04 листопада 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/9856/25
Провадження № 22-ц/820/2173/25
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П'єнти І.В. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Талалай О.І.,
розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 , третя особа - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Перша», про відшкодування шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником ОСОБА_2 , на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 серпня 2025 року (суддя Порозова І.Ю.).
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд
В квітні 2025 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Перша» (далі - ПрАТ «СК «АРКС») звернулось до суду з даним позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Перша»(далі - ПрАТ «СК «Перша»), про відшкодування шкоди.
В обґрунтування позову зазначалось, що між ПрАТ «СК «АРКС» та ОСОБА_3 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №09429а2цв (далі - Договір), предметом якого були майнові інтереси страхувальника, пов?язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Volkswagen Touran, державний номерний знак НОМЕР_1 .
28.08.2022 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Volkswagen Touran, державний номерний знак НОМЕР_2 , та транспортного засобу Honda, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 .
Відповідно до Європротоколу, відповідач є винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди. Позивач зауважив, що з метою отримання страхового відшкодування за шкоду, завдану пошкодженням транспортного засобу Volkswagen Touran, державний номерний знак НОМЕР_4 , потерпіла особа звернулася до АТ «СК «АРКС» із заявою про виплату страхового відшкодування та надала всі необхідні документи для його виплати. На підставі страхового акту ARX3340782 позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 49 983,44 грн.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Honda, державний номерний знак НОМЕР_3 , на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ПрАТ «СК «ПЕРША», яке здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 32 463,81 грн.
А тому, АТ «СК «АРКС» просило стягнути з ОСОБА_1 різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою в розмірі 17 519,63 грн (49 983,44 грн - 32 463,81 грн).
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 серпня 2025 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «СК «АРКС» 17 519,63 грн виплаченого страхового відшкодування, а також судовий збір у сумі 2422,40 грн, а всього стягнуто - 19942,03 грн.
Не погоджуючись із цим рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що між ОСОБА_1 та ПрАТ «СК» «Перша» укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту, за яким страхова сума складає 130000 грн, яких достатньо для задоволення вимог потерпілої в ДТП особи на суму 49983,44 грн, які були сплачені ПрАТ «СК «АРКС», а також відсутні підстави, які б унеможливлювали отримання відшкодування завданої в ДТП шкоди, навіть на підставі судового рішення, до прикладу якщо б страхова компанія була позбавлена ліцензії, виключена із МТСБУ, перебуває в стані припинення (банкрутства) чи фактично не здійснює діяльності. Крім того, відповідач вважає, що належним відповідачем в даній справі повинна бути ПрАТ «СК» «Перша».
У відзиві на апеляційну скаргу, ПрАТ «СК «АРКС» погоджується із висновками суду першої інстанції та просить відмовити в задоволені апеляційної скарги, а оскаржуване рішення - залишити без змін. Товариство посилається на те, що при виплаті страхового відшкодування страхова компанія відповідача вирахувала знос транспортного засобу внаслідок чого не покрила нанесений збиток відповідачем у розмірі фактичних витрат на ремонт пошкодженого транспортного засобу. Різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням становить 17519,63 грн, яку повинен відшкодувати відповідач. А тому, суд першої інстанції вірно визначив спірні правовідносини та врахував норми матеріального права, які повинні бути застосовані під час ухвалення рішення, внаслідок чого прийняв законне та обґрунтоване рішення.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до положень ст. 369 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Частинами 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої відповідає.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що 16.03.2022 між АТ «СК «АRX» (попередня назва СК «АХА Страхування») та ОСОБА_3 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «Прямий захист» № 09429а2цв, згідно якого було застраховано майнові інтереси відносно автомобіля Volkswagen Touran, державний номерний знак НОМЕР_5 , вигодонабувачем за договором є ОСОБА_3 (а.с.12-22).
28 серпня 2022 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Volkswagen Touran, державний номерний знак НОМЕР_5 , та транспортного засобу Honda, державний номерний знак НОМЕР_6 , під керуванням ОСОБА_1 та останнього було визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, що підтверджується копією Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (а.с.23).
28 серпня 2022 року ОСОБА_3 звернувся до АТ «СК «АРКС» із заявою про подію та виплату страхового відшкодування (а.с.24-28).
30 серпня 2022 року складено акт огляду транспортного засобу (дефективна відомість) (а.с.29-33).
Відповідно до ремонтної калькуляції №1.003.22.0 від 13.09.2022, складеної ТОВ «Ремонтбестаавтосервіс», ремонт автомобіля Volkswagen Touran, державний номерний знак НОМЕР_5 , становить 12 792, 60 грн, вартість запчастин до нього відповідно до рахунку № А-009996 від 30.08.2022 виданого ФОП ОСОБА_4 - 37190, 84 грн, а всього 49983,44 грн (а.с. 34-38,39).
На підставі поданої заяви по страховому договору № 09429а2цв від 16.03.2022, ПрАТ «СК «АРКС» здійснило виплату страхового відшкодування на рахунок ФОП ОСОБА_5 в розмірі 49983, 44 грн, що підтверджується платіжним дорученням №915537 від 16.09.2022 (а.с.43).
На час ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Honda, державний номерний знак НОМЕР_6 , була застрахована за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-207898914 в ПрАТ «СК «Перша», у зв'язку з чим 16.01.2023 ПрАТ «СК «Перша» виплатило AT «СК «АРКС» 32 463,81 грн страхового відшкодування за відновлювальний ремонт автомобіля Volkswagen Touran, державний номерний знак НОМЕР_5 , власник ОСОБА_3 (а.с.46-49, 50). Сума визначена з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу.
08 березня 2023 року ПрАТ «СК «АРКС» направило ОСОБА_1 претензію про виплату страхового відшкодування в розмірі 17 519,63 грн (а.с.52).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.
Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно з вимогами ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За правилом п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
За змістом ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» (тут і далі, який був чинний станом на день вчинення ДТП), до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Стаття 1191 ЦК України та ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (тут і далі, який був чинний станом на день вчинення ДТП), з одного боку, і ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини.
У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.
Згідно зі ст. 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18).
Позивач (який є страховиком потерпілої особи) виконав свої зобов'язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі.
У зв'язку з виплатою позивачем страхового відшкодування, до цієї особи (як до страховика потерпілої особи) перейшло право вимоги до заподіювача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв'язку із завдання шкоди відповідачем, в порядку суброгації.
Відносини ж між відповідачем та його страховиком (ПрАТ «СК «Перша») регулюються умовами, визначеними у договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та правилами ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Згідно з ч. 1 зазначеної статті у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Таким чином страховик відповідача виконав свої зобов'язання, відшкодувавши витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням його зносу.
Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана оплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
У зв'язку із заміною сторони кредитора у деліктному правовідношенні у межах фактичних витрат до позивача перейшло право вимоги у відповідній частині до відповідача, оскільки страхова виплата страховика відповідача є недостатньою для повного відшкодування завданої ним шкоди.
Отже, за змістом ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» можна дійти висновку про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди у межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 03 вересня 2018 року у справі № 464/1937/16-ц, від 03 грудня 2020 року у справі № 352/1384/18.
Згідно ст. 9 Закону України «Про страхування», франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Відповідно до п. 2.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 № 142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 № 1335/5/1159), вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
Коефіцієнт фізичного зносу ЕС розраховуються за формулою передбаченою п.7.37 Методики та визначена ПрАТ «СК «Перша» у розмірі 0,49 (а.с. 47, 86 ).
Враховуючи, що сума відшкодування, виплаченого ПрАТ «СК «Перша» в порядку регресу позивачу у розмірі 32463,81 грн, визначена із урахуванням коефіцієнту фізичного зносу пошкодженого автомобіля у розмірі 0,49 та франшизи у розмірі 2 600 грн, яка не відшкодовується страховиком, а розмір реальних збитків, необхідних для відновлення пошкодженої речі, які відшкодовані ПрАТ «СК «АРКС» потерпілій особі, становить 49983,44 грн, тому суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що з відповідача, як з винної особи, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром понесених витрат та отриманим страховим відшкодуванням в розмірі 17519,63 грн.
Апеляційний суд не погоджується з аргументами відповідача про те, що позовні вимоги в межах 130000 грн ліміту відповідальності страховика відповідача мають пред'являтися саме до нього, а не до особи, яка уклала договір страхування, з урахуванням такого.
Статтею 3 Закону України № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого (стаття 6 Закону № 1961-IV).
Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування (пункт 9.1 статті 9 Закону № 1961-IV).
Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 указаного закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Відтак, позивач у справі отримав страхове відшкодування від страховика цивільно-правової відповідальності відповідача, розраховане з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу пошкодженого транспортного засобу, що відповідає приписам ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та франшизи у розмірі 2 600 грн, яка не відшкодовується страховиком.
Натомість позивач, як застрахована особа, має виплатити решту розміру збитків, не покриту страховою сумою за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду і впливали на їх законність, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки стосовно встановлення обставин справи, до особистого тлумачення норм права й обставин справи, такі доводи містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом.
Рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 серпня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повне судове рішення складено 04 листопада 2025 року.
Суддя-доповідач І.В. П'єнта
Судді: Л.М. Грох
О.І. Талалай