Справа № 953/9565/25
н/п 2/953/3989/25
03 листопада 2025 року м.Харків
Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді - Демченко С.В.,
секретар судового засідання - Кошова О.В.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Сенс Банк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
11 вересня 2025 року представник АТ «Сенс Банк» Полетаєва Т.Ю., яка діє на підставі довіреності, звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 139 266,10 грн та судовий збір 2422,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 12 травня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є АТ "Сенс Банк", з метою отримання банківських послуг та підписав оферту на укладання угоди про надання кредиту, яка є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб. 12 травня 2021 року шляхом підписання акцепту пропозиції на укладення угоди про надання кредиту Банк прийняв пропозицію відповідачки на укладення угоди про надання споживчого кредиту, яка є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб. Таким чином 12 травня 2021 року між банком та відповідачем укладений кредитний договір з визначеними умовами кредитування: тип кредиту - кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії; ліміт кредитної лінії - 200 000 грн; сума встановленої кредитної лінії на дату укладення договору - 49 000 грн, процентна ставка - 35,99% річних, порядок повернення кредиту - щомісячно, не менше ніж сума обов'язкового мінімального платежу 5% від суми заборгованості, мінімум 50 грн. Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав, при цьому позичальник взяті на себе зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 139 266,10 грн, з яких: прострочене тіло кредиту - 86 138,94 грн, заборгованість за відсотками - 53 127,16 грн.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 15 вересня 2025 року провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін. Відповідачці запропоновано надати відзив на позовну заяву.
Представник позивача АТ «Сенс Банк» у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи міститься клопотання представника позивача про розгляд справи без його участі, в якому він позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідачка у судове засідання повторно не з'явилася, про дату, час і місце судових засідань була повідомлена своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомила, правом надання відзиву на позовну заяву не скористалася, заяв про відкладення розгляду справи не подавала.
Оскільки сторони у судове засідання не з'явились, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Відповідно до ухвали суду від 15 вересня 2025 року враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь АТ «Сенс Банк», який є правонаступником АТ «Альфа-Банк», заборгованість за кредитним договором № 631647940 у розмірі 139 266, 1 грн.
На підтвердження заявлених вимог позивач долучив до позовної заяви: акцепт на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії; паспорт споживного кредиту; виписку з особового рахунку; рахунок заборгованості за кредитом у гривні; довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб; довідку про ідентифікацію.
Зі змісту долученого до матеріалів справи акцепту пропозиції на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії слідує, що прийнято пропозицію ОСОБА_1 на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії на наступних умовах: тип та мета кредиту, тип кредиту - кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії ;найменування Продукту: «RED»; мета Кредиту - для особистих потреб. Умови обслуговування Кредитної картки Клієнту відкрито поточний рахунок з електронним платіжнім засобом у гривні (далі - Рахунок ). Реквізити Рахунку будуть повідомлені Клієнту окремо. Для Клієнта випущена міжнародна платіжна карта MasterCard DEBIT WORLD строком дії 5 (п'ять років) з моменту випуску. 3. Умови надання Кредитної лінії Суму встановленої Кредитної лінії складає 49000,00 гривень (сорок дев'ять тисяч гривень 00 копійок) Максимальна сума Кредиту (Кредитної лінії) складає 200 000 (двісті тисяч) грн. Процентну ставку за користування Кредитною лінією для торгових операцій та/або операцій зняття готівки пропоную встановити у розмірі 35.99% Тип процентної ставки - фіксована. Зміна процентної ставки за користування Кредитної лінії можлива за умови укладення між Сторонами відповідної угоди. Сума Кредиту, що може бути доступна Клієнту в будь-який час протягом строку дії Кредитної лінії та Угоди у межах ліміту Кредитної лінії, вказаного в цьому Акцепті пропозиції на укладення Угоди повідомляється Банком Клієнту у порядку, визначеному Договором. Зобов'язання Банку щодо надання Кредиту є відкличними та безризиковими. 4. Умови сплати платежів, визначених Угодою/Договором. Обов'язковий мінімальний платіж складає 5 % від суми Загальної заборгованості за Кредитною лінією (далі - ОМП), але не менше 50 грн. (п'ятдесят гривень). Дата сплати ОМП визначається відповідно до умов Додатку № 4 до Договору. Платежі з повернення Кредиту здійснюватимуться відповідно до Договору. Примірний графік та розрахунок сукупної вартості наведені в Тарифах, які є невід'ємною частиною Договору та розміщені на сайті Банку: www.alfabank.ua. Протягом строку дії Угоди тарифи та комісії за Кредитом, можуть бути змінені в порядку, передбаченому Договором. . Банк щомісячно в останній день Розрахункового періоду здійснюватиме договірне списання грошових коштів з рахунку № НОМЕР_1 , в розмірах, що необхідні для щомісячної оплати страхового платежу (у разі його наявності) згідно з умовами Договору.
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитом загальна заборгованість ОСОБА_1 відповідно до кредитного договору № 631647940 станом на 14 травня 2025 року становить 139 266,10 грн.
Відповідно до Витягу з державного реєстру банків від 02 грудня 2022 року Акціонерне товариство «Альфа-Банк» 01 грудня 2022 року змінило назву на Акціонерне товариство «Сенс Банк».
12 травня 2021 року АТ «Сенс Банк» направило на адресу відповідача досудову вимогу щодо виконання договірних зобов'язань за кредитним договором № 631647940, в якій зазначено про необхідність протягом 30 календарних днів повернути заборгованість за договором в розмірі 143 744,34 грн.
Положеннями ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Положеннями ч. 2 ст. 628 ЦК України передбачено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Положеннями ст. 525, 526, 527, 530 ЦК України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.
За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).
Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Вимогами ст. 639 ЦК України визначено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Положеннями ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» унормовано, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Правилами ч. 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» закріплено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
За змістом ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Згідно з ч. 3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Позивач на підтвердження укладення з відповідачкою кредитного договору надав суду Акцепт пропозиції на укладання угоди про обслуговування кредитної карки та відкриття кредитної лінії, при цьому акцепт не містить дати його підписання ОСОБА_1 , а також не містить її електронного підпису або номеру одноразового ідентифікатору цього підпису.
Крім того, позивач у порушення положень Закону України «Про електронну комерцію» не надав суду копію оферти, підписаною позивачкою, на укладання угоди про надання споживчого кредиту № 63164790 від 12 травня 2021 року.
У паспорті споживчого кредиту від 12 травня 2021 року стоїть номер одноразового ідентифікатора підпису споживача 9483, при цьому у паспорті вказано, що зазначена у ньому інформація зберігає чинність та є актуальною до11.06.2021, тобто лише місяць.
Договір споживчого кредиту № 631647940 від 12 травня 2021 року також відсутній.
Отже позивач не надав належні докази факту укладання угоди про надання споживчого кредиту № 631647940 від 12 травня 2021 року та дотримання письмової форми правочину.
На переконання суду, наведені обставини в своїй сукупності не можуть свідчити про дійсне укладення кредитного договору № 631647940 від 12 травня 2021 між позивачем та ОСОБА_1 , оскільки позивач не надав належних письмових доказів про те, що відповідач засвідчив як оферту, так і долучені до неї документи шляхом накладення електронного підпису або електронного цифрового підпису, чи електронного підпису одноразовим ідентифікатором, чи аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису).
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 1050 ЦК України з урахуванням ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України банк повинен довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та, відповідно, на умовах встановлених договором.
Однак банком вказані вимоги виконані не були, внаслідок чого суд прийшов до висновку, що в матеріалах справи відсутні докази укладання кредитного договору.
Сторони в цивільному процесі мають протилежні матеріально-правові та процесуальні інтереси. Незважаючи на зацікавленість сторін у справі, законом зазначається, що вони зобов'язані добросовісно здійснювати свої права і виконувати процесуальні обов'язки. Принцип змагальності, в свою чергу, надає особам, які беруть участь у справі, рівних можливостей в процесі доказування, а особливо сторонам в позовному провадженні. Цей основоположний принцип закріплений і у Конституції України.
Стосовно доказової діяльності (подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості) сторони, треті особи та їх представники наділені рівними правами, чого не можна сказати про сукупність наданих їм обов'язків. Брати участь у доказовій діяльності можуть всі особи, які беруть участь у справі, однак доказування кожної обставини, що має значення для ухвалення рішення у справі, в силу закону стає обов'язком певного суб'єкта.
В цьому випадку доказування наявності між сторонами у справі кредитних правовідносин, умови таких правовідносин, факт їх порушення позичальником, а також розмір, складові заборгованості, період їх існування і нарахування, тощо (підстави і предмет позову), є обов'язком саме позивача у справі.
У частині 2 ст. 13 ЦПК України, яка регламентує диспозитивність цивільного судочинства, визначено, що збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумнів у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної зави. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасники справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На позивача покладений обов'язок з врахуванням предмету і підстав позову довести в суді ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог і відповідно, що є підстави до застосування до спірних правовідносин відповідних положень чинного законодавства України. Тобто, позивач повинен був довести за допомогою належних та допустимих доказів з урахуванням положень ЦПК України зазначені ним обставини. Однак, таких доказів він не надав і не ставив питання в судовому засіданні про їх витребування.
При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв'язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.
Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об'єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.
Допустимість доказів означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.
З огляду на викладене, АТ «Сенс Банк» не доведено і не обґрунтовано заявлені позовні вимоги, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, викладених у позові, що є його процесуальним обов'язком, в зв'язку з чим суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог банку.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову АТ «Сенс Банк» про стягнення заборгованості, судові витрати слід залишити за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 268, 272, 273-276 ЦПК України, суд
У задоволенні позову Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Акціонерне товариство «Сенс Банк», код ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100;
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складений та підписаний без проголошення 03 листопада 2025 року.
Суддя С.В. Демченко