Справа № 685/845/25
Провадження № 2/685/469/25
04 листопада 2025 року
Теофіпольський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Самойловича А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Теофіполь в порядку скороченого провадження без виклику осіб (учасників) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
04 вересня 2025 року від ТОВ «Споживчий центр» надійшов позов, в якому зазначено, що 21 березня 2025 року між позикодавцем ТОВ «Споживчий центр», позивачем по справі, та позичальником ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 21.05.2025-100002491.
Позивачем заявлена вимога стягнути з позичальника на свою користь заборгованість за даним кредитним договором, яка становить 21380 грн. і складається з заборгованості по тілу кредиту в сумі 6000 грн., заборгованості процентах в сумі 8880 грн., комісії в сумі 1500 грн. та неустойки в сумі 5000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням позичальником своїх договірних зобов'язань по поверненню кредиту.
Відповідачем направлено до суду письмовий відзив, в якому зазначив, що перебуває в стадії переговорів із позивачем щодо погашення заборгованості за кредитним договором, має можливість погасити борг до 20 жовтня 2025 року.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов переконання про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах договору, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Порядок укладення електронного договору визначений статтею 11 даного закону, при цьому, згідно частини 12 цієї статті, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному цією статтею, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеному в письмовій формі.
21 березня 2025 року між кредитодавцем ТОВ «Споживчий центр» та позичальником ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 21.03.2025-100002491 (кредитної лінії).
Згідно пунктів 2.1 та 2.2 пропозиції про укладення кредитного договору передбачено, що електронний кредитний договір укладається Кредитодавцем та Позичальником у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Електронний кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на вебсайті Кредитодавця у загальному доступі, а також у особистому кабінеті позичальника на вебсайті Кредитодавця; заявка, сформована на сайті Кредитодавця після ідентифікації Позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення Кредитодавцем; відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті Кредитодавця, та підписана Позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого Позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.
Позичальником 21 березня 2025 року було сформовано заявку до кредитного договору, за якою він, як позичальник, був ідентифікований згідно паспорту, з вказівкою своєї адреси та РНОКПП, а також зазначенням реквізитів належного йому електронного платіжного засобу для надання коштів даним і наступними договорами - 4149-50XX-XXXX-2286. В цей же день ТОВ «Споживчий центр» була складена відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 21.03.2025-100002491 (кредитної лінії), яка була підписана позичальником шляхом введення коду «Е833» з смс-повідомлення, яке було відправлене на його фінансовий номер 0937220637.
З наданих доказів вбачається, що сторонами було дотримано в повній мірі процедуру укладення договору в електронній формі, тому факт укладення кредитного договору між кредитодавцем ТОВ «Споживчий центр» та позичальником ОСОБА_1 знайшов своє підтвердження.
На виконання даного договору кредитодавцем в цей же день позичальнику було надано кредит в сумі 10000,00 грн. шляхом перерахування на платіжну карту позичальника НОМЕР_1 , зазначеній в кредитному договорі (акцепті пропозиції), що підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 26 серпня 2025 року № 49-2608, оператора послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків (сервіс онлайн платежів іРау), призначенням платежу вказано «Видача за договором кредиту № 21.03.2025-100002491».
Строк кредиту, згідно пунктів 3, 4 кредитного договору, становить 98 днів з дати його надання, датою повернення є 26 червня 2025 року. Проценти за користування кредитом, відповідно до пункту 6 договору, становлять 1,0 % за один день користування кредитом, денна процентна ставка, згідно п. 10 договору, становить 0,86 %.
Пунктом 7 кредитного договору визначено, що позичальник зобов'язаний також сплатити комісію, пов'язану з наданням кредиту, в розмірі 15 % від суми кредиту, що становить 1500 грн.
Відповідно до графіку платежів, визначеному у п. 12 договору, позичальник зобов'язаний був у конкретно визначені дати вносити на погашення кредиту по 2632,03 грн. впродовж семи 14-денних періодів, перший з яких складався з процентів за цей період та частини комісії, другий також з частини повернення тіла кредиту, а кожен наступний - з частки повернення тіла кредиту та сплати процентів.
Як вбачається з довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором, наданим позивачем, заборгованість ОСОБА_1 становить 6000 грн. по основному боргу, 8880 грн. по процентах за період з 21 березня по 26 червня 2025 року, 1500 грн. по комісії та 5000 грн. неустойки.
В позовній заяві позивачем вказано, що відповідачем було проведено часткову оплату по договору, а саме, 19 травня та 18 червня 2025 року було сплачено по 2000 грн., які були враховані при розрахунку заборгованості за договором.
Відповідачем не надано відомостей про внесення коштів на виконання умов договору в більшій сумі, ніж зазначено позивачем, тому заборгованість по тілу кредиту підлягає стягненню в повному обсязі.
Суд не погоджується з розміром заборгованості по процентах, нарахованої позивачем, оскільки позивач суму процентів нараховує, виходячи з розміру ставки у 1 % в день, що суперечить умовам договору, який передбачає нарахування процентів за ставкою у 0,86 % в день.
Денна процентна ставка в розмірі 1 % в день, визначена п. 6 договору відповідно до Закону України «Про споживче кредитування», включає до витрат по кредиту, крім процентів, також і комісію, яка підлягає стягненню окремо.
Судом перераховано розмір заборгованості по процентах, яка, з урахуванням зменшення заборгованості по тілу кредиту після часткового погашення заборгованості, за період з наступного дня після внесення відповідачем кожного платежу, виходячи з денної ставки у 0,86 % в день, становить 7619,6 грн. ((10000 грн. х 0,86 % х 59 днів (21.03.25 - 18.05.25)) + ((8000 грн. х 0,86 % х 31 день (19.05.25 - 18.06.25)) + ((6000 грн. х 0,86 % х 8 днів (19.06.25 - 26.06.25)), яка і підлягає стягненню.
Відомостей про погашення комісії, пов'язаної з наданням кредиту, суду не надано, тому вона підлягає стягненню в повному обсязі.
Позивачем також заявлена вимога стягнення з відповідача неустойки в сумі 5000 грн., проте ця вимога задоволенню не підлягає, оскільки суперечить вимогам пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, яким період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Суд відхиляє доводи позивача на відсутність заборони на нарахування неустойки за невиконання зобов'язань за договорами споживчого кредитування, відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», яким з 24 січня 2024 року дозволено нарахування неустойки.
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).
Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Доводи позивача зазначених висновків не спростовують, а лише зводяться до власного тлумачення норм матеріального права, тому підлягають відхиленню.
Сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог - 70,72 %.
Керуючись ст.ст. 526, 553, 554, 611, 625, 1046, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 11 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором № 21.03.2025-100002491 (кредитної лінії) від 21 березня 2025 року в сумі 15119,6 грн. (П'ятнадцять тисяч сто дев'ятнадцять гривень 60 коп.), яка складається із заборгованості по тілу кредиту в сумі 6000,00 грн., заборгованості по процентах в сумі 7619,6 грн. та комісії, пов'язаної з наданням кредиту, в сумі 1500,00 грн.
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» в задоволення решти позовних вимог.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833) сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 1713,08 грн. (Одна тисяча сімсот тринадцять гривень 08 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 04 листопада 2025 року.
Суддя Самойлович А.П.