Справа № 209/499/25
Провадження № 2/209/701/25
Іменем України
03 листопада 2025 року Дніпровський районний суд міста Кам'янського у складі:
головуючого - судді Юрченко Я.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Гонян Л.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам'янське Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Товарна біржа «Дніпродзержинська», Кам'янська міська радапро визнання договору купівлі-продажу дійсним, -
23 січня 2025 року матеріали вищезазначеної позовної заяви надійшли до Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області та того ж дня на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана судді Юрченко Я.О..
Відповідно до ч. 6 ст.187 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
27 січня 2025 року згідно з вимогами ч. 6 ст. 187 ЦПК України суддя звернувся до відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам'янської міської ради щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідачів.
07 квітня 2025 року надійшли відповіді з відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам'янської міської ради про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідачів (а.с. 11-13).
Ухвалою судді від 07 квітня 2025 року позовну заяву залишено без руху та роз'яснено позивачу про необхідність виправити зазначені в ухвалі недоліки у строк, що не перевищує десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали (а.с.14).
На виконання вищезазначеної ухвали позивачем ОСОБА_1 28.04.2025 року (вх. № 10209) безпосередньо до суду подана заява про усунення недоліків позовної заяви (а.с.17).
Ухвалою суду від 29 квітня 2025 року прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження та залучено до участі по справ в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Товарну біржу «Дніпродзержинська» та Кам'янську міську раду (а.с. 19).
Ухвалою суду від 11 вересня 2025 року закрито підготовче провадження по цивільній справі та призначено до судового розгляду по суті (а.с. 71).
На неодноразові виклики в судові засідання, призначені на 21.07.2025 року, 14.08.2025 року, 11.09.2025 року, 02.10.2025 року та 03.11.2025 року, позивач ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення поштової кореспонденції суду на адресу, зазначену ним при поданні позову та яку він зазначив, коли усував недоліки позовної заяви. Судові повістки по справі направлялися позивачу за місцем його реєстрації, проте поверталися до суду без вручення адресату, з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Крім того, з метою сповіщення позивача про дату час та місце слухання справи, ним ініційованої, суд також на номер телефону, який він зазначав у позові, здійснив направлення СМС сповіщень з метою інформування позивача про день, час та місце розгляду справи.
Також, про призначення судових засідань щодо розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 було відображено у списку справ призначених до розгляду на сайті Судової влади України, який є у вільному доступі громадян.
Однак, позивач ОСОБА_1 належно оформленого клопотання про розгляд справи без його участі суду не надавав, заінтересованості щодо результатів розгляду позовної заяви не проявляв.
Відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судові засідання повідомлялись судом про наявність цивільної справи на розгляді у суді, стороною якої вони є, шляхом направлення поштової кореспонденції суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання.Клопотань до суду про розгляд справи з повідомленням сторін, відзиву на позовну заяву не надходило (а.с. 25,26,27,39,40,41,51,52,53). Через неотримання цими особами поштових відправлень відповідачі викликалися у судові засідання через оголошення на офіційному веб порталі судової влади України. Оголошення про їх виклик в судові засідання на 21.07.2025 року опубліковане 30.05.2025 року; на 14.08.2025 року - опубліковане 21.07.2025 року; на 11.09.2025 року - опубліковане 14.08.2025 року; на 02.10.2025 року - опубліковане 12.09.2025 року; на 03.11.2025 року - опубліковане 02.10.2025 року. З опублікуванням таких оголошень відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 разом та кожен окремо вважаються повідомленим про дату, час та місце розгляду справи (а.с. 34,35,36,46,47,48,58,59,59а,73,74,75,87,88,89).
Відповідно до п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно з ч. 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Представник третьої особи - Товарна біржа «Дніпродзержинська», в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи третя особа повідомлялась належним чином, однак відсутні відомості про вручення судової повістки. Конверт з копією позовної заяви та додатками, який був надісланий третій особі за адресою, що вказана у позові, повернулися до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Представником третьої особи - Кам'янської міської ради - Тарасюком О.А. 03.11.2025 року за вх. 25796 через канцелярію суду подано заяву про залишення позовної заяви без розгляду з огляду на те, що позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, в судові засідання неодноразово не з'являвся, причини неявки суду не повідомив.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглядаючи заяву представника Кам'янської міської ради , судом встановлено наступне.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначив, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду, за своєю природою, потребує регулювання з боку держави.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантії їх реалізації.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Згідно із частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до частин першої та другої статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Згідно із частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно із пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (постанови Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі №643/856/15-ц, від 18 січня 2022 року у справі №369/3184/19).
У постанові Верховного Суду від 28 липня 2021 року в справі №756/6049/19 (провадження №61-4177св21) вказано, що «залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними.
Таким чином, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі №450/1805/18, від 16 серпня 2022 року у справі №128/2557/19, від 31 травня 2023 року у справі №693/1116/20 та від 10 січня 2024 року у справі №456/1278/20.
З огляду на викладене, враховуючи, що розгляд справи по суті ще не розпочався, а нез'явлення позивача перешкоджає розгляду справи, позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд -
Заяву представника третьої особи - Кам'янської міської ради - Тарасюка Олексія Леонідовича, - задовольнити.
Позовну заявуОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Товарна біржа «Дніпродзержинська», Кам'янська міська радапро визнання договору купівлі-продажу дійсним, - залишити без розгляду.
Роз'яснити, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, позивач має право звернутися до суду повторно.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складений та підписаний 03.11.2025 року.
Суддя Я.О.Юрченко