04 листопада 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 671/1965/25
Провадження № 11-сс/820/564/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду в складі:
судді - доповідача ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
підозрюваної ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому та в режимі відеоконференції матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025243200000522 від 23 жовтня 2025 року, за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Волочиського районного суду Хмельницької області від 25 жовтня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Волочиського районного суду від 25 жовтня 2025 року відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ Відділу поліції №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано до підозрюваної
ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Малі Жеребки Теофіпольського району Хмельницької області, громадянки України, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати її місце проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, крім випадків необхідності отримання медичної допомоги та переміщення в укриття під час оголошення повітряної тривоги, на строк до 23 грудня 2025 року включно.
Під час строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу покладено на ОСОБА_7 такі обов'язки:
1. Прибувати невідкладно за викликом до слідчого, прокурора та суду для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні;
2. Утримуватись від спілкування з потерпілим ОСОБА_9 та свідками ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ;
3. Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
4. Носити електронний засіб контролю.
Роз'яснено підозрюваній, що у разі невиконання покладених на неї обов'язків до неї може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.
Звільнено підозрювану ОСОБА_7 з-під варти в залі суду та зобов'язано підозрювану негайно після її звільнення з-під варти прибути до місця свого проживання.
Прокурор ОСОБА_5 в апеляційній скарзі просив скасувати ухвалу слідчого судді Волочиського районного суду Хмельницької області від 25 жовтня 2025 року щодо обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваній ОСОБА_7 та постановити нову ухвалу, якою ОСОБА_7 обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строків досудового розслідування.
Уважав, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та суперечить матеріалам провадження.
Зокрема, наголошував на тому, що судом першої інстанції безпідставно не враховано наявність ризиків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством, обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого їй кримінального правопорушення, спосіб вчинення нею кримінального правопорушення, високий рівень суспільної небезпеки останньої, що повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Разом з тим, посилався на те, що не враховано особу підозрюваної ОСОБА_7 , яка вчинила тяжкий умисний насильницький злочин, пов'язаний з домашнім насильством фізичного характеру щодо співмешканця своєї матері.
Окрім того, слідчим суддею суду першої інстанції безпідставно не враховано наявність реального ризику того, що перебуваючи на волі ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, враховуючи його ступінь тяжкості та передбачену Законом міру відповідальності до 8 років позбавлення волі та її фактичну протиправну поведінку зі залишенням місця події, після нанесення тяжких тілесних ушкоджень.
Також існує ризик впливу ОСОБА_7 на свідків, які перебували в житловому будинку з метою зміни подальших показань на користь підозрюваної.
На думку прокурора, застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу передбаченого чинним Кримінальним процесуальним кодексом України щодо ОСОБА_7 є необґрунтованим та недоцільним.
В запереченні на апеляційну скаргу прокурора захисник підозрюваної ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 просив ухвалу слідчого судді Волочиського районного суду від 25 жовтня 2025 року залишити без змін.
Захисник уважав, що висновок слідчого судді місцевого суду про те, що достатнім запобіжним заходом для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_7 її процесуальних обов'язків та запобіганню ризикам, вказаним у клопотанні слідчого, є домашній арешт, правильним.
Посилався на те, що підозрювана ОСОБА_7 після обрання їй запобіжного заходу жодним чином не порушила покладених на неї обов'язків.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду з викладом змісту судового рішення та доводів апеляційної скарги; прокурора ОСОБА_5 на підтримання апеляційної скарги з викладених у ній мотивів; підозрювану ОСОБА_7 та її захисника ОСОБА_6 в заперечення проти апеляційної скарги; перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про таке.
Частиною 1 ст.131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування чи/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Слідчий СВ Відділення поліції № 2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_8 звернувася до слідчого судді місцевого суду з клопотанням, що погоджене з прокурором - начальником Теофіпольського відділу Волочиської окружної прокуратури ОСОБА_5 про застосування до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На обґрунтування клопотання слідчий зазначав, що у провадженні СВ Відділу поліції № 2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області знаходяться матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025243200000522 від 23 жовтня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 23 жовтня 2025 року близько 18 год 00 хв між ОСОБА_7 та співмешканцем її матері ОСОБА_11 - ОСОБА_9 , з якими спільно вона проживає однією сім'єю, в житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин стався конфлікт, в ході якого у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_9 .
Того ж дня, 23 жовтня 2025 року близько 18 год 10 хв, ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння у кімнаті житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , з мотивів раптово виниклих особистих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх наслідки у вигляді спричинення шкоди здоров'ю іншій особі, реалізуючи свій прямий умисел, спрямований на протиправне заподіяння тілесних ушкоджень, діючи умисно, схопила зі столу кухонний ніж та нанесла ОСОБА_9 , який перебував сидячи за столом, два удари ножем в область лівої сторони спини, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді різаної проникаючої рани грудної клітки зліва з пошкодженням паренхіми легені та гемоторакс зліва, які в своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.
За вказаних вище обставин ОСОБА_7 умисно спричинила ОСОБА_9 , який є особою похилого віку та відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» є особою, яка постраждала від домашнього насильства у формі фізичного насильства, тяжкі тілесні ушкодження, які небезпечні для життя в момент заподіяння.
23 жовтня 2025 року ОСОБА_7 затримано в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
23 жовтня 2025 року, в порядку ст.ст.276-278 КПК України, ОСОБА_7 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
Перевіряючи законність оскаржуваного рішення, апеляційним судом установлено, що слідчим суддею місцевого суду повною мірою були з'ясовані всі обставини, які передбачають підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та умови, за яких таке застосування можливе.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_7 , відповідно до вимог ст.178 КПК України, слідчий суддя врахував наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, взяв до уваги обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , його тяжкість та відомості, що характеризують підозрювану.
Доводи апеляційної скарги прокурора колегія суддів відхиляє як такі, що були враховані при прийнятті слідчим суддею рішення та які не зменшують заявлені у кримінальному провадженні ризики.
Слідчий суддя місцевого суду прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення та відмовив у застосуванні саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними в ході проведення досудового розслідування доказами, зокрема: протоколом огляду місця події від 23 жовтня 2025 року, показаннями потерпілого ОСОБА_9 відповідно до протоколу допиту потерпілого від 23 жовтня 2025 року, показаннями свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_10 відповідно до протоколів допитів свідків від 23 жовтня 2025 року та 24 жовтня 2025 року, медичною довідкою, речовими доказами, іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді місцевого суду, що надані до клопотання докази, здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_7 могла вчинити злочин, передбачений ч.1 ст.121 КК України.
Стаття 194 КПК України передбачає, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 ч.1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 ч.1 цієї статті.
Частиною 4 ст.194 КПК України передбачено, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 ч.1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 ч.1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.5 та 6 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
При цьому, належним чином враховано обставини, зазначені в ст.178 КПК України, зокрема, наявність вагомих доказів про вчинення підозрюваною цього злочину, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 в разі визнання її винуватою у вчиненні зазначеного вище кримінального правопорушення, наявність у підозрюваної постійного місця проживання та соціальних зв'язків: перебування у шлюбі, відсутність неповнолітніх дітей, також, що підозрювана за місцем проживання характеризується з позитивної сторони, раніше не судима.
При цьому, стороною обвинувачення не надано жодних доказів існування ризику незаконного впливу на потерпілого та свідків, а лише зазначено, що підозрювана знає свідків та може впливати на них з метою зміни ними показань для уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.
Факт особистого знайомства підозрюваної з потерпілим та свідками є недостатнім для ствердження існування ризику незаконного впливу без надання доказів щодо спроб такого впливу, при цьому, належним чином враховано позицію підозрюваної, яка під час розгляду клопотання у суді першої інстанції та під час її допиту у якості підозрюваної, при перегляді рішення у суді апеляційної інстанції, свою вину визнала, що нівелює цей ризик.
При цьому, ризик втечі, переховування від органів досудового розслідування та суду повинен оцінюватися разом з іншими факторами.
Місцевим судом, вирішуючи питання про застосування запобіжного, заходу належним чином враховано тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , у сукупності з іншими обставинами, з чим погоджується і колегія суддів апеляційного суду.
З урахуванням наведених обставин у їх сукупності, враховуючи відомості про особу підозрюваної ОСОБА_7 , колегією суддів апеляційного суду не встановлено належних даних, які стали би підставою для обрання підозрюваній ОСОБА_7 саме найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Такий запобіжний захід, як домашній арешт повною мірою забезпечить виконання підозрюваною ОСОБА_7 своїх процесуальних обов'язків, та наразі запобігає існуючим ризикам та повністю відповідає меті запобіжного заходу, відповідно до ст.177 КПК України.
Колегія суддів апеляційного суду не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги прокурора та скасування ухвали слідчого судді місцевого суду, адже вважає, що судове рішення є законним та обґрунтованим.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418, 419, 422, 423 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу слідчого судді Волочиського районного суду Хмельницької області від 25 жовтня 2025 року, якою застосовано до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на строк до 23 грудня 2025 року включно, залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3