Справа № 195/115/25
Провадження № 2/195/151/25
31.10.2025 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Колодіної Л.В.,
при секретарі секретарі судового засідання - Левкович І.В.,
за участю позивача - ОСОБА_1 ,
відповідачки - ОСОБА_2 ,
представника позивача - адвоката Кок Ю.І.,
представника відповідачки - Івахненка О.О.,
представника третьої особи - Бірзул Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Томаківського районного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Кок Юлія Іванівна, до ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник - адвокат Івахненко Олександр Олександрович, третя особа без самостійних вимог: Служба у справах дітей Виконавчого комітету Томаківської селищної ради Дніпропетровської області, про позбавлення батьківських прав,
до Томаківського районного суду Дніпропетровської області надійшов позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Кок Юлія Іванівна, до ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник - адвокат Івахненко Олександр Олександрович, третя особа без самостійних вимог: Служба у справах дітей Виконавчого комітету Томаківської селищної ради, про позбавлення батьківських прав.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Томаківського районного управління юстиції Дніпропетровської області. Матір'ю ОСОБА_3 є ОСОБА_4 .
Так, 12.04.2017 року Томаківським районним судом Дніпропетровської області (справа №195/554/17) було винесено рішення про розірвання шлюбу між позивачем та відповідачкою.
У зв'язку зі вступом в шлюб з іншим чоловіком, відповідачка змінила своє прізвище із ОСОБА_5 на ОСОБА_6 .
В позовній заяві позивач вказує, що відповідачка, починаючи із березня 2016 року, жодного разу не відвідувала свого сина ОСОБА_7 . З березня 2016 року їхній з відповідачкою син залишився постійно проживати з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , де зареєстровано його місце проживання.
Крім того, позивач вказує, що будинок за вказаною адресою належить позивачу на праві власності. У сина є окрема кімната, яка облаштована всім необхідним для навчання та розвитку за віком, що підтверджується Актом обстеження умов від 18.01.2025 року. Син відвідує навчання у Томаківському ліцеї №1. Тобто, дитина продовжує проживати у звичних йому умовах та ритмі життя.
Позивач як батько, постійно слідкує за станом здоров'я сина, за необхідності відвідують лікарів разом із дитиною, вчасно піклується про нього. Позивач, як батько, забезпечує належні умови розвитку дитини, та відповідної освіти. За роки навчання дитини в ліцеї, мати сина зацікавленості його поведінкою, успіхами та досягненнями не проявляла. Не виходила на зв'язок із класним керівником та не була присутньою на батьківських зборах.
Згідно ст. 51 Конституції України, ст.150 Сімейного кодексу України «Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток».
В позовній заяві позивач також вказує, що відповідачка самоусунулася від виконання батьківських обов'язків, взагалі не надає матеріальну допомогу на утримання дитини, не приймає участі у вихованні дитини, на протязі дев'яти років та по теперішній час з дитиною не спілкується та не бачиться.
Отже, відповідачка з березня 2016 року ухиляється від виконання батьківських обов'язків по відношенню до свого неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його вихованням не займається, матеріально не утримує, не піклується про фізичний і духовний розвиток, з дитиною не підтримує жодних відносин. Вихованням та утриманням дитини самостійно займається позивач.
Статтею 141 Сімейного кодексу України встановлено, що проживання батьків окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 164 СК України батьки можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини.
В Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківський прав» №3 від 30 березня 2007 р. зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
У відповідності до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Батьки несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до Законів України.
Вищезазначені обставини свідчать про невиконання Відповідачкою своїх батьківських обов'язків, закріплених ч. 1 - 3 ст. 150 Сімейного кодексу України, відповідно до якої батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщин; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ч. 4 ст. 155 Сімейного кодексу України). Названі дії у відповідності до ст. 164 Сімейного кодексу України є підставою для позбавлення відповідачки батьківських права щодо її сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з ухиленням від виконання обов'язків по вихованню дитини.
Тому, відповідно до вищезазначеного позивач вважає, що з метою найбільш повного та всебічного забезпечення прав та законних інтересів дитини, відповідачку доцільно позбавити батьківських прав.
В позовній заяві позивач просить суд позбавити батьківських прав відповідачку по відношенню до неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити. Крім того, позивач пояснив, що дитина проживає разом із ним добровільно. Дитина не хоче проживати із матір'ю. Вихованням дитини займається позивач та його матір. Відповідачка жодного разу не була у школі. Позивач також пояснив, що отримував на банківську картку 5 виплат на дитину - аліментні платежі. Крім того, позивач пояснив, що постійно заставляє дитини вчитися. Дитина всім забезпечена.
Представник позивача також просить суд задовольнити вимоги в повному обсязі, т.я. відповідачка не займається вихованням дитини. Крім того, представник позивача суду пояснив, що дитина проживає з позивачем добровільно, т.я. не бажає проживати разом із матір'ю.
В судовому засіданні відповідачка позовні вимоги не визнала та пояснила суду, що позивач є її колишнім чоловіком. На цей час вона має другу родину та другу дитину. Син ОСОБА_7 дійсно на цей час проживає разом із позивачем. Однак, дитина спілкується та приходить до неї. Вона завжди надає дитині гроші, одяг, робить подарунки. Коли дитина знаходилася у неї і телефонувала та просила батька залишитися у неї, позивач забороняв дитині залишатися. Відповідачка просить суд не позбавляти її батьківських прав, т.я. вона бажає виховувати дитину, спілкуватися з нею.
В судовому засіданні представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позову, т.я. відсутні підстави для позбавлення батьківських прав. Представник також звернув увагу суду на те, що 03.04.2025 року судовим наказом із відповідачки стягнуто аліменти на отримання дитини.
В судовому засіданні представник третьої особи - ОСОБА_8 суду пояснила, що позов є обґрунтованим, т.я. з боку відповідачки відсутня увага до дитини, відповідачка ухиляється від виконання своїх обов'язків. Дитина не підтвердила спілкування з відповідачкою, та дуже страждає, що у нього немає матері.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу здійснюється за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, заслухав думки позивача, його представника, відповідача, його представника, третьої особи, показання свідків, вивчивши, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясуванні обставин справи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом..
Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи..
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати та батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини.
Згідно п. 16 Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
За змістом ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов'язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.
Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).
У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно із частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 квітня 2019 року у справі №300/908/17 ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно із статтею 18 Закону України «Про охорону дитинства» держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.
Декларацією прав дитини, проголошеною Генеральною Асамблеєю ООН від 20 листопада 1959 року, у принципі 6 визначено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою та відповідальністю своїх батьків; у будь-якому разі - в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості.
За змістом ч. 1 ст. 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки не піклуються про дитину.
Судом були встановлені наступні обставини.
Відповідно до копії свідоцтва про народження, виданого 27.04.2013 року відділом державної адміністрації актів цивільного стану реєстраційної служби Томаківського районного управління юстиції у Дніпропетровській області серія НОМЕР_2 , на громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідний актовий запис №37 від 27.04.2013 року, у якому вказані в графі батько: ОСОБА_1 , в графі мати: ОСОБА_4 (а.с. 20).
Згідно копії рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 12.04.2017 року по цивільній справі №195/554/17, розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , зареєстрований 17 липня 2010 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Томаківського районного управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №28 (а.с. 18).
Згідно копії довідки начальника служби у справах дітей Виконавчого комітету Томаківської селищної ради Дніпропетровської області Бірзул Т.В. №10 від 07.01.2025 року, дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно проживає із батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , та перебуває на його утриманні та вихованні (а.с.7).
Згідно характеристики, виданої Томаківським ліцеєм №1 від 20.01.2025 року на учня 6-А класу ОСОБА_3 , 2013 року народження, дитина навчається у школі з шостого класу. Зарекомендував себе як працелюбний учень. Має навчальні досягнення достатнього рівня. Навчається в повну міру своїх сил. Має гарну зорову, слухову пам'ять, добре запам'ятовує навчальний матеріал. Виявляє логічне та творче мислення. Має здібності до вивчення предметів «комп'ютерного напрямку», активний учасник спортивно-оздоровчих заходів з фізичної культури . На уроках пасивний, домашнє завдання виконує завжди. Має добрий загальний розвиток. До виконання громадських доручень ставиться дбайливо. Бере активну участь у громадському житті школи та класу. Чесний, веселий, товариський. Має багато друзів, підтримує дружні стосунки з багатьма учнями. Уважний до старших, користується повагою в учнівському колективі. На шкільних та позашкільних заходах присутній з дитиною завжди батько, мати за весь час навчання не була помічена у вихованні сина. Батько цікавиться навчанням сина і відповідально ставиться до його виховання (а.с. 21, 28).
Копія свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_3 від 17 липня 2010 року, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Томаківського районного управління юстиції Дніпропетровської області підтверджує той факт, що громадяни ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та громадянка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрували шлюб 17.07.2010 року, відповідний актовий запис №28, місце реєстрації: Відділ реєстрації актів цивільного стану Томаківського районного управління юстиції Дніпропетровської області, прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_5 » (а.с. 72).
Згідно копії свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_4 від 13 червня 2019, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Томаківському району та місту Марганцю Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, громадянка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та громадянин ОСОБА_10 , зареєстрували шлюб 02.02.2018 року, відповідний актовий запис №5, у зв'язку з чим відповідачка змінила своє прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 » (а.с. 71).
Відповідно довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб №194 від 03.02.2025 року, виданої Виконавчим комітетом Томаківської селищної ради за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровані та проживають наступні особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та її син ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 68).
Згідно довідки про реєстрацію місця проживання, виданої Відділом реєстрації Виконавчого комітету комітету Томаківської селищної ради №151 від 20.08.2019 громадянка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , з 10 червня 2019 року (а.с. 69).
Відповідно до характеристики, наданої секретарем ВК Томаківської селищної ради О. Головко №6 від 03.02.2025 року відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , остання фактично постійно проживає з 2022 р. за адресою: АДРЕСА_4 , разом із неповнолітнім сином ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , без реєстрації по теперішній час. Також вона має неповнолітнього сина ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який проживає з батьком. Проте, ОСОБА_2 постійно із сином підтримує родинні стосунки, спілкується та підтримує його матеріально. За час проживання відомості щодо порушень громадського порядку громадянкою ОСОБА_2 не надходили. У спілкуванні з представниками громадськості, сусідами, пересічними громадянами ОСОБА_2 зарекомендувала себе вихованою, чемною, ввічливою і доброзичливою людиною. За свідченням сусідів готова завжди прийти на допомогу, розділити горе і радість. Характеризується спокійним, врівноваженим характером. ОСОБА_13 завжди уважна і ввічлива у спілкуванні, особливо з літніми людьми і пенсіонерами, завжди допомагає у вирішенні побутових проблем сусідам. Приймає активну участь у громадському житті жителів вулиць Лесі Українки, Зарічної та інших, приймає активну участь у зборах вуличного кварталу. Фактів агресивної поведінки по відношенню до сусідів не зафіксовано. Конфліктних ситуацій в сім'ї та з сусідами за період проживання за вказаною адресою не зафіксовано. Приводів до поліції не було. У спілкуванні з дітьми (власними та чужими) ніжна, спокійна, виважена. З великою любов'ю ставиться до дітей, з глибокою повагою - до дорослих. У спілкуванні зі своїми синами, як зауважують сусіди, ОСОБА_2 проявляє себе як турботлива, любляча мама, гарна господиня, яка утримує в порядку дім, двір та город. Проявів аморальної поведінки, зловживань алкоголем, наркотиками чи інших факторів асоціальної поведінки не помічено. ОСОБА_2 займається волонтерською діяльністю, має подяки від військових формувань. Являється художником - аматором, неодноразово організовано виставки персональних робіт. До кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувалася, раніше не судима (а.с. 73-74).
Згідно характеристики, наданої ФОП « ОСОБА_14 » 13.02.2025 року, громадянка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , починаючи з 2021 року, працює продавцем магазину « ІНФОРМАЦІЯ_7 » ФОП « ОСОБА_14 ». За період роботи в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_7 » ФОП « ОСОБА_14 » зарекомендувала себе як хороший, відповідальний і кваліфікований працівник, що вміє оперативно з належною якістю виконувати доручену роботу, постійно працює над підвищенням своїх професійних знань. Завжди ввічлива з покупцями. Відносини з колегами по роботі підтримує позитивні і доброзичливі. Має заслужений авторитет серед працівників магазину « ІНФОРМАЦІЯ_7 » ФОП « ОСОБА_14 ». Не допускає порушень внутрішнього трудового розпорядку. Не притягалася до дисциплінарної відповідальності. До виконання обов'язків ставитися з відповідальністю, проявляє належну ініціативу в роботі. За час роботи в колективі встановила ділові взаємини з колегами. З готовністю бере участь у громадській діяльності, допомагає колегам. З готовністю бере участь у громадській діяльності, допомагає колегам. Не має шкідливих звичок і не створює конфліктів співробітникам (а.с. 75).
Згідно довідок, виданих КП «Томаківська центральна районна лікарня» Томаківської селищної ради від 21.02.2025 року, громадянка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не перебуває на обліку у лікаря - нарколога та не перебуває на обліку у лікаря-психіатра. За останні 5 років до лікаря -психіатра не зверталася (а.с. 81).
Відповідно до квитанції №НМ68-8209-В41М-А6М8 від 12.11.2024 року, виданої АТ «Універсал Банк», громадянкою ОСОБА_2 здійснено переказ грошових котів в сумі 200 грн.; квитанції №Н24В-Р196-78КК-51НР від 29.11.2024 року, виданої АТ «Універсал Банк», громадянкою ОСОБА_2 здійснено переказ грошових котів в сумі 200 грн.; квитанції №93Х4-4ТЕЕ-4КМ8-АА4Х від 01.02.2025 року, виданої АТ «Універсал Банк», громадянкою ОСОБА_2 здійснено переказ грошових котів в сумі 200 грн.; квитанції №ВМ92-1КМ4-СЗ1В-6790 від 02.09.2024 року, виданої АТ «Універсал Банк», громадянкою ОСОБА_2 здійснено переказ грошових котів в сумі 200 грн. Відповідачка перераховувала грошові кошти на платіжну картку позивача, які призначені для дитини ОСОБА_3 (а.с. 63 - 66).
Суд звертає увагу, що у вказаних квитанціях не вказано прізвище особи, що отримувала кошти, однак факт неотримання грошових коштів на дитину ОСОБА_3 - позивачем не спростовано.
Згідно характеристики Томаківського ліцею №2 від 19.02.2025 року, ОСОБА_3 , 2013 року народження, навчався у Томаківському ліцеї №2 з першого по п'ятий клас включно. Останній зарекомендував себе, як старанний, дисциплінований, уважний учень, мав навчальні досягнення достатнього рівня, мав здібності до вивчення математики, інформатики, проявляв логічне мислення, на уроках був уважний, завжди виконував домашнє завдання, мав добрий загальний розвиток, брав участь у культмасових заходах, скромний, товариський, дисциплінований, підтримував дружні стосунки з багатьма учнями, відповідально виконував доручення. На шкільних та позашкільних заходах присутній з дитиною завжди був батько, мати за весь час не була помічена у вихованні сина. Батько цікавився навчанням сина і відповідально ставиться о його виховання (а.с. 86).
Згідно ВИСНОВКУ органу опіки та піклування виконавчого комітету Томаківської селищної ради про доцільність позбавлення батьківських прав, з метою захисту прав та законних інтересів малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , затвердженого рішенням Виконавчого комітету Томаківської селищної ради №128 від 17.04.2025 року, з метою захисту прав та інтересів малолітньої дитини, враховуючи рекомендації комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Томаківської селищної ради, орган опіки та піклування вважає за можливе позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , по відношенню до її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , так як основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів та потреб своєї дитини (а.с.118-122).
Згідно копії акту обстеження житлово-побутових умов, складеного 18 січня 2025 року у складі: депутата Томаківської селищної ради Сачко Юлії Владиславівни, в присутності громадян ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 . За даною адресою проживають наступні особи: батько - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , малолітня дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , а також інші родичі: мати позивача ОСОБА_17 . Помешкання облаштоване необхідними меблями, побутовою технікою. ОСОБА_1 самостійно виховує сина, повністю його забезпечує усім необхідним. Мати дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з родиною ОСОБА_18 не проживає, участі у вихованні та забезпеченні дитини матеріально не приймає. Навчанням дитини не цікавиться, має власну родину.
Відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Так, згідно інформації Єдиного державного реєстру судових рішень судовим наказом від 03.04.2025 року (справа № 195/495/25) з відповідачки на користь позивача стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх його видів доходів (заробітку), але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи стягувати з 27.03.2025 року і до досягнення дитиною повноліття. Судовий наказ в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягав негайному виконанню.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 суду пояснила, що знає і позивача, і відповідачку. Свідок працює в крамниці, яка знаходиться напроти крамниці, де працює відповідачка. Відповідачка має двох дітей. Молодший син проживає із відповідачкою, а старший син проживає разом із батьком. Крім того, відповідачка суду пояснила, що старший син часто приходить до матері на її місце роботи. Вона ніколи сина не ображала, завжди поводилася із ним лагідно, постійно робила подарунки. Чи приходить син до дому матері - свідку невідомо. Свідок вважає, що не можна позбавляти відповідача батьківських прав, т.я. вона не вживає алкогольні напої, не вживає наркотичні засоби, не палить. Відповідачка дуже любить дітей. Вона не може негативно впливати на дітей. Крім того, свідок чула від жителів Томаківки, що позивач отримав повістки від ТЦК, та його позовні вимоги, мабуть, пов'язані саме з цим питанням.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 суду пояснила, що знає позивача, відповідачка проживає по сусідству. Свідок раніше працювала в Томаківському ліцеї асистентом вчителя. Позивач завжди приводив та забирав із навчального закладу сина ОСОБА_7 , завжди цікавився навчанням сина, приходив на батьківські збори. Відповідачка купувала речі старшому сину. Крім того, свідок пояснила, що позивач просто вигнав відповідачку, хоча вона і добра господиня, вона не п'є, не палить. Свідок бачила, як син ОСОБА_7 приїжджав до матері додому, та вони, разом із молодшим сином відповідачки, їхали відпочивати. Крім того, матір завжди готувалася до Дня народження ОСОБА_7 . Свідок знає відповідачку тільки із позитивної сторони. Свідок вважає, що відсутні підстави для позбавлення батьківських прав матері дитини. Крім того, свідку є незрозумілим, чому 12 років позивач не позбавляв батьківських прав матір, а зараз вирішив це зробити. Свідок вважає, що не можна позбавляти батьківських прав відповідачку.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 суду пояснив, що позивач - його сусід, відповідачка - сусідка в минулому. Свідку відомо, що син ОСОБА_7 проживає разом із батьком. Дитина завжди має охайний вигляд. Свідок бачить відповідачку дуже рідко. Вихованням дитини займається батько. Однак, відносно відповідачки свідку нічого негативного невідомо.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що відповідачка працює у нього в крамниці з 2021 року. Між дитиною та відповідачкою склалися спокійні та добрі відносини. На картку позивача відповідачка переводила гроші для дитини. Крім того, відповідачка надавала сину гроші готівкою. Все це особисто бачив свідок. До того часу, як позивач не отримав повістку з ТЦК, ніяких проблем не було. Однак, після отримання повістки, він здійснив візит до відповідачки, тиснув на неї, щоб вона в добровільному порядку відмовилася від дитини. Це свідку відомо зі слів відповідачки. Також, як депутат селищної ради, свідок пояснив, що, беручи до уваги відзиви людей, думку спільноти Томаківської громади, відповідачку не можна віднести до асоціального елементу суспільства, і тому відсутні підстави для позбавлення її батьківських прав.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_22 суду пояснила, що працює вчителем та зам.директора Томаківського ліцею № 1. Свідку відомо, що сином ОСОБА_7 постійно займається батько. Вони постійно разом. Дитина має охайний вигляд. Дитина вихована. Позивач завжди приходить на батьківські збори. Матір до школи не приходила.
У постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2024 року у справі № 185/9339/21 (провадження № 61-8918сво23) вказано, що: «тлумачення змісту пункту 2 частини першої статті 164 СК України дає можливість зробити висновок, що ухилення від виконання обов'язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна оцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.
Подібні правові висновки щодо застосування відповідних норм СК України викладені у постановах Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 553/2563/15-ц, від 23 січня 2020 року в справі № 755/3644/19 та від 23 червня 2021 року в справі № 953/17837/19».
При розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав, є обов'язковою участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою (частина четверта статті 19 СК України).
Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частина шоста статті 19 СК України).
Очевидно, що сімейні відносини мають «складний» характер, і сім'я може переживати як найкращі, так й найгірші часи. Суду завжди складно зробити висновок про те, що сімейні стосунки неможливо врятувати, і тому суд має позбавляти батьків такого шансу тільки в тому разі, якщо вони становлять реальну загрозу для благополуччя дитини. Простої бездіяльності з боку батька (матері) недостатньо для того, щоб зробити висновок про наявність виняткових обставин, за яких можливо позбавити його батьківських прав. Навіть якщо припустити, що саме бездіяльність батька (матері) призвела до розриву зв'язків між ним та його донькою, а не будь-яке ймовірне батьківське відчуження або психологічні маніпуляції над дитиною з боку її матері (батька), то ця обставина не є достатньою для позбавлення батька (матері) батьківських прав. Діти мають право на врахування їхньої думки і на те, щоб бути заслуханими з питань, що торкаються їх інтересів. Зокрема, в силу того, як із спливом часу діти стають більш зрілими і здатними сформулювати свою думку, суди повинні належним чином враховувати їх погляди і почуття, а також їх право на повагу до їхнього особистого життя. Водночас їх погляди необов'язково залишаються незмінними, і їх заперечення, яким слід надавати належного значення, необов'язково є достатніми для того, щоб превалювати над інтересами батьків, особливо щодо того, що стосується регулярного спілкування зі своєю дитиною. Вочевидь право дитини на висловлення своєї думки не потрібно тлумачити як фактичне надання дітям безумовного права вето без аналізу будь-яких інших факторів або без проведення оцінки для визначення їхніх найкращих інтересів (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 квітня 2024 року в справі № 553/449/20 (провадження № 61-2701св24)).
Суди враховують, що ухилення від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Самого тільки факту заперечення проти позову про позбавлення батьківських прав не достатньо, щоб підтвердити наявність справжнього та належного інтересу відповідачки до власної малолітньої дитини. Мотиви такого заперечення можуть бути різними. Наприклад, це може бути пов'язане не з бажанням турбуватися про свою дитину, а з бажанням отримати у майбутньому піклування від неї. Тому до уваги мають братися всі обставини конкретної справи. Суди не проаналізували поведінку відповідачки щодо виховання дитини, зокрема, не з'ясували причин проживання дитини в сім'ї позивачки (див. подібний висновок в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 травня 2019 року в справі № 661/2532/17).
Так, підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини (пункти 1-6 частини першої статті 164 СК України).
Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2018 року у справі № 553/2563/15-ц (провадження № 61-12305св18)).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2019 року в справі № 631/2406/15-ц (провадження № 61-36905св18) зазначено, що: «тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Суд не погоджується із висновком органу опіки та піклування ВК Томаківської селищної ради про доцільність позбавлення батьківських прав, з метою захисту прав та законних інтересів неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно якого було визнано доцільним позбавити батьківських прав громадянку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , і вважає, що ВИСНОВОК суперечить інтересам дитини.
Так, висновок органу опіки та піклування ВК Томаківської селищної ради про доцільність позбавлення батьківських прав містить наступну інформацію: «...громадянка ОСОБА_2 ніяким чином участі у вихованні дитини не приймає, з дитиною майже не спілкується, не цікавиться здоров'ям, успіхами у навчанні, матеріальної підтримки також не надає, аліменти не сплачує...».
Суд не погоджується із вищевказаною інформацією і вважає, що вона не відповідає дійсності по наступним підставам:
- в судовому засіданні свідки ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_14 підтвердили факти спілкування дитини із відповідачкою;
- в судовому засіданні свідки ОСОБА_14 , ОСОБА_20 , ОСОБА_19 підтвердили факти матеріальної підтримки дитини з боку відповідачки;
- в судовому засіданні позивач підтвердив факти отримання аліментних платежів.
Так, станом на час винесення органом опіки та піклування ВК Томаківської селищної ради ВИСНОВКУ про доцільність позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_2 , а саме станом на 17.04.2025 року, посилання про несплату відповідачем аліментів - є помилковим та таким, що не відповідає дійсності, оскільки згідно судового наказу від 03.04.2025 року з відповідачки на користь позивача стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх його видів доходів (заробітку), але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи стягувати з 27.03.2025 року і до досягнення дитиною повноліття. Судовий наказ в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягав негайному виконанню.
Оскільки, ВИСНОВОК органу опіки та піклування ВК Томаківської селищної ради має рекомендаційний характер, він не є обов'язковим для суду.
Аналіз практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.
Таким чином, суд, встановивши відсутність винної поведінки та свідомого нехтування відповідачкою своїми батьківськими обов'язками, беручи до уваги той факт, що матір дитини бажає продовжувати спілкуватися із неповнолітнім сином, а також відсутність інших передбачених частиною першою статті 164 СК України підстав для позбавлення батьківських прав, приходить обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог громадянина ОСОБА_1 .
Доводи позивача про те, що дитина зовсім не потрібна матері, судом відхиляються, оскільки матеріали справи, пояснення відповідача, покази свідків, свідчать про конфлікт, який обумовлений не присутністю матері в житті дитини, а напруженими конфліктними стосунками між батьками. Однак, особисті конфлікти між батьками не повинні порушувати інтереси дитини.
Так, дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків. Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суд повинен зважувати на те, що позбавлення батьківських прав, на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини. Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.
Враховуючи вищезазначені обставини справи, вимоги діючого законодавства України, враховуючи також інтереси дитини, суд приходить обґрунтованого висновку про відсутні вагомих та об'єктивних підстав для позбавлення батьківських прав відповідачки щодо своєї дитини, а тому в задоволені позовних вимог про позбавлення батьківських прав - слід відмовити.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то сплачений позивачем судовий збір в сумі 1211,20 грн. необхідно залишити в дохід держави.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 78, 244, 265, 268, 280, 284, 352, 354 ЦПК України, суд
в задоволенні позовних вимог громадянина ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Кок Юлія Іванівна, до громадянки ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник - адвокат Івахненко Олександр Олександрович, третя особа без самостійних вимог: Служба у справах дітей Виконавчого комітету Томаківської селищної ради, про позбавлення батьківських прав - відмовити.
Сплачений по справі судовий збір - залишити в дохід держави
Текст судового рішення виготовлено 31.10.2025 року відповідно до вимог ч.1 ст.244 ЦПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного рішення.
Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України: https://court.gov.ua/sud0442/.
В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні дані сторін та інших учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_5 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 , (фактична адреса проживання: АДРЕСА_4 );
третя особа: Виконавчий комітет Томаківської селищної ради Дніпропетровської області, юридична адреса: 53500, Дніпропетровська область, Нікопольський район, с-ще Томаківка, вул. Лесі Українки, буд. 17, ЄДРПОУ 41051313.
Суддя: Л. В. Колодіна