Справа №573/2485/24 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Замченко А. О.
Номер провадження 33/816/491/25 Суддя-доповідач Рунов В. Ю.
Категорія 124 КУпАП
Іменем України
24 жовтня 2025 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 573/2485/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Білопільського районного суду Сумської області від 30.12.2024, якою
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1
визнаний винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого за ст. 124 КУпАП,
установив:
У поданій апеляційній скарзі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 просить скасувати постанову судді суду першої інстанції та закрити провадження в справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки в його діях відсутній склад правопорушення, протокол про адміністративне правопорушення не відповідає ст. 256 КУпАП, а схема місця ДТП складена з порушеннями.
Постановою судді Білопільського районного суду Сумської області від 30.12.2024 ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого за ст. 124 КУпАП, і на нього накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. Стягнуто з ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Згідно постанови судді, 20.12.2024 о 13:40 у м. Білопілля на перехресті вулиць Соборна та К. Малевича, керуючи колісним трактором МТЗ 80 р. н. НОМЕР_1 , здійснюючи розворот на перехресті, ОСОБА_4 не надав перевагу в русі т/з Дача Сандеро р. н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5 , який рухався головною дорогою, та здійснив зіткнення із задньою лівою частиною вказаного авто, у результаті чого цей т/з зазнав механічних ушкоджень, чим порушив вимоги п. 16.3 ПДР.
Будучи відповідно вимог ст. 268, 277-2 і 294 КУпАП, своєчасно сповіщеним у встановленому законом порядку про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився і будь-якого клопотання про відкладення апеляційного розгляду справи від нього не надійшло, тому апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги у його відсутність, оскільки це не суперечить вимогам ст. 268 і 294 КУпАП і судовій практиці ЄСПЛ, згідно якої право на доступ до суду, закріплене у §1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 р (далі - Конвенція), «…не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання; Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції і повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець…» (рішення від 12.07.2001 у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адамс II проти Німеччини» (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany); «…заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання…» (рішення від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» (Uniуn Alimentaria Sanders S. A. v. Spain); «…обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається на відповідні державні судові органи; розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору; нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції…» (рішення від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України»); «…саме на національні суди покладено обов'язок створення умов для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним, суд має вирішувати, чи відкладати судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричиняє невиправдані затримки у провадженні…» (рішення від 06.09.2007 у справі «Цихановський проти України», від 18.10.2007 у справі «Коновалов проти України»).
Перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вказана вище апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Висновки судді суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за обставин, викладених у постанові, відповідають матеріалам справи, ґрунтуються на досліджених у суді першої інстанції доказах і є вмотивованими.
На підтвердження викладених у протоколі фактичних обставин правопорушення суддя суду першої інстанції у своїй постанові послалася на належні, допустимі та достовірні докази, які у своїй сукупності та взаємозв'язку є достатніми для доведення винуватості ОСОБА_4 поза розумним сумнівом.
Так, розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 203875 від 24.12.2024, суддя суду першої інстанції цілком вірно дійшла висновку, що ОСОБА_4 20.12.2024 о 13:40 у м. Білопілля, на перехресті вулиць Соборна та К. Малевича, керуючи колісним трактором МТЗ 80 р. н. НОМЕР_1 , здійснюючи розворот на перехресті, не надав перевагу в русі т/з Дача Сандеро р. н. НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі, та здійснив зіткнення із задньою лівою частиною цього т/з, чим порушив п. 16.3 ПДР, що відповідає фактичним обставинам справи, належним чином умотивовано та об'єктивно підтверджується доказами у справі, зокрема: схемою місця ДТП від 20.12.2024, якою зафіксовано дані щодо місця пригоди на перехресті вулиць Соборна і К. Малевича в м. Білопілля, положення транспортних засобів із відповідними замірами, пошкодження т/з Дача Сандеро р. н. НОМЕР_2 , дорожні знаки тощо; фотографіями з місця ДТП; письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_5 , згідно яких 20.12.2024 він керував т/з Дача Сандеро р. н. НОМЕР_2 в м. Білопілля по вул. К. Малевича (головна дорога) у бік лікарні. На перехресті з вул. Соборна робив розворот трактор МТЗ 80, який не пропустив його, в результаті чого сталося ДТП.
Доказами в справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків тощо (ч. 1 ст. 251 КУпАП).
Суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП, настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження, крім іншого, т/з. Оскільки зазначена норма матеріального закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують т/з, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, тому в протоколі поліцейського та постанові судді суду першої інстанції мається посилання на порушення водієм ОСОБА_4 вимог п. 16.3 ПДР, згідно яких у разі необхідності надання переваги в русі транспортним засобам, які рухаються по перехрещуваній дорозі, водій повинен зупинити т/з перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією) або 1.13, світлофором так, щоб бачити його сигнали, а якщо вони відсутні - перед краєм перехрещуваної проїзної частини, не створюючи перешкод для руху пішоходів.
Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_4 про відсутність в його діях складу правопорушення, оскільки він здійснив виїзд на перехрестя з головної дороги та здійснював розворот, для закінчення якого інший учасник ДТП повинен був надати йому перевагу в русі, то вони є необґрунтованими, оскільки вони не підтверджуються наявними матеріалами справи.
Зокрема, кінцеве положення т/з МТЗ 80 р. н. НОМЕР_1 відносно центра головної дороги (вул. Соборної), який фактично був зміщений в сторону зустрічної для нього смуги руху, а також направлення (вектор) передніх коліс т/з МТЗ 80, вказують на те, що цей т/з здійснив виїзд на перехрестя не з головної дороги, а другорядної дороги, і після розвороту його водій мав намір продовжити рух по тій же дорозі, але вже в протилежному напрямку, хоч за твердженням ОСОБА_4 він нібито рухався в сторону саме вул. Соборної. При цьому, за вказаної дорожньої обстановки норми ПДР не надавали водію т/з МТЗ 80 р. н. НОМЕР_1 жодної переваги в русі під час завершення маневру розвороту.
Тобто, ОСОБА_4 , маючи намір здійснити розворот на перехресті, керуючись загальними обов'язками водія щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен був спочатку повністю врахувати дорожню обстановку, і тільки після цього почати виконання відповідного маневру, а у разі появи на головній дорозі іншого т/з, надати йому дорогу з дотриманням інших норм ПДР.
З огляду на викладене, зміст об'єктивної сторони правопорушення в протоколі і посилання на п. 16.3 ПДР є достатнім для правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за ст. 124 КУпАП, яка, як було наведено вище, встановлює адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху ПДР. При цьому апеляційний суд наголошує, що саме ОСОБА_4 здійснював маневр перестроювання, тому дотримання ним як водієм т/з усіх імперативних приписів ПДР унеможливило б у даній конкретній дорожній ситуації зіткнення т/з та їх пошкодження, тобто ДТП, що і свідчить про правильність й достатність кваліфікації його дій за вказаним пунктом ПДР.
Доводи сторони захисту про те, що схема місця ДТП складена з порушеннями «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» не заслуговують на увагу, так як ця схема містить достатню кількість зафіксованих відомостей з місця ДТП, які з урахуванням інших доказів у справі є достатніми для ухвалення відповідного процесуального рішення.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення, крім іншого, є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП), а завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
В своєму рішенні від 29.06.2007 у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди; ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі» (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02), а кожний т/з, який знаходиться в русі, повинен мати водія, який повинен контролювати свій т/з таким чином, щоб бути завжди у змозі належним чином їм управляти, бути ознайомленим з правилами дорожнього руху, приписами в області безпеки дорожнього руху, а також з такими факторами, які можуть вплинути на його поведінку (п. 1, 5 і 6 ст. 8 Конвенції про дорожній рух (Відень, 08.11.1968) та положень Європейської угоди, яка доповнює цю Конвенцію (Женева, 01.05.1971), а тому апеляційний суд вважає, що поліцейським при складанні у відношенні ОСОБА_4 протоколу про адміністративне правопорушення дотримані в повному обсязі усі вимоги процесуальних норм, права та законні інтереси останнього, а вказаний вище протокол містить всі обов'язкові елементи, які закон встановлює до змісту протоколу (ст. 256 КУпАП), зокрема суть правопорушення (об'єктивна сторона), конкретний пункт ПДР - п. 16.3 і нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за недотримання ПДР - ст. 124 КУпАП.
Суддя суду першої інстанції не вийшла за межі зазначених у протоколі обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами (у тому числі й уповноваженою особою національної поліції, яка склала протокол про адміністративне правопорушення - ч. 2 ст. 251, ст. 255 КУпАП) та досліджених у судовому засіданні доказів, достатніх у своїй сукупності і взаємозв'язку для доведення вини ОСОБА_4 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення ст. 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
постановив:
Постанову судді Білопільського районного суду Сумської області від 30.12.2024 відносно ОСОБА_6 залишити без змін, а його апеляційну скаргу на цю постанову - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В. Ю. Рунов