Провадження № 2/679/139/2025
Справа № 679/1763/24
31 жовтня 2025 року м. Нетішин
Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі головуючого судді Стасюка Р.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів»» звернулося до суду з позовом ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №4073562 у розмірі 60200 гривень.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 21.10.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 4073562 в електронній формі. Укладання кредитного договору здійснено сторонами за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через веб-сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході в особистий кабінет, шляхом введення одноразового ідентифікатора направленого товариством на мобільний телефон клієнта.
Відповідно до умов договору кредитодавець надав відповідачу кредитні кошти у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної карти, які надані відповідачем кредитору.
27.06.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 27062024, відповідно до умов якого, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» передає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 27.06.2024 до Договору факторингу №27062024 від 27.06.2024, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 60200,00 грн, з яких: 10000,00 грн заборгованість за основною сумою боргу; 50200,00 грн заборгованість за процентами.
Таким чином, позивач набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яка виникла в зв'язку з невиконанням останнім договірних зобов'язань за кредитним договором № 4073562 від 21.10.2023.
Враховуючи викладене, представник позивача у позовній заяві просив стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості за кредитним договором та понесені судові витрати.
Ухвалою судді від 12.11.2024 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
27.11.2024 до суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_1 на позовну заяву. У відзиві відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що про існування вказаного кредитного договору дізнався з ухвали про відкриття провадження у справі. Оскільки будь-яких кредитних договорів з ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» не укладав, грошових коштів за цим договором не отримував та не користувався ними, 19.11.2024 звернувся до Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області з заявою про внесення до ЄДРДС відомостей про вчинення кримінального правопорушення. Крім того, у відзиві відповідач посилається на те, що позивачем до позовної заяви не долучено доказів укладення кредитного договору, який за формою відповідає вимогам цивільного законодавства, переказу грошових коштів на банківський рахунок позичальника та отримання ним таких коштів, розрахунку заборгованості за кредитним договором.
09.12.2024 до суду надійшла відповідь представника позивача на відзив. У відповіді на відзив представник зазначив, що між сторонами укладено договір в електронному вигляді, із застосуванням електронних підписів. Відповідач через особистий кабінет на веб-сайті первісного кредитора подав заявку на отримання кредиту на умовах, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого первісний кредитор надіслав позичальнику за допомогою засобів зв'язку, на зазначений ним номер телефону, одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідач використав для підтвердження підписання кредитного договору. Тобто верифікація та ідентифікація позичальника здійснювалася через ІТС первісного кредитора. Додатково здійснювалася верифікація банківської картки клієнта, що дає змогу встановити власника банківської карти та особу, яка заповнює заявку, як одну і ту саму особу. Після цього позичальнику направлено смс-повідомлення з кодом підтвердження, який клієнт ввів у спеціальне поле на сайті щоб завершити реєстрацію та генерацію особистого кабінету, а також щоб підтвердити умови отримання кредиту. Таким чином, відповідачем було подано заявку на оформлення договору, в якій останній зазначив особисті персональні дані, підтвердив мобільний номер телефону, пройшов процедуру верифікації банківської карти та підписав договір за допомогою електронного підпису, що у свою чергу підтверджує факт укладення між сторонами вказаного договору у електронній формі. Щодо доказів перерахування первісним кредитором на рахунок позичальника кредитних коштів представником позивача зазначено, що відповідач, як власник карткового рахунку, на який було перераховано кредитні кошти, може власноруч отримати виписки по рахунку для підтвердження або ж спростування факту перерахування/отримання кредитних коштів. Відповідачем у вказаній справі належних на допустимих доказів на спростування позовних вимог не надано, зокрема того, що кредитні кошти не були зараховані на картковий рахунок позичальника вказаний у договорі, або ж доказів того, що такий рахунок йому не належить. При цьому представником позивача до відповіді на відзив долучено розрахунок заборгованості та довідку ТОВ «Універсальні платіжні рішення» про успішний переказ коштів у сумі 10000,00 грн на картковий рахунок позичальника.
28.01.2025 до суду надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив у яких відповідач послався на те, що долучені до відповіді на відзив докази не можуть бути належними доказами отримання кредитних коштів позичальником. Електронна пошта, вказана в копії Анкети оферти відповідачу не належить. Позивачем не підтверджено набуття права вимоги саме до відповідача.
Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази як окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов висновку про таке.
Судом встановлено, що 21.10.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4073562 в електронній формі за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечено клієнту через вебсайт або мобільний додаток.
Даний договір підписано позичальником ОСОБА_1 електронним підписом з персональним одноразовим ідентифікатором Т789 о 16:00:10, який був надісланий на зазначений ним номер мобільного телефону, в договорі міститься інформація про паспортні дані відповідача, його РНОКПП, місце його реєстрації та фактичного проживання, номери мобільних, а також стаціонарних телефонів.
Відповідно до п. 1.2, п. 1.3 договору товариство зобов'язалося на умовах строковості, зворотності, платності надати позичальнику грошові кошти в гривні в сумі 10000,00 строком на 360 днів.
Кредитні кошти надаються в безготівковій формі шляхом перерахування на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної карти) № НОМЕР_1 (п. 2.1 договору).
Пунктом 1.4 договору визначено тип процентної ставки: фіксована. Стандартна процентна ставка становить 2,00 % в день, та застосовується в межах всього строку кредиту, знижена процентна ставка 0,01 % в день, яка застосовується за умови якщо клієнт до 19.11.2023 включно або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі, не менше суми першого платежу, визначеного у Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт як учасник Програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, у зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
У випадку невиконання умов для отримання індивідуальної знижки, користування кредитом здійснюється за стандартною процентною ставкою.
Відповідно до п. 1.6 договору орієнтовна загальна вартість кредиту складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 82000,00 грн; за зниженою процентною ставкою 76030,00 грн.
Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за користуванням кредитом, яка є додатком №1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4073562 від 21.10.2023, яка підписана відповідачем із використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором Т789 21.10.2023 о 16:00:10, встановлений графік здійснення платежів. При цьому, загальні витрати по кредиту становлять 76030,00 грн, з яких: проценти за користування кредитом 66030,00 грн, сума кредиту 10000,00 грн. Реальна річна процентна ставка 7308,55 %.
Обчислення загальної вартості кредиту базується на припущенні, що сторони виконають свої зобов'язання на умовах та у строки встановлені договором (п. 1.7 договору).
В підтвердження укладення вказаного договору позивачем також долучено паспорт споживчого кредиту, який підписаний відповідачем із використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором Т789 21.10.2023 о 15:58:42.
Свої зобов'язання за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4073562 від 21.10.2023 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» виконало в повному обсязі, видало відповідачу кредит у сумі 10000,00 гривень, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 01.07.2024 з якої вбачається, що відповідно до укладеного з ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» договору на переказ коштів ФК-П-19/03-01 від 12.03.2019, товариством 21.10.2023 о 16:02:09 успішно перераховано кошти в сумі 10000,00 гривень на платіжну картку клієнта НОМЕР_2 , номер транзакції у системі iPay.ua - 299025589, призначення платежу: зарахування на карту.
27.06.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів»» укладено договір факторингу № 27062024 за яким клієнт передав, а фактор прийняв за плату права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників від 27.06.2024 складеному за формою згідно із Додатком №1 до договору, зокрема, право вимоги до відповідача - ОСОБА_1 за кредитним договором № 4073562 у сумі 60200,00 гривень, з яких: 10000,00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу, 50200,00 гривень сума заборгованості за процентами.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №4073526 від 21.10.2023, проведеного ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за період з 27.06.2024 по 30.09.2024, заборгованість складає 60200,00 грн, з яких: 50200,00 грн заборгованість за відсотками, 10000,00 грн заборгованість за комісією.
У позовній заяві позивач посилаючись на те, що отримав право вимоги за вказаним договором від первинного кредитора ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», просив стягнути з відповідача вищезазначену суму заборгованості.
Правовідносини, що склалися між сторонами по справі є цивільно-правовими та урегульовані положеннями ЦК України.
Однією із загальних засад цивільного законодавства України є свобода договору (п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України).
У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаний в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина шоста статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з статтю 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути ідентифікована; суб'єкт персональних даних - фізична особа, стосовно якої відповідно до закону здійснюється обробка її персональних даних; згода суб'єкта персональних даних - будь-яке документоване, зокрема, письмове, добровільне волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки.
Частиною п'ятою статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
У частині першій статті 11 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб'єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб'єкт персональних даних або який укладено на користь суб'єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб'єкта персональних даних.
Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
З матеріалів справи вбачається, що договір № 4073562 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 21.10.2023 містять електронні підписи відповідача одноразовим ідентифікатором Т789, які було надано позичальнику для підписання договору та паспорту споживчого кредиту.
З копії наявного в матеріалах справи електронного договору вбачається, що ОСОБА_1 , як позичальник за кредитним договором, ідентифікував себе в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача, надавши ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої персональні дані: ПІБ, РНОКПП, місце проживання, e-mail, дані паспорта, а також картковий рахунок, необхідні для укладення договору та формування одноразового ідентифікатора.
У вищевказаному договорі наявна інформація про умови кредитування, зокрема, порядок та умови надання кредиту, періодичність внесків, строк дії договору, процентну ставку за користування кредитом та порядок повернення кредиту.
Умови договору № 4073562 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 21.10.2023 є чіткими та зрозумілими, що виключає можливість їх неоднозначного трактування сторонами. Грошові кошти за договором були перераховані на банківську карту, реквізити якої зазначені в договорі.
Відтак суд приходить до переконання, що кредитний договір між сторонами є укладеним і позичальник був ознайомлений з його умовами.
Доводи відповідача про те,що жодних договорів із ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА він не укладав, жодних заявок на офіційному веб-сайті позивача не заповнював, не підтверджені належними у справі доказами. Заявка для отримання позики містить всі ідентифікуючі дані щодо відповідача, останній не спростовує факту належності йому банківської карти на яку зараховано грошові кошти, а також не заявляє клопотання про витребування додаткових доказів, які б могли підтвердити чи спростувати вказану обставину. Відповідачем не доведено, що телефонний номер, із використанням якого здійснювалося підписання електронним підписом з одноразовим ідентифікатором кредитного договору, а також банківська карта № НОМЕР_1 , на яку було проведено зарахування грошових коштів в момент укладення договору використовувалися іншою особою без його відома чи доручення або ж вибули із його користування незаконним шляхом. Без введення позичальником відповідних даних, здійснення його верифікації, передання ним та отримання товариством персональних даних від відповідача з метою укладення договору, таке укладення кредитного договору є неможливим.
Посилання відповідача на те, що за фактом укладення кредитного договору від його імені, за його заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.11.2024 внесено відомості про вчинення кримінального провадження за ч.4 ст.190 КК України, суд оцінює критично, оскільки відкрите кримінальне провадження за фактом незаконного заволодіння невстановленою особою грошовими коштами позивача не доводить того, що саме ця невстановлена особа/особи заволоділи персональними даними позивача з метою укладення кредитного договору й уклала його від імені ОСОБА_1 без його волі.
Таким чином, посилання відповідача на те, що кредитний договір підписано без його волі іншими особами, які незаконним шляхом заволоділи його персональними даними, відхиляються судом, як таке що зводяться до припущень, а судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ч. ч. 1 та 2 ст. 1056-1 ЦКУ процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №4073526 від 21.10.2023, проведеного ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за період з 27.06.2024 по 30.09.2024, заборгованість складає 60200,00 грн, з яких: 50200,00 грн заборгованість за відсотками, 10000,00 грн заборгованість за комісією. Станом на дату відступлення права вимоги 27.06.2024 загальний розмір заборгованості складав 60200,00 грн, тобто позивач після укладення договору факторингу проценти за кредитним договором не нараховував. Заборгованість за процентами 50200,00 гривень утворилася у період з 21.10.2023 по 27.06.2024, розрахунок процентів проведено у відповідності до п. 1.4.1 договору (10000 (тіло кредиту) х 2% (процентна ставка в день) х 251(кількість днів)).
Вирішуючи питання щодо застосування до спірних правовідносин положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX (далі - Закон № 3498-IX), суд вказує на таке.
Відповідно до положень ст. ст. 1, 8 Закону України «Про споживче кредитування» із змінами, внесеними згідно із Законом № 3498-IX, денна процентна ставка - це загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.
Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.
До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).
До загальних витрат за споживчим кредитом не включаються: 1) платежі, що підлягають сплаті споживачем у разі невиконання його обов'язків, передбачених договором про споживчий кредит; 2) платежі з оплати товарів (робіт, послуг), які споживач зобов'язаний здійснити незалежно від того, чи правочин укладено з оплатою за рахунок власних коштів споживача чи за рахунок споживчого кредиту.
Обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки має базуватися на припущенні, що договір про споживчий кредит залишається дійсним протягом погодженого строку та що кредитодавець і споживач виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в договорі.
Якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки або інших платежів за послуги кредитодавця, включених до загальних витрат за споживчим кредитом при обчисленні реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення, реальна річна процентна ставка та денна процентна ставка обчислюються на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит.
Денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою:
ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t x 100 %, де
ДПС - денна процентна ставка;
ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом;
ЗРК - загальний розмір кредиту;
t - строк кредитування у днях.
Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Водночас відповідно до пункту 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Закон № 3498-IX набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Отже, відповідно до положень Закону №3498-IX до 22 квітня 2024 року включно максимальний розмір денної процентної ставки не повинен перевищувати 2,5 %, а до 20 серпня 2024 року включно - не повинен перевищувати 1,5 %.
Так, за умови застосування передбаченої умовами Договору зниженої процентної ставки 0,01 % у день протягом строку кредитування денна процентна ставка становить 1,8 %, виходячи з такого розрахунку: (66030,00 грн (сума процентів за користуванням кредитом)/10000,00 грн загальний розмір кредиту)/360 днів строку кредитування х 100 % = 1,8 %).
Натомість за умови застосування передбаченої умовами договору стандартної процентної ставки 2,00 % у день протягом строку кредитування денна процентна ставка становить 2 %, виходячи з такого розрахунку: (72000 грн (сума процентів за користуванням кредитом)/10000,00 грн загальний розмір кредиту) / 360 днів строку кредитування x 100 % = 2 %.
Отже, виходячи з умов укладеного між сторонами договору № 4073562 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 23.10.2023 розмір денної процентної ставки у період з 23.04.2024 по 27.06.2024 перевищував розмір максимальної денної процентної ставки відповідно до Закону України «Про споживче кредитування», який був дозволений протягом пільгового періоду (240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг»).
Таким чином, відповідно до проведеного судом розрахунку розмір заборгованості за процентами, який підлягає стягненню з відповідача за період з 23.10.2023 по 27.06.2024 складає 46900,00 грн:
10000 (тіло кредиту) х 2% (проценти згідно п. 1.4.1 договору) х 185 (кількість днів за період з 23.10.2023 по 22.04.2024) =37000,00 грн;
10000 (тіло кредиту) х 1% (розмір максимальної денної процентної ставки з 23.04.2024) х 66 (кількість днів за період з 23.04.2024 по 27.06.2024) =9900,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Статтею 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому(майбутня вимога) Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Предметом договору факторингу може бути: право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога); право вимоги, яке виникне в майбутньому (настане строк платежу).
27.06.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів»» укладено договір факторингу № 27062024 за яким клієнт передав, а фактор прийняв за плату права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників від 27.06.2024 складеному за формою згідно із Додатком №1 до договору, зокрема, право вимоги до відповідача - ОСОБА_1 за кредитним договором № 4073562 у сумі 60200,00 гривень, з яких: 10000,00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу, 50200,00 гривень сума заборгованості за процентами.
Таким чином ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» правомірно набуло права вимоги за кредитним договором №4073562 від 21.10.2023 укладеним між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 .
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за кредитним договором №4073562 від 21.10.2023 у загальному розмірі 56900,00 грн, з яких: 10000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 46900,00 грн - заборгованість за відсотками.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Понесення позивачем судових витрат у вигляді судового збору в розмірі 3028 гривень підтверджується платіжною інструкцією № 86404 від 22.10.2024.
Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково на суму 56900,00 гривень, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені останнім судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2861,46 гривень, що пропорційно розміру задоволених позовних вимог (94,5%).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 81, 89, 141, 178, 258-260, 263, 265, 279 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» заборгованості за кредитним договором № 4073562 укладеним 21 жовтня 2023 року між Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 у розмірі 56900 (п'ятдесят шість тисяч дев'ятсот) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2861 (дві тисячі вісімсот шістдесят одну) гривню 46 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду складено 31 жовтня 2025 року.
Сторони у справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Р.М. Стасюк