Справа № 645/6041/25
Провадження № 2/645/3027/25
(заочне)
04 листопада 2025 року м. Харков
Немишлянський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Алтухової О.Ю.
секретар судового засідання - Півінська С.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові за правилами спрощеного позовного провадження в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
АТ «СЕНС БАНК», від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Полетаєва Т.Ю., через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором від 03.02.2021 у розмірі 230801,37 грн, судовий збір в сумі 2769,62 грн просили покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 12.08.2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «СЕНС БАНК». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022 року. 03.02.2021 року ОСОБА_1 шляхом підписання оферти запропонував АТ «Альфа-Банк» укласти угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід'ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», укладеного між ним та Банком. Банк прийняв пропозицію відповідача та підписав акцепт пропозиції на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Акцепт пропозиції на укладення Угоди отримано відповідачем, про що свідчить його власноручний підпис. Відповідно до умов кредитного договору банк взяті на себе зобов'язання виконав у повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти. Відповідач кредитну картку активував та активно користувався кредитними коштами. Проте, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 230801,37 грн, з яких: 142480,81 грн - прострочене тіло кредиту, 88320,56 грн - відсотки за користування кредитом. Оскільки відповідач добровільно взятих на себе зобов'язань не виконує позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 05.09.2025 відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. 29.09.2025, через систему «Електронний суд», надійшло клопотання позивача - адвоката Полетаєвої Т.Ю., у якому вона просить проводити розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно і належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання відповідно до відомостей з Реєстру територіальної громади міста Харкова, отриманих судом відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, які повернулись на адресу суду. Причини неявки відповідач суду не повідомив, будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.
Відповідач в установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк не подав до суду відзив на позовну заяву, у зв'язку із чим суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Враховуючи повторну неявку належним чином повідомленого відповідача в судове засідання, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України суд, за згодою представника позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
У зв'язку з тим, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, доходить наступного висновку.
Відповідно до витягу з державного реєстру банків, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань АТ «Альфа Банк» змінило найменування на АТ «СЕНС БАНК».
03.02.2021 року ОСОБА_1 уклав кредитний договір з АТ «Альфа-Банк», найменування якого змінено на АТ «СЕНС БАНК», шляхом підписання оферти на про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631576315.
За змістом підписаного документу відповідач пропонує укласти угоду про надання особистого кредиту та надати йому особистий кредит на умовах продукту «Персональний кредит».
Розділ VI оферти передбачає, що підписанням вказаного документу ОСОБА_1 беззаперечно підтвердив, зокрема, що попередньо ознайомлений у тому числі у письмовій формі: зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання кредиту; з інформацією, надання якої передбачене нормами Закону України «Про споживче кредитування» та нормативними актами НБУ; що йому повідомлено, що відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вклад це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; та до укладання Угоди я ознайомлений зі змістом Довідки про систему гарантування вкладів фізичних осіб; із інформацією, зазначеною в частині другій статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», яка розміщена на офіційній сторінці Банку у мережі Інтернет за посиланням www.alfabank.ua
Також, 03.02.2021 року відповідачем підписано: анкету-заяву про акцепт публічної пропозиції ПуАТ «Альфа-Банк» на укладання Договору про банківське обслуговування фізичних осіб; угоду на використання аналогу власноручного підпису; паспорт споживчого кредиту, у якому відповідач підтвердив, що отримав та ознайомився з умовами кредитування та орієнтовною загальною вартістю кредиту, надані виходячи з обраних ним умов кредитування; довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов'язків.
Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Таким чином, прийняття банком пропозиції відповідача, підписання акцепту пропозиції на укладання угоди про обслуговування кредитної картки, відкриття відновлювальної кредитної лінії та отримання відповідачем акцепту пропозиції на укладення Угоди, про що свідчить його власноручний підпис свідчить про укладання сторонами договру.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За умовами договору № 631576315 від 03.02.2021 року передбачено укладання угоди на наступних умовах: тип кредиту - кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії; найменування продукту - «RED», мета кредиту - для особистих потреб; ліміт кредитної лінії - на дату укладення договору у розмірі 3000,00 грн, максимальний кредитний ліміт у розмірі 200000,00 грн; процентна ставка - 39,99 % річних; тип процентної ставки - фіксована; тип платіжної картки - MasterCard Debit World (розділи І-ІІІ Договору).
Обов'язковий мінімальний платіж складає 5 % від суми Загальної заборгованості за кредитною лінією (далі - ОМП), але не менше 50 грн (п'ятдесяти гривень) (Розділ IV Договору).
Згідно з випискою по рахунку на ім'я ОСОБА_1 (розрахунковий період: з 03.02.2021 по 12.05.2025, номер основного рахунку: НОМЕР_1 ) позивач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором № 631576315 від 03.02.2021 року виконав у повному обсязі.
Встановлено, що у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 свої зобов'язання за умовами кредитного договору № 631576315 від 03.02.2021 року не виконав з боку АТ «СЕНС БАНК» на адресу проживання відповідача, зазначену в кредитному договорі, за допомогою оператора поштового зв'язку «Укрпошта» було направлено Вимогу про усунення порушень з вимогою протягом 30 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги банку, але в будь-якому випадку не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання даної вимоги, усунути порушення умов кредитного договору та погасити заборгованість в розмірі простроченою боргу, у випадку невиконання, - достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі та сплатити всі нараховані і несплачені проценти за користування кредитом, комісії.
Позивач зазначає, що в період дії кредитного договору ОСОБА_1 свої зобов'язання порушив, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 230801,37 грн, з яких: 142480,81 грн - прострочене тіло кредиту, 88320,56 грн - відсотки за користування кредитом.
В обґрунтування розміру заборгованості ОСОБА_1 позивач надав відповідний розрахунок за договором № 631576315 від 03.02.2021 року, заперечень щодо правильності якого відповідачем не заявлено.
Згідно з ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення, від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
У відповідності до положень ст.525ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання є неприпустимою.
За частиною 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст.625ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З огляду на те, що відповідач відзиву на позовну заяву та заперечень, що він не розуміє зміст умов та правил надання банківських послуг, або не ознайомлений саме з тими умовами, які долучені позивачем до матеріалів справи, не надав доказів того, що ним належним чином виконувались зобов'язання з повернення кредитних коштів первісному та наступним кредиторам, або доказів які б спростували наявність заборгованості перед позивачем, чи про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідно до ст. 617 ЦК України, суду не надано, у зв'язку з чим, суд, при заочному розгляді справи, не має підстав піддавати надані позивачем докази сумніву тому вважає позовні вимоги доведеними.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку що позов підлягає задоволенню, а з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованості за Договором №631576315 від 03.02.2021 року у розмірі 230801,37 грн, з яких: 142480,81 грн - прострочене тіло кредиту, 88320,56 грн - відсотки за користування кредитом.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідачки понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 18717,91 грн.
Відповідно до положень ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Вирішуючи питання про відшкодування позивачеві судових витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду цієї справи, суд враховує вимоги статті 137 ЦПК України, котрими передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 зауважила на тому, які докази, є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».
Верховним Судом в постанові від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18 було зроблено такий правовий висновок: «Згідно ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначається в договорі про надання правової допомоги.
Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару не дає, як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру таабо порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 року у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: свідоцтво Полетаєвої Т.Ю. про право на заняття адвокатською діяльністю серії СМ №00605 та Договір про надання послуг № 1006 від 28.01.2025 року укладений між АТ «Сенс Банк» та Адвокатським об'єднанням «СмартЛекс».
Відповідно до п. 3.1. Договору про надання послуг № 1006 від 28.01.2025 року за надання послуг замовник сплачує на користь виконавця винагороду (гонорар) у нижченаведеному розмірі: за підготовку і подання позовної заяви до суду - 375,00 грн; за отримання рішення суду - 225,00 грн; комісійна винагорода від стягнутих коштів на користь замовника - 7,85 %.
Відповідно до ч.2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Частиною 1 ст. 246 ЦПК України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Суд доходить висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження сплати коштів в розмірі 18717,91 грн, зокрема, не надано відповідної квитанції, або платіжного доручення чи будь-якого іншого розрахункового документу, що зареєстрований у встановленому порядку, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки та ін.), які б засвідчували факт того, що позивач дійсно поніс витрати на правничу допомогу.
У зв'язку з викладеним суд дійшов висновку, що підстави для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 18717,91 грн відсутні та не підлягають задоволенню.
Згідно з меморіальним ордером № 919754 від 23.04.2025 року при пред'явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2769,62 грн.
Питання про стягнення судових витрат, суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 279, 280-283 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Акціонерне товариств «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» заборгованість за кредитним договором № 631576315 від 03.02.2021 року у розмірі 230801,37, з яких 142480,81 грн - прострочене тіло кредиту, 88320,56 грн - відсотки за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» витрати по сплаті судового збору в сумі 2769,62 грн.
У задоволенні вимог про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Відповідач протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Харківського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - Акціонерне товариство «СЕНС БАНК», код ЄДРПОУ 23494714, адреса: 03150, м.Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя О.Ю. Алтухова