Провадження № 1-кп/679/29/2025
Справа № 679/779/24
про продовження строку тримання під вартою
04 листопада 2025 року
Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря с/з ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нетішин Хмельницької області кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Славута Шепетівського району Хмельницької області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , - у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 185 ч. 4, 357 ч. 1 КК України,
На розгляді Нетішинського міського суду Хмельницької області перебуває вказане кримінальне провадження.
Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому, в обґрунтування якого зазначив, що ризики, раніше враховані судом під час продовження обвинуваченому відповідного запобіжного заходу, наразі не зменшилися та продовжують існувати, а саме ОСОБА_4 , який ніде не працює та не має офіційного джерела доходів, а також не має міцних соціальних зв'язків (зокрема неодружений та не має на утриманні дітей чи осіб похилого віку), з огляду на тяжкість покарання, що йому загрожує, може переховуватися від суду, змінивши місце проживання, та незаконно впливати на потерпілого та свідків із метою зміни їх показань. Крім того, обвинувачений можепродовжити злочинну діяльність з урахуванням наявних у нього судимостей за вчинення аналогічних майнових злочинів. При цьому раніше до ОСОБА_4 вже застосовувався більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту, однак це не забезпечило його належної процесуальної поведінки та виконання покладених на нього обов'язків, позаяк до обвинуваченого вісім разів застосовувався привід та тричі він оголошувався у розшук.
Обвинувачений не мав заперечень проти клопотання прокурора.
Захисник вважала доцільним застосувати до обвинуваченого більш м'який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із посиланням на ті обставини, що потерпілий у справі є братом ОСОБА_4 і натепер вони примирилися, у зв'язку з чим розглядається питання про укладення відповідної угоди.
Потерпілий у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце його проведення повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши клопотання прокурора та думку сторони захисту, а також дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 331 Кримінального процесуального кодексу України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Під час розгляду клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому суд дійшов висновку, що натепер залишаються наявними та не втратили свою актуальність ризики, визначені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачений може переховуватися від суду та незаконно впливати на свідків (які ще не допитані судом) з огляду на тяжкість інкримінованих йому кримінальних правопорушень, за вчинення яких зокрема передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років. Крім того, обвинувачений може вчинити інші кримінальні правопорушення, про що свідчить наявність у нього не знятої та не погашеної судимості.
Так, у розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, зокрема ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Також, зважаючи на суспільний інтерес, який у взаємозв'язку зі встановленими судом ризиками в даному випадку виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовому висновку, викладеному у п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає виправданим необхідність продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 виняткового виду запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів наразі не буде достатнім для забезпечення вищезазначених ризиків.
Суд вважає, що суспільний інтерес в даному випадку полягає у необхідності забезпечення виконання завдань кримінального провадження, якими відповідно до ст. 2 КПК України є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, а також охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, зокрема прав свідків.
Крім іншого, суд бере до уваги, що раніше на стадії судового провадження до обвинуваченого застосовувався більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту, який не зміг забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, внаслідок чого до нього вісім разів застосовувався привід та тричі він оголошувався судом у розшук.
Разом із цим суд не вбачає наявність ризику незаконного впливу обвинуваченого на потерпілого з метою зміни останнім своїх показань, оскільки останній був допитаний у судовому засіданні.
Таким чином, враховуючи зазначені обставини, виходячи із ступеня тяжкості інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, одне з яких відповідно до ст. 12 КК України є умисним тяжким злочином, а також оскільки судом встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на шістдесят днів.
Із вищенаведених підстав суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання захисника про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 177, 178, 183, 197, 331, 369-372 КПК України, суд,
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк тримання під вартою на шістдесят днів, а саме з 04.11.2025 по 02.01.2026 включно.
Відмовити у задоволенні клопотання захисника про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів із дня її оголошення. Подання апеляційної скарги на цю ухвалу не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору, а також направити до Державної установи «Шепетівська виправна колонія (№ 98)».
Суддя ОСОБА_1