Справа № 676/6047/25
Провадження № 1-кс/676/1896/25
ЄРДР № 12025242000001404
14 жовтня 2025 року м. Кам'янець-Подільський
Слідчий суддя Кам'янець-Подiльського міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю заступника начальника ВР ЗСТ СВ Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_2 , представника скаржника, адвоката ОСОБА_3 , секретаря судового засідання ОСОБА_4 , розглянувши скаргу ОСОБА_5 на постанову від 29 серпня 2025 року про закриття кримінального провадження ЄРДР № 12025242000001404 внесеного 19 липня 2025 року , -
встановив:
Адвокат ОСОБА_3 оскаржує постанову начальника ВР ЗСТ СВ Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження від 29 серпня 2025 року. Постанову вважає незаконною, необґрунтованою, а висновки викладені у ній такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
В обгрунтування скарги зазначав, що ОСОБА_7 , який є громадянином Болгарії 19 липня 2025 року о 01 год. 50 хв., керуючи автобусом марки “Setra» на іноземній реєстрації, номерний знак НОМЕР_1 , який належить «Дорис» ООД Республіка Болгарія, рухаючись по автомобільній дорозі Н-03 «сполученням Житомир-Чернівці» поблизу повороту на с. Вихрівка, в бік м. Хмельницький, не був уважним, не стежив за зміною дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно реагувати на зміну дорожньої обстановки, внаслідок чого в умовах обмеженої оглядовості, а саме темної пори доби, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді політравми та був доставлений до Дунаєвецької багатопрофільної лікарні, де помер від отриманих травм. 19 липня 2025 року відомості про вказане кримінальне правопорушення було внесено до ЄРДР №12025242000001404 та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
29 серпня 2025 року постановою начальника ВРЗ СТ СВ Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_6 кримінальне провадження було закрито в зв'язку з відсутністю в діяннях складу кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
Повідомлення про закриття кримінального провадження та постанову про закриття кримінального провадження було вручено потерпілій та її представнику лише 15 вересня 2025 року, а тому строки оскарження скаржником не пропущені.
В судовому засіданні представник скаржника, адвокат ОСОБА_3 доводи скарги підтримав, вважав що постанову про закриття кримінального провадження слід скасувати, оскільки слідчим не було об'єктивно перевірені покази водія ОСОБА_7 щодо швидкості керованого ним автобусу в момент дорожньо-транспортної пригоди. В первинних показах водій ОСОБА_7 повідомляв, що він рухався з швидкістю 80 км/год. В повторному допиті та під час слідчого експерименту ОСОБА_7 повідомив, що він рухався вже з швидкістю 60 км/год. Однак з метою встановлення об'єктивної швидкості автобуса марки “Setra» на іноземній реєстрації, номерний знак НОМЕР_1 слідчим не було вилучено дані з спеціального контрольного засобу (тахограф), яке в обов'язковому порядку встановлюється на транспортному засобі з метою контролю швидкості руху, подоланій відстані а також для контролю режиму праці та відпочинку водіїв та не встановлено швидкість руху автобуса в момент дорожньо-транспортної пригоди.
Також в своїх показах 28 липня 2025 року водій ОСОБА_7 повідомив, що він працює водієм в ТОВ «Дорис», Республіка Болгарія, яка займається перевзенням туристів. 18 липня 2025 року він разом з іншим водієм ОСОБА_9 перевозив 45 пасажирів до м. Києва. Керував автобусом в темну пору доби, йшов невеликий дощ, асфальт був мокрим. Рухався з своїй смузі руху з швидкістю 60 км/год., з ближнім світлом фар. Назустріч їхав вантажний автомобіль вагою 5 тн. з дальнім світлом фар. Він йому посигналив світлом фар з ближнього на дальнє, що він перемкнув світло на ближнє. Після чого зустрічний автомобіль перемкнув світло фар на ближнє. Далі після роз'їзду з зустрічним автомобілем на відстані близько 40 метрів він побачив пішохода, який рухався в попутному напрямку по центру смуги руху. В подальшому по центру автобуса він наїхав пішохода, від чого останній відлетів у правий бік.
Під час слідчого експерименту 28 липня 2025 року ОСОБА_7 показав місце наїзду а також повідомив, що до моменту наїзду він застосовував гальмування.
Під час слідчого експерименту слідчим від місця наїзду було відміряно 5 відрізків по 16, 7 м., що відповідає відстані, яку долає автомобіль за 1 с. при швидкості 60 км. год. Однак при цьому слідчим не було враховано, що ОСОБА_7 до моменту наїзду гальмував, тобто його швидкість не була стала а зменшувалась, відповідно відрізки (16,7) не можуть бути однакові. Крім того під час слідчого експерименту слідчим не було зафіксовано місце роз'їзду транспортних засобів, та під час експерименту не було виставлено зустрічний автомобіль в місці де він знаходився за 5 с. до місця наїзду та не перевірено за таких умов об'єктивну видимість пішохода ОСОБА_8 з місця водія автобуса. Під час слідчого експеримент не було визначено місце на дорозі, де водій ОСОБА_7 сигналізував зустрічному водієві, дальнім світлом та не перевірено за таких умов об'єктивну видимість пішохода ОСОБА_8 з місця водія автобуса.
Також під час досудового розслідування слідчим не було призначено транспортно-трасологічну експертизу з метою встановлення місця наїзду на пішохода ОСОБА_8 .
В ході досудового розслідування слідчим не було об'єктивно з'ясовано дані, щодо погодних умов в момент дорожньо-транспортної пригоди та не було витребувано від гідрометеорологічної служби дані щодо опадів, їх інтенсивність, тощо.
Слідчий ОСОБА_2 в судовому засіданні повідомив, що в ході досудового розслідування
Слідчий суддя, вивчивши скаргу та матеріали кримінального провадження ЄРДР №12025242000001404, заслухавши учасників, вважає, що скарга представника скаржника, адвоката ОСОБА_3 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права; законність; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; безпосередність дослідження показань, речей і документів; забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності (ст.7 КПК України). Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ч.2ст.9КПК України). Відповідно до ч.5, ч.6ст.110 КПК України постанова слідчого повинна містити зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови та мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України. Слідчий зобов'язаний збирати докази на підтвердження чи спростування вини особи, тобто обов'язок доказування лежить на слідчому, прокурору, і лише у випадках передбачених КПК - на потерпілому (ст.ст.92,93 КПК України).
Скаржник та її адвокат обґрунтовано вважають, що слідчим не в повному обсязі проведено досудове розслідування. Слідчим органам не надано оцінку тим обставинам, що згідно план-схеми місця дорожньо-транспортної пригоди тіло пішохода ОСОБА_8 було виявлено на обочині, будь-яких слідів, того що пішохід рухався проїзджою частиною дороги у справі немає, слід на проїжджій частині слідчим не ідентифіковано (а тому висновки про те, що слід світлої речовини (фото таблиця : ілюстрація №5 об'єкт №1 а.с. 24) належить загиблому є передчасним, відтак і висновок про те, що вказане місце (де виявлено біологічний слід) є місцем зіткнення також є припущеннями.
Інші ж об'єктивні докази свідчать, що ДТП сталося на обочині з твердим покриттям, де пішохід мав право перебувати в темну пору доби.
Слідчий не звернув увагу що сліди блокування коліс - слід юзу №2 також мав місце на обочині, що свідчить про те, що водій до зіткнення рухався обочиною, якою рухався пішохід. Окрім цього, сліди зіткнення на автобусі свідчать, що наїзд на пішохода відбувся передньою частиною автобуса по центру.
В сукупності викладене може свідчити, що ДТП сталося на обочині з твердим покриттям з вини водія, а не пішохода.
Окрім цього слушними є зауваження скаржника та його представника про те, що слідчий зобов'язаний був встановити швидкість автобуса в момент зіткнення шляхом вилучення об'єктивних даних тахографа.
Незважаючи на викладене, слідчий передчасно прийняв рішення про закриття кримінального провадженні у відсутності складу кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.
У зв'язку з наведеним слідчий суддя вважає, що скарга підлягає задоволенню, а постанова - скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.306, 307, 369-372 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Скаргу ОСОБА_5 задоволити.
Скасувати постанову начальника ВР ЗСТ СВ Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_6 від 29 серпня 2025 року про закриття кримінального провадження ЄРДР № 12025242000001404 внесеного 19 липня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Матеріали кримінального провадження направити прокурору для організації розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя Кам'янець-Подільського
міськрайонного суду ОСОБА_1