Номер провадження: 11-кп/813/1209/25
Справа № 496/5268/23
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
19.09.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
представників потерпілої - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
законного представника потерпілої - ОСОБА_9 ,
захисників - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
обвинуваченого - ОСОБА_12 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні апеляційні скарги захисників обвинуваченого ОСОБА_12 - ОСОБА_11 та ОСОБА_10 на вирок Біляївського районного суду Одеської області від 19.11.2024 року у кримінальному провадженні №12023164250000069 відносно:
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біляївка Одеської області, громадянина України, українця, одруженого, маючого середню освіту, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на посаді інспектора - снайпера першої групи комендантського відділення НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України, у військовому звані солдат, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 126, ч. 3 ст. 15 ч. 15 ч. 4 ст. 152 КК України,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.
Оскаржуваним вироком суду першої інстанції ОСОБА_12 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 126 КК України та ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 152 КК України і призначено йому покарання:
- за ч. 1 ст. 126 КК України - у виді штрафу на користь держави у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
- за ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 152 КК України - у виді позбавлення волі строком на 10 (десять) років, з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі.
Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу на користь держави у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн, та покарання у виді позбавлення волі строком на 10 (десять) років - виконувати самостійно.
Запобіжний захід ОСОБА_12 до набрання вироком законної сили залишено тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Строк відбування покарання ОСОБА_12 обчислюється з 29 березня 2023 року, тобто з дня взяття під варту.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_13 , поданий представником потерпілої адвокатом ОСОБА_7 до ОСОБА_12 про відшкодування моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення в розмірі 500000,00 грн. - задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_12 на користь ОСОБА_13 моральну шкоду в розмірі 500000,00 грн.
Вироком також вирішено питання щодо долі речових доказів та процесуальних витрат.
Зазначеним вироком суду першої інстанції ОСОБА_12 визнано винним в тому, що він будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та проходячи військову службу на посаді інспектора - снайпера першої комендантської групи комендантського відділення НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України, у військовому званні солдат, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, вирішив вчинити зґвалтування. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на зґвалтування, 08.03.2023 року о 17.00 год. прийшовши до галявини, яка знаходиться по АДРЕСА_1 та побачивши раніше незнайому йому малолітню ОСОБА_13 , яка відпочивала з друзями, вирішив її зґвалтувати. Схопивши останню та почавши тягти за собою з метою знаходження безлюдного місця на території занедбаних споруд, яке виключить викриття його дій сторонніми особами, здійснив на малолітню ОСОБА_13 психологічний тиск, свідомо використовуючи вплив, особливо вразливу щодо неї ситуацію, неспроможність чинити опір, усвідомлюючи, що остання залякана. Водночас ОСОБА_12 подолав опір неповнолітнього ОСОБА_14 , який намагався запинити його протиправні дії, шляхом нанесення побоїв останньому. Надалі ОСОБА_12 притягнув малолітню ОСОБА_13 до безлюдного місця - захаращених кущів на території колишнього колгоспу «Декоративні культури» с. Мирне Одеського району Одеської області, забезпечивши тим самим неможливість втручання в його дії сторонніх осіб, достовірно знаючи про те, що ОСОБА_13 не досягла чотирнадцяти років, почав вчиняти щодо неї дії сексуального характеру, шляхом оголення свого статевого органу, демонстрації його останній, після чого повалив останню на землю, сів на її ноги зверху, обмеживши свободу пересування останньої. Після чого, намагаючись зняти з неї штани та спідню білизну з метою вагінального проникнення в тіло іншої особи з використанням геніталій, наніс останній не менше 3-х ударів руками, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді синців верхньої третини передньо-внутрішньої поверхні правої гомілки, передньої поверхні колінного суглобу, садна тильної поверхні лівої кисті, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, однак довести свої злочинні дії до кінця та вступити в статеві зносини з малолітньою ОСОБА_13 , не зміг, оскільки почувши, що до місця вчинення злочину підбігли перехожі, зрозумівши, що з причин, що не залежать від його волі, він не зможе вчинити всіх дій, направлених на зґвалтування малолітньої ОСОБА_13 до кінця, ОСОБА_12 зник з місця вчинення злочину.
Крім того, ОСОБА_12 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та проходячи військову службу на посаді інспектора - снайпера першої комендантської групи комендантського відділення НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України, у військовому звані солдат, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, 08.03.2023 року приблизно о 17.00 год, перебуваючи на території занедбаного підприємства «Декоративні культури», яке знаходиться по вул. Степовій с. Мирне Одеського району Одеської області, наніс один удар ногою по ногам ОСОБА_14 , після чого наніс один удар кулаком руки та один удар головою в обличчя останнього, внаслідок чого ОСОБА_14 відчув різкий фізичний біль, без спричинення тілесних ушкоджень.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись із вироком суду першої інстанції захисники обвинуваченого ОСОБА_12 - ОСОБА_11 та ОСОБА_10 подали апеляційні скарги.
Захисник ОСОБА_11 доводи своєї апеляційної скарги обґрунтовує тим, що в основу вироку судом першої інстанції покладено докази сторони обвинувачення, які в ході судового розгляду не підтвердилися фактами, які мають бути встановлені, а не вигадані чи припущені. Наявні факти суперечать між собою та з'ясування їх повноти, достовірності та узгодженості в їх сукупності, які спростовують версію сторони обвинувачення, викладену обвинувальному акті, могло б бути досягнуто шляхом задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_10 від 11.11.2024 року про виклик певних осіб для допиту.
Не усунуто судовим слідством до повного з?ясування, це невідповідність показів потерпілої ОСОБА_13 в судовому засіданні з відтворенням нею події, що сталася 08.03.2024 року на слідчому експерименті за її участі від 10.03.2023 року, які є ключовими фактами в визнанні особи винною у злочинах про зґвалтування.
Будь-яких доказів, які б були джерелами існування чи походження факту того, що обвинувачений ОСОБА_12 знаходився саме на місці злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 152 КК України, з потерпілою ОСОБА_13 не має.
Зазначає про необґрунтований розмір моральної шкоди, яка була заявлена представником потерпілої ОСОБА_13 у розмірі 500000,00 грн. та задоволена судом в повному обсязі.
Просить скасувати вирок та призначити новий розгляд у іншому складі суду.
Захисник ОСОБА_10 доводи обґрунтовує тим, що докази сторони обвинувачення містять ряд протиріч між собою, що призводить до неповноти з'ясування обставин вчиненого кримінального правопорушення, зокрема про час та місце скоєння злочину, учасників та свідків кримінального правопорушення. Покажи свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 районний суд не прийняв до уваги безпідставно.
Зазначає, що протоколи пред?явлення особи для впізнання за фотознімками є недопустимими доказами, оскільки реальної неможливості забезпечення присутності особи за фотознімками, яка підлягає впізнанню не було. Також судом було залишено поза увагою і той факт, що потерпіла 08.03.2023 при огляді лікарем швидкої допомоги мала одні тілесні ушкодження, а на наступний день зовсім інші.
Просить скасувати вирок та призначити новий розгляд у іншому складі суду.
Прокурор ОСОБА_6 та представники потерпілої - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 надали до суду апеляційної інстанції письмові заперечення у яких зазначили, що вирок суду першої інстанції є законним і обґрунтованим у зв'язку з чим у задоволенні апеляційних скарг слід відмовити.
Потерпілі ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та законний представник потерпілого ОСОБА_17 будучи належним чином повідомленими про дату та час судового засідання не з'явились, клопотань про розгляд апеляційної скарги за їх участі не надсилали до суду апеляційної інстанції.
За таких обставин апеляційний суд заслухавши учасників кримінального провадження, які не заперечували проти розгляду апеляційної скарги за відсутності потерпілих та законного представника потерпілого, у відповідності до положень ч. 4 ст. 405 КПК України вважав за можливе провести судовий розгляд за відсутності потерпілих та законного представника потерпілого.
Позиції учасників судового провадження.
Заслухавши: суддю-доповідача, пояснення обвинуваченого та його захисників, які підтримали апеляційні скарги, думку прокурора, представників потерпілої та законного представника потерпілої, які заперечували проти задоволення апеляційних скарг, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги прокурора, апеляційний суд приходить до висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Перевіривши матеріали кримінального провадження, надавши відповідну правову оцінку заявленим в апеляційній скарзі доводам і наявним в матеріалах провадження доказам, апеляційний суд доходить наступних висновків.
На думку апеляційного суду, висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 126, ч. 3 ст. 15 ч. 15 ч. 4 ст. 152 КК України за вказаних в оскаржуваному вироку обставин підтверджується дослідженими у суді першої інстанції доказами, які у своїй сукупності є достатніми, допустимими, узгодженими між собою, зібрані у встановленому порядку і досліджені судом першої інстанції з дотриманням принципів повноти, всебічності та об'єктивності судового розгляду, яким надана належна правова оцінка.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження під час судового розгляду судом першої інстанції допитаний обвинувачений ОСОБА_12 у судовому засіданні вину не визнав, пояснивши, що він є військовослужбовцем. 08.03.2023 року приїхав з м. Черкас у триденну відпустку додому в с. Мирне Одеського району Одеської області. Зайшов до ОСОБА_18 , вживав з ним алкоголь, потім купив у нього два букета квітів, привітати дружину і тещу зі святом. Зайшов додому (де живуть батьки дружини), хвіртка була зачинена і він пішов. Назустріч йому вибігли діти, стали зачіпати його, він спитав, що трапилося, ОСОБА_19 став фиркати йому, він вдарив його по потилиці один раз, і пішов. Ні по обличчю руками, головою, ні по ногам не бив його. Через деякий час на машині під'їхав ОСОБА_20 , почав бити його, потягнув на галявину. Він втратив свідомість. ОСОБА_21 і батько ОСОБА_22 зняли з нього зняли куртку і флісову кофту. Його звинуватили у замаху на зґвалтування ОСОБА_22 , що він категорично заперечує, вважає, що сім'я ОСОБА_23 наводить наклеп на нього, звинувачують у вчиненні злочину, який він не вчиняв. Невдовзі приїхав староста села, поліцейські, карета швидкої допомоги, забрали його до відділу поліції, ввечері того ж дня відпустили, оскільки не було в чому його звинувачувати. За медичною допомогою він не звертався. Через деякий час він прибув за викликом поліції, йому було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_13 не визнав, оскільки не вважає себе винуватим у інкримінованому кримінальному правопорушенні.
Не зважаючи на не визнання обвинуваченим ОСОБА_12 своєї провини, його винність у скоєнні кримінальних правопорушень повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.
Вина обвинуваченого ОСОБА_12 підтверджується наступними дослідженими у суді першої інстанції доказами:
- показаннями допитаного в судовому засіданні в суді першої інстанції потерпілого ОСОБА_14 , який пояснив, що 08.03.2023 року близько 16.30 год він з другом гуляв біля балки в с. Мирне Одеського району Одеської області, там же були і троє дівчат, одна з яких ОСОБА_24 . Вони каталися на гойдалках, підійшов нетверезий чоловік у військовій формі, почав чіплятися до них. Дівчата почали тікати, двоє втекли, а ОСОБА_25 потягнув чоловік. Він побіг у напрямку за ними, намагався забрати ОСОБА_25 , але військовий наніс йому удар по правій щоці, потім по обличчю, своєю головою по його голові і по ногам, від чого він відчув біль і впав. Він подзвонив батькові, який приїхав з його сестрою ОСОБА_26 і вони разом шукали військового і ОСОБА_27 . В пошуках їм допомагали подружжя ОСОБА_28 , які в той час збирали хмиз. Вони спіймали ОСОБА_12 . Він був без верхнього одягу, у одній лише футболці. ОСОБА_29 вела ОСОБА_27 , у чоловіку, якого вони спіймали, вона впізнала нападника і заплакала;
- показаннями допитаної у судовому засіданні потерпілої ОСОБА_13 , яка пояснила, що 08.03.2023 року вона з подругами пішли на пікнік, вони каталися на гойдалках, поряд з ними був ОСОБА_30 . Потім вони побачили, що у їх напрямку біжить чоловік у військовій формі і кричить. Він був у нетверезому стані, від нього був запах алкоголю. Вони почали тікати від нього, а він біг за ними. Дівчата встигли втекти, а вона ні, бо бігає нешвидко. Чоловік взяв її за шию і почав утримувати біля себе. ОСОБА_19 вимагав у чоловіка, щоб той відпустив її і хотів спробувати забрати, але чоловік вдарив його. ОСОБА_19 побіг кликати на допомогу. ОСОБА_12 тримав її за шию та питав, хто її батьки та скільки їй років, на що вона сказала, що її звати ОСОБА_25 та їй 12 років. Він тягнув її, тримав за шию, коли вони підійшли до паркану, він кинув її на землю, вона вдарилася об каміння, потім вона встала та він потягнув її до закинутої будівлі. По дорозі він говорив їй, що якщо вона буде кричати, то зґвалтує та вб'є, а говорити комусь про це для неї буде соромно. Коли прийшли до будівлі, ОСОБА_12 , кинув її на землю та почав знімати з себе штани та нижню білизну, оголивши статеві органи. Своєю рукою він чіпав свій статевий орган та намагався її рукою також це робити. Перед цим він повалив її на землю та намагався стягнути з неї штани, закривши рукою їй рот та ніс. Коли він намагався її роздягнути, то вдарив у живіт, душив, коли вона намагалася кричати. Стягнути штани з неї ОСОБА_12 не зміг, так як вона намагалася чинити опір та дуже сильно стиснула коліна. Він також своєю ногою утримував її ноги, аби вона не могла підвестися. Потім він ліг поруч і почав щось шукати у рюкзаку. Вона бачила як він щось витяг з рюкзака та викинув поруч, що саме це було, вона сказати не може, це була якась біла квадратна річ у пакетику. Через деякий час вони почули навкруги голоси людей. ОСОБА_12 швидко вдягнувся та почав тікати, а її знайшла жінка, яка підняла її та повела додому. На задоволенні цивільного позову ОСОБА_13 наполягала;
- показаннями допитаного в судовому засіданні законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_13 - ОСОБА_9 , яка пояснила, що 08.03.2023 року їй подзвонили і сказали, що доньку ОСОБА_25 намагалися зґвалтувати, вона приїхала додому, в цей час ОСОБА_25 вже була дома, її привели люди, вона плакала, розповіла, що її хотіли зґвалтувати. Говорила, що цей чоловік зняв з себе одяг, бив її, душив, погрожував, вона була дуже налякана. На задоволенні цивільного позову, поданого в інтересах доньки, наполягала в повному обсязі. Пояснила, що донька перенесла моральні страждання, вона плакала, була налякана, боїться чоловіків, працювала з психологом. На стадії судового розгляду кримінального провадження робила ремонт у кімнаті ОСОБА_25 , де знайшла малюнки, де вона малює і пише, що хоче покінчити життя самогубством тощо;
- показаннями законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_20 , допитаного в судовому засіданні в якості свідка під присягою, який пояснив наступне. 08.03.2023 року близько 17.30 год, йому зателефонував син - ОСОБА_14 , повідомив, що невідомий чоловік у військовій формі на території колишнього радгоспу «Декоративні культури» в с. Мирне Одеського району Одеської області схопив ОСОБА_27 та потягнув у невідомому напрямку. Після цього вони разом з донькою ОСОБА_31 поїхали до цього місця, де розпочали пошуки ОСОБА_25 . В той час, коли шукали ОСОБА_25 , бачили подружжя ОСОБА_28 , які збирали хмиз, вони також приєдналися до пошуків. Вони розділилися по території, через деякий час він почув, що ОСОБА_32 кричав, що знайшов військового, вони почали його переслідувати. Підбігши до кущів, де він заховався, побачили військового, в подальшому було з'ясовано, що це ОСОБА_33 . Він разом з ОСОБА_34 вивели обвинуваченого в пониззя балки, де в цей час ОСОБА_29 вела ОСОБА_27 , яка у військовому впізнала чоловіка, який на неї напав. Також пояснив, що ОСОБА_35 перебував у неадекватному стані, говорив, що на нього напали, але він нічого не пам'ятає;
- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_14 , яка пояснила суду, що 08.03.2023 року близько 17.30 год до них додому прийшли 2 дівчинки та повідомили, що невідомий чоловік ображає їх брата на галявині біля колишнього радгоспу в с. Мирне Одеського району Одеської області, вдарив його, після чого вона з батьком ОСОБА_36 поїхала до вказаного місця, де зустріли її брата ОСОБА_37 , який сказав, що невідомий чоловік у військовій формі на занедбаній території колишнього радгоспу «Декоративні культури» в с. Мирне схопив ОСОБА_27 та потягнув її у невідомому напрямку. Після цього вони утрьох почали пошуки ОСОБА_25 . Шукаючи ОСОБА_25 , вона бачили подружжя ОСОБА_28 , які збирали хмиз, вони приєдналися до пошуків. Розійшлися у різні сторони, через деякий час вона почула крик брата ОСОБА_38 , вони всі побігли на крик, побачили ОСОБА_25 , волосся у неї було розтріпане. Після цього догнали чоловіка, і чекали на батька - ОСОБА_20 . Перебуваючи в пониззі балки - вона, батько, брат та ОСОБА_32 , бачили, як ОСОБА_29 вела ОСОБА_27 , яка у чоловікові впізнала нападника, сказала, що він бив її і погрожував, що якщо буде кричати - зґвалтує її. Після цього її батько зателефонував старості та повідомив, що сталося. На місці події обвинуваченого бив його тесть - ОСОБА_39 ;
- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_40 , який пояснив, що коли він приїхав о 18.00 год на АДРЕСА_1 , в кінці вулиці був ОСОБА_12 , він сидів на колінах та його тримали люди, пояснили, що він намагався зґвалтувати дівчинку та вона пішла додому, бо сильно вдарилася головою. ОСОБА_12 був у нетверезому стані та казав, що цього не робив. Прийшли його дружина та її сім'я, кричали на нього що він не прийшов додому та був у нетверезому стані;
- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_41 , яка пояснила, що 08.03.2023 року приблизно о 17.30 год вона та її чоловік ОСОБА_32 збирали хмиз на території колишнього радгоспу «Декоративні культури» в с. Мирне Одеського району Одеської області. Побачили сім'ю Синьопуп, вони сказали, що шукають чоловіка у військовій формі, вона та чоловік приєдналися до пошуків. Через деякий час її чоловік крикнув, що він тут. Вони всі побігли в ту сторону, вона побачила дівчинку - ОСОБА_27 , вона була у шоковому стані, налякана, волосся було сплутане, у листі. Коли вона обійняла ОСОБА_25 , вона почала сповзати до землі, ноги були слабі, розплакалася, сказала, що чоловік бив її та намагався зґвалтувати, говорив, що якщо вона закричить - задушить її. Вона повела дівчинку додому. Коли вона вела ОСОБА_25 , побачили чоловіка у військовій формі, у ньому вона впізнала нападника і почала плакати;
- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_42 , який пояснив, що 08.03.2023 року близько 17.30 год разом з дружиною ОСОБА_29 вони перебували на території колишнього радгоспу «Декоративні культури» в с. Мирне Одеського району Одеської області та збирали хмиз. В цей час вони побачили сім'ю Синьопуп, які запитали, чи не бачили вони військового, вони шукали його і просили допомогти в пошуку. Вони розділилися для швидкого пошуку та через декілька хвилин у тупику, який не проглядався, на відстані 30-50 м від себе, він побачив силует чоловіка, який вставав з дівчини. Він одразу крикнув, що він тут. Невідомий чоловік схопився і почав тікати, перестрибнувши через огорожу. ОСОБА_32 побіг за ним, побачив, що ОСОБА_21 його наздогнав. В цей час його дружина ОСОБА_29 вела ОСОБА_25 , яка у цьому чоловіку впізнала нападника. Про події, що сталися, повідомили старосту;
- рапортом старшого інспектора-чергового СРПП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області згідно якого повідомлено про наступне: 08.03.2023 року о 18.08 год надійшло повідомлення зі служби 102, про те, що 08.03.2023 року о 18.08 год за адресою: АДРЕСА_2 , в кінці вулиці спіймали військовослужбовця ОСОБА_12 , 1994 року народження, у відпустці, який намагався зґвалтувати дівчину 12 років ( ОСОБА_25 ) та побив її (т. 1 а.с. 163);
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 08.03.2023 року, поданого від імені ОСОБА_43 (батька ОСОБА_22 ) (т. 1 а.с. 164-166);
- рапортом старшого інспектора-чергового СРПП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області згідно якого повідомлено про наступне: 08.03.2023 року о 22.00 год надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 08.03.2023 року о 21.54 год за адресою: АДРЕСА_2 , заявниця зараз перебуває в м. Біляївка, вул. Харківська, лікарня, приймальне відділення, заявник ОСОБА_9 скаржиться на слідчого ОСОБА_44 , який хоче відпустити чоловіка, який намагався зґвалтувати її доньку ОСОБА_9 (т. 1 а.с. 167);
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 10.03.2023 року, поданою ОСОБА_9 , в якій вона зазначає, що чоловік у військовій формі на ім'я ОСОБА_35 наносив тілесні ушкодження її доньці, погрожував та намагався зґвалтувати (т. 1 а.с. 168);
- протоколом огляду місця події від 10.03.2023 року, в ході якого оглянута загальнодоступна земельна ділянка на околиці вулиці Степової с. Мирне, Одеського району, Одеської області, на відстані близько 200 м у північно-східному напрямку від буд. №28. Земельна ділянка представляє собою природньо створену балку уздовж ґрунтової дороги вул. Степової. Понизу балки є невеликий струмок з містком. На горі розташовано дерево із закріпленими двома гойдалками. На відстані 50 м у північному напрямку розташована огорожа з каміння ракушняка, огорожа колишнього с/г «Декоративні культури» с. Мирне. Територія не окультурена, заросла дикоростучими чагарниками. На території мається вздовж огорожі покинута напівзруйнована будівля. Огорожа території «Декоративні культури» має численні пошкодження у вигляді розбитого каміння та утворення численних отворів. Потерпілій ОСОБА_13 запропоновано показати місце, де відбувалися події від 08.03.2023 року та їй було нанесено тілесні ушкодження. Відповідно до показань потерпілої ОСОБА_13 учасники слідчої дії прослідували у північному напрямку від дерева з гойдалками та через отвір у огорожі перейшли до покинутої будівлі, розташованої вздовж огорожі, в подальшому прослідували у південному напрямку та повернулися до початкового місця. В подальшому потерпіла ОСОБА_13 прослідувала до місця, де з її слів незнайомий чоловік у військовій формі повалив її на землю та намагався зняти штани, але не зміг, оскільки вона вчинила опір. Як заначила потерпіла ОСОБА_13 , саме тут цей чоловік намагався її душити, вдарив у живіт, а потім ліг поруч і шукав щось у рюкзаку, потім викинув якусь білу квадратну штучку у пакеті. В ході огляду за участю потерпілої будь-яких предметів, особистих речей, які б належали чоловіку у військовій формі згідно показань потерпілої ОСОБА_13 , виявлено не було. Зазначена потерпілою ОСОБА_13 ділянка місцевості має ґрунтову поверхню із трав'яним покривом, навколо численні порослі дикоростучого чагарника (т. 1 а.с. 169-170);
- довідкою КНП «Біляївська багатопрофільна лікарня» Біляївської міської ради від 08.03.2023 року, згідно якого ОСОБА_13 , 2010 року народження, зверталася до приймального відділення лікарні, діагноз: забій м'яких тканин потилиці (т. 1 а.с. 174);
- висновком судово-медичної експертизи №134-23/2023 від 09.03.2023 року, відповідно до якого у ОСОБА_13 виявлені наступні ушкодження: синці верхньої третини передньо-внутрішньої поверхні правої гомілки, передньої поверхні колінного суглобу, садно тильної поверхні лівої кисті. Вищевказані ушкодження утворились від дії тупих (тупого) твердих (твердого) предметів (предмету), або при ударі об такі, індивідуальні особливості, яких (якого) в ушкодженнях не відобразились. Не виключено, що такими предметами могли бути ноги та інше. Вищевказані ушкодження мають незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів і за цим критерієм згідно п. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Враховуючи морфологічні особливості ушкоджень (садно вкрите кіркою червоно-коричневого кольору, нижче рівня неушкодженої шкіри; синці синюшно-фіолетового кольору) слід вважати, що вони виникли приблизно за 12-24 годин до початку проведення обстеження, тобто, могли бути спричинені 08.03.2023 року, як на це вказує потерпіла. Враховуючи кількість ушкоджень на тілі постраждалої ОСОБА_13 , слід вважати, що останній було спричинено не менше 3-х ударів (травматичних дій). В ділянці зовнішніх статевих органів будь-яких ушкоджень не виявлено (т. 1 а.с. 175-178);
- протоколом проведення слідчого експерименту за участю малолітньої потерпілої ОСОБА_13 від 10.03.2023 року, в ході якого потерпіла ОСОБА_13 пояснила, що 08.03.2023 року вона з подругами пішли на пікнік, вони каталися на гойдалках, поряд з ними був ОСОБА_30 . Потім вони побачили, що у їх напрямку біжить чоловік у військовій формі і кричить. Він був у нетверезому стані, від нього був запах алкоголю. Вони почали тікати від нього, а він побіг за ними. Дівчата встигли втекти, а вона ні, бо бігає нешвидко. Чоловік взяв її за шию і почав утримувати біля себе. ОСОБА_19 вимагав у чоловіка, щоб той відпустив її і хотів спробувати забрати, але чоловік вдарив його. ОСОБА_19 побіг кликати на допомогу. ОСОБА_12 тримав її за шию та питав, хто її батьки та скільки їй років, на що вона сказала, що її звати ОСОБА_25 та їй 12 років. Він тягнув її, тримав за шию, коли вони підійшли до паркану, він кинув її на землю, вона вдарилася об каміння, потім вона встала та вони пішли до покинутої будівлі, він тягнув її. По дорозі він говорив їй, що якщо вона буде кричати, то зґвалтує та вб'є, а говорити комусь про це для неї соромно. Коли прийшли до будівлі, ОСОБА_12 кинув її на землю та почав знімати з себе штани та нижню білизну, оголивши статеві органи. Перед цим він повалив її на землю та намагався стягнути з неї штани, закривши рукою їй рот та ніс. Коли він намагався її роздягнути, то вдарив в живіт, та душив, коли вона намагалася кричати. Стягнути штани з неї ОСОБА_12 не зміг, так як вона намагалася чинити опір та дуже сильно стиснула коліна. Він також своєю ногою утримував її ноги, аби вона не могла підвестися. Потім ліг поруч і почав щось шукати у рюкзаку. Вона бачила як він щось витяг з рюкзака та викинув поруч, що саме це було, вона сказати не може, це була якась біла квадратна річ у пакетику. Через деякий час вони почули навкруги голоси людей. ОСОБА_12 швидко вдягнувся та почав тікати, а її знайшла жінка, яка підняла її та повела додому (т.1 а.с. 179-181);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.03.2023 року та довідкою до протоколу пред'явлення особи для впізнання особи за фотознімками, відповідно до якого малолітня потерпіла ОСОБА_13 на фото № 3 впізнала ОСОБА_12 , як особу яка нанесла їй тілесні пошкодження та намагалася її зґвалтувати (т. 1 а.с. 182-184);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.04.2023 року та довідкою до протоколу пред'явлення особи для впізнання особи за фотознімками, відповідно до якого неповнолітній свідок ОСОБА_45 (у присутності педагога) на фото № 3 впізнала ОСОБА_12 , як особу, яка почала тягнути ОСОБА_13 до території занедбаних приміщень (т. 1 а.с. 189-191);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 03.04.2023 року та відеозаписом до нього, за участю свідка ОСОБА_46 , з якого вбачається, що ОСОБА_45 розповіла про обставини, які мали місце 08.03.2023 року близько 18.00 год в с. Мирне по вул. Степовій, біля дитячого майданчика, під час яких військовослужбовець ОСОБА_12 скоїв спробу зґвалтування ОСОБА_13 , яка в присутності понятих розповіла про обставини , які мали місце 08.03.2023 року близько 18.00 год в с. Мирне Одеського району Одеської області по вул. Степовій біля дитячого майданчика, під час яких ОСОБА_12 скоїв замах на зґвалтування ОСОБА_13 (т. 1 а.с. 192-193);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 28.03.2023 року та відеозаписом до нього, за участю свідка ОСОБА_41 , згідно якого свідок розповів про обставини, які мали місце 08.03.2023 року приблизно о 18.00 год в с. Мирне Одеського району Одеської області, під час яких ОСОБА_12 намагався зґвалтувати ОСОБА_13 (т. 1 а.с. 194-195);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 28.03.2023 року та відеозаписом до нього, за участю свідка ОСОБА_47 , у відповідності до якого свідок розповів про обставини, які мали місце 08.03.2023 року приблизно о 18.00 год в с. Мирне Одеського району Одеської області, під час яких ОСОБА_12 намагався зґвалтувати ОСОБА_13 (т. 1 а.с. 196-197);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.04.2023 року та довідкою до протоколу пред'явлення особи для впізнання особи за фотознімками, відповідно до якого свідок ОСОБА_47 впізнала ОСОБА_12 , як особу, яка була ним затримана після спроби зґвалтування ОСОБА_13 (т. 1 а.с. 198-200);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.04.2023 року та довідкою до протоколу пред'явлення особи для впізнання особи за фотознімками, відповідно до якого свідок ОСОБА_14 впізнав ОСОБА_12 , як особу, від якої він намагався захистити ОСОБА_13 та від вказаної особи отримав тілесні ушкодження в область обличчя та ніг (т. 1 а.с. 201-203);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 03.04.2023 року та відеозаписом до нього, за участю ОСОБА_14 , яка в присутності понятих розповіла про обставини, які мали місце 08.03.2023 року близько 18.00 год в с. Мирне по вул. Степовій Одеського району Одеської області біля дитячого майданчика під час яких ОСОБА_12 скоїв замах на зґвалтування ОСОБА_13 (т. 1 а.с. 204-205);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.04.2023 року та довідкою до протоколу пред'явлення особи для впізнання особи за фотознімками, відповідно до якого свідок ОСОБА_14 впізнала ОСОБА_12 , як особу яка була ним затримана при спробі зґвалтування ОСОБА_13 та саме ця особа нанесла її брату тілесні ушкодження по обличчю (т. 1 а.с. 206-208);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 03.04.2023 року та відеозаписом до нього, за участю ОСОБА_14 , який в присутності понятих, розповів про обставини, які мали місце 08.03.2023 року близько 18.00 год в с. Мирне по вул. Степовій Одеського району Одеської області біля дитячого майданчика під час яких ОСОБА_12 скоїв замах на зґвалтування ОСОБА_13 (т. 1 а.с. 209-210);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.04.2023 року та довідкою до протоколу пред'явлення особи для впізнання особи за фотознімками, відповідно до якого свідок ОСОБА_20 впізнав ОСОБА_12 , як особу яка була ним затримана після замаху на зґвалтування ОСОБА_13 (т. 1 а.с. 211-213);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 03.04.2023 року та відеозаписом до нього, за участю ОСОБА_20 , який в присутності понятих розповів про обставини, які мали місце 08.03.2023 року близько 18.00 год в с. Мирне по вул. Степовій Одеського району Одеської області біля дитячого майданчика, під час яких ОСОБА_12 скоїв замах на зґвалтування ОСОБА_13 (т.1 а.с. 214-215);
- висновком КНП «Біляївська багатопрофільна лікарня» Біляївської міської ради щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 53 від 08.03.2023 року, згідно якого ОСОБА_12 перебуває у стані алкогольного сп'яніння (т. 2 а.с. 23);
- висновком судово-медичної експертизи №146-27/2023 від 15.03.2023 року, відповідно до якого при судово-медичному огляді громадянина ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будь яких видимих ушкоджень не виявлено. Таким чином вирішення питань про характер, давність, механізм, локалізацію і ступінь тяжкості тілесних ушкоджень являється безпредметним (т. 2 а.с. 25);
- висновком судово-психіатричної експертизи №145 від 27.04.2023 року, відповідно до якого ОСОБА_12 у період часу, що відноситься до інкримінованого йому кримінального правопорушення не страждав на будь-який психічний розлад, в тому числі тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності. Перебував у стані простого алкогольного сп'яніння, що не позбавляло його здатності повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_12 у даний час не страждає на будь-який психічний розлад. За своїм психічним станом здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_12 не потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру (т. 2 а.с. 39-42);
- висновком судової психологічної експертизи № 23-2129 від 17.07.2023 року, згідно якої за результатами проведення судової психологічної експертизи, відповідно до якого процес відтворення свідком ОСОБА_48 обстановки та обставин подій (за матеріалами відеозапису слідчої дії) має такі психологічні особливості: в цілому, задовільні умови проведення, демократичний стиль спілкування слідчого зі свідком, коректне ставлення до нього, відсутні прояви тиску або неповаги. Мовленнєва діяльність слідчого не має ознак психологічного впливу на ОСОБА_49 . Психологічна характеристика комунікативної діяльності свідка ОСОБА_42 у процесі відтворення ним подій, які відбувались 08.03.2023 року має такі особливості: високий рівень діалогової активності та ініціативності, середня гучність, надання деталізованих змістовних відповідей. Підекспертний відкритий до спілкування, уважний та впевнений під час відповідей на запитання слідчого, свідчення мають високу ступінь інформативності. ОСОБА_50 відтворює обставини своєї участі у досліджуваних подіях з включенням емоційного компоненту, вказує на характерні особливості перебігу подій, супроводжуючи власну промову невербальними ілюстраціями (жестами). Розповідь щодо подій містить численну кількість подробиць та деталей; відсутні ознаки завченого тексту. Характер вербального й невербального відображення ОСОБА_48 досліджуваної ситуації та пов'язаних з нею подій вказує на те, що надані ним відомості є автентичними його сприйняттю, мисленню та пам'яті. Відсутні протиріччя вербальної та невербальної комунікації. Не виявлено ознак стороннього втручання у психічну продукцію підекспертного. В поведінці та мовленнєвій діяльності свідка ОСОБА_42 під час проведення за його участю слідчого експерименту від 28.03.2023 року наявні психологічні маркери, властиві для самостійного відтворення ним подій. На відеозаписі відтворення обстановки та обставин подій за участю свідка ОСОБА_47 , від 28.03.2023 року відсутні ознаки здійснення на нього психологічного впливу з боку осіб, які брали участь у проведенні даної слідчої дії (т. 2 а.с. 44-52);
- висновком судової психологічної експертизи №23-2128 від 11.07.2023 року, за результатами якої процес відтворення свідком ОСОБА_41 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обстановки та обставин подій (за матеріалами відеозапису слідчої дії) має такі психологічні особливості: задовільні умови проведення, демократичний стиль спілкування слідчого зі свідком, коректне ставлення до нього, відсутність проявів тиску або неповаги. Мовленнєва діяльність слідчого не має ознак цілеспрямованого психологічного впливу на ОСОБА_51 . Психологічна характеристика комунікативної діяльності свідка ОСОБА_41 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у процесі відтворення нею подій, які відбувались 08.03.2023 року має такі особливості: високий рівень діалогової активності та ініціативності, середня гучність, надання деталізованих змістовних відповідей. Підекспертна відкрита до спілкування, уважна та впевнена під час відповідей на запитання слідчого. Свідчення мають високу ступінь інформативності свідчень. ОСОБА_52 відтворює обставини своєї участі у досліджуваних подіях з включенням емоційного компоненту, вказує на характерні особливості перебігу подій, супроводжуючи власну промову невербальними ілюстраціями (жестами). Розповідь щодо подій містить численну кількість подробиць та деталей; відсутні ознаки завченого тексту або фантазування. Характер вербального й невербального відображення ОСОБА_41 досліджуваної ситуації та пов'язаних з нею подій, вказує на те, що надані нею відомості є автентичними її сприйняттю, мисленню та пам'яті. Відсутні протиріччя вербальної та невербальної комунікації. Не виявлено ознак стороннього втручання у психічну продукцію підекспертної. В поведінці та мовленнєвій діяльності свідка ОСОБА_41 під час проведення за її участю слідчого експерименту від 28.03.2023 року наявні психологічні маркери, властиві для самостійного відтворення нею певних подій. На відеозаписі відтворення обстановки та обставин подій за участю свідка ОСОБА_41 , від 28.03.2023 року відсутні ознаки здійснення на неї психологічного впливу з боку осіб, які брали участь у проведенні даної слідчої дії (т. 2 а.с. 53-62);
- висновком судової психологічної експертизи №23-2152 від 24.04.2023 року, предметом дослідження якого є відеозапис слідчого експерименту з потерпілою ОСОБА_13 . З вказаного висновку вбачається, що психологічні особливості процесу відтворення потерпілою ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обстановки та обставин подій (за матеріалами відеозапису слідчої дії, проведеною за участю вказаної особи) характеризуються наявністю психологічно значимих умов, що відповідають психологічній специфіці (проявам та закономірностям) реконструкції подій та не суперечать індивідуально-психологічним особливостям ОСОБА_13 . В ході зазначеної слідчої дії задана достатня кількість відкритих питань, що не мають активного випереджального характеру, виключають несамостійність відповідей особи та стимулюють до змістовного розширення її повідомлень у відповідності з психологічною специфікою самої процедури слідчої дії. Закриті питання, більшість яких за своїм змістом є уточнюючими, логічно та послідовно сформульовані вслід за попередніми повідомленнями ОСОБА_13 та є такими, що не вплинули на процес реконструкції подій, логіку підекспертної та зміст описуваної ситуації. Кількість питань сугестивного характеру є статистично мізерною та не чинила вплив на процес реконструкції ОСОБА_13 подій. Динаміка допиту характеризується послідовним переходом від одного сюжету до іншого у відповідності зі змістом повідомлень ОСОБА_13 , поступовим розгортанням сюжетних ліній. Комунікативна технологія слідчого під час слідчої дії є психологічно згідною: впорядковує та стимулює активність комунікативної діяльності підекспертної та не має суттєвих ознак психологічного впливу на останньою. Недоліком у організації слідчої дії є невідповідна зйомка підекспертної особи, що унеможливлює всебічний та детальний аналіз її мімічних проявів (див. у дослідницькій частині). Психологічна характеристика комунікативної діяльності потерпілої ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у процесі відтворення нею подій, які відбувались 08.03.2023 року: середній рівень діалогової активності та високий - ініціативності; середня гучність та темп викладу інформації; інформативність відповідей, послідовність у відтворенні обставин. ОСОБА_13 довільно викладає події, наявне ілюстрування вказівними жестами. Суттєва більшість відповідей ОСОБА_13 має виражену змістовну лаконічність, «схематичність», водночас у епізодах, де йшлося саме про намагання зґвалтування, спостерігається розширення змістовності повідомлень та лексичного діапазону (див. дослідницьку частину). Відсутні ознаки фіксацій зорових реакцій. Характер вербального та невербального відображення ОСОБА_13 досліджуваної ситуації та пов'язаних із нею подій вказує на автентичність свідчень, що надає дитина, відповідність її сприйняттю, мисленню та пам'яті. Поведінка підекспертної вказує на те, що вона слідує за особистою логікою, без відтворення думки інших. В поведінці потерпілої ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час проведення слідчого експерименту від 10.03.2023 року наявні психологічні маркери, властиві для самостійного відтворення подій під час проведення слідчого експерименту. Не виявлено ознак заучування показань дитиною. На відеозаписі відтворення обстановки та обставин подій за участю потерпілої ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від 10.03.2023 року відсутні ознаки здійснення на неї психологічного впливу з боку осіб, які брали участь у проведенні цієї слідчої дії (т. 2 а.с. 63-78);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 10.03.2023 року з потерпілою ОСОБА_13 та відеозаписом до нього, згідно якого потерпіла ОСОБА_13 розповіла про обставини замаху на зґвалтування її ОСОБА_12 08.03.2023 року в с. Мирне Одеського району Одеської області (т. 2 а.с. 79-84);
- висновком судової психологічної експертизи №23-2127 від 27.06.2023 року, згідно якої процес відтворення свідком ОСОБА_53 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , обстановки та обставин подій (за матеріалами відеозапису слідчої дії) має такі психологічні особливості: задовільні умови проведення, демократичний стиль спілкування слідчого зі свідком, коректне ставлення до нього, відсутність проявів тиску або неповаги, спрямованість на потреби дитини. Мовленнєва діяльність слідчого не має ознак цілеспрямованого психологічного впливу на ОСОБА_54 , дружній, м'який, демократичний стиль спілкування, нейтрально-зацікавлене інтонаційне забарвлення питань (відсутні семантичні наголоси в голосі слідчого, зміни темпу або тону мови, які могли б бути підказками для підекспертної, а також прямі підказки). Запитання до ОСОБА_46 не мали загальної навіювальної дії та не чинили впливу на зміст її розповіді, не викривляли логіки розкриття мотивів поведінки та змісту описуваної ситуації. Динаміка допиту характеризувалась послідовним переходом від одного епізоду до іншого, відповідно до змісту повідомлень підекспертної, логіки подій та обставин кримінального правопорушення. Психологічна характеристика комунікативної діяльності свідка ОСОБА_46 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у процесі відтворення нею подій, які відбувались 08.03.2023 року має такі особливості: високий рівень діалогової активності та ініціативності, середня гучність та повільний темп викладу інформації, надання деталізованих змістовних відповідей. Підекспертна відтворює обставини своєї участі у досліджуваних подіях та вказує на характерні особливості перебігу подій, супроводжуючи власну промову невербальними ілюстраціями (жестами). Властива логічність побудови промови, наявність деталей та пригадувань, наявність емоційного компоненту; відсутні ознаки завченого тексту або фантазування. Підекспертній властива помірна емоційність на початку слідчого експерименту та підвищена, під час розповіді щодо дій військового (див. пояснення у дослід. частині). Характер вербального й невербального відображення ОСОБА_53 досліджуваної ситуації та пов'язаних із нею подій вказує на те, що надані нею відомості є автентичними його сприйняттю, мисленню та пам'яті. Відсутні протиріччя вербальної та невербальної комунікації. Не виявлено ознак стороннього втручання у психічну продукцію підекспертної. В поведінці та мовленнєвій діяльності свідка ОСОБА_46 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , під час проведення за її участю слідчого експерименту від 03.04.2023 року наявні психологічні маркери, властиві для самостійного відтворення нею певних подій. На відеозаписі відтворення обстановки та обставин подій за участю свідка ОСОБА_55 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від 03.04.2023 року не має ознак здійснення на неї психологічного впливу з боку осіб, які брали участь у проведенні даної слідчої дії (т. 2 а.с. 86-94);
- висновком судової психологічної експертизи №23-2131 від 27.06.2023 року, за результатами проведення якої встановлено, що процес відтворення ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , обстановки та обставин подій (за матеріалами відеозапису слідчої дії) має такі психологічні особливості: задовільні умови проведення допиту, демократичний стиль спілкування слідчого зі свідком, коректне ставлення до нього, відсутність проявів тиску або неповаги. Мовленнєва діяльність слідчого не має ознак цілеспрямованого психологічного впливу на ОСОБА_14 35% зйомки підекспертний фіксується зі спини: така особливість обумовлена перебігом слідчої дії, переміщенням з локації на локацію. Значна кількість уточнюючих питань, що мають слабо сугестивну дію, не впливають на динаміку допиту, зміст та самостійність розповіді підекспертного. Психологічна характеристика комунікативної діяльності свідка ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у процесі відтворення ним подій, які відбувались 08.03.2023 року має такі особливості: високий рівень діалогової активності та ініціативності, середня гучність та повільний темп викладу інформації, надання деталізованих змістовних відповідей. Підекспертний активно відтворює обставини своєї участі у досліджуваних подіях та вказує на характерні особливості перебігу подій, супроводжуючи власну промову невербальними ілюстраціями (жестами). Спостерігається логічність побудови промови, наявність деталей та пригадувань, наявність емоційного компоненту; відсутні ознаки завченого тексту або фантазування. Відтворення обставин має високу ступінь інформативності свідчень. Характер вербального й невербального відображення ОСОБА_14 досліджуваної ситуації та пов'язаних з нею подій, вказує на те, що надані ним відомості є автентичними його сприйняттю, мисленню та пам'яті. Відсутні протиріччя вербальної та невербальної комунікації. Не виявлено ознак стороннього втручання у психічну продукцію підекспертного. В поведінці та мовленнєвій діяльності свідка ОСОБА_14 під час проведення за його участю слідчого експерименту від 09.03.2023 року наявні психологічні маркери, властиві для самостійного відтворення ним певних подій. На відеозаписі відтворення обстановки та обставин подій за участю свідка ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , від 09.03.2023 року відсутні ознаки здійснення на нього психологічного впливу з боку осіб, які брали участь у проведенні даної слідчої дії (т. 2 а.с. 96-103);
- висновком судової психологічної експертизи №23-2130 від 11.07.2023 року, з якої вбачається, що процес відтворення свідком ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , обстановки та обставин подій (за матеріалами відеозапису слідчої дії) має такі психологічні особливості: задовільні умови проведення, демократичний стиль спілкування слідчого зі свідком, коректне ставлення до нього, відсутність проявів тиску або неповаги. Мовленнєва діяльність слідчого не має ознак цілеспрямованого психологічного впливу на ОСОБА_20 . Психологічна характеристика комунікативної діяльності свідка ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у процесі відтворення ним подій, які відбувались 08.03.2023 року має такі особливості: високий рівень діалогової активності та ініціативності, середня гучність та темп викладу інформації, надання деталізованих змістовних відповідей. Підекспертний відкритий до спілкування, врівноважений, уважний та впевнений у відтворенні подій. ОСОБА_20 відтворює обставини своєї участі у досліджуваних подіях здебільшого у формі вільної розповіді, вказує на характерні особливості перебігу подій, супроводжуючи власну промову невербальними ілюстраціями (жестами). Свідчення мають високу ступінь інформативності. Побудова промови логічна, наявні деталі та пригадування; відсутні ознаки завченого тексту або фантазування. Характер вербального й невербального відображення ОСОБА_20 досліджуваної ситуації та пов'язаних з нею подій, вказує на те, що надані ним відомості є автентичними його сприйняттю, мисленню та пам'яті. Відсутні протиріччя вербальної та невербальної комунікації. Не виявлено ознак стороннього втручання у психічну продукцію підекспертного. В поведінці та мовленнєвій діяльності свідка ОСОБА_20 під час проведення за його участю слідчого експерименту від 03.04.2023 року наявні психологічні маркери, властиві для самостійного відтворення ним певних подій. На відеозаписі відтворення обстановки та обставин подій за участю свідка ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , від 03.04.2023 року відсутні ознаки здійснення на нього психологічного впливу з боку осіб, які брали участь у проведенні даної слідчої дії (т. 2 а.с. 105-113);
- висновком судової психологічної експертизи №23-2132 від 10.07.2023 року, згідно якої процес відтворення свідком ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , обстановки та обставин подій (за матеріалами відеозапису слідчої дії) має такі психологічні особливості: задовільні умови проведення, демократичний стиль спілкування слідчого зі свідком, коректне ставлення до нього, відсутність проявів тиску або неповаги. Запитання слідчого до ОСОБА_14 не мали загальної навіювальної дії та не чинили впливу на зміст її розповіді, не викривляли логіку розкриття мотивів, поведінки та змісту описуваної ситуації. Динаміка допиту характеризувалась послідовним переходом від одного епізоду до іншого, відповідно до змісту повідомлень підекспертної, логіки подій та обставин кримінального правопорушення. Психологічна характеристика комунікативної діяльності свідка ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у процесі відтворення нею подій, які відбувались 08.03.2023 року має такі особливості: високий рівень діалогової активності та ініціативності, середня гучність та повільний темп викладу інформації, надання деталізованих змістовних відповідей. Підекспертна відкрита до спілкування, врівноважена, зосереджена, уважна та впевнена у відтворенні подій. Відтворення обставин подій, здебільшого у формі вільної розповіді, мають високу ступінь інформативності свідчень. Побудова промови логічна, наявні деталі та пригадування; відсутні ознаки завченого тексту або фантазування. Відтворення обставин має високу ступінь інформативності свідчень. Характер вербального й невербального відображення ОСОБА_14 досліджуваної ситуації та пов'язаних з нею подій, вказує на те, що надані нею відомості є автентичними її сприйняттю, мисленню та пам'яті. Відсутні протиріччя вербальної та невербальної комунікації. Не виявлено ознак стороннього втручання у психічну продукцію підекспертної. В поведінці та мовленнєвій діяльності свідка ОСОБА_14 під час проведення за її участю слідчого експерименту від 03.04.2023 року наявні психологічні маркери, властиві для самостійного відтворення нею певних подій. На відеозаписі відтворення обстановки та обставин подій за участю свідка ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , від 03.04.2023 року відсутні ознаки здійснення на неї психологічного впливу з боку осіб, які брали участь у проведенні даної слідчої дії (т. 2 а.с. 115-122);
- протоколом огляду предмету від 25.04.2023 року, згідно якого предметом огляду являється жіноча (дитяча) куртка з капюшоном чорного кольору, в якій перебувала потерпіла ОСОБА_13 в момент скоєння відносно неї злочину 08.03.2023 року. При зовнішньому огляді вказаної куртки було виявлено пошкодження в районі з'єднання капюшона безпосередньо з самою курткою (т. 2 а.с. 123-125);
- довідкою про результати психофізіологічного дослідження із використанням поліграфа від 15.06.2023 року та відеозаписом до неї, відповідно до якої ОСОБА_12 приховував та/або спотворював інформацію, щодо подій, пов'язаних із спробою зґвалтування неповнолітньої ОСОБА_56 та намагається укрити (приховати) свою участь в даному злочині; щодо особливості підготовки не отримано реакції щодо планування або здійснення інших дій до скоєння даного злочину задля його вчинення; щодо приховування слідів злочину, відповідно до отриманих реакцій, об'єкт дослідження отримував консультації які саме покази надавати та надавав завідомо неправдиві покази; щодо встановлення обставин кримінального правопорушення, отримані реакції дозволяють стверджувати щодо особистої причетності об'єкта дослідження до скоєного злочину, перебування об'єкта дослідження в місцевості, де було скоєно злочин, нанесення тілесних ушкоджень хлопцю, що перебував разом з ОСОБА_57 , захоплення ОСОБА_56 та утримання її, обмежуючи рух, наявність погроз з боку об'єкта дослідження щодо вчинення тілесних ушкоджень та погроз зґвалтування відносно ОСОБА_56 , намагання зняти з потерпілої одяг тощо, усвідомлення як і своїх дій, так і усвідомлення безпорадного стану ОСОБА_56 , її прохань до об'єкта дослідження щодо припинення; щодо мотивів, отримані реакції дозволяють стверджувати про наявність намірів незаконного задоволення статевої пристрасті (бажання зґвалтування) з боку ОСОБА_12 відносно ОСОБА_56 ; щодо інших відомостей, що мають значення для кримінального провадження, отримані реакції дозволяють стверджувати про схильність об'єкта дослідження до протиправної поведінки, скоєння інших злочинів (досвіду вживання наркотиків у віці, коли розуміють настання наслідків, нанесення тілесних ушкоджень іншим особам, агресивної поведінки та вчинення злочинів, пов'язаних з насильством, в тому числі внаслідок зловживання алкогольними напоями). Також, в процесі дослідження, об'єкт дослідження розпочав стверджувати, що він не пам'ятає всіх подій того дня. Окрім вказаного, пояснив, що тілесні ушкодження він отримав вже після того, як вийшов з місцевості, де були покинуті теплиці; щодо щирості (правдивості) показань, наданих раніше слідчому, отримані реакції дозволяють стверджувати щодо дачі неправдивих показів по вказаному факту (т. 2 а.с. 132-160);
- висновком судової психологічної експертизи №23-3065 від 23.11.2023 року, у відповідності до якого психологічні умови проведення допиту за участю ОСОБА_12 від 01.06.2023 року, в цілому були задовільними. Встановлюється, що відеозаписи слідчої дії не в повній мірі відповідають необхідним критеріям записів, які надаються експерту для проведення психологічної експертизи. Водночас, незважаючи на певні недоліки, відеозаписи допиту містили достатньо інформації для проведення аналізу психологічних особливостей комунікативної діяльності пана ОСОБА_58 (мовленнєвої діяльності (вербальної) та невербальних проявів). Питання з боку слідчого мали об'єктивний характер, не спричиняли впливу на зміст показів досліджуваного, водночас питання захисника мали ознаки навіювальної дії у змістовній частині питання та у інтонаційному супроводі, спрямовували пана ОСОБА_58 до певного виду подій, чим зумовлювали несамостійність його показів в окремому епізоді. Психологічна характеристика комунікативної діяльності ОСОБА_12 під час проведення за його участю слідчої дії від 01.06.2023 року: середня гучність, середній рівень діалогової активності та ініціативності, помірний темп викладу подій. Під час розповіді щодо власного бачення досліджуваних подій у мовленнєвій діяльності пана ОСОБА_58 наявні ознаки схематичності та одноманітності, змістовної лаконічності повідомлень, ознаки вибіркового розширення повідомлень, обережності у наданні свідчень, намагання уникнути відповіді. У поведінкових проявах ОСОБА_12 наявні ознаки, які вказують на намагання підекспертного контролювати поведінку, стримувати емоції, присутні ознаки керування власними спогадами та логікою щодо візуалізації певних подій. В поведінці ОСОБА_12 наявні психологічні особливості, властиві для самостійної реконструкції подій. Водночас, у комунікативній діяльності пана ОСОБА_58 спостерігаються ознаки орієнтовно-настановної поведінки при наданні свідчень щодо обставин досліджуваних подій. В епізоді обговорення втрати свідомості ОСОБА_12 експертом встановлена несамостійність надання показів. У відеозаписах допиту за участю ОСОБА_12 від 01.06.2023 року суттєвих ознак психологічного впливу на нього з боку осіб, які брали участь у проведенні даної слідчої дії, в цілому, не виявлено. Виняток становить епізод обговорення втрати свідомості підекспертним, в якому сугетивні питання захисника вчинили суттєвий вплив на зміст відповідей пана ОСОБА_58 , зумовивши їх несамостійність у вказаній частині.
Оцінюючи вищезазначені докази, всупереч доводів апеляційних скарг сторони захисту, апеляційний суд приходить висновку про те, що всі досліджені у суді першої інстанції докази є належними, оскільки підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом.
Всі ці докази в своїй сукупності та взаємозв'язку не містять суперечностей, доповнюють один одного та дали можливість суду першої інстанції прийти до однозначного висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 126, ч. 3 ст. 15 ч. 15 ч. 4 ст. 152 КК України.
Посилання сторони захисту на невідповідність показів потерпілої ОСОБА_13 є необґрунтованими, оскільки допитана в судовому засіданні неповнолітня потерпіла ОСОБА_13 пояснила, що ОСОБА_12 , тягнувши її, запитував її ім'я, вік, говорив, що якщо вона буде пручатися, зґвалтує та вб'є її, він оголив свій статевий орган, брав його руками, її руки клав на свій статевий орган, вона дуже сильно стисла ноги, тому він не зміг зняти з неї одяг і зґвалтувати. Вказані обставини, встановлені у судовому засіданні в суді першої інстанції, в ході судового розгляду стороною захисту не спростовано.
Апеляційний суд зазначає, що обвинувачений діяв з прямим умислом, спрямованим на вчинення зґвалтування, та його дії не можуть бути оцінені іншим чином, оскільки, усі зовнішні ознаки спрямування його дій вказують на те, що саме зазначену ціль переслідував обвинувачений - подолав волю потерпілої ОСОБА_13 шляхом примушування слідувати за нею, погрожував зґвалтуванням у разі чинення опору, підшукав таємне місце на території занедбаного підприємства, яке на його думку виключало можливість втручання інших осіб у зв'язку зі знаходженням поодаль від будинків, пішохідних доріжок, знаходженням в глухому куті із укриттям навколо чагарниками, виконав дії, які свідчили про намагання вчинити зґвалтування (спробу роздягнути потерпілу нижче поясу, стягнувши штани, нанесення їй ударів за спротив, власне оголення статевого органу).
Щодо доводів сторони захисту про те, що протоколи пред'явлення особи за фотознімками є недопустимими доказами, оскільки реальної неможливості забезпечення присутності особи за фотознімками, яка підлягає впізнанню не було колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 228 КПК передбачено порядок пред'явлення особи для впізнання.
Зокрема, згідно з ч. 6 ст. 228 КПК за необхідності впізнання може проводитися за фотознімками, матеріалами відеозапису з додержанням вимог, зазначених у частинах першій і другій цієї статті. Проведення впізнання за фотознімками, матеріалами відеозапису виключає можливість у подальшому пред'явленні особи для впізнання.
З викладеного вбачається, що жодних імперативних вимог щодо пред'явлення для впізнання виключно безпосередньо самої особи, а не її фотознімків законодавством не передбачено, так само й обов'язковість обґрунтування слідчим необхідності проведення впізнання саме за фотознімками.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано визнав фактичні дані, отримані за результатами проведення особи для впізнання за фотознімками, допустимими доказами у справі, а тому доводи скаржника про протилежне є необґрунтованими.
Твердження захисника про відсутність доказів, які б були джерелами існування чи походження факту того, що обвинувачений ОСОБА_12 знаходився саме на місці злочину є необґрунтованими, оскільки спростовується показами потерпілих та свідків допитаних у суді першої інстанції, протоколами пред'явлення особи за фотознімками, протоколами слідчих експериментів.
За наведених обставин, всупереч доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно дослідив зібрані органами досудового розслідування докази, дав їм належну правову оцінку, на підставі чого прийшов до обґрунтованих висновків по суті обвинувачення, з якими погоджується й апеляційний суд, у зв'язку з чим вважає доводи апеляційних скарг захисників на невинуватість обвинуваченого ОСОБА_12 у вчинені інкримінованих йому кримінальних правопорушень безпідставними та недоведеними.
Крім того стороною захисту не доведено та апеляційним судом не встановлено підстав передбачених ст. 415 КПК України щодо призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_12 суд першої інстанції врахував тяжкість вчиненого злочину, особу винного, відсутності обставин, які пом'якшують покарання, враховував обставину, що обтяжує покарання, потерпілою від злочину є малолітня та неповнолітня дитина та обґрунтовано прийшов до висновку, що виправлення ОСОБА_12 і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень можливе лише за умови ізоляції від суспільства, з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_12 відповідно до положень ст. 66 КК України, судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_12 відповідно до положень ст. 67 КК України, є вчинення кримінальних правопорушень особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Погоджуючись з позицією суду першої інстанції, колегія суддів враховує також практику Верховного Суду (постанова Верховного Суду від 09.10.2018 у справі №756/4830/17-к), згідно якої визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема, у справі «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів та меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів виходячи з відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення у процесуальному документі суду тощо.
Таким чином апеляційний суд вважає, що призначене покарання за своїм видом і розміром є законним, достатнім, співрозмірним, справедливим та призначене у відповідності до вимог ст. 50 та 65 КК України.
Колегія суддів повністю погоджується з висновком районного суду та вважає, що призначена міра примусу до обвинуваченого узгоджується з вимогами закону, є необхідною та достатньою для його виправлення, справедливою та такою, що не суперечить положенням закону України про кримінальну відповідальність і відповідає ступеню тяжкості кримінальних правопорушень та особі засудженого.
Щодо доводів захисника про необґрунтований розмір моральної шкоди, яка була заявлена представником потерпілої ОСОБА_13 у розмірі 500000,00 грн. та задоволена судом апеляційний суд приходить до таких висновків.
Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
У абз. 3, 4 п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що при заподіяні особі моральної шкоди, обов'язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.
Відшкодування моральної (немайнової) шкоди служить виключно меті захисту особистих немайнових прав, які є абсолютними, право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв'язку між порушенням та моральною шкодою.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 грудня 2020 року у справі №752/17832/14-ц дійшла висновку, що, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
Так, суд першої інстанції обґрунтовано врахував характер і тривалість моральних страждань, істотні вимушені зміни в життєвих стосунках, а саме те, що внаслідок вчинення кримінального правопорушення малолітня потерпіла ОСОБА_59 була приниженою, зокрема переживала щоденні думки та спогади про подію, мала насторогу, тривогу, емоційні та тілесні реакції при згадуванні, перенесла переживання психологічного дискомфорту, мала знижений та нестійкий настрій, порушення сну, неприємні сновидіння, емоційну напругу, нервозність, дратівливість, почуття образи, обурення і приниженої гідності, що свідчить про перенесені нею моральні страждання.
Таким чином, виходячи з принципів розумності, справедливості та співмірності, всупереч доводів апеляційних скарг сторони захисту, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відшкодування моральної шкоди у розмірі 500000 грн.
З огляду на вищевикладене колегія суддів не виявила допущених істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування кримінального закону під час розгляду справи та постановлення вироку суду, а тому вважає, що постановлений по справі вирок відносно ОСОБА_12 є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування та призначення нового розгляду за результатами апеляційного розгляду не встановлено.
Враховуючи наведене апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржуваний вирок суду першої інстанції ухвалено з дотримання принципу повноти, об'єктивності та всебічності розгляду справи, висновки суду ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження, а призначене обвинуваченому покарання відповідає тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та даним про його особу.
Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, у відповідності з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 407 КПК України, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційні скарги захисників залишити без задоволення, а оскаржуваний вирок суду першої інстанції - без змін.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційні скарги захисників обвинуваченого ОСОБА_12 - ОСОБА_11 та ОСОБА_10 - залишити без задоволення.
Вирок Біляївського районного суду Одеської області від 19.11.2024 року у кримінальному провадженні №12023164250000069 відносно ОСОБА_12 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 126, ч. 3 ст. 15 ч. 15 ч. 4 ст. 152 КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили, а засудженим який утримується під вартою в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4