Справа № 196/1167/25
№ провадження 3/196/557/2025
03 листопада 2025 року с-ще Царичанка
Суддя? ? Царичанського? ? районного суду? ? Дніпропетровської області Костюков Д.Г., розглянувши справу про адміністративне правопорушення у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, рнокпп НОМЕР_1 , мешканця: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,-? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ?? ? ? ? ?
25 вересня 2025 року, близько 20.42 год., в с-щі Царичанка по вул.Мостового Дніпровського району, водій ОСОБА_2 керував автомобілем Opel Vectra н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме мав різкий запах алкоголю з порожнини рота, від проходження огляду на встановлення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився під відеофіксацію на бодікамери Motorola vb400 №№797485, 797438, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.
ОСОБА_2 , будучи належним чином сповіщеним про дату, час та місце розгляду справи в суді, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надіслав.
Відповідно до вимог ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, при цьому, справа про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП може розглядатися у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки судовий розгляд даної категорії справ не підпадає до винятків, передбачених нормами ч.2, ч.3 ст.268 КУпАП.
Крім цього, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні, від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» констатував, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, а тому, враховуючи вищевказане, принцип невідворотності, який передбачає неминучість настання адміністративної відповідальності для особи, яка вчинила адміністративний проступок, оскільки адміністративний проступок, на який не відреагувала держава, заподіює правопорядку серйозної шкоди, а безкарність правопорушника буде заохочувати його на вчинення нових проступків і буде подавати негативний приклад іншим нестійким особам, та відповідно до положень ст.268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставі і в порядку встановленим законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, в тому числі і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, а сам порядок такого огляду виписаний, зокрема, у ст. 266 КУпАП, постанові Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року «Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджені спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858.
Відповідно до вимог цих нормативних актів, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 інкримінується відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння при обґрунтованій підозрі у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Так, вина ОСОБА_2 у вчиненні вищезазначеного адміністративного правопорушення підтверджується наступними матеріалами справи:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №465026 від 25 вересня 2025 року, згідно якого ОСОБА_2 відмовився від надання пояснень та підпису протоколу (а.с.1);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння гр. ОСОБА_2 , згідно якого огляд проводився у зв'язку з виявленими ознаками: різкий запах алкоголю з порожнини рота, та останній від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився під відеофіксацію (а.с.2);
- DVD-R диском з відеозаписами події, які зафіксовані на технічні засоби №797485, №797438, 70maiM300 (а.с.4).
Відповідно до довідки інспектора САП ДРУП Бреус Н., гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,? ? має посвідчення водія серія НОМЕР_3 (а.с.3).
Згідно з ч.2 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи на виконання вимог ст.266 КУпАП та п.5 Р.ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018р. № 1026, при документуванні вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП працівниками поліції застосовано технічні засоби відеозапису та відповідні відеозаписи долучено до матеріалів справи.
З досліджених в судовому засіданні відеозаписів з нагрудних відеореєстраторів працівників поліції та відеореєстратора, встановленого на автомобілі патрульної поліції, вбачається, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та на неодноразову пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки з використанням спеціального технічного засобу або у найближчому закладі охорони здоров'я категорично відмовився.
Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оскільки складений та підписаний уповноваженою особою, в присутності ОСОБА_2 , якому роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП. Також, на відеозаписах зафіксовані відмова останнього від надання пояснень по справі, підписання протоколу та отримання його копії.
Докази у справі є належними та допустимими, вони повністю між собою узгоджуються та в сукупності підтверджують вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Таким чином, досліджені та перевірені судом обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про винуватість? ? ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, що охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
Суд зауважує, що виконання вимог п.2.5ПДР України є обов'язком водія та будь-яких виключень щодо можливості невиконання даного обов'язку водієм транспортного засобу чинне законодавство не містить.
У зв'язку з наведеним суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні, оскільки він скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, тобто будучи особою, яка керує транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
При накладенні стягнення за адміністративне правопорушення суд керується вимогами ст.33 КУпАП.
Суд зауважує, що у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, стягується судовий збір з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, ст.ст. 280, 283, 284, 294, 303 ч.1, 40-1 КУпАП, суддя, -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.? ? ? ? ? ? ? ?
Накласти на ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , судовий збір у дохід держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень.
Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст.308 КУпАП).
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, або її захисником протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Царичанський районний суд Дніпропетровської області.
? ? ? ? ? ? ? Суддя:? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ?? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? Д.Г. Костюков