Справа №: 671/1382/25
04 листопада 2025 року Волочиський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Ніколової С.В.,
при секретарі судового засідання Хрупайло Т.В.,
представника позивача Колосова А.В.,
представника відповідача Гладун К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В липні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю “ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1134423 від 10.08.2023 року в розмірі 44843 грн. 17 коп. В обгрунтування позову позивач зазначив, що між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "СЛОН КРЕДИТ» був укладений договір №1134423 від 10.08.2023 року, відповідно до якого сторони узгодили істотні умови: сума кредиту (загальний розмір) складає 36875 грн. 00 коп.; строк кредиту 366 днів, з кінцевим терміном повернення 10.08.2024 року. Нарахування процентів за договором здійснюється в межах строку надання кредиту, визначеного умовами договору, на залишок заборгованості за кредитом, що вказаний в графіку платежів, виходячи з припущення, що споживач виконає свої зобов'язання на умовах та в строки, передбачені договором. Нарахування процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році. Кредитодавець належним чином виконало свої зобов'язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви. Станом на сьогоднішній день строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов'язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №1134423 від 10.08.2023 року, що підлягає стягненню з позичальника становить 44843 грн. 17 коп., з яких: - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 30704 грн.; - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 14139 грн. 17 коп. Зазначає, що 31.01.2025 було укладено договір факторингу № 31012025, відповідно до якого ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №1134423 від 10.08.2023 року, тому позивач наділений правом вимоги до відповідача за договором №1134423. Просить стягнути з відповідача заборгованість за договором №1134423 від 10.08.2023 року у розмірі розмірі 44843 грн. 17 коп., витрати на сплату судового збору в сумі 2422 грн. 40 коп., витрати на правову допомогу в розмірі 16000 грн. 00 коп.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечила частково з підстав зазначених у відзиві. У відзиві на позов вказала, що положення Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», зокрема, щодо нарахування штрафних санкцій, пені за кредитними договорами, а також процентів за користування кредитом. Вважає, що відповідач, як військовослужбовець, який проходить військову службу за мобілізацією, звільнений від сплати процентів за користування кредитом. Просить суд стягнути з відповідача заборгованність за кредитним договором №1134423 від 10.08.2023 року в розмірі боргу за тілом кредиту в сумі 30704 грн. 00 коп. Заперечила щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в розмірі 16000 грн. 00 коп., вважає їх завищеними, просить врахувати неспівмірність витрат на правничу допомогу із складністю справи, яка є нескладною, розглядається судом в порядук спрощеного провадження. Зазначає, що в матеріалах відсутні документальні підтвердження витрат на правову допомогу, зокрема, детальний опис робіт. Вказує, що розмір витрат є завищеним, виходячи із критеріїв співмірності, реальності, розумності просить суд зменшити розмір витрат на правничу допомогу.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 10.08.2023 року ОСОБА_1 уклав ТОВ "СЛОН КРЕДИТ» договір про надання споживчого кредиту №1134423 від 10.08.2023 року із додатками у вигляді графіку платежів та паспорта споживчого кредиту, за умовами якого ТОВ "СЛОН КРЕДИТ» зобов'язався надати відповідачу кредит в розмірі 36875 грн. 00 коп.; строк кредиту 366 днів, з кінцевим терміном повернення 10.08.2024 року (52-59, 82-88).
Пунктом 1.5. Договору кредиту передбачено, що відсоткова ставка за договором є фіксованою, а розмір відсоткової ставки за кредитом залежить від періоду її встановлення та складає: - за перший день користування кредитом (включно) - 25% в день (9125 % річних); - за усі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту - 85 % річних (а.с. 52-59).
10 серпня 2023 року ОСОБА_1 подав до ТОВ "СЛОН КРЕДИТ» заяву-анкету (а.с. 87).
Договір про надання споживчого кредиту №1134423 від 10.08.2023 року, заява- анкета від 10.08.2023, паспорт споживчого кредиту, таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту №1134423 від 10.08.2023 року підписані ОСОБА_1 електронним цифровим підписом з одноразовим ідентифікатором (а.с. 52-59, 82-88).
На виконання умов договору №1134423 від 10.08.2023 року ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» було перераховано банківську картку НОМЕР_1 кошти в сумі 29500 грн. Зазначені обставини підтверджуються крім наданого суду позивачем розрахунку заборгованості, інформацією ТОВ «ПЕЙ ТЕК» від 04.02.2025 року № 20250204-177 (а.с 11, 13).
Згідно з умовами кредитного договору відповідач зобов'язався вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному договором. Однак, відповідач не виконав свого обов'язку щодо повернення наданого йому кредиту в строки, передбачені кредитним договором.
Згідно з наданим ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» розрахунком заборгованості за кредитним договором №1134423 від 10.08.2023 року станом на 10.08.2024 року щодо боржника ОСОБА_1 сума заборгованості становить 44843 грн. 17 коп., з яких: - 24594 грн. 03 коп. - заборгованність за кредитом.; 6109 грн. 97 коп. -заборгованність за відсотками, нарахованими у перший день користування кредитом, 14139 грн. 17 коп.- заборгованність за відсотками на дату продажу (а.с. 13).
31.01.2025 року між ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено договір факторингу № 31012025, відповідно до якого ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до боржників, у тому числі за договором про надання споживчого кредиту №1134423 від 10.08.2023 року, що укладений між ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" та відповідачем, що підтверджується актом приймання-передачі Реєстру боржників для друку до договору факторингу № 31012025 від 31.01.2025 року, Реєстром боржників за договором факторингу № 31012025 від 31.01.2025 року (а.с. 15-44, 46-50).
Як вбачається із копії платіжного інструкції № 0492440000 від 31 січня 2025 року ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» провів на рахунок ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" оплату за договором факторингу № 31012025 від 31.01.2025 року в сумі 3167274 грн. 41 коп. (а.с. 45).
Відповідно до витягу з Реєстром боржників за договором факторингу № 31012025 від 31.01.2025 року - ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі: 44843 грн. 17 коп. (а.с. 60).
Згідно з ст. ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України, встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Відповідно до ч.2 ст. 1050 якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
За висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом згідно зі ст. 514 ЦПК України.
Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); дарування (частина друга статті 718 ЦК України); факторингу (глава 73 ЦК України).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , починаючи із 13 січня 2025 року, є військовослужбовцем, що підтверджується довідкою №1634 командира ВЧ НОМЕР_2 (а.с. 152).
Оскільки кредитні відносини між сторонами виникли з серпня 2023 року, і нарахування процентів первинним кредитором здійснювалось за період з 11 серпня 2023 року по 10 серпня 2024 року, то положення ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо статусу та пільг відповідача до спірних правовідносин не можуть бути застосовані.
У зв'язку з порушенням умов №1134423 від 10.08.2023 року, що був укладений між ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" та відповідачем, відповідач ОСОБА_1 допустив заборгованість в розмірі 44843 грн. 17 коп., з яких: - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 30704 грн.; - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 14139 грн. 17 коп.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в сумі 44843 грн. 17 коп. доведена та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп.
Щодо стягнення із позивача витрат за надання професійної правничої допомоги суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
При зверненні до суду з позовною заявою, позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача на його користь понесених витрат на правничу допомогу в розмірі в сумі 16000 грн., підтверджуються письмовими доказами, а саме: договором № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024 року, що укладений позивачем із адвокатським об'єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» (а.с. 69-73); тарифами на послуги адвокатського об'єднання «ЛІГАЛ АССІСТАНС» (а.с.77-78); заявкою на надання юридичної допомоги №115 (а.с. 79), витягом з акту №13 про надання юридичної допомоги від 30.06.2025 року, що містить перелік робіт (а.с. 81).
Враховуючи заперечення представника відповідача про завищений розмір витрат на професійну правничу допомогу, суд, враховуючи неспівмірність витрат на правничу допомогу в розмірі 16000 грн. 00 коп. із складністю справи, приймаючи до уваги ціну позову, предмет доказування у справі, критерії справедливості, співмірності, дійшов висновку про можливість зменшення розміру таких витрат та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 5000 грн. 00 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 526, 549, 551, 611, 1054 ЦК України, ст.ст. 7, 10, 12, 13, 141, 235, 247, 259, 263 - 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за кредитним договором №1134423 від 10.08.2023 року в розмірі 44843 грн. 17 коп, з яких: - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 30704 грн.; - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 14139 грн. 17 коп., а також 2422 грн. 40 коп. судового збору та 5000 грн. 00 грн. витрат на правову допомогу.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи: позивач: товариство з обмеженою відповідальністю “ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», місцезнаходження: 03150, вул. Гедройця Єжи, 6, офіс 521, м. Київ; код ЄДРПОУ 42640371; відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Рішення складено 04 листопада 2025 року.
Суддя: