Справа № 634/957/25
Провадження № 2/634/369/25
"04" листопада 2025 р.
Суддя Сахновщинського районного суду Харківської області Єрьоміна О.В., ознайомившись із матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,-
встановив:
До Сахновщинського районного суду Харківської області надійшла вищевказана позовна заява.
Дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, виходячи з наступного.
Так, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, як за одну вимогу немайнового характеру.
Разом з тим, у прохальній частині позовної заяви позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру:
-розірвати шлюб між ним та відповідачем, зареєстрований Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), згідно відповідного актового запису № 826 від 18.06.2022 року;
-визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір'ю ОСОБА_1 та зобов'язати відповідача надати дозвіл на перереєстрацію місця проживання сина у зв'язку з купівлею власного будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» визначено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах позовної заяви немайнового характеру, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб , встановленого законом на 1 січня календарного року.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2025 року відповідно до ЗУ «Про державний бюджет» становить 3028 грн.
З урахуванням викладеного, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру становить 1211, 20 гр. (3028х0,4).
У цьому випадку позивачем у зв'язку із заявленням трьох вимог немайнового характеру платі підлягає судовий збір у розмірі 3633,60 (1211,20х).
Таким чином, позивачу необхідно доплатити судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів ГУК Харків обл/СТГ Сахновщ/22030101 , код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947 , банк отримувача Казначейство України (ел. адм. Подат), рахунок отримувача UA158999980313101206000020627 , код кластфікації доходів бюджету 22030101.
Окрім цього, ч. 1 ст. 175 ЦПК України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до п.5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві повинно бути зазначено виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Так, заявляючи перед судом вимогу про визначення місця проживання дитини та зобов'язання відповідача надати дозвіл на перереєстрацію місця проживання дитини позивачем не викладено обставини в обґрунтування позову, що суперечить ст.175 ЦПК України. У п.4 Постанови Пленуму Верховного суду від 21.12.2007 року указано, що оскільки розгляд справи провадиться в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів, суди повинні вимагати від осіб, що подали заяву, повного викладення обставин, якими обґрунтовуються дані вимоги, й посилання на засоби їх доказування. Проте, зі змісту позову взагалі не вбачається, що між подружжям існує спір про визначення місця проживання дитини та про перереєстрацію місця проживання дитини, оскільки позивач не вказує, чи звертався він або відповідач до органу опіки та піклування в порядку, передбаченому п.72 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року зі змінами «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаноїіз захистом прав дитини», які заходи органом опіки та піклування вживались. До матеріалів позовної заяви не додано висновок органу опіки і піклування щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, які бажають проживати з дитиною, а також на підставі інших документів, що стосуються справи, як це передбачено ст.19 СК України.
Зміст позову - це вказівка позивача на спосіб захисту вже порушеного права (ст. 16 ЦК України), проте в позові не зазначено, якими діями відповідач не визнає, порушує, чи оспорює права позивача щодо місця проживання дитини, перереєстрацію місця проживання дитини; не конкретизовано, в чому саме полягає спір між позивачем і відповідачем щодо визначення місця проживання дитини та зобов'язання відповідача надати дозвіл на перереєстрацію місця проживання дитини.
Згідно ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Згідно частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
За таких обставин вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху з підстав, викладених у мотивувальній частині ухвали, у строк 5 днів з дня отримання позивачем ухвали про залишення позову без руху.
Керуючись ст. 185, 260, 261, 294, 318 ЦПК України, суддя -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позову протягом 5 днів з дня отримання позивачем ухвали про залишення позову без руху, в разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважитися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: