Справа № 609/571/25
1-кп/609/82/2025
04 листопада 2025 року Шумський районний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025211010000096 від 06 березня 2025 року, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, неодруженого, не депутата, з середньою освітою, тимчасово не працюючого, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 301 КК України,
1.Встановлені судом обставини кримінального правопорушення.
На початку лютого 2025 року в післяобідню пору доби (точний час та дата досудовим розслідуванням не встановлені), ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем проживання, а саме у приміщенні житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 , вступив за добровільною згодою природнім способом у статевий контакт із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителькою АДРЕСА_2 . Під час сексуальної взаємодії з ОСОБА_5 , ОСОБА_4 за допомогою мобільного телефону «REDMI A 3» із номером телефону НОМЕР_1 , який перебував у його користуванні, здійснював відеозйомку статевого акту для задоволення власних статевих потреб з подальшим зберіганням створених відеофайлів в пам'яті власного мобільного телефону.
В подальшому, в першій декаді лютого 2025 року (точний час та дата досудовим розслідуванням не встановлені), у ОСОБА_4 , який припинив стосунки із ОСОБА_5 , та якому стало відомо про її відносини із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителем АДРЕСА_2 , виник злочинний умисел, направлений на розповсюдження виготовлених самостійно за допомогою мобільного телефону відеозаписів порнографічного характеру за участі ОСОБА_5 та його.
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_4 всупереч вимогам ст. 2, 6 Закону України «Про захист суспільної моралі» від 20 листопада 2003 року №1296-IV, щодо заборони розповсюдження продукції порнографічного характеру на території України, посягаючи на основні принципи суспільної моралі у сфері статевих стосунків, ігноруючи принципи моральності, духовного і культурного життя суспільства, діючи умисно, з метою розповсюдження відеопродукції порнографічного характеру 07.02.2025 о 01 год 35 хв, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, будучи зареєстрованим у мобільному додатку «Messenger» під ніком « ОСОБА_7 » із абонентським номером мобільного телефону НОМЕР_1 , для задоволення власних статевих потреб, за допомогою мобільного додатку «Messenger», з власного мобільного телефону «REDMI A 3», із номером телефону НОМЕР_1 , переслав, тобто розповсюдив частину заздалегідь виготовлених трьох відеофайлів порнографічного характеру з назвами:
-«transhed-1743570254-Messenger creation DB170C30-771A-463E-8BF5-56F05936F7E4.mp4»;
-«Messenger_creation_1958F363-96A4-44F8-A13E-889E8799C43C.mp4»;
-«att.uBsm7A1WPP9jC7OlzYgwgAaCm870nMbVRsqTeVT3koc.mp4»;
користувачу під ніком « ОСОБА_8 » з абонентським номером мобільного телефону НОМЕР_2 , Email: ІНФОРМАЦІЯ_4 , який перебуває в користуванні ОСОБА_6 .
Далі, продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_4 , всупереч вимогам ст. 2, 6 Закону України «Про захист суспільної моралі» від 20 листопада 2003 року №1296-IV, щодо заборони розповсюдження продукції порнографічного характеру на території України, посягаючи на основні принципи суспільної моралі у сфері статевих стосунків, ігноруючи принципи моральності, духовного і культурного життя суспільства, діючи умисно, з метою розповсюдження відеопродукції порнографічного характеру 24.02.2025 о 05 год 26 хв, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, будучи зареєстрованим у мобільному додатку «Messenger» під ніком « ОСОБА_7 » із абонентським номером мобільного телефону НОМЕР_1 , для задоволення власних статевих потреб, за допомогою мобільного додатку «Messenger» з власного мобільного телефону «REDMI A 3», із номером телефону НОМЕР_1 , переслав, тобто розповсюдив частину заздалегідь виготовленого відео файлу порнографічного характеру з назвою «Messenger_creation_255526C7-6C3B-4A89-BD17-AE0C78D0F778.mp4» користувачу під ніком «Irinalutsiv» з абонентським номером мобільного телефону НОМЕР_3 , Email: ІНФОРМАЦІЯ_5 , який перебуває в користуванні ОСОБА_5 .
За таких обставин, вказаними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 301 КК України, тобто розповсюдження відеопродукції порнографічного характеру.
2.Висловлена обвинуваченим ОСОБА_4 безпосередньо у судовому засіданні процесуальна позиція з приводу пред'явленого йому обвинувачення.
Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 301 КК України, визнав повністю за викладених в обвинувальному акті обставин, щиро розкаявся у скоєному. Під час свого допиту пояснив, що в лютому 2025 року, перебуваючи у відносинах з ОСОБА_5 займався з нею статевим актом, хід якого фільмував на свій мобільний телефон. Пізніше вони з нею розійшлись, а ОСОБА_9 розпочала відносини із ОСОБА_6 . На ґрунті ревнощів, він вирішив помститись ОСОБА_10 , а тому через мобільний додаток Месенджер надіслав дане відео ОСОБА_6 та пізніше ще і ОСОБА_5 . Також пояснив, що не мав на меті розповсюджувати вказане відео чужим людям, а лише цим двом особам через ревнощі.
3.Вирішення питання щодо проведення судового розгляду кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 301 КК України, у відповідності до приписів ч.3 ст.349 КК України. Висновки суду щодо доведеності винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 301 КК України.
Так, обвинувачений ОСОБА_4 , визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 301 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.
За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.349 КПК України, провів судовий розгляд даного кримінального провадження, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 301 КК, щодо всіх обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому суд з'ясував правильність розуміння учасниками судового процесу змісту цих обставин, з'ясував чи немає сумнівів в добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
З огляду на наведене, виходячи з вимог ст.337 КПК України, зокрема те, що судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, суд, розглянувши дане кримінальне провадження дійшов висновку, що дії ОСОБА_4 кваліфіковано вірно за ч. 2 ст. 301 КК України, як розповсюдження відеопродукції порнографічного характеру.
Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини та її основоположних свобод не встановлено.
4.Мотиви призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 301 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин.
При обранні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів.
Згідно із абз. 2 п. 1 постанови Пленуму ВСУ №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 (далі постанова Пленуму ВСУ), призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він є уродженцем та жителем с. Сураж Кременецького району Тернопільської області, українцем, громадянином України, має середню освіту, неодружений, на утриманні малолітніх дітей не має, на амбулаторному нагляді у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за зареєстрованою адресою проживання має в складі сім'ї окрім нього ще трьох осіб - родичів, за місцем проживання характеризується посередньо - наближено до негативної характеристики, оскільки мав виклики в поліцію через порушення громадського порядку, ніде не працює, згідно із довідкою УІАП ГУ Національної поліції в Тернопільській області ДІТ МВС України та відповідно до ст. 89 КК України вважається таким, що не має судимості (знятий з обліку ДУ «Центр пробації» по закінченню іспитового строку.
У судових дебатах прокурор звернув увагу, що під час судового розгляду даного кримінального провадження обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення знайшли своє підтвердження в повному обсязі, дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 2 ст. 301 КК України, кваліфікація є вірною і обґрунтованою, а винність обвинуваченого повністю підтверджена отриманими та дослідженими доказами. Вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 2500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 42500 гривень, відповідно до санкції статті, за якою він обвинувачується.
У судових дебатах обвинувачений ОСОБА_4 просив його суворо не карати і призначити йому мінімальний штраф, запевнив суд, що більше такого не повториться, вказав, що так вчинив через ревнощі до ОСОБА_5 .
За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, і, відповідно, ухвалюючи судове рішення за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 301 КК України, яке на підставі ст. 370 КПК України повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому, законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінального провадження, передбачених КПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, відповідно до ст.94 КПК України, вмотивованим є рішення, в якому наведенні належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення, вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у розповсюдженні відеопродукції порнографічного характеру доведено, і дії обвинуваченого вірно і обґрунтовано кваліфіковано за ч. 2 ст. 301 КК України.
Вирішуючи питання відносно покарання, яке слід призначити ОСОБА_4 , суд виходить з того, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При призначенні покарання обвинуваченому суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого останнім кримінального правопорушення, яке у відповідності до положень частин другої статті 12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості (ч.2 ст.301 КК України), особу винного, його молодий вік, наявність пом'якшуючих покарання обставин.
Обставинами, які пом'якшують покарання, згідно з ч.1 ст.66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставини, яка б обтяжувала покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України - не встановлено.
При цьому суд також враховує те, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання у межах санкцій статті обвинувачення у виді штрафу, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, саме таке покарання буде необхідне і достатнє для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
5.Вирішення інших питань.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався, клопотань щодо його обрання до суду не надходило, а тому беручи до уваги відсутність підстав для вирішення питань пов'язаних із запобіжним заходом відносно обвинуваченого, оскільки відповідно до статей 22, 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав, - суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не було заявлено.
За змістом частини другої статті 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Таким чином, слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення у кримінальному провадженні двох комплексних комп'ютерно-технічних та мистецтвознавчих експертиз на загальну суму 48135,60 грн.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України, а саме: мобільний телефон марки «REDMI A 3», який добровільно видав ОСОБА_4 та який упакований у сейф-пакет ICR 0208691; мобільний телефон марки «REDMI A 9», належний ОСОБА_11 та упакований у сейф-пакет Експертної служби МВС №26444439; мобільний телефон марки «REDMI A 2», належний ОСОБА_5 та поміщений у сейф-пакет Експертної служби МВС №26444440 - після вступу вироку в законну силу повернути власникам. Додатки до експертизи записані у файл-архів, упакований у сейф-пакет 200189928 - залишити при матеріалах кримінального провадження.
На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 100, 124, 182, 349, 369, 370, 374 КПК України, ст. ст. 50, 65, 66, 68, 74, 75, 76, ч.2 ст.301 КК України, суд
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.301 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
Стягнути з ОСОБА_4 в користь держави процесуальні витрати за проведення у кримінальному провадженні: - комплексної комп'ютерно-технічної та мистецтвознавчої експертизи №КСЕ-19/109-25/5570 від 28.05.2025 вартістю 24067,80 грн; - комплексної комп'ютерно-технічної та мистецтвознавчої експертизи №КСЕ-19/109-25/5571 від 27.05.2025 вартістю 24067,80 грн, що загалом складає: 48135,60 грн. Витрати за проведення експертних досліджень стягнути на рахунок Івано-Франківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, отримувач ГУК в Ів-Фр.об./ТГ Ів.Фр.//24060300, Банк отримувача - Казначейство України, код отримувача ЄДРПОУ 37951998, номер рахунку (IBAN) - UA368999980313040115000009612.
Речові докази, а саме: мобільний телефон марки «REDMI A 3», який 08.03.2025 добровільно видав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 та який упакований у сейф-пакет ICR 0208691; мобільний телефон марки «REDMI A 9», IMEI 1 - НОМЕР_4 , IMEI 2 - НОМЕР_5 , належний ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та поміщений у сейф-пакет Експертної служби МВС №26444439; мобільний телефон марки «REDMI A 2», IMEI 1 - НОМЕР_6 , IMEI 2 - НОМЕР_7 , належний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительці АДРЕСА_2 та поміщений у сейф-пакет Експертної служби МВС №26444440 - після вступу вироку в законну силу повернути власникам.
Речовий доказ, а саме додатки до експертизи, записані у файл-архів, упакований у сейф-пакет 200189928 - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не заперечувалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
З інших підстав вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Шумський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України суд обмежився проголошенням лише резолютивної частини вироку.
Суддя: ОСОБА_1