Провадження № 2/679/675/2025
Справа № 201/6375/25
(заочне)
04 листопада 2025 року м.Нетішин
Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі головуючої судді Сопронюк О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» звернулося до Соборного районного суду міста Дніпра з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 24.03.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №00-9689936 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатору.
Відповідач ОСОБА_1 за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт ТОВ «Макс Кредит» та ознайомився з актуальною редакцією Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит». Після чого добровільно без примусу чи тиску відповідач заявив про бажання отримання коштів, зареєструвався на сайті кредитодавця, під час чого пройшов процедуру ідентифікації/верифікації, керуючись підказками сайту, тобто вказав свої персональні ідентифікаційні дані.
Таким чином, під час укладення кредитного договору ТОВ «Макс Кредит» здійснено ідентифікацію та верифікацію відповідача ОСОБА_1 згідно з вимогами, встановленими Постановою НБУ «Про затвердження Положення про здійснення установами фінансового моніторингу», що передбачено та погоджено умовами кредитного договору.
Згідно з Правилами, до укладення кредитного договору, позичальнику для ознайомлення в особистий кабінет надано паспорт споживчого кредиту. ОСОБА_1 погодився з умовами, запропонованими в Паспорті споживчого кредиту, шляхом його підписання за допомогою одноразового ідентифікатора, первісний кредитор сформував та надав відповідачу оферту щодо укладення кредитного договору.
Кредитний договір №00-9689936 від 24.03.2024 підписано ОСОБА_1 шляхом введення одноразового ідентифікатора 12416. Після здійснення акцепту позичальником, кредитодавець наклав на кредитний договір кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника із кваліфікованою електронною позначкою часу. Таким чином, у вказаному кредитному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки.
На виконання умов кредитного договору, ТОВ «Макс Кредит» здійснив переказ коштів безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «Платежі Онлайн» на платіжну картку відповідача №4149-39ХХ-ХХХХ-4143 в розмірі 6000 грн., тобто виконав свої зобов'язання в повному обсязі. Крім того, до умов кредитного договору, позичальник зобов'язується сплатити кредитодавцю комісію за надання кредиту в сумі 300 грн., порядок сплати якої визначено умовами кредитного договору. Проте відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання належним чином не виконав, порушивши умови кредитного договору, в результаті чого виникла заборгованість.
21.10.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу №21102024-МК/ЕЙС, відповідно до умов якого ТОВ «Макс Кредит» відступило ТОВ «ФК «Ейс» право вимоги до відповідача за кредитним договором №00-9689936 від 24.03.2024. Таким чином, відповідно до Реєстру Боржників за договором факторингу №21102024-МК/ЕЙС від 21.10.2024 до позивача ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 20563,20 грн.
Внаслідок порушення відповідачем зобов'язань за кредитним договором №00-9689936 від 24.03.2024 у нього виникла заборгованість в розмірі 20563,20 грн., яка складається з наступного: 6300 грн. - заборгованості по кредиту (з урахуванням одноразової комісії 300 грн.); 11263,20 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 3000 грн. - штрафні санкцій згідно умов договору.
Однак, позивач ТОВ «ФК «Ейс» не заявляє вимоги щодо стягнення штрафних санкцій в розмірі 3000 грн, у зв'язку з чим загальна сума заявленого до стягнення боргу становить 17563,20 грн. та складається з: 6300 грн - заборгованість по кредиту (з урахуванням одноразової комісії 300 грн.); 11263,20 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
На підставі наведеного, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Ейс» заборгованість за кредитним договором №00-9689936 від 24.03.2024 у розмірі 17563,20 грн. та судові витрати: судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 7000 грн.
Ухвалою судді Соборного районного суду м.Дніпра від 26.05.2025 дану справу передано для розгляду за підсудністю до Нетішинського міського суду Хмельницької області.
Ухвалою судді Нетішинського міського суду Хмельницької області від 02.07.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень, а також задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів у АТ КБ «Приват Банк».
23.07.2025 до суду надійшла запитувана інформація від АТ КБ «Приват Банк» стосовно рахунків ОСОБА_1 , на виконання ухвали суду від 02.07.2025.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін, у строк встановлений ухвалою суду про відкриття провадження, від сторін не надійшло, відповідач, який належним чином повідомлявся про розгляд справи, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, відзив на позовну заяву не подав.
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3)відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку з тим, що належним чином повідомлений про розгляд справи відповідач відзив на позовну заяву не подав, у той час як представник позивача у позовній заяві не заперечував проти ухвалення заочного рішення, судом прийнято рішення про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази як окремо, так і в їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 24.03.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір кредитної лінії №00-9689936.
Відповідно до п.п.1.1., 1.2. договору, кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії, на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Сума ліміту кредитної лінії (сума кредиту) складає: 6000 грн.
Строк дії кредитної лінії (строк кредитування): 360 календарних днів. Позичальник зобов'язаний повернути суму кредиту кредитодавцю в останній день строку кредиту (дата остаточного повернення кредиту): 19 березня 2025 року (п.1.3 договору).
Згідно п.1.5. договору, тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка складає 2,47% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3 цього договору. Знижена процентна ставка складає 1% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується виключно протягом 15 днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування кредитом, протягом строку кредитування, зазначеного в пункті 1.3 цього договору.
Відповідно до п.1.6 договору кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 5% від суми кредиту, що складає: 300 грн., яку позичальник зобов'язаний сплатити на умовах, визначених п.3.4. цього договору.
Пунктами 1.7.1 та 1.7.2 договору визначено, що денна процентна ставка при застосуванні стандартної процентної ставки та комісії дорівнює 2,5 %, а денна процентна ставка у разі використання позичальником права на знижену процентну ставку та комісії дорівнює 2,4 %.
Пунктом 2.8 договору встановлено, що кредитодавець зобов'язаний надати кредит у дату надання/видачі кредиту: 24.03.2024. Сума кредиту перераховується кредитодавцем в сумі 6000 грн. на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної карти) НОМЕР_1 .
Відповідно до п.7.10 договору сторони підтверджують, що договір, укладений в електронній формі, має таку саму юридичну силу для сторін, як і документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін, тобто вчинені в простій письмовій формі. Підписуючи договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, позичальник підтверджує свою повну обізнаність за згоду з усіма (в тому числі істотними) умовами цього договору та Правил.
ОСОБА_1 підписав договір кредитної лінії №00-9689936 від 24.03.2024 шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором (12416), про що зазначено в розділі «реквізити сторін». Вказане також підтверджується довідкою про ідентифікацію, складеною ТОВ «Макс Кредит», згідно якої одноразовий ідентифікатор було відправлено 24.03.2024 о 22:47:01, на номер телефону відповідача, який вказаний у реквізитах договору, а саме: НОМЕР_2 .
На підтвердження позовних вимог позивачем також надано Правила надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Макс Кредит», які діяли з 09.01.2024.
Як вбачається із даного кредитного договору та паспорту споживчого кредиту, відповідач ОСОБА_1 ознайомлений з умовами кредитування, зокрема: тип кредиту, строк кредитування, спосіб та строк надання кредиту, тип процентної ставки, загальні витрати за кредитом, розмір реальної процентної ставки, кількість та розмір платежів, періодичність внесення, про що свідчить його підпис у вказаних документах вчинений шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
ТОВ «Макс Кредит» свої зобов'язання за договором кредитної лінії №00-9689936 від 24.03.2024 виконало в повному обсязі та надало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 6000 грн. шляхом перерахунку на зазначену в договорі платіжну карту відповідача № НОМЕР_1 (банк-емітент «Sport Bank», номер транзакції 41131-32697-34503, код авторизації 972320) через ТОВ «Платежі Онлайн» за допомогою платіжного сервісу «Platon», що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Платежі Онлайн» №1289/10 від 30.10.2024, витягом з реєстру транзакцій та витягом з додатку до інформаційної довідки ТОВ «Платежі Онлайн» №1289/10 від 30.10.2024.
Згідно детального розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №00-9689936 від 24.03.2024, складеного ТОВ «Макс Кредит», розмір заборгованості станом на 21.10.2024 становить 17563,20 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням - 6000 грн.; заборгованість за нарахованими процентами - 11263,20 грн.; заборгованість за нарахованими комісіями - 300 грн.; штрафні санкції згідно умов договору - 3000 грн.
21.10.2024 між ТОВ «Макс Кредит» (надалі - Клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» (надалі - Фактор) укладено договір факторингу №21102024-МК/Ейс, відповідно до умов якого Клієнт зобов'язується відступити Фактору за плату права вимоги за укладеними кредитними договорами, згідно Реєстру боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги. Оплата відступлення прав вимоги, згідно договору факторингу №21102024-МК/Ейс від 21.10.2024, підтверджується платіжними інструкціями №13 від 25.10.2024, №14 від 30.10.2025, №15 та № 16 від 31.10.2024.
За даними акту прийому передачі Реєстру боржників від 21.10.2024 до договору факторингу №21102024-МК/Ейс від 21.10.2024, ТОВ «ФК «Ейс» прийняло від ТОВ «Макс Кредит» Реєстр боржників в кількості 6187 осіб, загальна сума заборгованості: 116 613 248 грн. 41 коп.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №21102024-МК/Ейс від 21.10.2024, від ТОВ «Макс Кредит» до ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №00-9689936 від 24.03.2024 на загальну суму 17563,20 грн., з яких: 6300 грн. - заборгованість по тілу кредиту (з урахуванням одноразової комісії 300 грн.), 11263,20 грн. - заборгованість по відсотках, а також 3000 грн. штрафних санкції згідно умов договору.
Таким чином, позивач набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором кредитної лінії №00-9689936 від 24.03.2024 у розмірі 17563,20 грн.
Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором №00-9689936 від 24.03.2024, складеної ТОВ «ФК «Ейс», станом на 04.05.2024 заборгованість ОСОБА_1 , яка заявлена позивачем до стягнення, становить 17563,20 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 6300 грн. (з урахуванням одноразової комісії 300 грн.); прострочена заборгованість за процентами - 11263,20 грн.
Всупереч умовам кредитного договору відповідач не виконав свого зобов'язання, після відступлення права вимоги ОСОБА_1 не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості ні на рахунок ТОВ «ФК «Ейс», ні на рахунки первісного кредитора.
За змістом ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Так, відповідно до положень ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами. За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).
Закон України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015 визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Положення ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
Судом встановлено, що кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового пароля - ідентифікатора, а тому його укладання між сторонами підтверджено належними та допустимими доказами. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором не був би укладений.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави щодо позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.1049 ЦК України).
У разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором (ст.1052 ЦК України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто (ст.ст.525-527 ЦК України).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В ході розгляду справи встановлено, що первісний кредитор свої зобов'язання перед відповідачем виконав у повному обсязі, у той час як ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за кредитним договором не виконав.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст.1077 ЦК України).
За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що до позивача, як нового кредитора, перейшло право вимоги до відповідача за договором кредитної лінії №00-9689936 від 24.03.2024 у розмірі 17563,20 грн.
Розпоряджаючись своїми цивільними та процесуальними правами на свій розсуд, відповідач відзив на позов до суду не подав, не заперечував факт укладання кредитного договору, отримання та користування кредитними коштами, не спростував розрахунок та розмір заборгованості, не подав своїх доказів на заперечення відповідних доводів позивача. Отже, відповідач не довів відсутність його вини у порушенні зобов'язань, не спростував підстави позову.
На підставі вищевикладеного та враховуючи, що ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість, суд вважає за необхідне задовольнити позов повністю та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором кредитної лінії №00-9689936 від 24.03.2024 у розмірі 17563,20 грн.
Щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Згідно вимог ч.ч.1, 3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
З огляду на те, що позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16.
Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правничої допомоги №07/04/25-02 від 07.04.2025, укладений між ТОВ «ФК «Ейс» та адвокатським бюро «Тараненко та Партнери», в особі керуючого бюро - адвокатом Тараненко А.І., протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №07/04/25-02 від 07.04.2025, додаткову угоду №24 до договору №07/04/25-02 від 07.04.2025, акт прийому-передачі наданих послуг від 07.04.2025, довіреність ТОВ «ФК «Ейс» на ім'я адвоката Тараненко А.І. від 04.12.2024, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4956, відповідно до яких витрати позивача за надання правової допомоги у даній справі складають 7000 грн.
При цьому суд бере до уваги правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №640/10548/19, в якому наголошується, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України).
Згідно з ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд бере до уваги, що у разі недотримання вимог ч.4 ст.137 ЦПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, якщо неспівмірність таких витрат буде доведена стороною, яка заявила таке клопотання (ч.ч.5, 6 ст.137 ЦПК України).
Водночас у правовому висновку, викладеному у постанові Об'єднаної Палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 вказано, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
У той же час відповідач, який належним чином повідомлявся про розгляд справи судом, не скористався своїм правом заявити клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги, понесеної позивачем, із посиланням на неспівмірність таких витрат, а тому суд не вбачає підстав стверджувати про неспівмірність таких витрат.
Отже, розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу з огляду на положення ч.4 ст.137 ЦПК України суд вважає співмірним зі складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг, оскільки вони відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру, а тому підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені останнім витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.207, 512, 516, 526, 530, 610, 625, 628, 629, 638, 639, 1049, 1050, 1054, 1055, 1077 ЦК України, ст.ст.5, 10-13, 76-80, 89, 131, 141, 258, 259, 263-265, 268, 279, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за договором кредитної лінії №00-9689936 від 24.03.2024 у розмірі 17563,20 грн
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судовий збір в розмірі 2422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн., а всього: 9422,40 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його складення.
Сторони у справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження юридичної особи: 02090, м.Київ, Харківське шосе, 19, офіс 2005.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя О.В. Сопронюк