Справа № 736/1508/25
Номер провадження 2/736/501/25
03 листопада 2025 року м. Корюківка
Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої судді - Пархомчук Т.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №351626318 від 20.05.2023 в розмірі 27194,00 грн. Також позивач просить стягнути за рахунок відповідача понесені витрати на правову допомогу в розмірі 7000 грн. та судові витрати в сумі 2422,40 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі кредитного договору №351626318 від 20.05.2023 позичальник ОСОБА_1 отримав від ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Згідно договору факторингу № 28118-01 від 28.11.2018 ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) набуло статусу кредитора за кредитним договором №351626318 від 20.05.2023. Згідно договору факторингу № 27/0524-01 від 27.05.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло статусу кредитора за кредитним договором №351626318 від 20.05.2023. Згідно договору факторингу № 29/05/25-Е від 29.05.2025 ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» набуло статусу кредитора за кредитним договором №351626318 від 20.05.2023.
ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість за договором у сумі 27194,00 грн., яка складається з наступного: 12323,13 грн. заборгованість по тілу кредиту, 14870,87 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. У зв'язку з цим позивач просить задовольнити його позовні вимоги.
Ухвалою суду від 24.06.2025 у справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження, слухання справи призначено без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання. Сторонам надано строк для подачі до суду заяв по суті справи.
У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву до суду не подав.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю “Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №351626318 від 20.05.2023.
Відповідно до п. 2.1. договору кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит на суму 13000,00 (тринадцять тисяч грн. нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачувати проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «КОМФОРТ» Товариства з обмеженої відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».
Згідно п.2.2. договору, кредит надається строком на 140 (сто сорок) днів.
Згідно п. 2.3 договору, загальна сума кредиту складається із суми виданої позичальнику згідно п.2.1. договору.
Згідно п. 2.4. договору, оскільки кредит надається з метою покриття поточних потреб позичальника, до моменту отримання ним доходу, позичальник передає кредитодавцю в заставу майнові права на грошові кошти, які будуть знаходитись в майбутньому на будь - яких банківських рахунках позичальника в сумі 29133 грн. 32 коп.
Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV2Е68А.
ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі та 20.05.2023 перерахував на рахунок ОСОБА_1 13000,00 грн., про що свідчить платіжне доручення № 7f9902ba-2cca-4c76-9e46-5add7972blbb від 20.05.2023.
Підписанням договору від 20.05.2023 ОСОБА_1 підтвердив, що він ознайомився та згоден з умовами надання кредиту, які було розміщено в особистому кабінеті відповідача.
ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором не виконав. Відповідно до розрахунку позивача заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 27194,00 грн., яка складається з наступного: 12323,13 грн. заборгованість по тілу кредиту, 14870,87 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, що також підтверджується випискою з особового рахунку за кредитним договором №351626318 від 20.05.2023.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» на підставі договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 за кредитним договором №351626318 від 20 травня 2023 року передало своє право вимоги до ОСОБА_1 . Товариству з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (Фактор).
Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу №27/0524-01 від 27.05.2024 передало своє право вимоги до ОСОБА_1 . Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс».
Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на підставі договору факторингу №29/0525-Е від 29.05.2025 передало своє право вимоги до ОСОБА_1 . Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС».
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, щодо відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
ТОВ «манівео швидка фінансова допомога» свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором.
Відповідач не надавав своєчасно позичальнику грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.
Отже, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в сумі 12323,13 грн. та за відсотками в сумі 14870,87 грн.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС».
Щодо розподілу судових витрат, то суд зазначає наступне:
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Частинами 1, 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч. 1-5 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Cуд також має враховувати чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.
Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення "гонорару успіху" у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.
Вказана правова позиція висвітлена в постанові Верховного Суду по справі № 640/16093/21 від 01.09.2022.
Під час розгляду справи судом встановлено, що між позивачем, ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» та Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» було укладено договір про надання правової допомоги № 29/05/25-01 від 29.05.2025. Згідно із умовами договору вартість послуг узгоджується сторонами в Протоколі погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги, який є невід'ємним додатком до договору. Згідно протоколу про надання правничої допомоги від 29.05.2025 № 29/05/25-01 ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» погодили надання юридичних послуг про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 . Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» складено акт № 29/05/25-01 від 29.05.2025.
У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Lavents v. Latvia» (заява № 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Надаючи оцінку доказам, які були надані позивачем на обґрунтування розміру судових витрат суд вказує на невідповідність розміру витрат на оплату послуг адвоката критеріям, встановленим частиною п'ятою статті 134 КАС України, зокрема, щодо співмірності заявленої суми у 7000,00 грн. витрат на правову допомогу із категорією складності справи, об'ємом наданих адвокатом послуг, витраченим адвокатом часом на надання правничої допомоги та значенню справи для сторони. З огляду на вказане, суд вважає, що визначена адвокатським об'єднанням сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за результатами розгляду даної справи, не є належним чином обґрунтованою.
Враховуючи наведене, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача становить 4000,00 грн.
На підставі ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 141, 258, 259, 263-265, 273, 274-279 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №351626318 від 20.05.2023 в сумі 27194 (двадцять сім тисяч сто дев'яносто чотири) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судових витрат.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (02090, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, код ЄДРПОУ 42986956).
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
Повне судове рішення складено 03.11.2025.
Суддя Т.В.Пархомчук