Номер провадження: 22-ц/813/7559/25
Справа № 947/20977/23
Головуючий у першій інстанції Літвінова І. А.
Доповідач Сєвєрова Є. С.
про залишення апеляційної скарги без руху
04.11.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі судді Сєвєрової Є.С., перевіривши в порядку вирішення питання про відкриття апеляційного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 09.12.2024 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Морський 1» про стягнення неустойки,
встановив:
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 09.12.2024 в задоволенні позову ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Морський 1» про стягнення неустойки - відмовлено.
Не погодившись з зазначеним рішенням суду, 06.01.2025 засобами поштового зв'язку, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яка надійшла до суду (зареєстрована канцелярією) лише 16.09.2025, разом з клопотанням про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення по справі, яке мотивоване тим, що скаржник є пенсіонером, має незначний дохід, та проживає на території України під час під час дії воєнного стану.
Перевіривши в порядку вирішення питання про відкриття апеляційного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 09.12.2024, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати якщо, зокрема, розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Для вирішення питання відстрочення сплати судового збору суд у першу чергу має установити фінансову та майнову спроможність сторони сплатити судовий збір.
Майновий стан є оціночним поняттям, тому суду для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору також необхідно враховувати такі обставини: наявність зареєстрованого рухомого та нерухомого майна, отримання соціальних виплат, перебування особи на обліку в соціальних службах, наявність рахунків відкритих у банках, та інші докази, які дадуть можливість встановити реальний майновий стан заявника.
Таким чином, законодавством встановлені конкретні умови, за наявності яких можливе звільнення від сплати судового збору, його відстрочення або розстрочення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року по справі
№ 0940/2276/18, провадження № 11-336апп20, зробила висновок, що з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Разом із тим, Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року у справі
№ 338/158/19, провадження № 61-11548св20, зауважив, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.
Отже, із системного аналізу ст. 136 ЦПК України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що єдиною підставою для відстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, і особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Апеляційний суд зауважує, що заявлене клопотання не містить будь-яких доказів, які підтверджують що майновий стан скаржника перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Дані обставини встановлюються судом на підставі доказів (наприклад, індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5), що видається органами Пенсійного фонду України, довідка про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
Таким чином, перевіривши наведені у клопотанні доводи про відстрочення сплати судового збору, відсутні підстави для його задоволення, оскільки ОСОБА_1 не надав суду жодних доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законом розмірі.
Враховуючи викладене, зазначені обставини є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням скаржнику строку для надання відповідних доказів тяжкого майнового стану, а у разі відсутності таких - для сплати судового збору у розмірі 5960,16 грн.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року зі змінами та доповненнями.
Позовну заяву подано до суду 30.06.2023 та заявлено вимогу майнового характеру, із ціною позову 397344,53 грн. (397344,53 х 1% = 3973,44 грн.)
Відповідно до пп. 1 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (на день подання позову), за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору дорівнює 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073,60 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб (13420,00 грн.).
Як передбачено пп.6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (зі змінами та доповненнями), за подачу апеляційної скарги на рішення суду ставкою судового збору є 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Таким чином, апелянту слід сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру у розмірі 5960,16 грн. (3973,44 грн. х 150% = 5960,16 грн.) на наступний рахунок:
Отримувач коштів ГУК в Од.обл./Хаджибейськ. р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA428999980313161206080015757
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Одеський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа)
При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником фізичною особою ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
Відповідні документи, які підтверджують сплату вказаних коштів, мають бути надані в оригіналі до Одеського апеляційного суду.
Щодо дати подачі апеляційної скарги.
Додатком до апеляційної скарги ОСОБА_1 , поданої 06.01.2025, представником скаржника, адвокатом Гудковим С.О. додано накладу №4723 кур'єрської служби доставки ТОВ «Двадцять п'ять годин» без розрахункового документа на підтвердження надання послуг поштового зв'язку, відповідно до якої 06.01.2025, вказаною службою доставки здійснено відправлення пакету з такими реквізитами: відправник - адвокат Гудков С.О., адреса: м. м. Одеса, вул. Черняховського 4, оф. 52, опис вкладеного: апеляційна скарга.
Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року N 270, визначено порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку та регулювання відносин між ними (далі - Правила), відповідно до пункту 58 яких під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток поштового календарного штемпеля. Дата відбитка поштового календарного штемпеля маркувальної (франкувальної) машини повинна відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання. Якщо на письмовій кореспонденції, поданій для пересилання, відсутній відбиток поштового календарного штемпеля або зазначена дата не відповідає даті подання її для пересилання, така кореспонденція повертається відправникові для відповідного оформлення.
З наданої накладної №4723 вбачається, що така не містить відбитку календарного штемпеля.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про поштовий зв'язок» розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
До вказаної вище апеляційної скарги не додано розрахункового документу на підтвердження оплати послуги зв'язку.
Копія накладної кур'єрської служби доставки не містить ідентифікатора поштових відправлень, за допомогою використання якого було б можливо перевірити дату відправлення кореспонденції.
Належними та допустимими доказами підтвердження дати отримання / відправлення поштового відправлення є поштовий конверт із зазначенням ідентифікатора поштових відправлень, згідно якого було б можливо перевірити дату отримання та відправлення кореспонденції.
Відповідно до статті 15 Закону України "Про поштовий зв'язок" оператори поштового зв'язку надають користувачам послуги поштового зв'язку відповідно до законодавства та можуть провадити іншу господарську діяльність у встановленому законом порядку. Послуги поштового зв'язку надаються на договірній основі згідно з правилами надання послуг поштового зв'язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 Правил визначено, що приймання поштового відправлення, поштового переказу - виробнича операція, яка полягає в отриманні від відправника поштового відправлення, поштового переказу для їх наступного пересилання оператором поштового зв'язку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції, що визначається оператором поштового зв'язку. Рекомендоване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення, відстежується в системі оператора поштового зв'язку на шляху пересилання відправлення та вручається одержувачу з підтвердженням вручення.
Відповідно до пункту 62 Правил підтвердженням оплати послуг поштового зв'язку з пересилання письмової кореспонденції є: поштові марки, наклеєні на письмову кореспонденцію або нанесені типографським способом на поштові конверти, поштові картки; електронні марки; відбитки державного знака, нанесені маркувальними машинами; відбитки про оплату письмової кореспонденції, нанесені друкарським чи іншим способом; розрахунковий документ про оплату послуги поштового зв'язку.
Відповідно до абзацу 2 пункту третього розділу І Положення у разі відсутності в документі хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.
З урахуванням викладеного колегія суддів зауважує, що надання накладної служби кур'єрської доставки без належного її заповнення (відсутність відбитку календарного штемпелю та ідентифікатора поштових відправлень) та без відповідного розрахункового документа не може вважатися належним доказом, який б підтверджував дату надсилання апеляційної скарги саме 06.01.2025.
Отже, скаржнику необхідно надати документ, який буде слугувати підтвердженням надсилання апеляційної скарги на адресу суду засобами поштового зв'язку саме 06.01.2025.
Згідно зі ст.357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст.356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
За таких обставин, суддя, встановивши, що апеляційна скарга не відповідає вимогам Закону, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє скаржника та надає йому строк, у відповідності до ч.2 ст.185 ЦПК України для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Виправивши зазначені недоліки, скаржнику необхідно надати апеляційному суду докази тяжкого майнового стану, а у разі відсутності таких - оригінал квитанції про сплату судового збору та документ, який буде слугувати підтвердженням надсилання апеляційної скарги на адресу суду засобами поштового зв'язку саме 06.01.2025.
У разі невиконання даної ухвали, апеляційну скаргу буде визнано неподаною та повернуто.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176, 185, 356, 357 ЦПК України,
ухвалив:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення по справі - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 09.12.2024 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Морський 1» про стягнення неустойки - залишити без руху.
Надати скаржникуу відповідності до ч.2 ст.185 ЦПК України, десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги з дня отримання ухвали.
Роз'яснити скаржнику, що у разі невиконання даної ухвали апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Одеського апеляційного суду Є.С. Сєвєрова