№ справи676/6239/25
№2/687/603/2025
03 листопада 2025 року селище Чемерівці
Чемеровецький районний суд Хмельницької області у складі головуючого - судді Борсука В.О., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за позовом ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, зазначивши, що 05.04.2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачем укладено електронний договір № 1538760, про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу кошти у розмірі 15000,00 грн, строком на 360 днів. ТОВ «Слон Кредит» належним чином виконано зобов'язання за вказаним договором та надано в користування відповідача зазначену суму кредиту.
24 грудня 2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» укладено договір факторингу № 24122024, у відповідності до умов якого, ТОВ «Слон Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за плату, а ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» приймає належні ТОВ «Слон Кредит» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників.
Однак, в зв'язку з тим, що відповідачем неналежним чином були виконані умови договору, у відповідача перед товариством утворилася заборгованість, яка із врахуванням здійснених платежів, становить суму в розмірі 150000 грн.
У зв'язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 150000 грн, суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 10000,00 грн.
29.09.2025 року відкрито провадження у даній справі та розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.
Відповідачем відзиву на позовну заяву подано не було, також до суду не надходило клопотань про слухання справи у порядку загального позовного провадження.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 05.04.2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачем укладено електронний договір № 1538760, про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний», відповідно до п.1.2 якого товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Відповідно до п. п.1.3, 1.4 договору сума кредиту складає 15 000 грн., тип кредиту кредит; строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього договору (далі Графік платежів).
Тип процентної ставки фіксована. Стандартна процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору (п.1.5 договору).
Згідно п. п. 1.8, 1.10 договору загальні витрати на дату укладення договору складають за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 135 000 грн.; орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 150 000 грн.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
Відповідно до п.2.2 договору сума кредиту перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього договору. Дата надання кредиту: 05.04.2024 року або 06.04.2024 року.
Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно графіка платежів (п.5.1 договору).
ТОВ «Слон Кредит» свої зобов'язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПриватБанк», з якої слідує, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 , на яку здійснено переказ коштів 05.04.2024 року в сумі 15 000 грн.
З розрахунку заборгованості за кредитом по кредитному договору № 1538760 від 05.04.2024 року, складеного ТОВ «Слон Кредит», слідує, що відповідач погашення заборгованості не здійснював та в період з 05.04.2024 року по 24.12.2024 року має заборгованість в сумі 121125 грн, яка складається з: 15000 грн. - тіла кредиту; 98625 грн. - відсотків, 7500 грн. - штраф/пеня.
24 грудня 2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» укладено договір факторингу № 24122024, у відповідності до умов якого, ТОВ «Слон Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за плату, а ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» приймає належні ТОВ «Слон Кредит» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників.
Так, відповідно до витягу з реєстру боржників від 24.12.2024 року ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 121125 грн., яка складається з: 15 000 грн. - тіла кредиту; 98625 грн. - відсотків, 7500 грн. -штраф/пеня.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитом по кредитному договору, складеного ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» ОСОБА_1 погашення заборгованості не здійснювала та в період з 25.12.2024 року по 31.03.2025 року має заборгованість по процентах в сумі 36375,00 грн, що разом становить 150000 грн.
Однак, відповідно до п. 1.1. Договору Факторингу № 24122024 від 24 грудня 2024 року Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно Додатку № 1 та є невід'ємною частиною Договору.
Згідно з п. 1.2 вказаного договору Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку № 3, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимог. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
За змістом розділу «Визначення термінів» договору факторингу № 24122024 від 24 грудня 2024 року Заборгованість - грошові зобов'язання Боржників перед Клієнтом, що містяться у Реєстрі Боржників, які належать до сплати Клієнту Боржниками у зв'язку з наданими кредитами. До заборгованості включається сума основного зобов'язання (повернення кредиту), плата за кредитом (плата за процентною ставкою), відповідальність за порушення грошових зобов'язань та інші платежі згідно кредитних договорів.
Право вимоги - права грошової вимоги щодо погашення (стягнення) Заборгованостей з Боржників, які виникли на підставі кредитних договорів.
Отже, аналізуючи зміст наведених умов договору факторингу в їх сукупності, суд констатує, що до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача в обсязі, визначеному в Реєстрі Боржників - в сумі 121125 грн., яка складається з: 15 000 грн. - тіла кредиту; 98625 грн. - відсотків, 7500 грн. - штраф/пеня.
Відтак відсутні правові підстави для стягнення з відповідача нарахованих позивачем процентів за договором в сумі 36375,00 грн.
При цьому стягнення 7500 грн. неустойки задоволенню не підлягають оскільки відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України (в редакції закону України № 2120-IX від 15.03.2022 р.) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Таким чином суд вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги в частині 15 000 грн. - тіла кредиту; 98625 грн. - відсотків, що разом становить 113625 грн.
Згідно зі статтею 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Згідно ст. 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Згідно з ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» норми вказаного Закону відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
Наведені обставини свідчать про те, що між сторонами у цій справі виникли договірні зобов'язання, які випливають з кредитного договору, ними дотримано письмову форму укладення кредитного договору, цей договір є укладеним відповідно до вимог ст.ст. 639, 1054 ЦК України, оскільки передача грошей відбулася і сторонами кредитного договору було досягнуто згоди відносно всіх його істотних умов.
Проаналізувавши та оцінивши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що оскільки ТОВ «Слон Кредит» взяті на себе зобов'язання по укладеному договору від 05.04.2024 року виконало у повному обсязі, а відповідачем порушено умови вказаного договору, заборгованість по платежах та поточні платежі відповідно до умов укладеного договору нею не сплачувалися, суд прийшов до висновку, що з відповідача слід стягнути на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» як правонаступника, 36375 грн. кредитної заборгованості.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Вирішуючи позовні вимоги про застосування положень ч.ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України та зобов'язання органу, що здійснюватиме примусове виконання рішення суду нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.10 ст. 265 ЦПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
В свою чергу, згідно із ч. 11 ст. 265 ЦПК України остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.
Тобто, при ухваленні рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, суд може вирішити питання нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення. Однак, це є правом суду, а не обов'язком, та має вирішуватись з урахуванням обставин конкретної справи.
Суд зазначає, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року, а також п.18 Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Кредитні правовідносини між сторонами у даній справі виникли 05.04.2024 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану, який діє і на даний час.
Отже, суд вважає, що вимоги позивача про здійснення нараховування органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення в порядку ч.ч. 10,11 ст. 265 ЦПК України інфляційних втрат та 3% річних, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили та стягнення отриманих сум інфляційних втрат і 3% річних, а також роз'яснення даному органу чи особі, що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні трати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування, є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
При розподілі судових витрат, суд враховує пропорційність задоволених позовних вимог. Позов заявлено з ціною 150000 грн, а задоволено на суму 113625 грн, тобто на 75,75% (113625 х100: 150000). Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 1834,97 грн (2422,40х75,75:100).
Згідно ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
В матеріалах справи наявні заявка №9809 на виконання доручення до Договору №10/12-2024 від 10.12.2024 року; акт №9809 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору №10/12-2024 від 10.12.2024 року, з якого слідує, що вартість наданих послуг становить 10 000 грн.; рахунок на оплату №9809-12/08-2025 від 12 серпня 2025 року із зазначенням видів робіт (наданих послуг), вартість яких становить 10 000 грн; договір №10/12-2024 про надання правової допомоги від 10.12.2024 року.
Отже, з огляду на те, що позов задоволено частково (68,72%), а тому суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати на правову допомогу пропорційно до розміру задоволених вимог в розмірі 7575,00 грн (10000,00 х75,75:100).
Керуючись ст. ст. 12, 13, 263-265, 279 ЦПК України, ст. ст. 625, 1054, 1056-1 ЦК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Фінтраст Капітал» суму заборгованості за кредитним договором в сумі 113625 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Фінтраст Капітал» сплачений ним судовий збір у сумі 1834,97 грн та витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 7575 грн.
В решті частині позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», місце знаходження вул. Загородня, будинок 15, офіс 118/2 м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 44559822, e-mail: fintrust@ukr.net.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована АДРЕСА_1 .
Суддя Борсук В.О.