03.11.2025 Суддя Паляничко Д. Г.
Справа № 644/10244/25
Провадження № 2/644/5292/25
про повернення позовної заяви
03 листопада 2025 року м. Харків
Індустріальний районний суд м. Харкова у складі головуючої судді Паляничко Д.Г. одноособово, дослідивши позовну заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Харківська міська рада (61003, м. Харків, пл. Конституції, б. 7, ЄДРПОУ 0405924) про встановлення факту, який має юридичне значення, та визнання права власності на частку квартири в порядку спадкування за законом,
30 жовтня 2025 року ОСОБА_1 (надалі за текстом - а ОСОБА_1 /позивачка) звернулась до Індустріального районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (надалі за тестом - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 /відповідачі) предметом якої є:
встановлення факту родинних відносин, а саме: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є донькою ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Харкові;
визнання за ОСОБА_1 права на спадок на 1/5 частку квартири АДРЕСА_4 в порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Харкові.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла її мати ОСОБА_4 , 1912 року народження, після її смерті відкрилась спадщина у вигляді частки квартири АДРЕСА_4 в порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Харкові, де вона проживала та була зареєстрована.
Позивачка звернулась до 4-ої Харківської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщина, проте постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17.03.2025, останній відмовлено у видачі свідоцтва про спадщину, у зв'язку з відсутністю доказів на підтвердження, що ОСОБА_4 є матір'ю ОСОБА_1 .
Для встановлення факту родинних направлено адвокатський запит до Департаменту реєстрації ХМР для встановлення обставин реєстрації матері в зазначених у позові квартирах.
Ціна позову визначена позивачем у сумі 205 000 (двісті п'ять тисяч) грн 00 коп.
Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 30.10.2025 справа № 644/10244/25 визначена на розгляд судді Паляничко Д.Г.
Дослідивши позов, проаналізувавши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази на належність, допустимість, достовірність, а також достатність як кожного окремо, так у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Пунктом 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України зазначено, що позовна заява повертається у випадках, коли порушено правила об'єднання позовних вимог.
Відповідно до ч. 7 ст. 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 20.06.2019, прийнятій у справі № 632/580/17 (провадження №61-51сво18), виснував, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов'язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019, прийнятій у справі №320/948/18 (провадження №14-567цс18) зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Отже, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Перелік юридичних фактів, що підлягають установленню в судовому порядку, зазначений у ч. 1 ст. 315 ЦПК України, не є вичерпним. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 20.06.2019, прийнятій у справі № 632/580/17 (провадження №61-51сво18), виснував, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов'язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків.
Отже, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Відповідно до ч. 1 ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.
Встановлення фактів є особливою функцією суду, необхідною для підтвердження певної обставини як факту, про що просить заявник. Необхідність цього виникає у зв'язку із прогалиною в інформації або її відсутності, яка не дає змоги дійти остаточного висновку у питанні.
Так, як убачається зі змісту поданої позовної заяви ОСОБА_1 заявлено дві вимоги, заявляючи першу вимогу, позивачка просить суд встановити факт родинних відносин з померлою ОСОБА_4 , а саме, що є її донькою. В обґрунтування вказаної вимоги посилається на положення ч. 2 ст. 315 ЦПК України, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Водночас, заявляючи другу вимогу, ОСОБА_1 просить суд визнати за нею права на спадок на 1/5 частку квартири АДРЕСА_4 в порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Харкові, посилаючись на вимоги ст. 175 ЦПК України, якими унормовано зміст позовної заяви.
Під позовною вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Положенні ч. 4 ст. 188 ЦПК України де допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Суд, установивши наведені вище обставини, які свідчать про порушення заявником правил об'єднання вимог, вбачає підстави для повернення заяви відповідно до положень п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
При постановленні даної ухвали судом ураховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить із того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. (Рішення Суду у справі Жоффрделя Прадель проти Франції від 16.12.1992, (Judgement of ECHR of 16 December 1992 De Geouffre de la Pradelle v. France // Series A N 253- В).
З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень ст. 188 ЦПК України).
З огляду на викладене, беручи до уваги, що позивачка з власної ініціативи об'єднала вимоги без дотримання правил їх об'єднання, суд убачає визначені законом підстави для повернення заяви.
Водночас, суд роз'яснює заявникові, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Отже, на підставі викладеного, керуючись ст. 2, 4, 10, 175-177, 185, 188, 258-261, 293, 315 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Харківська міська рада (61003, м. Харків, пл. Конституції, б. 7, ЄДРПОУ 0405924) про встановлення факту, який має юридичне значення, та визнання права власності на частку квартири в порядку спадкування за законом повернути позивачу.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки: http://og.hr.court.gov.ua /sud2029/.
Суддя Д.Г. Паляничко