Номер провадження: 33/813/1901/25
Номер справи місцевого суду: 947/23830/25
Головуючий у першій інстанції Войтов Г. В.
Доповідач Громік Р. Д.
27.10.2025 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду: Громік Р.Д.
за участю секретаря Скрипченко Г.В.,
за участі:
потерпілої ОСОБА_1
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Київського районного суду м. Одеси від 13 серпня 2025 року, якою визнано ОСОБА_2 винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України; накладено на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розмірі 850 гривень; стягнено з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №359552 від 12.06.2025 вбачається, що 27 травня 2025 року о 14:28 годин на вулиці Ак. Корольова, 9 в м. Одесі, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Hyundai Accent державний номер НОМЕР_1 , порушив вимоги п. 10.9 «Правил дорожнього руху України», рухаючись заднім ходом не переконався в безпечності маневру, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, в результаті здійснив зіткнення з автомобілем Opel Astra державний номер НОМЕР_2 . Від дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Постановою судді Київського районного суду м. Одеси від 13 серпня 2025 року визнано ОСОБА_2 винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України; накладено на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розмірі 850 гривень; стягнено з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп
На дану постанову ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нове судове рішення, яким провадження закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись при цьому на порушення норм процесуального та матеріального права.
В доводах апеляційної скарги зазначено, що:
1) протокол про адміністративне правопорушення, складений стосовно ОСОБА_2 , не містить відомостей про усвідомлення вказаною особою причетності до дорожньо-транспортної пригоди та наявність умислу;
2) схема місця ДТП з описом механічних пошкоджень від 27 травня 2025 року, підписана лише одним учасником пригоди ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з вказаною схемою не ознайомили, його транспортний засіб на схемі відсутній.
3) у своїх поясненнях ОСОБА_1 зазначила, що не зупинилась коли почула легкий поштовх, а перевірила авто заїхавши на паркувальне місце, проте умовами настання адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП є обов'язкова наявність причинного зв'язку між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди, що в даному випадку неможливо підтвердити, оскільки ОСОБА_1 перемістила транспортний засіб з можливого місця події, що у разі скоєння ДТП було б порушенням п.2 10 ПДР з її боку.
Крім того, ОСОБА_2 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Київського районного суду м. Одеси від 13 серпня 2025 року, мотивуючи тим, що постановою Одеського апеляційного суду від 05 вересня 2025 року апеляційну скаргу адвоката Пинзіної Ю.О., в інтересах ОСОБА_2 повернуто.
Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає за можливе задовольнити його з огляду на наступне.
Частиною 2 ст. 294 КУпАП встановлено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Відповідно до ст. 129 Конституції України основною засадою судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Перегляд судових рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна особа має право на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Право на судовий захист є конституційним правом людини (ст. 55 Конституції України), яке не може бути обмежене, крім випадків, передбачених Конституцією України (ст. 64). Однією з гарантій реалізації цього права є апеляційне та касаційне оскарження судових рішень як одна з основних засад судочинства в Україні, що може бути обмежене лише законом (п.8 ч.1 ст. 129 Конституції України).
З матеріалів справи вбачається, що вперше апеляційну скаргу на постанову судді Київського районного суду м. Одеси від 13 серпня 2025 року Калибаєв І.М. подав 22 серпня 2025 року, тобто в межах строку на апеляційне оскарження.
Постановою Одеського апеляційного суду від 05 вересня 2025 року апеляційну скаргу адвоката Пинзіної Ю.О., в інтересах ОСОБА_2 на постанову Київського районного суду м. Одеси від 13 серпня 2025 року по справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП повернуто особі, яка її подала.
Постанова Одеського апеляційного суду від 05 вересня 2025 року обгрунтована тим, що матеріали справи не містять належних доказів, що підтверджують повноваження адвоката Пинзіної Ю.О. здійснювати представництво інтересів ОСОБА_2 в Одеському апеляційному суді.
Вищезазначена постанова надіслана до електронного кабінету адвоката Пинзіної Ю.О. 08 вересня 2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу (а.с.55 зв.ст.).
Вдруге з виправленою апеляційною скаргою ОСОБА_2 звернувся 12 вересня 2025 року, тобто в межах десятиденного строку з дня ухвалення постанови Одеського апеляційного суду від 05 вересня 2025 року про повернення апеляційної скарги.
Враховуючи матеріали справи, вважаю за можливе визнати причини пропущеного строку поважними та поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді Київського районного суду м. Одеси від 13 серпня 2025 року.
Про судове засідання, призначене на 27 жовтня 2025 року, ОСОБА_2 та його представник були належним чином сповіщені про дату, час та місце слухання справи шляхом направлення судової повістки повідомленням у додаток «Viber», електронний кабінет та електронну пошту, однак у судове засідання не з'явилися.
24 жовтня 2025 року від адвоката Пинзіної Ю.О, яка діє в інтересах ОСОБА_2 , надійшла заява про розгляд справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Частиною 2 статті 268 КУпАП визначено, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
Згідно з ч. 1 ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Таким чином, враховуючи положення ст. 268 та ст. 277-2 КУпАП у разі належного повідомлення про дату, час та місце слухання справи, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП не є обов'язковою, тому суд апеляційної інстанції вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_2 та його захисника.
Вивчивши доводи поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, поваги до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 та ст. 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Статтею 124 КУпАП передбачається відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак протиправного соціально шкідливого діяння, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
Положеннями КУпАП встановлено, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Зі змісту норми КУпАП вбачається, що об'єктивну сторону складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП становить діяння - порушення правил дорожнього руху, та наслідок - заподіяна шкоди майну, а саме: транспортним засобам, вантажу, автомобільним дорогам, вулицям, залізничним переїздам, дорожнім спорудам чи іншому майну.
Предметом доказування у справі про притягнення особи до відповідальності за ст. 124 КУпАП є доведеність тих обставин, що особа порушила певні вимоги Правил дорожнього руху України, порушення вимог Правил дорожнього руху України перебувають у причинному наслідку із дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками.
Відповідно, досліджуючи докази по даній справі, суд повинен встановити чи мало місце діяння у вигляді порушення правил дорожнього руху, та наслідок - заподіяна шкода майну.
Згідно із п. п. 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 2.3б ПДР встановлено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до п. 10.9 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року №1306, під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомо-гою до інших осіб:.
Порушення вимог 10.9 Правил дорожнього руху має наслідком притягнення до адміністративної відповідальності ст. 124 КУпАП.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №359552 від 12 червня 2025 року, що відповідає вимогам ст.256 КУпАП та яким зафіксовано дату, місце та обставини вчинення правопорушення (а.с.1);
- схемою місця ДТП з описом механічних пошкоджень від 27 травня 2025 року, підписаною лише одним учасником пригоди ОСОБА_1 .. При цьому, у схемі місця ДТП зазначено про видимі (зовнішні) пошкодження транспортного засобу, отриманих унаслідок ДТП, а саме: у Opel Astra державний номер НОМЕР_2 пошкодження ЛФП передньої правої двері, переднього правого крила (а.с.2);
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 27 травня 2025 року, з яких вбачається, що о 14:28 27 травня 2025 року, заїжджаючи на автостоянку на автомобілі Opel Astra державний номер НОМЕР_2 за адресою Корольова, 9 Адміністрація Київського району м. Одеси та почула легкий поштовх. Боковим зором побачила автомобіль Хюндай червоного кольору. Заїхавши на паркувальне місце, вийшла із автомобіля і побачила глибоку подряпину а правій передній частині двері. Коли повернулась для того, щоб підійти до водія червоного автомобіля, то його вже не було, але побачила, що транспортний засіб поїхав по вул. Корольова о 14:29-14:30 в сторону вулиці Левітана (а.с.3);
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 12 червня 2025 року, згідно з якими, 27 травня 2025 року він виїжджаючи заднім ходом з парковки допустив зіткнення з автомобілем Opel державний номер НОМЕР_2 (а.с.4),
- відеозаписом, фото.
Суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у сукупності, дійшов правильного висновку, що в діях ОСОБА_2 , який притягується до адміністративної відповідальності вбачається склад адміністративного правопорушення, передбачений ст.124 КУпАП.
Суд першої інстанції при накладенні адміністративного стягнення правильно враховував: ступінь суспільної небезпеки правопорушення, особистість правопорушника, ступінь його провини, майновий стан, а також те, що умисні дії правопорушника були направлені на порушення безпеки руху з використанням джерела підвищеної небезпеки - автомобіля.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що необхідним і достатнім адміністративним стягненням для правопорушника буде штраф в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 850 гривень, з метою подальшого запобігання правопорушень та виховування особи в дусі дотримання «Правил дорожнього руху України».
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що протокол про адміністративне правопорушення, складений стосовно ОСОБА_2 , не містить відомостей про усвідомлення вказаною особою причетності до дорожньо-транспортної пригоди та наявність умислу, то суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.
Статтею 124 КУпАП передбачається відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак протиправного соціально шкідливого діяння, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
Однак суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Дійсно з пояснень ОСОБА_2 вбачається, що про факт ДТП останньому стало відомо від працівників поліції, а саме під час ознайомлення з відеозаписам самого ДТП.
Тобто дії ОСОБА_2 в частині порушення ПДР, які вподальшому стали причиною ДТП, можна характеризувати як необережність.
Враховуючи вищевикладене, доводи апелянта про відсутність умислу в діях ОСОБА_2 є неспроможними, з огляду на те, що суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП характеризується в тому числі і необережністю, а тому в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Доводи про те, що схема місця ДТП з описом механічних пошкоджень від 27 травня 2025 року, підписана лише одним учасником пригоди ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з вказаною схемою не ознайомили, його транспортний засіб на схемі відсутній, є неспроможними з урахуванням наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, схема місця ДТП була складена 27 травня 2025 року в день, коли сталась дорожня-транспортна пригода.
Підпис ОСОБА_2 відсутній на схемі ДТП у зв'язку з тим, що 27 травня 2025 року останній залишив місце ДТП та працівники поліції не мали об'єктивної можливості ознайомити правопорушника з даним матеріалом справи.
Таким чином, посилання апелянта про те, що схема місця ДТП з описом механічних пошкоджень від 27 травня 2025 року, підписана лише одним учасником пригоди є необґрунтованими та жодним чином не спростовують факту вчинення ДТП.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що у своїх поясненях ОСОБА_1 зазначила, що не зупинилась коли почула легкий поштовх, а перевірила авто заїхавши на паркувальне місце, проте умовами настання адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП є обов'язкова наявність причинного зв'язку між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди, що в даному випадку неможливо підтвердити, оскільки ОСОБА_1 перемістила транспортний засіб з можливого місця події, що у разі скоєння ДТП було б порушенням п. 2.10 ПДР з її боку, то апеляційний суд звертає увагу на таке.
Зі змісту норми КУпАП вбачається, що об'єктивну сторону складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП становить діяння - порушення правил дорожнього руху, та наслідок - заподіяна шкоди майну, а саме: транспортним засобам, вантажу, автомобільним дорогам, вулицям, залізничним переїздам, дорожнім спорудам чи іншому майну.
Відповідно до п. 2.10а,в ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;
На долучених до матеріалів відеозаписах зафіксовано як транспортний засіб «Hyundai Accent» державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 здійснював рух заднім ходом, проте не врахував дорожньої обстановки та здійснив зіткнення з Opel Astra державний номер НОМЕР_2 . Останній транспортний засіб дійсно продовжив рух на паркувальне місце, а транспортний засіб «Hyundai Accent» державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 продовжив рух в сторону виїзду з паркувального майданчика.
Крім того в поясненнях ОСОБА_1 зазначено, що о 14:28 27 травня 2025 року, заїжджаючи на автостоянку на автомобілі Opel Astra державний номер НОМЕР_2 за адресою Корольова, 9 Адміністрація Київського району м. Одеси та почула легкий поштовх. Боковим зором побачила автомобіль Хюндай червоного кольору. Заїхавши на паркувальне місце, вийшла із автомобіля і побачила глибоку подряпину а правій передній частині двері. Коли повернулась для того, щоб підійти до водія червоного автомобіля, то його вже не було, але побачила, що транспортний засіб поїхав по вул. Корольова о 14:29-14:30 в сторону вулиці Левітана.
Більше того ОСОБА_1 до Одеського апеляційного суду надала фото- та відеоматеріали, з яких вбачається, що на транспортному засобі Opel Astra державний номер НОМЕР_2 в тому числі зафіксована глибока подряпина, яка має характерне червоне забарвлення.
Транспортний засіб «Hyundai Accent» державний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_2 за своїми технічними характеристиками має червоний колір, а тому характер механічних пошкоджень транспортного засобу Opel Astra державний номер НОМЕР_2 підтверджують, що саме водієм транспортного засобу «Hyundai Accent» державний номер НОМЕР_1 завдано механічних пошкоджень.
Описана дорожня обстановка підтверджується і фотографіями, які були зроблені на місці.
Крім того суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до частин першої - третьої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Аналіз зазначених норм закону дає підстави для висновку, що протокол, який складено відповідальною особою, повинен містити відомості про обставини, що характеризують суть адміністративного правопорушення у відповідності до диспозиції інкримінованої статті із визначенням: суб'єкта, суб'єктивної сторони, об'єкта, об'єктивної сторони, оскільки протокол за своєю суттю та призначенням, крім доказового значення, представляє собою обвинувачення особи у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення (проступку) в межах якого суд здійснює розгляд справи.
При цьому суд не може вийти за межі такого обвинувачення або уточнити в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунути певні розбіжності або неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки в такому випадку суд перебиратиме на себе функції сторони обвинувачення, чим порушить принцип рівності сторін і вимоги змагальності процесу. За таких обставин особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується.
Тобто суд апеляційної інстанції під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 уповноважений на надання оцінка лише діям ОСОБА_2 , оскільки розгляд питання щодо порушень Правил дорожнього руху водієм транспортного засобу Opel Astra державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_1 , яка мала місце 27 травня 2025 року, виходять за межі розгляду обставин за протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №359552 від 12.06.2025.
Враховуючи вищевикладене, сукупність вказаних фактів дають можливість дійти висновку, що саме водієм ОСОБА_2 завдано механічних пошкоджень транспортному засобу Opel Astra державний номер НОМЕР_2 , а тому в діях ОСОБА_2 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, оскільки остання порушила Правила дорожнього руху.
Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
Відповідно до положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно із ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, наведені обставини вказують на відсутність в апеляційного суду підстав для скасування постанови судді Київського районного суду м. Одеси від 13 серпня 2025 року.
Відповідно до ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін .
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.
Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді Київського районного суду м. Одеси від 13 серпня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову судді Київського районного суду м. Одеси від 13 серпня 2025 року залишити без змін.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду Р.Д. Громік