Справа № 947/23057/25
Провадження № 1-кс/947/16487/25
30.10.2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 розглянувши клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024162150001208 від 07.09.2024 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Старі Трояни Кілійського району Одеської області, з вищою освітою, одруженого, без неповнолітних дітей, обіймає виборчу посаду Вилківського міського голови Ізмаїльського району Одеської області, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27 ч. 3 ст. 240 КК України, -
До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024162150001208 від 07.09.2024 року відносно ОСОБА_4 ..
Обставини вчинення кримінального правопорушення викладені прокурором письмово в клопотанні.
Прокурор звертається з клопотанням про продовження строку дії обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України у зв'язку з тим, що на даний час не сплили ризики передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
В судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання та просив суд задовольнити його, посилаючись на викладені доводи.
Захисник та підозрюваний не заперечували проти задоволення клопотання прокурора, крім обов'язку не покидати межі населеного пункту.
Вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, оцінивши всі обставини у сукупності, слідчий суддя приходить до наступного.
24.07.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.5 ст.27 ч. 3 ст. 240 КК України.
Слідчим суддею Київського районного суду м. Одеси 24 липня 2025 року було обрано відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 07.09.2025 включно.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 05.09.2025року продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 строком до 04 листопада 2025 року.
Підозрюваного ОСОБА_4 у зв'язку із внесенням застави звільнено з ДУ «Одеський слідчий ізолятор» з-під варти та покладено процесуальні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 закінчується ОСОБА_4 04.11.2025 включно.
Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у скоєнні умисного тяжкого злочину, беручи до уваги тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у його вчиненні, кваліфікуючі ознаки інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, враховуючи характеризуючі дані підозрюваного, ризики передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, а саме:
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до тяжких ч.5 ст.27 ч. 3 ст. 240 КК України.
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про те, що з огляду на військову агресію проти України в уповноважених органів ускладнене здійснення належного контролю за перетином особами державного кордону України. Зазначена обставина свідчить про можливість його перетину, у тому числі поза офіційними пунктами пропуску. А тому існуючі законодавчі обмеження для виїзду громадян України за кордон, на що звертала увагу сторона захисту, не виключають такої можливості.
Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, не маючи стримуючих факторів у вигляді міцних соціальних зв'язків та маючи значні матеріальні ресурси для тривалого перебування за кордоном, чому буде надано оцінку далі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
При цьому слідчий суддя враховує, що підозрюваний офіційно не працює, не має легального джерела доходів.
Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.
Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:
- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;
- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваної.
Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваної.
В той же час зазначені ризики з плином часу певним чином зменшилися.
Крім того, в цьому конкретному випадку, взявши до уваги обставини вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що суспільний інтерес перебування підозрюваного під дією обов'язків, переважає над його особистим інтересом.
Все вищевикладене у сукупності свідчить, що продовження застосування обов'язків, передбачених ст.194 КПК України та обмеження прав підозрюваного, не суперечать ст.5 «Конвенції з прав людини та основоположних свобод», оскільки в матеріалах кримінального провадження існують ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, перевищує принцип поваги до особистої свободи та є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини, і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.
Щодо скасування обов'язку не покидати межі населеного пункту в якому проживає підозрюваний, то наразі це є передчасним.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 100, 131, 132, 176-178, 183, 184, 194, 199, 309, 369-372, 392-395 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024162150001208 від 07.09.2024 року відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити строк дії обов'язків покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, які були визначені в ухвалі Київського районного суду м. Одеси від 05.09.2025 року.
Встановити строк дії ухвали слідчого судді до 30 грудня 2025 року включно.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1