Номер провадження: 22-ц/813/7939/25
Справа № 496/6815/24
Головуючий у першій інстанції Трушина О. І.
Доповідач Громік Р. Д.
04.11.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - Громіка Р.Д.,
суддів - Комлевої О.С., Сегеди С.М.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Комлевої О.С. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Нерубайської сільської ради Одеського району Одеської області, Біляївського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Південного Міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) про відшкодування шкоди завданої незаконними діями органу державної влади,
встановив:
Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 04 вересня 2025 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Нерубайської сільської ради Одеського району Одеської області, Біляївського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Південного Міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) про відшкодування шкоди завданої незаконними діями органу державної влади та стягнення 820 000 грн. моральної шкоди та судових витрат відмовлено.
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду, 13 жовтня 2025 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 16 жовтня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 04 вересня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Нерубайської сільської ради Одеського району Одеської області, Біляївського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Південного Міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) про відшкодування шкоди завданої незаконними діями органу державної влади.
29 жовтня 2025 року до Одеського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Комлевої О.С. посилаючись на п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, яка вмотивована тим, що в Одеському апеляційному суді уже розглядався позов ОСОБА_1 до цього відповідача (справа №496/3329/19 - суддя Комлева О.С.), тому у останнього виникло обґрунтоване переконання, що позиція судді Комлевої О.С. уже сформована та може вплинути на вирішення спору у цьому провадженні.
З наведених обставин вбачається, що заявник фактично, не згодний з процесуальними рішеннями суду в іншій справі.
Проте відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно з ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності і неупередженості суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу, в ході об'єктивної перевірки, має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Також слід зазначити, що законодавство, наділяючи учасника справи достатньо широким спектром процесуальних повноважень, зокрема і правом на відвід судді (суддів), разом з тим зауважує на недопустимості зловживання наданими процесуальними правами, оскільки необґрунтований відвід може сприяти безпідставному усуненню та ухиленню судді (суддів) від розгляду справи (апеляційної чи касаційної скарги), що суперечить завданню цивільного судочинства і зазіхає на саму сутність правосуддя, як такого.
Враховуючи викладене та на підставі наведеного, колегія суддів вважає, що обставини, зазначені заявником у заяві про відвід судді, не можуть бути підставою для його відводу, відповідно, колегія суддів доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Згідно з ч. 3 ст. 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає за необхідне передати справу до канцелярії суду для визначення у порядку, встановленому частиною 1 статті 33 ЦПК України, судді для вирішення питання про відвід судді.
Керуючись ст. ст. 36, 40, 252, 253 ЦПК України, апеляційний суд,
ухвалив:
Заявлений ОСОБА_1 , відвід судді Комлевої О.С. визнати необґрунтованим.
Передати справу для вирішення питання про заявлений відвід в порядку ст. 40 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду: Р.Д. Громік
О.С. Комлева
С.М. Сегеда