Також слідчим суддею правильно враховано ризики передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що у разі застосування ОСОБА_9 іншого запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою, підозрюваний буде мати можливість допустити вчинення нових тотожних кримінальних правопорушень. Можливість підозрюваного виїхати за кордон стане приводом для неявок та оголошення підозрюваного у розшук. Відстоювання власної правової позиції є передумовою для незаконного впливу на свідків, знищенню чи перетворенню доказів, що ускладнить і затягне досудове розслідування. Обізнаність про анкетні данні та місце проживання свідків, та перебування на волі є ризиком незаконного впливу на учасників провадження та їх членів родини. Підшуканий та використаний одяг, специфічний вид та фарбування транспортного засобу із зовнішніми ознаками ЗСУ, переконує про сталу незаконну діяльність. Низький рівень моральних якостей особи підозрюваного, спрямованість корисливого мотиву під час дії воєнного стану. Актуальність та суспільна небезпека злочинного посягання, полягає у тому, що наслідком такої поведінки є підрив обороноздатності держави.
Також слідчий суддя дійшов до правильного висновку з яким погоджується колегія суддів, що застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за вказаних обставини справи та серйозністю висунутої проти нього підозри, з урахуванням встановлених ризиків, не є надмірними та такими, що принижують його гідність у розмінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, колегія суддів доходить висновку, що слідчий суддя правильно врахував дані про особу підозрюваного, обставини кримінального правопорушення, тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_9 та положень ч.5 ст.182 КПК України та визначив розмір застави в сумі 999 240 грн.
Тому, доводи апеляційної скарги захисника про зменшення розміру застави, не заслуговують на увагу.
Доводи захисника викладені в апеляційній скарзі стосовно того, що наявність ризиків зазначених в клопотанні, передбачених ст.177 КПК України та обґрунтованість підозри не доведено, є необґрунтованими та безпідставними, оскільки обґрунтованість підозри та ризики у даному кримінальному провадженні встановлені судом першої інстанції знайшли своє об'єктивне підтвердження в суді апеляційної інстанції та в повній мірі підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами доданими до клопотання.
Крім того, доводи апеляційної скарги захисника стосовно того, що судом не враховано позитивно характеризуючи дані, є безпідставними, оскільки не є такими обставинами, які значною мірою знижують рівень існування обґрунтованих ризиків, які встановлені слідчим суддею та знайшли своє підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Враховуючи вищевикладене, наявність обґрунтованих ризиків, враховуючи особу підозрюваного, та вищевикладені обставини, колегія суддів доходить висновку, що навіть із урахуванням письмових документів наданих захисником під час апеляційного розгляду, належна поведінка останнього на досудовому слідстві, може бути забезпечена лише шляхом застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначеним розміром застави.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів, також із урахуванням наявності вищевказаних ризиків, не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та обрання підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою.
Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б стали підставою для скасування по суті правильного прийнятого слідчим суддею рішення не встановлено.
За таких підстав, апеляційна скарга захисника - адвоката ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 183, 376, 407,422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Фортечного районного суду м.Кропивницький від 03 жовтня 2025 року, якою задоволено клопотання слідчого та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів тобто, з 13 год. 45 хв. 01 жовтня 2025 року до 13 год. 45 хв. 29 листопада 2025 року, із визначенням розміру застави в сумі 999 240 грн. - залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
(підписи)