Єдиний унікальний номер справи: 766/3512/24 Головуючий у 1-й інстанції: Булах Є.М.
Номер провадження: 22-ц/819/1175/25 Доповідач: Воронцова Л.П.
04 листопада 2025 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (суддя- доповідач): Воронцової Л.П.,
суддів: Майданіка В.В.,
Склярської І.В.,
секретар Олійник К.О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет",
треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Суворовський районний відділ державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 06 серпня 2025 року, ухвалене суддею Булах Є.М., в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Літвінова Тетяна Володимирівна, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет", треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеній Михайлович, Суворовський відділ державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2024 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Літвінова Т.В., звернулася до суду із позовом до ТОВ "Фінпром Маркет", треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., Суворовський районний відділ державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Просила суд визнати виконавчий напис, вчинений 07 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., зареєстрований в реєстрі за № 32591 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінпром Маркет" заборгованості в сумі 20 452 грн 28 коп, таким , що не підлягає виконанню.; стягнути з ТОВ "Фінпром Маркет" на її користь неправомірно стягнуті грошові кошти у розмірі 12 000 грн., здійснити розподіл судових витрат.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 06 серпня 2025 року позов задоволено. Суд ухвалив: виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. 07 травня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 32591 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ "Фінпром Маркет" заборгованості у розмірі 20 452 грн 28 коп. визнати таким, що не підлягає виконанню; стягнути з ТОВ "Фінпром Маркет" на користь ОСОБА_1 12 000 грн безпідставно стягнутих за виконавчим написом № 32591 від 07 травня 2021 року коштів; стягнути з ТОВ "Фінпром Маркет" на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування судового збору за подання до суду позовної заяви 605 грн 60 коп.; стягнути з ТОВ "Фінпром Маркет" на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 20 000 грн; зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у м. Херсоні повернути ОСОБА_1 605 грн 60 коп., що становить 50 % судового збору, сплаченого згідно квитанції №451U-BEZS-2BSE від 06 березня 2024 року в сумі 1211 грн 20 коп.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при вчиненні виконавчого напису про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінпром Маркет" заборгованості у розмірі 20 452 грн 28 коп. приватний нотаріус не дотримався умов вчинення виконавчого напису та не пересвідчився у безспірності заборгованості боржника, відтак оспорюваний виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню. Оскільки на його підставі у межах виконавчого провадження № 66747636 з ОСОБА_1 стягнуто 12 000 грн, тому вказані кошти підлягають поверненню позивачці відповідно до ст. 1212 ЦК України. Враховуючи визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про повернення ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при зверненні до суду з позовом у розмірі 605 грн 60 коп. та стягнення з ТОВ "Фінпром Маркет" на користь позивача 50 відсотків судового збору в розмірі 605 грн 60 коп. в рахунок відшкодування понесених витрат позивачем на оплату судового збору за подачу позову в порядку частини першої статті 142 ЦПК України. Стягуючи з відповідача ТОВ "Фінпром Маркет" на користь позивача 20 000 грн судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд вважав їх документально підтвердженими, дійсними, необхідними, розумними, співмірними складності справи, а тому відхилив доводи відповідача щодо необґрунтованості їхнього розміру.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись з рішенням суду в частині стягнення витрат на надання правової допомоги, ТОВ "Фінпром Маркет" подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просило скасувати рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 06 серпня 2025 року в частинні стягнення з ТОВ "Фінпром Маркет" на користь позивача понесених витрат на надання правової допомоги у розмірі 20 000 грн та ухвалити нове судове рішення, яким зменшити розмір витрат на правничу допомогу з 20 000 грн до 3 500 грн, вирішити питання щодо розподілу судових витрат у зв'язку з апеляційним переглядом справи.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 вересня 2025 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: ОСОБА_3 , судді: Майданік В.В., Склярська І.В.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 09 вересня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі та надано строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.
16 вересня 2025 року цивільна справа надійшла до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року справу призначено до розгляду на 04 листопада 2025 року о 14 год. 10 хв.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу і заперечення інших учасників справи
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при визначенні розміру витрат на правову допомогу не врахував складність справи, яка відноситься до категорії малозначних, усталену судову практику у спірних правовідносинах, що не потребувало додаткового правового аналізу та формування правової позиції, дії відповідача під час розгляду справи, який законні позовні вимоги в частині скасування виконавчого напису визнав, не заперечував проти задоволення позовних вимог позивача та не зловживав процесуальними правами з метою затягування строків розгляду справи, а тому гонорар адвоката в розмірі 20 000 грн не відповідає критерію співмірності, реальності та необхідності. Вважає, що надані адвокатом послуги у виді консультації клієнта, узгодження правової позиції щодо поданої позовної заяви, складення та направлення адвокатських запитів, підготовка акту виконаних робіт охоплюється однією послугою з підготовки позовної заяви та не може бути оцінено окремо. Зазначив, що позивачем не подано документів на підтвердження фактичної оплати правової допомоги. З посиланням на відповідну судову практику вважає, що у даній категорії справ витрати не можуть перевищувати орієнтовно 3 500 грн.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Літвінова Т.В., вважала доводи апеляційної скарги безпідставними, просила відмовити в задоволенні скарги та стягнути з відповідача ТОВ "Фінпром Маркет" 3 000 грн судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
В судове засідання апеляційної інстанції учасники справи не з'явилися, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, що відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України не перешкоджає її розгляду.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
2. Мотивувальна частина
Позиція суду апеляційної інстанції
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає не в повній мірі.
Відповідно до частин першої та другої статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Рішення суду оскаржено відповідачем в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
З огляду на викладене та положення частини першої статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не здійснює перегляд ухваленого судом рішення про задоволення позову та не наводить відповідних мотивів щодо висновків суду першої інстанції в цій частині.
Мотиви, з яких виходив апеляційний суд, та застосовані норми права
Відповідно до пунктів 4, 5, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства, зокрема, є змагальність сторін, диспозитивність, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (частина четверта статті 62 ЦПК України).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1, частин третьої та п'ятої статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 000 грн позивачем подано: договір про надання правової допомоги № ЛТВ10 від 10 серпня 2023 року, укладений між Гусєвою Ю.Л. та АБ "Тетяни Літвінової" в особі керівника Літвінової Т.В., розрахунок витрат на правничу допомогу у справі №766/3512/24 за договором про надання правничої допомоги; ордер серії ВТ №1045949 про надання правової допомоги ОСОБА_1 адвокатом Літвіновою Т.В.; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ХС №000023, виданого Літвіновій Т.В.; акт № ЛТВ10 виконаних робіт за Договором ЛТВ-10 про надання правової допомоги від 10 серпня 2023 року.
З розрахунку витрат на правничу допомогу та акта виконаних робіт вбачається, що гонорар адвоката Літвінової Т.В. включає такі види правової допомоги: консультації клієнта, узгодження правової позиції щодо поданої позовної заяви (2 години), адвокатський запит до ТОВ "Фінпром Маркет" (1 година), адвокатський запит до Суворовської ВДВС м. Херсона (1 година), адвокатський запит до приватного нотаріуса Остапенко Є.М. (1 година), повторний адвокатський запит до Суворовської ВДВС м. Херсона (30хв.), адвокатський запит до МЮ України (1 година), підготовка позовної заяви (5 годин), підготовка заяви про стан розгляду справи (30 хв.), підготовка заперечень на заяву про розгляд справи за участю судді (1 година); підготовка заперечень щодо заяви про зменшення розміру витрат на правничу допомогу (2 години), підготовка акту виконаних робіт (30хв).
Відповідно до частин п'ятої, шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, процесуальним законодавством передбачено механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката шляхом подання відповідного клопотання.
У постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, викладено висновок, що: зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт; суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду у справах № 922/3436/20, № 910/7586/19 та № 910/16803/19.
Представник відповідача ТОВ "Фінпром Маркет" подавав до суду першої інстанції клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу в порядку ч. 6 ст. 137 ЦПК України. Вважав їх неспівмірними зі складністю справи, ціною позову, обсягом виконаних робіт.
Так, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18, від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц, від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19, від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) викладено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Із урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22).
Позивачем доведено надання адвокатом Літвіновою Т.В. професійної правничої допомоги, а саме, складання і подання відповідних процесуальних документів, аналіз судової практики та документів тощо.
Вирішуючи чи є розмір витрат позивача на правничу допомогу за надання правничої допомоги обґрунтованим, співмірним та пропорційним до предмета спору у цій справі, колегія суддів враховує, що складення позову не потребувало додаткового правового аналізу з боку адвоката та формування правової позиції з огляду на наявність усталеної судової практики та правових позицій Верховного Суду у подібних правовідносинах, значення справи для позивача, яке, зокрема, визначається сумою, на яку вчинено виконавчий напис, а саме 20 452 грн 28 коп., стягнення в порядку ст. 1212 ЦК України з відповідача коштів у розмірі 12 000 грн, тому виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, а також розумності їхнього розміру, враховуючи реально затрачений адвокатом час на надання послуг та їх обсяг, вважає, що заявлені вимоги щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу не співмірні з обсягом і складністю наданих послуг, вартість яких є завищеною.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що справедливим і співмірним буде зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції з 20 000 грн до 8 000 грн, що відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, обсягу виконаних адвокатом робіт, критерію розумності їхнього розміру (встановлення їхньої дійсності та необхідності), виходячи з обставин даної справи.
Разом з цим, доводи скаржника про неподання позивачем доказів фактичної оплати правової допомоги є безпідставними, оскільки витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у додатковій постанові від 17 січня 2022 року у справі № 756/8241/20 (провадження № 61-9789св21).
Враховуючи наведене, оцінивши подані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат, виходячи з вищенаведених критеріїв та обставин даної справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ "Фінпром Маркет" підлягає частковому задоволенню, рішення суду в частині стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає зміні, шляхом зменшення стягнутої з ТОВ "Фінпром Маркет" на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу із 20 000 грн до 8 000 грн.
Щодо розподілу судових витрат
Відповідно до підпунктів б), в) пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки вимоги про розподіл судових витрат не належать до позовних і не впливають на розмір ставки судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а також з огляду на те, що розмір судового збору за подання скарги на рішення суду залежить від суми судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви, судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду в частині стягнення судових витрат не підлягав сплаті, відтак понесені ТОВ "Фінпром Маркет" витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають перерозподілу.
Щодо клопотання позивача ОСОБА_1 про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, колегія суддів зауважує, що позивачем не подано доказів про розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу та не заявлено про намір подати докази на підтвердження цих витрат протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення.
За таких обставин, клопотання ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Літвінова Т.В., про стягнення із відповідача на її користь судових витрат задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" задовольнити частково.
Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 06 серпня 2025 року в частині стягнення судових витрат змінити, зменшивши стягнутий із Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" на користь ОСОБА_1 розмір витрат, понесених на професійну правничу допомогу із 20 000 грн до 8 000 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції - Верховного Суду.
Головуючий Л.П. Воронцова
Судді: В.В. Майданік
І.В. Склярська