Справа № 686/6126/25
Провадження № 2/686/3197/25
03 листопада 2025 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
в складі : головуючого судді - Заворотної О.Л.,
секретаря судового засідання - Сікори Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Головного Державної казначейської служби України в Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовом до Держави Україна в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди, в обґрунтування якого вказав, що Постанова Хмельницького апеляційного суду у справі № 686/13975/23 від 30.11.2023 залишається невиконаною, а на її виконання 22.12.2023 позивачем був зданий виконавчий лист, в якому зазначено про негайне прийняття до виконання виконавчого листа з вимогою сплатити кошти з врахуванням ст. 625 ЦК України. Позивач в цій справі прагне грошової компенсації за бездіяльність внаслідок невиконання рішення суду, просить суд стягнути з Держави Україна сто мільйонів гривень моральної шкоди, завданої внаслідок порушення права на справедливий суд в порядку ч.1 ст. 23, ст.. 1173 ЦК України, ст. 56 та 129 Конституції України.
Представник ГУ ДКСУ в Хмельницькій області подав відзив на позов, де вказав, що 30.11.2023 Хмельницький апеляційний суд змінив рішення Хмельницького міськрайонного суду від 08.09.2023 по справі №686/13975/23 та виклав резолютивну частину рішення Хмельницького міськрайонного суду від 08 вересня 2023 року у такій редакції: «Стягнути з Держави Україна за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3% річних від простроченої суми в розмірі 5 554,52 грн та інфляційні витрати в розмірі 44 633,88 гривень».
Хмельницьким апеляційним судом вищезазначеною постановою від 30.11.2023 також змінено додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду від 15.09.2023 по цій же справі. Суд виклав резолютивну частину додаткового рішення Хмельницького міськрайонного суду від 08 вересня 2023 року в такій редакції: «Стягнути з Держави Україна за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 145 гривень».
22.12.2023 до Головного управління Казначейства надійшли виконавчі листи Хмельницького міськрайонного суду від 22.12.2023 по справі №686/13975/23-ц про стягнення з Держави Україна за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 три проценти річних від простроченої суми в розмірі 5 554,52 грн, інфляційні витрати в розмірі 44 633,88 грн та 3 145,00 грн правничої допомоги (далі - Виконавчі листи по справі №686/13975/23-ц).
Головне управління Казначейства з метою вжиття заходів, передбачених Порядком виконання рішень, надіслало до Державної казначейської служби України листом від 22.12.2023 №04-20-08/8259 документи щодо безспірного списання коштів згідно Виконавчих листів по справі №686/13975/23-ц на користь ОСОБА_1 .
Державна казначейська служба України, виявивши описку у сумі інфляційних втрат у відповідному виконавчому листі та у постанові Хмельницького апеляційного суду від 30.11.2023 звернулась до Хмельницького апеляційного суду із заявою про виправлення описки. Хмельницький апеляційний суд у постанові від 11.07.2024 виправив відповідну описку, зазначивши правильну суму інфляційних втрат у розмірі 34 633,88 грн.
Виконавчі листи по справі №686/13975/23-ц виконуються за рахунок бюджетної програми КПКВК 3504040 «Забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою» за третьою чергою погашення заборгованості.
Відповідно до абз.2 п.38 Порядку виконання рішень, безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету.
Встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» обсяг коштів не дозволяє Державній казначейській службі України здійснити у поточному році погашення заборгованості за рахунок бюджетної програми КПКВК 3504040 «Забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою» за всіма рішеннями судів, гарантованих державою. Строки погашення заборгованості за такими рішеннями залежать від суми коштів, встановленої у законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Згідно абзацу другого підпункту 1 пункту 9 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України та пункту 3 Порядку, безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Державною казначейською службою України, зокрема, за черговістю надходження таких рішень.
Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», заборгованість погашається в такій черговості:
- у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також у зв'язку з втратою годувальника;
- у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов'язаними з трудовими правовідносинами;
- у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.
Наголошує на тому, що Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову і бюджетну політику; відповідає за складання проекту закону про Державний бюджет України; визначає основні організаційно-методичні засади бюджетного планування; складає розпис Державного бюджету України згідно з бюджетними призначеннями та вносить зміни до нього.
Пунктом 49 Порядку виконання рішень, передбачено, що у разі, коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» за КПКВК 3504040 передбачено 100,00 млн грн.
Відповідно до Порядку виконання рішень Казначейство постійно звертається до Міністерства фінансів України із пропозиціями щодо необхідності визначення у Законі про Державний бюджет України достатнього обсягу коштів за бюджетною програмою, що дозволило б виконувати судові рішення, гарантовані державою, у встановлені законом строки.
Міністерство фінансів України за розглядом листів Державної казначейської служби України щодо збільшення бюджетних призначень за бюджетною програмою за КПКВК 3504040 повідомляє, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» затверджено бюджетні призначення за КПКВК 3504030 у сумі 150 000,0 тис. грн та за КПКВК 3504040 у сумі 100 000,0 тис гривень, виділити додаткові асигнування для Казначейства немає можливості.
Порядок внесення змін до закону про Державний бюджет України, зокрема в частині визначення чіткого переліку умов внесення змін, визначено статтею 52 Бюджетного кодексу України.
Таким чином, питання збільшення бюджетних призначень Державній казначейській службі України для відшкодування шкоди і виконання судових рішень може бути розглянуто у разі внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» в установленому бюджетним законодавством порядку та виходячи з можливостей дохідної частини державного бюджету.
Повідомляє про те, що виконання рішення поза чергою є неможливим, оскільки це призведе до перевищення повноважень працівників Казначейства та порушення принципу рівності стягувачів перед законом, адже будуть порушені права осіб, які подали виконавчі листи до Казначейства раніше, ніж позивач. Також законодавством України не передбачено будь-яких виключень, які можуть вплинути на зміну черговості при виконанні виконавчих документів у таких категоріях справ.
Отже, Головним управлінням Казначейства та Державною казначейською службою України вжито всіх передбачених законодавством заходів, спрямованих на виконання рішення суду по справі №686/13975/23-ц, що свідчить про відсутність бездіяльності Головного управління Казначейства та Державної казначейської служби України.
Звертає увагу Суду, що позивач не довів факту завдання Казначейством моральної шкоди, а саме наявності протиправних дій чи бездіяльності її посадових осіб і причинно-наслідкового зв'язку між такими діями та завданою моральною шкодою. Аналогічні позиції містяться в постанові Хмельницького апеляційного суду від 12.12.2024 по справі №686/12470/24.
Отже, моральна шкода позивачем ніяк не обґрунтована та документально не підтверджена. Позивачем не доведено розмір шкоди та причинний зв'язок цієї шкоди з діями відповідача.
Позивач у позові зазначає, що ним було витрачено на правову допомогу у написанні позову 5000 гривень. Однак будь-яких документів, які б підтверджували вказані витрати до позову не додано.
Також відповідно до правової позиції Верховного суду, викладеної у постанові від 03.10.2019 по справі №922/445/19, зазначено, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Аналогічні правові позиції викладені в постановах Верховного суду від 03.08.2022 по справі 487/4983/20, від 22.05.2023 по справі 553/916/19 та від 08.04.2020 по справі 278/1396/19.
Разом з тим, позивачем не надано копії договору про надання правової допомоги та копії розрахунку, акту виконаних робіт та квитанцій про оплату послуг, просить в позові відмовити в повному обсязі.
Позивач в судове засідання не з'явився, повідомлявся про час та місце судового розгляду у встановленому законом порядку, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача повідомлявся про час та місце судового розгляду у встановленому законом порядку.
Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 01.02.2022 по справі № 686/14502/21 cтягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства, грошові кошти в розмірі 310 000 грн.
31.10.2023 Державною казначейською службою України здійснено списання коштів на користь ОСОБА_1 згідно виконавчого лист Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25.02.2022 по справі № 686/14502/21.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 30.11.2023 змінено рішення Хмельницького міськрайонного суду від 08.09.2023 по справі №686/13975/23 та викладена резолютивна частина рішення в такій редакції: «Стягнути з Держави Україна за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3% річних від простроченої суми в розмірі 5 554,52 грн та інфляційні витрати в розмірі 44 633,88 гривень».
Хмельницьким апеляційним судом постановою від 30.11.2023 також змінено додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду від 15.09.2023 та викладено резолютивну частину додаткового рішення в такій редакції: «Стягнути з Держави Україна за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 145 гривень».
22.12.2023 до Головного управління Казначейства надійшли виконавчі листи Хмельницького міськрайонного суду від 22.12.2023 по справі №686/13975/23-ц про стягнення з Держави Україна за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 три проценти річних від простроченої суми в розмірі 5 554,52 грн, інфляційні витрати в розмірі 44 633,88 грн та 3 145,00 грн правничої допомоги.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 11.07.2024 виправлено описку, та зазначено правильну суму інфляційних втрат у розмірі 34 633,88 грн.
Звертаючись до суду із вказаним позовом, позивач вказав, що постанова суду залишається невиконаною, чим порушено право на справедливий суд та є підставою для відшкодування моральної шкоди.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами статті 1167 ЦК України, відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи вказаних органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначені статями 1173 та 1174 ЦК України відповідно.
Відповідно до вимог ст. 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Відповідно до вимог ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Відповідно до частини другої статті 2, частини першої статті 170 ЦК України учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Згідно з частиною другою статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Відповідно до частини другої статті 30 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Згідно положень ч. 4 ст. 58 ЦПК України, держава бере участь у справі через відповідний орган державної влади відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник.
Згідно абз.2 п.38 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (далі - Порядок виконання рішень) безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету.
Згідно абзацу другого підпункту 1 пункту 9 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України та пункту 3 Порядку виконання рішень, безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Державною казначейською службою України, зокрема, за черговістю надходження таких рішень.
Згідно прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», заборгованість погашається в такій черговості:
- у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також у зв'язку з втратою годувальника;
- у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов'язаними з трудовими правовідносинами;
- у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.
Пунктом 49 Порядку виконання рішень, передбачено, що у разі, коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України.
Звернення Казначейства до Міністерства фінансів України підтверджується листами від 01.01.2024 №5-05-1-05/103 (січень 2024), від 29.10.2024 № 5-05-1-05/24477 (жовтень 2024), від 06.11.2024 № 5-05-1-05/25253, від 29.10.2024, №5-05-1-05/24477 (листопад 2024), від 06.11.2024 №5-05-1-05/25253, від 26.12.2024 №5-05-1-05/30053 (грудень 2024), від 06.01.2025 №5-05-1-05/317 (січень 2025), від 28.02.2025 № 5-05-1-05/4769 (лютий 2025), від 31.03.2025 №5-05-1-05/7098 (березень 2025), від 10.04.2025 № 5-05-1-05/7991.
Міністерство фінансів України за розглядом листів Державної казначейської служби України щодо збільшення бюджетних призначень за бюджетною програмою за КПКВК 3504040 повідомляє, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» затверджено бюджетні призначення за КПКВК 3504030 у сумі 150 000,0 тис. грн та за КПКВК 3504040 у сумі 100 000,0 тис гривень, виділити додаткові асигнування для Казначейства немає можливості.
Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, в тому числі, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди передбачено, що обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправні діяння її заподіювача; наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. При цьому суд з'ясовує факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань, втрати немайнового характеру.
В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки, що призвела до заподіяння шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
Згідно правової позиції висловленої в постанові Верховного Суду від 30.04.2020 по справі № 804/2076/17 зазначено, що сам факт відсутності певного результату (виплати коштів за судовим рішенням) не може бути достатнім підтвердженням того, що суб'єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати своє повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив несвоєчасно, з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивачем не зазначено, в чому саме полягає незаконність дій чи бездіяльність Держави Україна в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Хмельницькій області та заподіяння такими діями чи бездіяльністю моральної шкоди позивачу.
Не надано позивачем суду належних та допустимих доказів на підтвердження заявленого ним розміру моральної шкоди сто мільйонів гривень.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди,завданої бездіяльністю/невиконанням рішення суду в справі №686/13975/23, слід відмовити.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати у зв'язку із відмовою у позові слід покласти на позивача.
Керуючись ст.ст.2, 12, 13, 30, 48, 76, 81, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 16, 23, 48, 170, 1173 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд -
ухвалив:
В позові ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: Держава Україна в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Хмельницькій області, 29001, м. Хмельницький, вул. Свободи, 70, код ЄДРПОУ 37971775.
Дата складення повного тексту рішення 03.11.2025.
Суддя: