04.11.25
33/812/467/25
Єдиний унікальний номер судової справи: 487/6598/25 Головуючий суду І інстанції - суддя Темнікова А.О.
Номер провадження: 33/812/467/25 Головуючий суддя апеляційного суду - Крамаренко Т.В.
Категорія: ст. 124 КУпАП
04 листопада 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - Крамаренко Т.В.,
із секретарем судового засідання - Лівшенком О.С.,
за участю: ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Коваля В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 09 жовтня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 423806 від 15 серпня 2025 року, водій ОСОБА_1 12 липня 2025 року о 20-30 год., керуючи транспортним засобом «Mazda 626», державний номерний знак « НОМЕР_1 » у місті Миколаєві, на перетині вулиць Озерної та Лазурної був неуважним, не врахував дорожню обстановку, під час зміни напрямку руху, не вибрав безпечної швидкості для руху, щоб мати змогу постійно контролювати його та під час виникнення перешкоди в русі не вжив всіх заходів для безпечного об'їзду, як наслідок допустив наїзд на перешкоду у вигляді бетонного стовпа. В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб отримав механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.3.б., 10.1., 12.1., 12.3. ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 09 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Не погодившись із зазначеною постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції неповно оцінив обставини справи та надані докази, у зв'язку з чим ухвалив необґрунтовану та незаконну постанову, яка була прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зауважує, що зі складеним відносно нього протоколом про адміністративне правопорушення категорично не погоджується, оскільки вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 124 КУпАП.
Пояснює, що 12 липня 2025 року керував транспортним засобом марки Mazda 626 номерний знак НОМЕР_1 по вул. Озерна в районі перехрестя з вулицею Лазурна, що у місті Миколаєві. З правої сторони на дорогу вибігла собака з поводком, а за нею вибігла жінка, перешкоджаючи рух його транспортному засобу, після чого він загальмував, автомобіль занесло, й сталося зіткнення з бордюром, а потім зі стовпом.
Окремо звертає увагу, що даний транспортний засіб йому передав власник із можливістю розпорядження та користування, що підтверджується відповідною заявою ОСОБА_2 , але офіційно зареєструвати право власності на даний транспортний засіб не встиг, а тільки оформив поліс обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказані документи були долучені до справи, проте суд першої інстанції не надав їм належної оцінки.
Крім того, зазначає, що бетонний стовп внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пошкоджено не було, як не було подано жодних заяв від ОСОБА_2 щодо завдання йому матеріальної шкоди.
Також вказує на те, що в протоколі вказані свідки чи потерплі, проте на місці події нікого не було, та їх підписи відсутні у вказаному протоколі.
За такого вважає, оскільки він є власником вказаного транспортного засобу, інших учасників дорожньо-транспортної пригоди немає, а бетонний стовп не було пошкоджено - у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
Крім цього, акцентує увагу на те, що подія сталася 12 липня 2025 року, довідка про результати розгляду повідомлення про ДТП складена 11 серпня 2025 року, а протокол про адміністративне правопорушення відносно нього був складений лише 15 серпня 2025 року, тобто після спливу встановленого законом часу.
Окремо зауважує, що він не переховувався від співробітників поліції, його контактні дані у них були в наявності, а також в матеріалах справи відсутні будь-які докази, щодо перебування його в розшуку для проведення процесуальних дій.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Коваля В.І., перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд встановив наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України (ч. 2 ст. 246 КУпАП).
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин (ст. 248 КУпАП).
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Таким чином, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з'ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду дотримано у повному обсязі і висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за обставин, наведених у протоколі, підтверджується зібраними по справі доказами. Висновки, які викладені в постанові суду, відповідають матеріалам справи та фактичним обставинам події.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП суд першої інстанції дійшов висновку про те, що він порушив вимоги п.п. 2.3.б., 10.1., 12.1., 12.3. ПДР України, внаслідок чого сталася ДТП із пошкодженням його транспортного засобу, а тому його дії знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв'язку із настанням ДТП.
Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають наявним в матеріалах справи доказам та обставинам справи.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 423806 від 15 серпня 2025 року вбачається, що водій ОСОБА_1 12 липня 2025 року о 20-30 год., керуючи транспортним засобом «Mazda 626», державний номерний знак « НОМЕР_1 » у місті Миколаєві, на перетині вулиць Озерної та Лазурної був неуважним, не врахував дорожню обстановку, під час зміни напрямку руху, не вибрав безпечної швидкості для руху, щоб мати змогу постійно контролювати його та під час виникнення перешкоди в русі не вжив всіх заходів для безпечного об'їзду, як наслідок допустив наїзд на перешкоду у вигляді бетонного стовпа. В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб отримав механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.3.б., 10.1., 12.1., 12.3. ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП (а.с.13).
Статтею 124 КУпАП передбачено, що адміністративна відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Правила дорожнього руху України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил (п.п. 1.1 Розділу 1 ПДР України).
Згідно ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими (п.1.3. ПДР України).
Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила (п. 1.4 ПДР України).
Пункт 1.9 ПДР України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно п. 1.10 ПДР України водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Так, згідно з диспозицією ст.124 КУпАП адміністративна відповідальність настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Тобто елементами об'єктивної сторони даного правопорушення, є діяння (дії або бездіяльність) учасників дорожнього руху, суспільно небезпечні наслідки у виді пошкодження вказаних вище об'єктів та причинно-наслідковий зв'язок між діянням та наслідками.
Відповідно до вимог статей 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
З аналізу положень вказаної статті вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення є доказом в справі про адміністративне правопорушення.
Статтею 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкримінується порушення ним вимог п.п. 2.3.б., 10.1., 12.1., 12.3. ПДР України.
Відповідно до п. 2.3.б Правил дорожнього руху, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Пунктом 10.1 Правил дорожнього руху, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Крім того, згідно з п. 12.1 Правил дорожнього руху - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Пунктом 12.3 Правил дорожнього руху передбачено, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Дорожня обстановка - це сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів та їх стан), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом.
Маневрування (маневр) - це початок руху, перестроювання транспортного засобу в русі з однієї смуги на іншу, поворот праворуч чи ліворуч, розворот, з'їзд з проїзної частини, рух заднім ходом.
Зі змісту довідки про результати розгляду повідомлення про ДТП, складеної слідчим відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Миколаївській області Дмитром Зарецьким, встановлено, що 12 липня 2025 року приблизно о 20:30 в місті Миколаєві в районі перехрестя вулиці Лазурної та Озерної (в районі ринку Штрассе), відбулась дорожньо-транспортна пригода (виїзд за межі проїзної частини із подальшим зіткненням із перешкодою у вигляді стовпа лінії електромережі) за участю автомобіля «Mazda 626», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який в автомобілі перебував сам та отримав тілесні ушкодження. Проведеною перевіркою встановлено, що водій ОСОБА_1 постраждав з власної необережності через недотримання ПДР України та у вказаній дорожньо-транспортній пригоді більше ніхто не постраждав (а.с.3-4).
У формі вивода ЄО №17088 від 12 липня 2025 року Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області зазначено, що 12 липня 2025 року о 20:34 за адресою: Миколаївський район, м. Миколаїв, вулиця Озерна, авто в'їхало в стовп. Водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Mazda 626», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », не впорався з керуванням та допустив зіткнення зі стовпом електропередач. Внаслідок пригоди транспортний засіб отримав механічні пошкодження, а водій зазнав травм (а.с.5-6);
Також, у рапорті інспектора взводу №1 роти №2 батальйону №3 УПП в Миколаївській області Сергія Окольникова від 12 липня 2025 року зазначено, що 12 липня 2025 року під час патрулювання Заводського району міста Миколаєва екіпажем Корвет-101 о 20:30 на робочий планшет надійшло повідомлення від оперативного чергового про порушення ПДР по вулиці Озерній, 13, а саме водій транспортного засобу «Mazda 626», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », в нетверезому стані. Під час направлення на виклик надійшло ще одне повідомлення, що зазначене авто здійснило наїзд на електроопору за адресою: вул. Озерна 17г. Прибувши за вказаною адресою було виявлено транспортний засіб, за кермом якого сидів водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якого було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, тремтіння пальців рук. Також у водія були тілесні ушкодження внаслідок ДТП, його було госпіталізовано до лікарні ШМД (а.с.7).
До протоколу про адміністративне правопорушення додано схему місця ДТП, складену 12 липня 2025 року слідчим СУ ГУНП в Миколаївській області Д. Зарецьким (надалі - Схема), на якій відображено ширину автомобільної дороги, розташування транспортного засобу - «Mazda 626», державний номерний знак « НОМЕР_1 » після ДТП та його напрямок руху. Також зображено стовп з механічними пошкодженнями, велосипедну доріжку та дорожню розмітку (а.с.10-11).
Разом з цим, як слідує з доданого до протоколу про адміністративне правопорушення протоколу огляду місця ДТП від 12 липня 2025 року, складеного слідчим СУ ГУНП в Миколаївській області Дмитром Зарецьким, на перехресті вулиці Лазурної та вулиці Озерної відбувся виїзд транспортного засобу за межі проїзної частини дороги, транспортний засіб Mazda 626», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », отримав пошкодження: деформація передньої частини автомобіля, а саме: капот, бампер, ліве та праве крила, решітка радіатора, розбито лобове скло (а.с. 9).
Факт отримання транспортним засобом «Mazda 626» пошкоджень також підтверджено фотознімком з місця ДТП (а.с.13 зворот).
Водій ОСОБА_1 надав письмові пояснення, в яких зазначив, що 12 липня 2025 року близько 20 год 30 хв, він керуючи транспортним засобом «Mazda 626», державний номерний знак « НОМЕР_1 » рухався по вул. Озерній в районі перехрестя з вул. Лазурною з правої сторони на дорогу вибігла собака з поводком і за нею вибігла жінка перешкоджаючи рух автівки. Він загальмував, авто занесло і сталось зіткнення з бордюром, а потім зі стовпом ( а.с.14).
За такого, матеріали справи містять достатньо доказів на підтвердження того, що дії водія автомобіля Mazda 626», державний номерний знак « НОМЕР_1 » - ОСОБА_1 знаходяться в причино - наслідковому зв'язку з ДТП, яка відбулася 12 липня 2025 о 20-30 год. в місті Миколаєві на перетині вулиць Озерної та Лазурної.
Сукупність наведених вище доказів з урахуванням характеру та локалізації пошкоджень транспортного засобу під час його взаємного контактування зі стовпом підтверджують факт порушення водієм ОСОБА_1 автомобіля вимог п.п. 2.3 «б», 10.1, 12.1, 12.3 ПДР України.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Вина водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП знайшла своє підтвердження відповідно до зібраних у справі доказів.
Будь-яких доказів на спростування вказаних обставини матеріали справи не містять.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП відповідають наявним в матеріалах справи доказам, а також вимогам закону.
Твердження водія ОСОБА_1 , про те, що причиною ДТП стало те, що на дорогу вибігла собака з поводком, а за нею вибігла жінка, перешкоджаючи рух його транспортному засобу, суд вважає безпідставними, оскільки жодними доказами даний факт не підтверджено.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що інших учасників дорожньо-транспортної пригоди немає, бетонний стовп пошкоджено не було, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, на увагу суду не заслуговують, з огляду на таке.
За положеннями статті ст. 124 КУпАП відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Тобто, умовою відповідальності за вказаною нормою є сукупність наступних обставин: встановлення факту порушення особою ПДР, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв'язок між порушенням ПДР і виявленими пошкодженнями.
Як слідує з доданого до протоколу про адміністративне правопорушення протоколу огляду місця ДТП від 12 липня 2025 року, складеного слідчим СУ ГУНП в Миколаївській області Дмитром Зарецьким, на перехресті вулиці Лазурної та вулиці Озерної відбувся виїзд транспортного засобу за межі проїзної частини дороги, транспортний засіб Mazda 626», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », отримав пошкодження: деформація передньої частини автомобіля, а саме: капот, бампер, ліве та праве крила, решітка радіатора, розбито лобове скло (а.с. 9).
Локалізація та характер механічних пошкоджень транспортного засобу Mazda 626», реєстраційний номер « НОМЕР_1 » відповідають обставинам події, що зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 423806 від 15 серпня 2025 року та узгоджується з діями водія ОСОБА_1 щодо порушення ним п.п. 2.3.б., 10.1., 12.1., 12.3. ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що протокол про адміністративне правопорушення був складений після спливу встановленого законом строку, на увагу суду не заслуговують з огляджу на таке.
Так, за змістом пунктів 6, 7 Розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані у неавтоматичному режимі, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 року при оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП, у випадках, коли для прийняття об'єктивного рішення виникає необхідність для отримання додаткових даних, поліцейський, який оформлює матеріали ДТП, протягом доби передає оформлені матеріали ДТП для подальшого розгляду уповноваженій особі підрозділу поліції, на території обслуговування якого сталася пригода.
Уповноважена особа підрозділу поліції під час розгляду матеріалів ДТП повинен(на) в найкоротший строк, але не більше одного місяця з дати вчинення ДТП, встановити всі обставини її скоєння, вжити інших заходів щодо об'єктивного визначення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, скласти відносно такої особи протокол про адміністративне правопорушення та в п'ятиденний строк надіслати його до відповідного суду.
Як слідує з матеріалів справи, копії матеріалів справи ЄО «17088, 17090 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області направлено до УПП в Миколаївській області для вирішення питання про притягнення винної особи до адміністративної відповідальності за порушення вимог Правил Дорожнього руху згідно чинного законодавства 11 серпня 2025 року, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 423806 складено 15 серпня 2025 року, тобто у визначений законом строк.
Інших доводів, які б спростовували висновки, викладені в оскаржуваній постанові, або свідчили б про порушення норм КУпАП при прийнятті оскаржуваної постанови судом першої інстанції, а також відповідних додаткових доказів в апеляційній скарзі не наведено і до апеляційного суду не надано.
Досліджені судом першої інстанції докази є належними, допустимими, достовірними та достатніми для висновку про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП за обставин викладених в протоколі про адміністративне правопорушення.
При розгляді справи судом порушень ст.ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.
З огляду на встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що винуватість водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є доведеною «поза розумним сумнівом».
Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За змістом ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Зазначені вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи, притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладенні адміністративного стягнення у виді штрафу, дотримані у повній мірі.
За таких обставин, підстав для скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, апеляційним судом не встановлено, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст. ст.283, 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 09 жовтня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Миколаївського
апеляційного суду Т.В. Крамаренко