Справа № 210/1158/25
Провадження № 2/210/754/25
іменем України
31 жовтня 2025 року
Металургійний районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого судді - Чайкіної О.В., за участі секретаря судового засідання Шпаченко К.І.,
сторони, які приймали участь у розгляді справи по суті: представник позивача - адвокат Дербін Д.О., позивач ОСОБА_1 , представник відповідача Кузнецов С.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження позов адвоката Дербіна Дмитра Олександровича, який діє від імені та інтересів ОСОБА_1 до Гаражно-будівельного кооперативу «Коксохімік» в особі Кузнецова Сергія Борисовича, про витребування майна з незаконного чужого володіння,-
Короткий виклад позовних вимог
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду в особі свого представника - адвоката Дербіна Д.О. із позовом до Гаражно-будівельного кооперативу «Коксохімік» в особі Кузнецова Сергія Борисовича про витребування майна з чужого незаконного володіння. Позов мотивований тим, що в 2012 році по 2013 рік Позивач був членом Гаражно-Будівельного кооперативу “Коксохімік» та в його володінні знаходився гараж № 50. 14.03.2013 року Позивач повертаючись з відпочинку до м. Кривого Рогу, приїхавши до розташування гаражу № НОМЕР_1 (м. Кривий Ріг, вул. Цимлянська, буд. 2) ГБК “Коксохімік», виявив пошкодження замка, а саме була зрізана стулка замка.
За вищевказаним фактом, Криворізьким районним управлінням поліції ГУНП в Дніпропетровській області № 2, було відкрито кримінальне провадження та внесені дані до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12013040710000810 від 14.03.2013 року.
25 червня 2022 року, слідчим СВ ВП № 2 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області, лейтенантом поліції Мироненко Б.С. було прийнято постанову про закриття вищевказаного провадження.
Про закриття провадження Позивач, дізнався лише 12 грудня 2024 року за особистим зверненням до ВП № 2 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області.
Позивач стверджує, що в результаті пошкодження гаражу № НОМЕР_1 в ГБК “Коксохімік» було вилучено належне Позивачу майно: кутник 25х25 мм, кутник 40х40 мм, кутник 50х50 мм, кутник 63х63 мм, кутник 75х75 мм, арматура А500 ф8мм, арматура А500 ф10мм, арматура А500 ф 12 мм, стрінка 40х4 мм на загальну вартість 34 317,29 грн., мийка “Тріон» розміром 45х68 розміром 760,0 грн., кутник 35х35 мм, круг 10 на загальну вартість 453, 00 грн., дріт оцинкований т/о d3метр на загальну суму 172, 50 грн., кутник 40х3 мм, арматура ф14 на загальну суму 1605,00 грн., компакт ЕКО-2000 кр. Дюропласт 3/6л. На загальну суму 640,00 грн., модерн чорний 1т 40х27,5, модерн білий 7с40х27,5, модерн 1пол 30х40, модерн 1 декор 27,5х40, модерн 1 фриз 27,5х6,2, модерн карандаш 27,5х2,17 на загальну суму 2970,67 грн., а всього на загальну суму в розмірі 40 918,46 грн., що також становить ціну позову.
Придбання вищевказаних матеріалів підтверджується долученими копіями рахунку - фактури № 635 від 18.08.2008 року; товарним чеком № 45 від 10.11.20009 року; видатковою накладною № У000005992 від 13.08.2011 року; заказом № С-0000221 від 31 березня 2011 року; товарним чеком № 17 від 19.04.2013 року; чеку на загальну суму 640,00 грн.; видатковою накладною № 3507 від 27 квітня 2009 року.
В матеріалах кримінального провадження № 12013040710000810 від 14.03.2013 року ВП № 2 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області була наявна довідка голови ГБК “Коксохімік» про те, що вищевказані матеріали були вилучені у Позивача за наявності заборгованості по членським внескам, що не відповідає дійсності, адже Позивачем сплачувались внески.
Крім того, Позивачу повністю заборонили доступ до гаражу № НОМЕР_1 в ГБК “Коксохімік», змінили вхідні замки та на сьогоднішній день відповідач без відома Позивача здійснив розпорядження продати вказаний гараж.
Позивач звертає увагу, суду на той факт, що лише 12 грудня 2024 року він отримав від КРУП ГУНП № 2 в Дніпропетровській області копію постанови про закриття кримінального провадження від 25 червня 2022 року за фактом пошкодження замку вхідних воріт гаражу № 50 Гаражно-Будівельного кооперативу “Коксохімік», звідки було викрадені належні йому металеві вироби. Вважаючи, що кримінальне провадження відкрито, йде досудове розслідування, Позивача не повідомляли про закриття провадження, а тому просить суд визнати поважними строки подання даного позову до суду.
Аргументи сторін
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Дербін Д.О. позовні вимоги в судовому засіданні підтримали з підстав викладених у позові.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що у 2013 році при слідчих був відкритий гараж. До цього 12 березня 2013 року відкрили гараж, частково вилучили майно для передачі гаражу в оренду. Те, що вилучили, повернули через тиждень. Коли приїхав ОСОБА_3 відкрили гараж та вилучили усе майно, окрім металевих кутків, оскільки у слідчих були питання, щодо походження вказаного майна. Відповідач зазначив, що при зустрічі показав позивачу відео і документи на підставі яких було відкрито гараж. Частину майна ОСОБА_1 забрав на своєму авто.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показала, що він є сином Позивача, та прийшов до суду засвідчити, що коли приїхала з батьками до гаражу, дізналася, що з останнього винесли метал та будівельні матеріали. Невідомий чоловік порізав кутники, щоб перенести в інший гараж, потім вони знайшли голову кооперативу та викликали поліцію.
На додаткові запитання свідок показав, що з гаражу також зник кахель, унітаз, багато металу, металеві кутники. Зазначив, що чоловік, який сидів у гаражі та різав метал сказав, що такий наказ йому віддав ОСОБА_2 - голова гаражного кооперативу.
На додаткові запитання адвоката ОСОБА_5 свідок показав, що майно забрали за борги, відсотки були нараховані більші ніж самі внески за користування гаражем.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав, що у нього в Гаражно-будівельного кооперативу «Коксохімік» також є гараж і він є сусідом з Позивачем ОСОБА_1 . Під час описаних позивачем подій він був відсутній, так як тривалий час проживав за кордоном. Перебував у відрядженні в Бразилії (2012-2014), але йому відомо, що у гаражі ОСОБА_1 дійсно зберігав будівельні матеріали. Арматура, кутники, все було пачками.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 повідомила суду, що є дружиною позивача та показала, що у 2011 році вони завезли у гараж будівельні матеріали і в 2013 році приїхала оплатити внески за гараж та побачили, що гараж відкритий і сидить людина ріже кутники. Вони звернулися до голови кооперативу, який повідомив, що із-за того, що не сплачували внески гараж був відкритий. Викликали поліцію. Додатково зазначила суду, що свідок тривалий час хворіла, тому не вносились внески, а коли у 2013 році приїхали, щоб сплатити виявили вказані обставини.
Фактичні обставини справи встановлені судом.
Позивачем на підтвердження свої позовних вимог суду представлені докази придбання спірного майна, а саме: копія рахунку - фактури № 635 від 18.08.2008 року, копія товарного чеку № 45 від 10.11.20009 року, копія видаткової накладної № У000005992 від 13.08.2011 року, копія заказу № С-0000221 від 31 березня 2011 року, копія товарного чеку № 17 від 19.04.2013 року, копія чеку на загальну суму 640,00 грн, копія видаткової накладної № 3507 від 27 квітня 2009 року.
Судом досліджено матеріали кримінального провадження № 12013040710000810 за ознаками частини 3 статті 185 КК України.
Відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 14 березня 2013 року ОСОБА_1 повідомив органам поліції, що невідомі особи з середини грудня 2012 року по 14 березня 2013 рік шляхом вільного доступу, механічним шляхом зірвали замки з воріт його гаражу № НОМЕР_1 , що знаходиться в Гаражно-будівельного кооперативу «Коксохімік» проникли в середину та винесли майно на загальну суму 16 200 грн.
З дослідженого протоколу огляду місця події від 14 березня 2013 року встановлено, що при огляді приміщення гаражу виявлено відсутність світла, на час огляду в приміщенні на підлозі лежать металеві вироби кутники, в дальньому куті навалено сміття . Разом з металевими виробами лежать металеві прути. Гараж поділений на два приміщення з листів ДВП. При огляді другого приміщення встановлено, що по всьому периметру сміття, на підлозі знаходиться рукомийник з білого кахелю.
Матеріали кримінального провадження № 12013040710000810 містять протоколи допиту потерпілого, свідків, протоколи огляду місця події, фотокартки.
За результатами досудового розслідування слідчим винесена постанова закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення та скерована заявнику у справі (а.с.177 матеріали кримінального провадження № 12013040710000810).
Судом також досліджено статут Гаражно-будівельного кооперативу «Коксохімік» та протоколи спільних зборів (а.с.79-88 судовий том).
В матеріалах кримінального провадження № 12013040710000810 міститься протокол огляду місця події від 28.10.2013 року (А.с. 93-95), згідно якого вбачається, що гараж за № НОМЕР_1 заварено та опечатано в присутності члена кооперативу Цуркан, а в гаражі № НОМЕР_2 міститься унітаз та змивний бачок, в гаражі 262 - дерев"яні дошки.
Також матеріалах кримінального провадження № 12013040710000810 міститься протокол огляду місця події від 21.10.2014 року (А.с. 93-95), згідно якого проведено огляд гаражу за АДРЕСА_1 , під час якого встановлено: гараж обладнаний металевими воротами, з навісним щамком, який на момент огляду був перерізаний болгарок, а також врізним замок, який відкрито ключом в присутності понятих головою кооперативу ОСОБА_2 , за вказівкою якого болгаркою розрізано, те що заварено на воротах гаражу. Бірка на воротах (бумажна) відсутня. При відкритті гаражу встановлено, що в гаражі містяться арматура, уголки у значній кількості. Вказане майно вилучено. Інше майно, зі слів учасників слідчої дії винесли в інше сховище. Також зі слів - гараж був закритий навісним замком потерпілого та заварено електросваркою. (а.с. 139 матеріалів КП).
Відповідачем долучено копію Наказу № 3 від 10 жовтня 2024 року зі змісту якого встановлено, що ОСОБА_1 виключено з членів кооперативу «Коксохімік», майно з приміщення № 50 взято на зберігання і охорону до передачі його власнику даного приміщення. Грошовий розрахунок за гаражне приміщення виконати згідно положення Статуту ГБК «Коксохімік».
Також судом досліджено Акт відкриття гаражного приміщення № 50 складеного згідно Статуту КБК "Коксохімік», а також рішення загальних зборів ГБК «Коксохімік», відповідно до якого в присутності двох свідків при денному освітлені відбулось відкриття гаражу № НОМЕР_1 та виявлено один металевий куток довжиною 2,6 метра у кількості 21 штука та металевий куток довжиною 3,7 метрів у кількості 27 шт.
Мотивувальна частина
Позиція суду та застосовані норми права
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Зазначені норми матеріального права визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи. Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
За правилами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України).
Відповідно до ст. 325 ЦК України суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати. Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженими. Законом може бути встановлено обмеження розміру земельної ділянки, яка може бути у власності фізичної та юридичної особи.
Ураховуючи, що відповідно до ст. 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому ст. 392 ЦК України.
Аналогічні висновки зроблені у постанові Верховного Суду від 23 червня 2022 року у справі № 305/641/17 (провадження № 61-18601св21).
Разом з тим, позивач звернувся до суду з позовом про витребування майна з незаконного володіння саме в порядку ст. 387 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Застосовуючи положення ст. 387 ЦК України, необхідно виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним.
Правовий аналіз положень ст. 387 цього Кодексу дає підстави для висновку, що у наведеній нормі йдеться про право власника на віндикаційний позов, тобто позов власника, який не володіє, до невласника, який незаконно володіє майном, про вилучення цього майна в натурі.
Віндикаційний позов належить до речово-правових способів захисту; захищає право власності в цілому, оскільки він пред'являється у тих випадках, коли порушено права володіння, користування та розпорядження одночасно.
Сторонами у віндикаційному позові є власник речі, який не лише позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися річчю, але вже й фактично нею не володіє, та незаконний фактичний володілець речі (як добросовісний, так і недобросовісний).
Як зазначено в постанові Верховного Суду від 12.01.2022 року у справі №703/1191/20 (провадження №61-19324св21), віндикаційний позов заявляється власником при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника: (а) фізично - фізичне вибуття майна з володіння власника має місце у випадку, коли воно в нього викрадене, загублене ним тощо; (б) «юридично» - юридичне вибуття майна з володіння має місце, коли воно хоч і залишається у власника, але право на нього зареєстровано за іншим суб'єктом. З урахуванням специфіки речей в обороті, володіння рухомими та нерухомими речами відрізняється: якщо для володіння першими важливо встановити факт їх фізичного утримання, то володіння другими може бути підтверджене, зокрема, фактом державної реєстрації права власності на це майно у встановленому законом порядку.
Предметом доказування у цій справі є факти, які підтверджують правомірність вимог про витребування власником майна з чужого незаконного володіння, зокрема факти, що підтверджують: суб'єктивне право титульного володільця на витребуване майно; незаконність вибуття цього майна з володіння позивача; відсутність у відповідача юридичних підстав для збереження і володіння таким майном; наявність витребуваного майна в натурі у незаконному володінні відповідача.
Отже, право власності дійсно є непорушним, але для застосування віндикації принципове значення, крім підтвердження такого права власності, має і встановлення особи, яка протиправно, тобто без будь-яких правових підстав, фактично володіє витребуваною річчю, бо саме вона має відповідати за позовом, виконувати рішення суду в разі його задоволення, й нести негативні наслідки порушення прав позивача.
Натомість, позивачем в ході розгляду справи не було доведено належними та допустимими доказами протиправність дій відповідача, а також те, що перелічене у позовній заяві майно взагалі перебувало у власності позивача, як і те, що вказане майно вибуло з володіння позивача поза його волею.
А як встановлено в ході розгляду справи, зокрема із матеріалів кримінального провадження, жоден свідок допитаний на досудовому розслідуванні не підтвердив, факту, що якесь майно поміщалося до гаражу № НОМЕР_1 , а й так само, що хтось вивозив речі із вказаного гаражу (а.с.155-158 матеріали кримінального провадження № 12013040710000810).
Показання свідків зі сторони захисту так само спростовуються матеріалами кримінального провадження, зокрема матеріали місять фототаблиці - додатки до протоколу огляду місця події від 28 жовтня 2013 року на яких зафіксовано майно, яке було виявлено, а саме дерев'яні дошки 3 шт, розміром приблизно 3 метри, унітаз білого кольору, та яке знаходилось у гараіж № НОМЕР_1 та було вилучено під час огляду місця події 21 жовтні 2014 року (а.с. 93-94, а.с. 139) матеріали кримінального провадження № 12013040710000810).
Крім того, з постанови слідчого СВ ВП №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області Мироненка Б.С. від 25 червня 2022 року про закриття кримінального провадження, встановлено, що проведені всі необхідні слідчо-розшукові дії, але окрім свідчень самого потерпілого факт крадіжки не кім не підтверджується. Підтверджуючих документів наявності у власності потерпілого викраденого майна, його сума, походження, ідентифікаційні ознаки потерпілим представлені не були. Тому у слідства відсутні підстави взагалі вважати, що вказане майно перебувало у власності потерпілого.
Відповідно до частин 1, 2 статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження може бути закрито лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів (ст.ст. 2, 284 КПК України).
Постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).
Матеріали кримінального провадження не містять доказів, що заявник - ОСОБА_1 звертався до прокурора або до слідчого судді із скаргою про скасування постанови про закриття кримінального провадження від 25 червня 2022 року, тому відповідно погодився із прийнятим слідчим рішенням та вважає його законним і обґрунтованим.
Отже в судовому засіданні позивач не довів належними та допустимими доказами про перебування у його володінні спірного майна: кутник 25х25 мм, кутник 40х40 мм, кутник 50х50 мм, кутник 63х63 мм, кутник 75х75 мм, арматура А500 ф8мм, арматура А500 ф10мм, арматура А500 ф 12 мм, стрінка 40х4 мм на загальну вартість 34 317,29 грн., мийка “Тріон» розміром 45х68 розміром 760,0 грн., кутник 35х35 мм, круг 10 на загальну вартість 453, 00 грн., дріт оцинкований т/о d3метр на загальну суму 172, 50 грн., кутник 40х3 мм, арматура ф14 на загальну суму 1605,00 грн., компакт ЕКО-2000 кр. Дюропласт 3/6л. На загальну суму 640,00 грн., модерн чорний 1т 40х27,5, модерн білий 7с40х27,5, модерн 1пол 30х40, модерн 1 декор 27,5х40, модерн 1 фриз 27,5х6,2, модерн карандаш 27,5х2,17 на загальну суму 2970,67 грн, а так само й те, що вказане майно вибуло з його володіння поза його волею.
Надані суду копії рахунків та видаткових накладних. датовані 2008 та 2009 року, жодним чином не підтверджують факт зберігання вказаного майна саме у гаражі № НОМЕР_1 Гаражно-будівельного кооперативу «Коксохімік», а так само й не можуть бути доказом того, що останні придбані саме ОСОБА_1 та не були ним використані у власних цілях.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 77 ЦПК України установлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово згадував про категорію стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 910/11027/18.
Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку, що права позивача не були порушені, позивачем не було доведено належними та допустимими доказами протиправність дій відповідача, а також те, що майно, на яке посилається ОСОБА_1 дійсно існувало та належало останньому на праві приватної власності, та якщо й було в наявності - вибуло із його володіння поза його волею, а не під час проведення слідчих дій.
Щодо судових витрат
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до пункту 2 частину 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається у разі відмови в позові - на позивача.
Керуючись статтями 2, 14, 76, 77, 80, 89 ЦПК України, суд
У задоволенні позову адвоката Дербіна Дмитра Олександровича, який діє від імені та інтересів ОСОБА_1 до Гаражно-будівельного кооперативу «Коксохімік» в особі Кузнецова Сергія Борисовича, про витребування майна з незаконного чужого володіння - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Матеріали кримінального провадження № 12013040710000810 повернути до ВП №2 КРУП ГУНП у Дніпропетровській області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 04 листопада 2025 року.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;
- відповідач: Гаражно-будівельний «Коксохімік», код ЄДРПОУ 24228958, 50006, Дніпропетровська область, м, Кривий Ріг, вул. Цимлянська, б. 2.
Суддя: О. В. Чайкіна