Справа № 584/1442/24
Провадження № 1-кп/584/97/25
04.11.2025 Путивльський районний суд Сумської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1
з участю: секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 /в режимі відеоконференції/
обвинуваченого ОСОБА_5
захисника - адвоката ОСОБА_6 /в режимі відеоконференції/
захисника - адвоката ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Путивль кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024200520000239 від 03.09.2024,
встановив:
На розгляді суду знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вичненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024200520000239 від 03.09.2024.
Під час судового засідання прокурор заявив клопотання про продовження обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, яке мотивує наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які були враховані слідчим суддею при обранні вказаного виду запобіжного заходу під час досудового розслідування та на даний час залишились актуальними, а саме: переховування обвинуваченого від суду, можливість вчинення іншого кримінального правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_4 при вирішенні внесеного прокурором клопотання покладався на розсуд суду.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_7 заперечувала проти задоволення внесеного прокурором клопотання, та просила змінити обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою на домашній арешт, обгрунтовуючи свою позицію тим, що обвинувачений має постійне місце проживання, раніше не судимий, позитивно характеризується, а наведені у клопотанні прокурором ризики не є обгрунтованими.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 також заперечували проти задоволення внесеного прокурором клопотання, просили суд відмовити у його задоволенні та змінити обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою на домашній арешт.
Заслухавши доводи учасників судового провадження, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою слідчого судді Путивльського районного суду Сумської області від 05.09.2024 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого - до 00 год. 00 хв. 01.11.2024.
Ухвалою слідчого судді Путивльського районного суду Сумської області від 29.10.2024 відносно ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 13 год. 50 хв. 14.11.2024.
Ухвалою Путивльського районного суду Сумської області від 13.11.2024 щодо обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком по 12 год. 40 хв. 10.01.2025 з визначенням застави у розмірі 121120 грн.
Ухвалою Путивльського районного суду Сумської області від 06.01.2025 обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком по 15 год. 05 хв. 05.02.2025 з визначенням застави у розмірі 121120 грн.
Ухвалою Путивльського районного суду Сумської області від 27.01.2025 обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком по 14 год. 50 хв. 26.03.2025 з визначенням застави у розмірі 121120 грн.
Ухвалою Путивльського районного суду Сумської області від 25.03.2025 обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком по 15 год. 20 хв. 22.05.2025 з визначенням застави у розмірі 121120 грн.
Ухвалою Путивльського районного суду Сумської області від 21.05.2025 обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком по 12 год. 50 хв. 18.06.2025 з визначенням застави у розмірі 121120 грн.
Ухвалою Путивльського районного суду Сумської області від 04.06.2025 обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком по 14 год. 55 хв. 01.08.2025 з визначенням застави у розмірі 121120 грн.
Ухвалою Путивльського районного суду Сумської області від 21.07.2025 обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком по 14 год. 45 хв. 17.09.2025 з визначенням застави у розмірі 121120 грн.
Ухвалою Путивльського районного суду Сумської області від 15.09.2025 обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком по 14 год. 45 хв. 12.11.2025 з визначенням застави у розмірі 121120 грн.
На даний час судовий розгляд кримінального провадження не закінчено, не допитані свідки, потерпілий, а тому судове провадження у даній справі не може бути завершене до закінчення строку дії застосованого відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
У відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення у справі«Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства») термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Згідно до рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Об'єднаного королівства» факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
Необхідно зауважити, що на цьому етапі провадження суд не вирішує ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.
У світлі конкретних обставин цієї справи, без надання оцінки обвинуваченню щодо його обґрунтованості та доведеності, суд виходить з точки зору допустимості прийти до висновку про наявність обвинувачення відносно ОСОБА_4 , яке відповідає стандарту доказування «обґрунтована підозра».
Матеріали кримінального провадження переконливо свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, щоб прийти до висновку про наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою ст. 177 КПК України, а тому приходить до переконання про необхідність вирішення питання про застосування запобіжного заходу.
Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово звертав увагу, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Так, Європейський суд з прав людини у справах "Ілійков проти Болгарії", "Летельє проти Франції" вказав, що "суворість передбаченого покарання" є суттєвим елементом при оцінюванні "ризиків переховування або повторно вчинення злочинів", а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, а тому суд погоджується, з доводами прокурора, про те, що останній, перебуваючи на волі та будучи обізнаним про суворість передбаченого законом покарання, може переховуватись від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, незаконно впливати на свідків злочину, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
За наведеного, суд вважає, що на даний час ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були враховані при обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу під час досудового розслідування та його продовження під час судового розгляду не зменшились та не перестали існувати, а тому клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник продовження існування вказаних ризиків не спростували та не довели того, що застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, забезпечить належне виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків та в повній мірі зможе запобігти зазначеним ризикам.
З урахуванням майнового стану обвинуваченого, в силу п. 2 ч. 5 cт. 182 КПК України розмір застави, внесення якої буде достатнім для звільнення з-під варти, слід визначити у розмірі - 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121120 грн., з покладенням на нього в разі звільнення обов'язків, передбачених п.п. 1-3 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 176-178, 183, 331, 350, 392 КПК України, суд,
ухвалив:
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою, продовжити - по 14 год. 45 хв. 1 січня 2026 року включно.
Обвинувачений ОСОБА_4 підлягає звільненню з-під варти в разі внесення застави в розмірі 121120 грн. (сто двадцять одна тисяча сто двадцять гривень), з покладенням на нього в цьому випадку на цей же строк таких обов'язків:
- прибувати до прокурора кожної середи щотижня;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;
- повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання та роботи.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що в разі звільнення з-під варти він зобов'язаний виконувати покладені на нього судом обов'язки, невиконання яких тягне за собою звернення суми застави в дохід держави та подальшу заміну запобіжного заходу на більш суворий.
Ухвала підлягає негайному виконанню, але не неї може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1